Шахрайство під маскою благодійництва - Конфлікт інтересів - dt.ua

Шахрайство під маскою благодійництва

15 грудня, 2017, 17:01 Роздрукувати

Низка українських підприємств потрапила під приціл "антикорупціонерів".

© bcpp.com.ua

На засіданні Кабінету Міністрів минулого тижня генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов порушив питання про діяльність організації, яка під виглядом боротьби з корупцією вдається до шантажу і здирництва.

Випадок, що стався з провідним українським виробником ліків Борщагівським хіміко-фармацевтичним заводом (БХФЗ), переконливо свідчить про справжні наміри "борців із корупцією", зірвавши з них маску благодійників. Від дій БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" (скорочено — МАКС) постраждало вже кілька українських підприємств-експортерів. "Це новий тип рейдерства", — зазначив Р.Іллічов. 

"Я ще такого не чув. Чисте шахрайство, — відреагував прем'єр-міністр В.Гройсман. — Треба посилювати відповідальність за такі речі". 

Опуси, які розсилає МАКС, дехто жартома називає "листами щастя". Втім, їх адресатам не до сміху.

"У червні нинішнього року керівництво нашого заводу отримало листа від організації з дивною назвою — БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди", — розповідає заступник генерального директора з інвестиційно-юридичних питань ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" Олег Голобородько. — У цьому листі за підписом виконавчого директора МАКС Руслани Броніної зазначалося, що фонд давно і плідно бореться з корупцією не лише в Україні, а й за її межами. І далі все так хвацько розписано — і як багато виграно справ у судах, зокрема міжнародних, і на які величезні суми і з якими міжнародними організаціями (Інтерпол, Європейський суд аудиторів, Податкове управління США та ін.) координує свою діяльність вищеназваний фонд. Після вражаючого переліку здобутків
"у захисті інтересів України в міжнародних юрисдикціях", досягнутих "за власний кошт", — прохання "направити 20 тисяч гривень на адресу МАКС (рахунок додається і є невід'ємною частиною даного звернення)".

Наприкінці листа недвозначне попередження: "Підприємства, які гальмують під різними приводами заходи з захисту України, вносяться до "чорного списку", згідно з яким будуть проводитись антикорупційні розслідування". 

За цим посланням не забарився телефонний дзвінок комерційному директору заводу Євгену Сові. Виконавчий директор фонду Руслана Броніна поцікавилася, чи отримали ми листа, чи все зрозуміли і чи будемо оплачувати рахунок. "Так, зрозуміли, наші юристи розібралися. Те, що ви пишете, не відповідає інформації з відкритих реєстрів про благодійні організації та фонди, конкретних даних про вас ніде немає, як і про судові процеси за вашої участі". Втім, Броніна продовжувала наполягати на оплаті рахунка і заявила, що для підтвердження успішної діяльності БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" із захисту інтересів України ми можемо звернутися до Кабінету Міністрів і особисто прем'єр-міністра.

Ми вирішили написати листа В.Гройсману, в якому, зокрема, зазначили: "На нашу думку, є всі підстави вважати, що керівництво БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" маніпулює Вашим іменем задля власних корисливих інтересів".

За місяць отримали відповідь з Міністерства юстиції за підписом заступника міністра Сергія Шкляра, де повідомлялося, що "БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" для представництва інтересів держави Україна в закордонних юрисдикційних органах не залучалась".

Тим часом дізналися, що до Кабміну надійшло кілька скарг на БХФЗ, з абсолютно безпідставними брехливими звинуваченнями. Ці скарги своєю чергою були спрямовані для розгляду в національну поліцію, фіскальну службу та ін. інстанції.

— Вам відомо, хто автор скарг?

— Скарги надійшли від МАКС. У серпні ми отримали запит від національної поліції, де сказано про звернення БО "Міжнародні антикорупційні суди" з приводу фактів привласнення майна керівництвом нашого заводу. Автори звернення просили повідомити, хто брав участь у купівлі акцій підприємства 2015 року, хоча в нас операцій з купівлі/продажу акцій не проводилося. Відомо (про це повідомлялося в ЗМІ), що департамент комунальної власності міста організував аукціон з продажу пакета акцій БХФЗ, який належав територіальній громаді м. Києва, і придбав цей пакет наш конкурент — фармацевтична фірма "Дарниця". Чому так сталося, що в результаті постраждали інтереси громади, — то окрема історія, і БХФЗ жодним чином до цього не причетний. Інша скарга (зі звинуваченням у тому, що при купівлі/продажу акцій були недоплачені податки в бюджет) була спрямована до фіскальної служби. Ми знову змушені були аргументовано пояснити, що ніякого стосунку до тих аукціонів БХФЗ не мав. 

