Дитинство у вічному місті

4 травня в присутності представників Посольства Італії в Україні, Італійського інституту культури в Києві, представників Міністерства закордонних справ Італії та України, а також Міністра культури України пана Ю.Богуцького в Музеї мистецтв ім. Б. та В.Ханенків урочисто відкрито експозицію давньоримської скульптури з Рима, Парми та Капуї, присвячену темі дитини та дитинства. Ініціатива привезти її до Києва належить доктору Ніколо Франко Баллоні — директорові Італійського інституту культури. Куратор виставки — доктор Анна Марія Реджані.

Для показу киянам експозицію готувала генеральна дирекція археологічної спадщини Італії. У ній представлено десять скульптурних пам’яток, щедро прокоментованих текстами та супроводжених розлогим фоторядом. Завдяки цьому відвідувачі, споглядаючи скульптуру та насолоджуючись стилістикою пластичних зображень, мають водночас змогу заглибитися в деталі гендерних та вікових стосунків у давньоримському соціумі, дізнатися про долю дітей, котрих визнав або не визнав батько, про ритуал очищення новонародженого і багато іншого.

У затишному урочистому холі музею з 5 травня по 20 червня прихильників прекрас­ного зустрічатиме скульптурне зображення жінки з двома немовлятами на колінах. Цю композицію археологи знайшли на розкопках у місті Капуя. Її датовано IV століт­тям до
н. е. Образ є архаїчним — з тих, що їх зазвичай характеризують як «при­мітив», проте саме зображення жінки надзвичайно виразне — величне і навіть гордовите.

У цьому ж холі — ще одна скульптура, дівоча голівка, датована IV—ІІІ ст. до н. е. Не полишає відчуття певної двоїстості: образ, архаїчний за походженням, здається виконаним у наші дні, настільки він сучасний за емоційним наповненням.

Доктор А.М.Реджані «Жінку з двома немовлятами на руках» вважає символом богині — покровительки жінок.

У колекції є сюжетно-оповідні образи дітей: «Малень­кий раб з ліхтарем», «Хлопчик з театральною маскою» та «Порт­рет хлопчика» (тип Луція Цезаря). Композиції датовано І—ІІ століттям нової ери. Вони достатньо точно втілюють тенденцію повернення пластичної форми до традицій давньогрецької скульптури як прародительки римської. Слова римського поета Горація: «По­лонена Греція полонила власних переможців» підтверджують значення, яке Греція мала для мис­тецтва Риму. Досконало виконаний «Хлопчик з театральною маскою» викликає захоплення і водночас деяку тривогу. У цій закинутій дитячій голівці є інтрига, якийсь невисловлений підтекст. Це так очевидно перегукується з поетичними та чуттєвими настроями доби освіченого, закоханого в грецьку культуру імператора Адріана (117—138 р. н. е.), які прийшли на зміну войовничості доби Флавіїв та імператора Траяна. Помітно зросла роль фатуму, випадковості, значення долі в житі людини. «Душе, що мандрувала та тішилася, доки ти була супутницею та подругою тіла. В які краї ти зараз помандруєш, оголена, бліда?» — запитував в одному із віршів імператор Адріан. Здається, що такий самий, сумно-загадковий настрій був у автора — творця «Хлопчика з театральною маскою».

Втім, у залах Музею мис­тецтв ім. Б. та В.Ханенків кожен відвідувач виставки має змогу налаштуватися на особистий діалог із давньоримською історією, мистецтвом, римськими звичаями. Сподіваюся, кияни належно оцінять культурний жест Італії — виставку «Дитина та дитинство».