...Геніальний театр Някрошюса важко порівнювати з іншими...

Поділитися
Четвертого лютого в клубі ПА ТІ ПА відбулася презентація «Театральних сезонів Столєтов» — нового театрального проекту продюсерського центру «Ліберал Артс» на цей рік...

Четвертого лютого в клубі ПА ТІ ПА відбулася презентація «Театральних сезонів Столєтов» — нового театрального проекту продюсерського центру «Ліберал Артс» на цей рік. Спектаклі театрів Литви, Грузії та Росії, спеціально відібрані для «Театральних сезонів», є номінантами й лауреатами найпрестижніших театральних премій — «Золота маска», «Балтійський дім» і «Золотий скіф». Можна вважати, що цей проект задовольнить навіть найвимогливішу театральну публіку.

Відкриються «Театральні сезони Столєтов» гастролями литовського театру «Мєно Фортас». 12 березня в театрі ім. Івана Франка кияни побачать спектакль «Гамлет», а 14 березня — «Макбет». Режисер постановок видатний литовський режисер Еймунтас Някрошюс — володар численних нагород міжнародних театральних фестивалів, серед яких премія «Нова європейська реальність» UTE (Спілка театрів Європи) й Театрального комітету в Таорміне (Італія), премії фестивалів «Золота маска», «Балтійський дім» та інші.

Безумовно, приїзд театру «Мєно Фортас» претендує стати головною театральною подією року, а його спектаклі для багатьох глядачів — головним художнім потрясінням життя.

Трактувати спектаклі Някрошюса справа невдячна, їх, скоріш, можна лише «пережити», але не пояснити. Тому дозволимо собі їх бодай «проанонсувати». У цьому номері трішки про «Гамлета».

Данія в литовському спектаклі не стільки в’язниця, скільки загробне царство, де не буває сонця й увесь час доводиться запалювати ліхтарі, сіється безперервна мряка, люди кутаються в грубі в’язані светри чи важкі хутряні шуби. Лунають дивні загробні голоси: мерців більше не утримують могильні камені. Світ живих і мертвих набув дивовижної проникності. Ельсинором розгулює покійний король (Відас Пяткявічус) то у важкій білій шубі, то мундирі військового зразка. Лиховісний гість усюди залишає сліди своєї присутності, «сувеніри» невідомого світу: брусок криги, куди вморожено кинджал для Гамлета, або люстру із запаленими свічками, де замість кришталевих підвісок — крижини. Лід тане, тече, падаючи на Гамлета, краплі поступово роз’їдають білу поверхню його сорочки, яка повільно розповзається клаптиками та смужками, як роз’їдає мозок поставлене собі запитання: «Бути чи не бути?»

Здається, Някрошюс першим засумнівався в бездоганності поведінки шекспірівського привиду. Чи так уже виправдано й необхідно — жертвувати сином заради помсти вбивці? Батьки користуються дітьми як знаряддями помсти чи просування по службі. Їхні закони, їхні правила, їхні уявлення про обов’язок спотворюють життя. Живі, вони чіпко тримають своїх дітей, але й мертві не відпускають їх від себе.

Відомий рок-співак Андріс Мамонтовас позбавляє Гамлета звичного флеру винятковості. Зачіска панка, довгий безформний светр із широким коміром, приспущені штани — таким з’являється Гамлет перед королем і королевою, котрі сидять в урочистій церемоніальній позі. Він може бути жорстоким, різко відкидаючи від себе Офелію (Вікторія Куодіте) або з захватом спостерігаючи, як його найщиріший бритоголовий дружок Гораціо (Рамунас Рудокас) підпалює пальці Полонію, примушуючи грати на флейті.

Тут образи та прийоми, які вже стали «фірмовим знаком» някрошюсівського театру — вогонь, вода, босі ноги, дощ, сусідять із традиційним трагічним реквізитом: кинджали, листи, шпаги, келихи. Розламавши брусок льоду й витягнувши подарований батьком кинджал, Гамлет цілує лезо... Клавдій із двома кришталевими кубками-чашами на довгих тонких ніжках сидить за столом, зосереджено переливаючи воду й осмислюючи свій гріх. Мерехтить світло, відображуючись у склі, лід від розбитої ним крижаної люстри повільно тане в келиху...

Згубне повітря пекла заповнює простір. До фінальної сцени всі персонажі підходять із смертю в душі, і режисеру не так уже важливо, в який спосіб душа розстається з тілом. Шекспір писав про розірваний зв’язок часів, про століття, що вивихнуло суглоб, — про необхідність вправити вивихнуту кістку, відновити порушений порядок, нехай навіть ціною життя. Някрошюс ставить спектакль про останні часи, коли вже пізно що-небудь «вправляти». «Далі тиша» — цю фразу Гамлет вимовляє з утомою, майже відлякоючою, і несподіваним полегшенням. На поміст навалено купи трупів, і лише привид батька оплакує сина, оплакує всіх померлих.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі