Фестивальний центр — у центрі «Києва»

Культурний центр «Кінотеатр «Київ» запрошено взяти участь у престижній міжнародній кіноконференції EUROPA CINEMAS. У цій акції задіяно близько 700 представників кінобізнесу з усього світу. Мета програми — розширити горизонти інтелектуального (не тільки європейського, а й світового) кіно. У цьому плані наш «Київ» уже на найближчий осінній час запланував низку помітних проектів: Манхеттенський фестиваль короткометражних картин, польська ретроспектива, панорама нового німецького кінематографа; а також «Вік-енд у Каннах» з яскравими французькими стрічками.

Два роки тому EUROPA CINEMAS інтегрувала «Київ» у свої «обійми». І це дало можливість кінотеатру відчути себе рівним серед європейських кіноцентрів, відповідно, виконуючи певні зобов’язання перед європейською кіноорганізацією. Як відомо, світові кіноекрани сьогодні заповнені переважно голлівудськими блокбастерами. І одне зі стратегічних завдань EUROPA CINEMAS у міру можливостей протиставити цьому розважальному продукту мистецтво кіно, якому сьогодні не завжди просто дістатися на великі екрани. Директор кінотеатру Вілія БОНДАРЕНКО повідомила «ДТ», що саме на таких — фестивальних ретроспективних — показах і вимальовується обличчя справжнього кіноглядача: «У цьому плані ми не женемося за кількістю, а робимо ставку тільки на ексклюзивність. Оскільки тільки в наших залах ексклюзивні програми французького, німецького, американського кіно... Був випадок, коли нещодавно один фестиваль «набіг» на інший (під час болгарського кінотижня). А водночас — кінопанорама нового мексиканського кіно! Та ще й із яскравою хореографічною програмою. Хвилювалися, що одне затьмарить інше. Проте все
вийшло чудово.

— Якою сьогодні є основна форма діяльності з придбання певного кіноконтенту? Напряму посольства допомагають? Чи приватні кінофірми?

— Звичайно, для популяризації національних кінематографій посольства ведуть виняткову роботу. При цьому для них важлива не разова акція, а ставка на великі програми і фестивалі. Самі посольства й представляють нам певні блоки картин, тому що серйозно відстежують досягнення кіногалузі у своїх країнах. Ну і, звісно, найважливіший індикатор інтересу — міжнародні кінофестивалі у Берліні, Каннах, Венеції... Картини, які потрапили в програми цих оглядів, уже на слуху.

— З одного боку, ви популяризуєте арт-хаузне міжнародне кіно, на якому не завжди заробиш... Але водночас практично всі кінозали прагнуть до 3D технологій. Чи може сьогодні кінотеатр обійтися без таких технологій?

— Реалії ринку, безперечно, диктують свої закони. «Київ» не виняток. Уже до 18 листопада, до світової прем’єри чергового «Гаррі Поттера», плануємо запуск залу в 3D форматі. За «Поттером», як відомо, підуть «Хроніки Нарнії». І інтерес до цих фільмів заздалегідь гарантований... Отже, потрібно реагувати. На реконструкцію залу під 3D взяли кредит у півтора мільйона гривень. Кіногалузь рухається вперед — і, очевидно, без 3D ніяк не обійтися. Водночас, підкреслю, що фестивальне кіно — один із найважливіших напрямів роботи. Майбутня 40-ва «Молодість» знову обирає основним плацдармом наші кінозали. І, як ви знаєте, програми і гості очікуються надзвичайно цікаві...

— Напередодні «Молодості» (з 15 по 22 жовтня) у вас пройде ретроспектива картин видатного українського режисера Юрія Іллєнка. У програмі значиться і гучна «Молитва за гетьмана Мазепу», яку через різні обставини «ховали» від широкого глядача...

— Справді, ім’я такого режисера має звучати, фільми його повинні жити... Тиждень картин Іллєнко — це «Тіні забутих предків» (де він виступив оператором), «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою», «Лісова пісня. Мавка», «Легенда про княгиню Ольгу», «Лебедине озеро. Зона»... А фільм-відкриття ретроспективи — «Мазепа». До нас звернулася сім’я режисера, зокрема його сини, із пропозицією вшанувати пам’ять Іллєнка, показати його кращі картини. Я сама особисто добре знала Юрія Герасимовича, тому, природно, такий проект не міг не виникнути.

У нас також презентовано досить незвичний український кінопроект «МУДАКИ. Арабески» — це перша добірка короткометражок. Не маючи ні бюджету, ні спонсорів, ні держпідтримки, наші хлопці все-таки ризикнули піти на таку «кіноавантюру». Серед творців Володя Тихий, Віра Яковенко, Мирослав Слабошпицький, Роман Бондарчук... Сподіваюся, і цей кінопроект дійде до свого адресата.

ДО РЕЧІ...

На Манхеттенському фестивалі короткометражних фільмів, який пройде в «Києві» з 29 вересня (проект представляє «Архаус трафік») глядачі традиційно виступатимуть і суддями. Саме глядацьке голосування (не тільки в Україні, а й в інших країнах, де презентуватиметься проект) визначить переможця. Результати будуть оголошені 3 жовтня в Нью-Йорку. На думку директора цього фесту Ніколаса Мейсона, «це кінофестиваль, який розвивається найшвидше у світі: він розпочався в 1997-му і захопив у свою орбіту багато різних країн...» У програмі, яку побачать і глядачі «Києва», стрічки «Спостерігач» (Великобританія), «Підземка» (Мексика), «Вечірка» (Хорватія), «Мадагаскар» (Франція), «Басейн» (Ірландія), «Велосипед» (Австралія) та інші картини.