Але епістолярна атака на БХФЗ не припинялася. З подачі тієї ж таки п. Броніної старший слідчий національної поліції Святошинського району М.Сахно відкрив кримінальне провадження і зажадав від керівництва заводу надати фінансові, звітні і корпоративні документи про роботу підприємства, до всього — ще й список-реєстр акціонерів. Наш адвокат відповів, що підприємство може надати всю інформацію, яка стосується справи, але дані про міноритарних акціонерів суті питання не стосуються.

Тоді ми ще й гадки не мали, що наклепницькі листи, які п. Броніна та іже з нею розіслали в різні інстанції, це, так би мовити, квіточки. Ягідки з'явилися пізніше. 

Десь у середині жовтня дізнаємося, що митні органи Соціалістичної Республіки В'єтнам (СРВ) відмовили в оформленні чергової поставки партії ліків нашого заводу. Адміністрація з лікарських засобів В'єтнаму також заборонила подальше ввезення і торгівлю лікарськими засобами БХФЗ на території країни. Інформація про це була для нас як грім серед ясного неба — завод близько десяти років поставляє продукцію на ринок цієї південно-азійської країни, і жодних рекламацій чи відкликань не було. Ліки БХФЗ виробляються із застосуванням найсучасніших світових технологій із дотриманням найвищих стандартів якості.

— Що послужило причиною заборони?

— Як з'ясувалося, причиною заборони стало звернення БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди", в якому БХФЗ безпідставно звинувачено в недотриманні вимог якості лікарських засобів та корупційних діях. Адміністрація з лікарських засобів В'єтнаму призупинила ввезення наших ліків до з'ясування обставин. Ми відреагували оперативно, підготували пакет документів, надіслали їх у державні органи СРВ і очікуємо перегляду цього рішення. Крім того, від посольства України у В'єтнамі надіслано офіційну ноту з проханням прискорити розгляд цього питання.

— Чи подали ви позов до суду на МАКС за наклеп, вимагання коштів та заподіяння шкоди діловій репутації?

— Наші адвокати готують матеріали для відкриття кримінального провадження щодо посадових осіб фонду МАКС за фактом вимагання і заподіяння шкоди.

Ми очікуємо на дієву підтримку держави, адже поширена МАКС неправдива інформація про українську продукцію завдає шкоди не лише нашому підприємству, а й державі. Потрібно дати правову оцінку діям керівництва цієї громадської організації та правомірності її реєстрації під гучною, але оманливою назвою. Сподіваємося, що через наші дипломатичні представництва буде повідомлено відповідні органи країн, до яких здійснюється експорт української продукції і де виникли подібні проблеми, що є структура, яка зловживає своїм статусом, назвою і дискредитує як українських виробників, так і державу Україна в цілому". 

Що ж це за благодійна організація, яка діє з таким розмахом? Всезнаючий гугл видав дуже скупі дані. Ні сайту в МАКС, ні відкритих звітів про його діяльність немає. Зате в Інтернеті є інформація, що від організації, керованої Р.Броніною, мала проблеми й низка інших підприємств в Україні: ТОВ "Дельта Вілмар СНД", Житомиробленерго, Побузький феронікелевий комбінат та ін.

Нещодавно про це йшлося і в програмі "Гроші" на телеканалі "1+1". 

Про судову тяганину українських компаній з БО "Фонд "міжнародні антикорупційні суди" є інформація і в реєстрі судових розслідувань.

З "антикорупціонерами" нам вдалося зв'язатися по телефону. Почувши, що дзвінок з редакції, п. Броніна передала трубку голові ради фонду Анатолію Місяцю, який одразу заявив, що для розмови час дуже обмежений. Від пропозиції відповісти на запитання електронною поштою, відмовився.

"У листах, які розсилає МАКС, ідеться про те, що завдяки діяльності фонду лише за два останні роки вдалося "захистити інтереси України" не менш як на
5 млн дол., що все це ви робили за власний кошт, без задіяння грантів, і лише тепер почали звертатися за допомогою до українських підприємств. Зрозуміло, що робота на міжнародній арені пов'язана з поїздками, оплатою кваліфікованих юристів, перекладачів і т. д. Звідки ви брали на це гроші, за які кошти існувала організація? — запитуємо пана Анатолія. — "Допомагають добрі люди… Але це не для розголошення. Мені однаково, хто б там що казав..." А.Місяць пообіцяв приїхати до редакції з документами про діяльність фонду, та, певне, передумав. 

