«Арсенал» прорубав стіну у віртуальний вирій

Поділитися
Різні люди (як суперзірки, так і прості громадяни) мають змогу ще за життя увіковічнити себе у віртуальній «цеглині» суцільної стіни комплексу «Арсенал».

У «Мистецькому Арсеналі» люди байдиків не б’ють. І видно, що на суцільний креатив багаті! Один із проектів «Арсеналу», який недавно запущено в світ, занурений у віртуальний простір. Умовна назва - «Стіна». Суть його в тому, що різні люди (як суперзірки, так і прості громадяни) мають змогу ще за життя увіковічнити себе у віртуальній «цеглині» суцільної стіни комплексу «Арсенал». Оскільки ж стіна така - віртуальна, то й бажаючих лишитись у вічності може бути безліч. На сьогодні свої «цеглини» в арсенальній «Стіні» вже мають відомі політики, бізнесмени, серед представників культурного світу - Іван Малкович, Ганна Безулик, Роман Балаян, Мирослав Попович, Ігор Гайдай.

Про особливості напряму цієї роботи розповіла Ольга Вієру, директор благодійного фонду «Мистецький Арсенал».

- Для реалізації проекту було розроблено унікальну програму - поєднання складного програмного комплексу та мультимедіа, яка, можу сказати абсолютно впевнено, сьогодні не має аналогів у світі: ми демонстрували нашу програму багатьом міжнародним фахівцям, і її було оцінено однозначно високо, - розповідає пані Ольга ВІЄРУ. - Механізм проекту побудовано так, що «маленькі» меценати у режимі оnline можуть залишати свої імена на цеглинах віртуальної стіни Мистецького Арсеналу та у загальному списку благодійників. «Стіна» дозволяє вписати свої імена в історію «Мистецького Арсеналу» 32 тисячам учасників проекту з будь-якого куточка земної кулі. Імена благодійників зберігатимуться благодійним фондом до офіційного відкриття музею, а після закінчення реконструкції інформацію про них буде передано в «Мистецький Арсенал» для відкритого огляду.

- Зрозуміло, що такі проекти непрості в реалізації. Чи можуть взагалі вони бути успішними?

- Проекти надзвичайно складні, і якби не наше переконання, що ними варто і слід займатися, ми б не починали цю справу. Але ми були цілком свідомі і готові до труднощів, до кропіткої, наполегливої, а інколи навіть і невдячної праці. Ми розуміли, що в такому питанні неможливо одним, навіть дуже виразним і яскравим рухом водночас змінити ситуацію. Якщо в нас більш-менш нормальне ставлення до благодійності соціальної проблематики (допомога дітям, людям похилого віку, медична допомога), то на інших напрямах благодійності наша країна, на жаль, пасе задніх у світі. І це сумно.

Але стимулювати цю благородну справу потрібно, тож ми намагаємося всіляко заохочувати учасників. Тим, хто вступає до Клубу друзів, окрім традиційної картки, що дає право безплатного входу на всі виставки та благодійні вечори, ми даруємо прекрасні альбоми - каталоги всіх проектів «Мистецького Арсеналу», чого не робить жоден музей.

…Хочу розповісти ще про один цікавий приклад. Під час одного заходу, на якому були присутні дуже багато народних депутатів України, розмістили екран із віртуальною «Стіною», і наші дівчата-волонтери запрошували всіх бажаючих до участі в проекті, даючи відповідні пояснення. Однак помітили, що реакція багатьох народних обранців була дивною, вони з великою підозрою розглядали все це, шукаючи ознаки чергової афери. Ми вирішили не давати підстав для сумнівів, заручилися підтримкою очільників Ради - голови Верховної Ради Володимира Литвина та керівника апарату Валентина Зайчука, які, що надзвичайно приємно, одними з перших радо взяли участь у нашому проекті й зробили особисте звернення до кожного депутата, докладно виклавши суть проекту і його значення для України. Також виготовили листівки з написом: «На цій стіні - імена українських студентів, лікарів, учителів, художників, які щодня не тільки словами, але і своїми внесками говорять - музею бути! Підтримай «Мистецький Арсенал» і ти!»

Незабаром ми додамо до персональних сторінок наших учасників місця для фотографій та особистих даних, щоб можна було побачити, чиє ім’я на «Стіні» поруч із твоїм. Також плануємо періодично змінювати програмою місцезнаходження призових цеглин, щоб збільшити можливість виграшів. Мріємо, аби швидше хтось виграв путівку на двох в один із п’яти запропонованих музеїв. Щасливчик також отримає у подарунок фотоапарат, щоб відзняти власний фоторепортаж про свою подорож, який ми розмістимо на нашому сайті. Ми постійно у пошуку цікавих форм реалізації наших завдань, ми багато працюємо для того, аби зробити свій посильний крок до спільної мети - розбудови музею для майбутніх поколінь.

Можливість започаткування таких нетрадиційних, а тому надзвичайно складних для реалізації в Україні проектів ґрунтується ще й на нашій впевненості, що саме «Мистецький Арсенал» як найбільш перспективний музей країни може змінити традиції у ставленні до українських музеїв, та на сподіваннях, що не тільки відвідувати «Арсенал», а й допомагати йому, як і іншим музеям, стане модно і престижно.

Прагнемо, щоб наша «Стіна» стрімко наповнювалася іменами українців, які підтримують «Арсенал».

- Якщо можна, докладніше, власне, про Клуб друзів «Мистецького Арсеналу». Наскільки така ініціатива може бути корисна для інших музейних інституцій в Україні?

- В усьому світі музеї та інші мистецькі інституції традиційно підтримуються меценатами, і це становить вагому альтернативу державній підтримці. Музеям, які є хранителями вічних цінностей і збирачами сучасного мистецтва, активно допомагає громадськість. Долею майже кожної музейної інституції опікуються спеціально створені громадські організації або клуби підтримки. Допомога музеям - не тільки норма, а й моральна потреба для більшості громадян. Якщо американська або європейська родина відвідує певний музей, усі члени родини стають членами Клубу музею, роблячи відповідні річні внески, а надалі повторюючи ці внески з року в рік.

Коли під час наших зустрічей директори закордонних музеїв дізнаються, що в Україні немає таких організацій, вони здивовано й емоційно ставлять одне й те ж питання: «А як же існують ваші музеї?» Річ у тому, що навіть у найбільш відомих і популярних музеях світу, до яких шикуються довжелезні черги, благодійні внески становлять понад 50 відсотків річних надходжень, перевищуючи значні надходження від продажу квитків та сувенірної продукції. У багатьох країнах світу благодійність на користь того чи іншого музею становить мільйони доларів на рік. Такі вагомі надходження - норма не тільки для загальнонаціональних музеїв, а й для невеликих місцевих та тематичних інституцій.

Тож дуже прикро й сумно усвідомлювати, що українські музеї, які набагато більше потребують допомоги, майже зовсім не отримують такої необхідної для них благодійної підтримки. Меценатство у музейній справі сьогодні є, швидше, винятком, і таких випадків - одиниці. Тому ми й вирішили започаткувати перший в Україні клуб підтримки музею - Клуб друзів «Мистецького Арсеналу», стимулюючи цим самим створення таких клубів у інших інституціях.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі