Два експерименти атомної енергетики: які наслідки чекають на Україну?

Падіння промислового виробництва та скорочення обсягів споживання електроенергії загострило хронічну хворобу української енергетики – нерівномірність добового споживання в Об'єднаній енергосистемі. Так звані піки споживання припадають на ранкові та вечірні години, натомість уночі маємо глибокий провал. Власне, базове навантаження енергосистеми покривають атомні електростанції, а пікове та напівпікове споживання компенсують гідроелектростанції та підприємства теплової генерації. Проте таке регулювання відбувається у ручному режимі, а отже приймаються рішення ситуативні й часто непродумані. Як-от спроба долучити АЕС до добового регулювання потужності енергосистеми. На думку фахівців, такий експеримент має шанс завершитись техногенною катастрофою.

У розпорядженні редакції DT.UА є лист, який Національна енергетична компанія "Укренерго" у січні надіслала в Оптовий ринок електричної енергії України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Національну енергетичну компанію "Енергоатом". Останній пропонується долучитися до добового регулювання потужності (розвантаження для проходження нічного провалу споживання Об'єднаною енергетичною системою України).

Фактично пропозиція "Укренерго" означає збільшення обсягів вироблених кіловатів енергоблоками атомних станцій удень і зниженням їх потужності вночі. Причому, зниження на суттєві показники, що може призвести до нештатних ситуацій при експлуатації спроектованих ще за радянських часів реакторів.

Чи готова Україна до такого експерименту в атомній енергетиці? На думку голови підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Льва Підлісецького, ситуація вимагає детального вивчення й виважених рішень.

Лев Підлісецький підкреслює, що енергоблоки українських АЕС атомних не налаштовані на роль "маневрових": "Для держави, звісно, добре мати дешеву атомну електроенергію. Але наші енергоблоки є "мільйонниками". І коли один із них вийде з ладу, то замінити його можна потужностями теплової генерації – це єдине джерело маневреності. Тому втрата маневрових потужностей – це шлях в нікуди, який викликає занепокоєння". У разі, якщо частково функції маневрових потужностей віддадуть атомним електростанціям, енергоблоки ТЕС будуть менш задіяні, а отже будуть консервуватися.

Самі ж атомники пропозицію долучитися до добового регулювання потужності в об'єднаній енергосистемі наразі вивчають.

"Так, є таке доручення міністра - опрацювати питання. Розмови йдуть, і ми вже готуємося до цих процесів на енергоблоках, на яких виконано модернізацію. Є іще ряд питань, які ми продовжуємо вивчати. Загалом, це питання не може бути вирішене без погодження з нашим регулятором – Держкоматомрегулювання, - розповів радник президента ДП "НАЕК "Енергоатом" Костянтин Запайщиков.

За його словами, перше випробування - 21 цикл навантаження під наглядом – уже проведене на другому енергоблоці Хмельницької АЕС. Проте до старту проекту іще дуже далеко. Технічні аспекти залучення потужностей до добового регулювання вимагають додаткової перевірки. До розрахунків фінансової доцільності такого кроку ще не підходили.

"Важливе питання – як нам будуть оплачувати недовиробіток, - продовжує Запайщиков. - У нас же тариф – це затрати плюс виробіток. "Енергоатому" не оплачується за підвищений знос обладнання. Нам також потрібно витратити кошти на модернізацію конструкцій, які в повному обсязі дозволить досягнути цих режимів".

Про технічні та фінансові аспекти модернізації говорять і на Рівненській АЕС.

"Найбільш мобільні блоки, які можуть брати участь у добовому регулюванні потужності, це ВВЕР-440. На РАЕС їх два. Але для того, щоб їх залучити, потрібні додаткові аналізи та фінансування. Щоб починати цю роботу, нам треба розуміти, на які відсотки потужності ми можемо відходити, на які – приходити, з якою динамікою. Це ж не просто хтось має натиснути на ключ управління – і ми знизилися", - пояснює виконувач обов'язків головного інженера Рівненської АЕС Ігор Могила.

Традиційне для української енергетики регулювання добового споживання за допомогою потужностей генерації не відповідає світовій практиці, вважає Василь Котко, президент Всеукраїнської громадської організації "Енергетична асоціація України".

"Використовувати потужності енергоблоків для вирівнювання добового споживання нераціонально, - каже Котко. – До цього слід залучати великих споживачів, пропонувати їм диференційовані тарифи. Цим можна спонукати переносити споживання електроенергії на нічні години й звести до мінімуму відбір струму з електромережі у години пікових навантажень. У Франції ви навряд чи знайдете домогосподарку, яка пере речі в машинці вдень. Бо набагато вигідніше й економніше для бюджету робити це вночі. У Сполучених Штатах, у розвинутих країнах Європи зараз активно розвиваються так звані "розумні мережі енергопостачання" - smart grid. Ми ж дуже повільно рухаємося у цьому напрямку енергоефективності".

Експерти зауважують, що особлива небезпечність "експерименту" ще й в тому, що "ігри" з маневруванням пропонується провести на АЕС, які використовують непроектне паливо в реакторах. Як відомо, українська енергетика, згідно з Европейською стратегією енергобезпеки, диверсифікувала джерела постачання ядерного палива для атомних станцій. Разом із російською продукцією на українських АЕС застосовуються тепловидільні збірки "Вестінгауз". Зокрема, за словами міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, три блоки на Південноукраїнській та Запорізькій атомних станціях уже цього року використовуватимуть паливо американсько-японської компанії.

За словами радника прем'єр-міністра Костянтина Ущаповського, російське ядерне паливо, яке нині широко використовується, не дозволяє запроваджувати ці режими. Тепловидільні збірки "Вестінгауз" підходять для цього".

"Звісно, головному інженеру станції чи технічному директорові енергокомпанії не дуже хочеться ставити обладнання в режими, за яких може знизитися ефективність систем захисту. Тому треба додатково вкладати кошти у підвищення надійності захисту", - додає Ущаповський.

Співпраця "Енергоатому" із "Вестінгауз" триває вже друге десятиліття. І хоч було проведено цілу низку робіт для пристосування непроектного палива до умов використання в реакторах ВВЕР радянського зразка, ймовірність нештатних ситуацій залишається. Власне, на це вказують порушення в роботі реактора, зафіксовані в 2012-2013 рр. на Південноукраїнській АЕС, торішня відмова системи охолодження на Запорізькій АЕС, причинами яких стали конструктивні недоліки тепловидільних збірок.

"Із паливом, яке постачав "Вестінгауз", були проблеми, - підтверджує Котко. - Наприклад, від високої температури у реакторі тепловидільні збірки зазнавали деформації, і системи управління захистом "заїдали".

Отже зараз українцям пропонується подвійний експеримент, помилка в якому може обернутися наслідками, про які прийнято офіційно згадувати лише на роковини Чорнобильської катастрофи. Замість того, щоб підвищувати енергоефективність економіки і впроваджувати справжні реформи в секторі енергетики, про що не втомлюються нагадувати європейські партнери, урядовці намагаються вижати максимум із застарілого обладнання.