Правомірність дій БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" прокоментував адвокат, який представляє інтереси БХФЗ в судах і правоохоронних органах, Микола Павленко:

"На тлі боротьби з корупцією розвелося безліч організацій, які експлуатують цю ідею. МАКС видає себе за антикорупційну структуру, хоча не є такою насправді. Виразна символіка, гучна назва — у цьому секрет "успіху" пройдисвітів. МАКС видає себе як "єдині в Україні з недержавних та державних організацій, хто самостійно та незалежно здійснює захист інтересів України в міжнародних та іноземних юрисдикціях". Тобто це розраховано на психологію сприйняття інформації — що масштабніша брехня, то більше їй вірять, бо не допускають навіть думки, що може бути таке, коли на "біле" кажуть "чорне" і навпаки. А ще, коли в тексті згадується Інтерпол та інші солідні міжнародні організації, то на іноземців це може справити враження. Певне, щоб перестрахуватися, до з'ясування всіх обставин і було заблоковано поставки продукції заводу у В'єтнамі.

Ми відреагували на кримінальне провадження, яке було зареєстроване за заявою МАКС. У відповідь подали заяву про відкриття кримінального провадження за ознаками вимагання коштів. Для цього в нас достатньо доказів, і в порядку 214 кримінального провадження правоохоронний орган мав виконати свій обов'язок і внести в відомості. З якихось підстав поліцейські цього не зробили. Ми оскаржуємо їхню бездіяльність і, думаю, отримаємо позитивне рішення. 

Втім, мій професійний досвід дає підстави стверджувати: намагання побороти це явище, використовуючи суто правові механізми нашої держави, на жаль, приречені на невдачу. Коли зустрічаєшся з грабіжником у темному місці, ти не цитуватимеш класиків на разок того, що краса врятує світ, а все-таки застосовуватимеш адекватні заходи — відповідатимеш протидією на агресивні дії. 

У нас досить багато правоохоронних органів. І те, що коїться навколо БХФЗ й інших підприємств, які потрапили під приціл пройдисвітів, — це системне явище. Правоохоронні органи, на жаль, не спроможні діяти адекватно. У них виявляється неабиякий ентузіазм і професійні вміння, коли йдеться про особисті інтереси. А коли справа стосується інтересів суб'єктів економічної діяльності — їм це нецікаво. У згаданих випадках заподіюють шкоди не лише підприємствам-експортерам, а й репутації України. Постає питання: де працівники департаменту контррозвідувального захисту економічних інтересів держави Служби безпеки України? У цих людей чимало повноважень.

Свого часу я зіткнувся з ситуацією, коли були порушені інтереси одного іноземного підприємства, і мав нагоду побачити, як спецслужби цієї країни спрацювали на його захист. Я хотів просто зняти перед ними капелюха, настільки системні заходи було здійснено — на рівні політики, правоохоронних відомств, інформаційного характеру. І питання було вичерпане. А в нас ситуація абсурдна. 

— З правового погляду, наскільки діяльність МАКС вписується в рамки благодійної організації ?

— У нас, на щастя чи, може, на жаль, ліберальна концепція Конституції України. Ст. 19 Основного Закону надає право громадянам, благодійним організаціям, представникам приватного сектора вчиняти будь-які дії, які не заборонені законом. На відміну від держслужбовців, які зобов'язані діяти лише в рамках закону. У ситуації, що склалася, благодійна організація формально не порушує закону. Але якщо розглядати крізь призму цивільного законодавства, реалізовувати права не заборонено тоді, коли це не має ознак зловживання правом. А зловживання тягне за собою слід вчинення дій, які порушують права інших осіб. Ситуація, яку ми розглядаємо, є яскравим проявом зловживання своїми правами на шкоду іншим учасникам правовідносин".

…"Покарати корупціонерів", "Вимагаємо створення антикорупційного суду" — привертають увагу білборди вздовж столичних вулиць. Та поки від намірів і гасел дійде до реальних справ, знаходяться аферисти, які під виглядом благодійної організації, прикриваючись гучними патріотичними гаслами та вигаданими досягненнями, спекулюють на ідеї. В умовах економічної нестабільності, воєнних дій та інших випробувань вони намагаються наживатися на вітчизняних виробниках, які не тільки забезпечують робочі місця і поповнюють бюджет України, а є флагманами на експортному ринку, поставляючи високоякісну продукцію в десятки країн світу. Така спекуляція на бажанні українців побороти корупцію завдає шкоди іміджу нашої країни за кордоном, підриває довіру потенційних інвесторів і вбиває віру людей у справедливість.

Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №6, 17 лютого-23 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво