ХРОНІКИ ВІЙНИ ЗА БЕЗКОШТОВНИЙ СИР

Поділитися
Майже за два роки по тому, як суд наніс «удар милосердя» вже напіврозчавленому нескінченними комп...

Майже за два роки по тому, як суд наніс «удар милосердя» вже напіврозчавленому нескінченними компенсаціями Napster’у, федеральний суддя Стефан Вільсон (Stephen Wilson) у своєму вердикті проголосив, що компанії Grokster та Streamcast Networks (остання — власник мережі Morpheus), підтримуючи свої файлообмінні мережі стандарту Р2Р (peer-to-peer, буквально «рівний-до-рівного»), не порушують чинного американського законодавства. Також ці компанії не можуть нести жодної відповідальності за порушення авторських прав, що здійснюються користувачами таких мереж, оскільки централізовано контролювати вміст файлів, котрими обмінюються користувачі, неможливо.

«Grokster та Streamcast нічим принципово не відрізняються від компаній, які продають відеомагнітофони чи копіювальні машини, що також можуть бути використаними для нелегального копіювання», — зазначено у вердикті. Рішення було прийняте, частково базуючись на прецеденті 1984 року, коли декілька найбільших голлівудських студій подали в суд на корпорацію Sony, оскільки відеомагнітофони, які щойно з’явилися тоді на прилавках, могли бути використаними для нелегального копіювання фільмів; за неповний рік Sony ту справу виграла.

Представники MPAA (Motion Picture Association of America) та RIAA (Recording Industry Association of America), котрі подавали позови на власників файлообмінних мереж (спочатку окремі, але згодом об’єднані судом), не приховували розчарування і обіцяли ошалілим від несподіваного успіху «файлообмінникам» нові й нові позови (від слів вони дуже швидко перейшли до справи: три дні тому RIAA подала новий позов на Streamcast Networks — на цей раз за переведення в електронний формат музичних композицій, про використання яких ще тільки тривають переговори з власниками авторських прав).

Також представники RIAA заявили, що оскільки справу не вдалося залагодити «малою кров’ю», себто тиском на власників Р2Р-мереж, то, на їхній превеликий жаль, доведеться взятися безпосередньо за користувачів, які обмінюються піратськими продуктами. Тут безкомпромісні борці з піратством злегка лукавлять, бо насправді почали боротьбу з найактивнішими користувачами Р2Р-мереж іще ранньою весною, подавши в суд на чотирьох американських студентів. Довівши, що ті здійснювали обмін та розповсюдження пропрієтарних продуктів, RIAA наклала на них штрафи, що відповідали сумам їхніх банківських позик на навчання в університетах. Прощай, навчання. Поряд з тим RIAA виграла судовий процес проти провайдера Verizon Communications — він відмовлявся називати імена своїх користувачів, які підозрювалися в активному використанні Р2Р-мереж.

З іншого боку, «народ не дрімає», і за колективним позовом громадян США Sony Music Entertainment, EMI Music Distribution, та Universal Music Group повинні сплатити компенсації покупцям своєї продукції, ціни на яку були невиправдано завищені. Ця справа тривала з 2000 року, і тільки в кінці нинішньої весни провідні лейбли погодилися на мирову угоду, за якою їм доведеться сплатити 44 млн. доларів.

Проте окрім цілком легальних методів боротьби з піратством, музичні студії не гребують використовувати технології, законність яких викликає сумнів далеко більше, аніж навіть Р2Р-мережі. Переконавшись у надто високій ціні та низькій ефективності «пасивних» методів оборони, на кшталт фізичного та програмного захисту дисків від копіювання, провідні лейбли перейшли до оборони «активної». Вже сьогодні багато з них користується послугами специфічних компаній, котрі заповнюють пірингові мережі фальшивками — файлами, котрі за назвою і розміром імітують популярні композиції, а насправді містять в собі «сміття» чи попередження про неприпустимість використання піратського контенту. Зокрема, недавно така тактика успішно використовувалася для захисту нового альбому Мадонни «American Life». Проте інтернет-громадськість помстилася доволі жорстко — персональний сайт співачки було зламано і на першій сторінці поміщено адреси серверів з реальними копіями альбому, до офіційного релізу якого залишалося іще понад тиждень.

Більше того, вже сьогодні ходять непоодинокі чутки про нові, іще жорсткіші і до того ще більш далекі від закону методи оборони авторського права. Зокрема, мова йде про фрагменти програмного коду, котрий, як інтегрований у неліцензійні копії музичних та відеопродуктів, викликатиме максимум деструктивних наслідків на машинах користувачів, включно з перманентним «зависанням» системи та видаленням усіх підозрілих з точки зору легальності медіа-файлів. Такий програмний код буде, по суті, вірусом-«троянцем». От тільки подати позов проти авторів такого вірусу буде вельми складно — це автоматично викличе зустрічний позов про порушення авторських прав.

Врешті, гіперрадикальні борці з піратами із RIAA далеко не самотні в американському суспільстві. Минулого тижня голова сенатського комітету юстиції Оррін Хетч запропонував... пошкоджувати чи знищувати за допомогою спеціальних програмних засобів комп’ютери любителів неліцензійних інтелектуальних продуктів. Звісно, не зразу, а після кількох попереджень. Шляхів технічної реалізації такої суворої кари він не знав, а от підправити законодавство США, щоб зробити такі дії законними, збирався вельми активно. Завадила розгортанню такої компанії цілковита дрібничка — ентузіасти з’ясували, що особистий сайт сенатора використовує красиві системи меню. А зроблені ті меню з допомогою піратської копії програмного продукту однієї з британських фірм, Milonic Solutions. Про що не оминули нагоди оповістити весь зацікавлений люд, зокрема через популярний інтернет-журнал Wired.com. Великий похід за справедливістю наразі закінчився нічим, і сенатор переконує публіку, що його вкотре неправильно зрозуміли.

Здається, конфлікт між власниками авторських прав і користувачами файлообмінних мереж вступив у якісно нову стадію. Перші перейшли від малоефективного юридичного тиску на власників Р2Р-мереж до протистояння з безпосередніми користувачами. Окрім того, обидві сторони почали максимально повно використовувати наявні технологічні засоби, не надто переймаючись легальним аспектом проблеми. Очевидною є ескалація конфлікту, а також спроби використання обох сторін у політичних протистояннях. Протистояння «щита і меча» може продовжуватися до безкінечності. І кардинально змінити ситуацію тут могла б хіба зміна моделі дистрибуції інтелектуальних продуктів, більше того, зміна самої концепції авторського права. Але до цього, здається, далеко — власники прав іще надто вірять у свої сили.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі