Жорсткий туристичний дисбаланс - Бізнес - dt.ua

Жорсткий туристичний дисбаланс

27 жовтня, 14:12 Роздрукувати Випуск №40, 26 жовтня-1 листопада

За десять років зовнішньоекономічне сальдо туристичних послуг України скотилося з додатних 1,75 мільярда доларів до від'ємних 6,37 мільярда.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Логіки людей, які включили туризм до сфери вітчизняної гуманітарної політики, ігноруючи економіку, не зрозуміти. 

Адже туризм — галузь, що формує додану вартість. Забезпечення балансу між туристичними потоками в країну і з неї впливає на збалансованість усього державного господарства. А з балансом в українській тургалузі не все добре — сальдо співвідношення виїзного і в'їзного туризму жорстко від'ємне: за даними Держстату, 2018 року воно впевнено перевищило 6 млрд дол. І дисбаланс нестримно зростає…

Конкурент видобутку нафти

Про те, що у сфері туризму в нас не все гаразд, свідчать узагальнені цифри й факти. Наприклад, експерти Всесвітнього економічного форуму дали оцінку конкурентоспроможності туристичної інфраструктури України — 78-ме місце в списку зі 140 держав. А в структурі вітчизняного ВВП ця галузь займає менше ніж 2%, при тому, що середній показник у країнах світу становить понад 10% від загальних доходів і близько 11% усіх робочих місць.

Хтось скаже: "У країні війна. Який тут туризм?" Безперечно, війна дається взнаки. Але річ у тому, що зовнішньоекономічне туристичне сальдо скотилося до від'ємних значень не сьогодні. Тенденція виникла десять років тому і досі динамічно розвивається (див. діаграму).

І якщо український уряд збирається реалізовувати задекларовані наміри в зростанні економіки, то йому не обійтися без того, щоб швидше зламати цю негативну тенденцію. Адже у світових масштабах туризм упевнено конкурує навіть із видобутком нафти і вважається одним з ключових економічних напрямів завдяки високій окупності інвестицій.

Для створення стабільної економіки доведеться зацікавити іноземців у поїздках до нашої країни. Просто треба створити умови принаймні для вирівнювання показників виїзного туризму і в'їзного, щоб розвернути нинішню негативну тенденцію у протилежному напрямку.

Адже на сьогодні, за даними Держстату, розрив між кількістю українських туристів, що виїжджають за кордон, та іноземців, які відвідали Україну, становить близько 10 млн людей на рік: 15 млн іноземців (частина з яких — транзитні) проти 26 млн українців. Навіть якщо врахувати, що не всі з 26 млн українців справжні туристи, а, приміром, частина з них гастарбайтери, які подорожують у пошуках роботи, за такого значного дисбалансу перетворити туризм на прибутковий сектор економіки нереально.

Які ж причини розриву між показниками відвідування українцями інших держав і нашої країни іноземцями? Чому в країни таке гігантське від'ємне туристичне сальдо, і як довго воно ще збільшуватиметься? Тільки 2018 року перевищення імпорту над експортом вимило з країни 6,37 млрд дол. (МВФ не такий щедрий до нас), але ж кризового 2008-го було навпаки — туристичний профіцит досягав 1,75 млрд.

— Проблема в тому, що робота над туристичним брендом "Україна" не ведеться. Новини про нас — це скандали, розслідування, вибори, політика і корупція. Така інформація не мотивує до відвідування. Для туристів з розвинених країн Україна некомфортна: немає нормальних доріг, навіть у таких туристичних hot spot як музеї, не завжди є аудіогіди або доступна навігація для іноземців, — розповідає директор "Чорнобиль Тур" Ярослав Ємельяненко. — А наявність віз для деяких розвинених країн дивує, адже візи в Україну — це не спосіб заробітку. Візьмімо туризм у Чорнобиль. Торік зону відчуження відвідали 74 тисяч людей, а за дев'ять місяців нинішнього — уже понад 90 тисяч. Одна з причин — у тому, що чорнобильський туризм подібний до наукової експедиції, тобто турист не очікує європейського комфорту й умов, а якраз навпаки. Якщо ж ми говоримо про щось більше, ніж відомі бренди України, то поки що немає єдиної системи, належної інфраструктури — для її створення потрібні великі інвестиції і зацікавленість держави.

Точки зростання замість цілісного турпродукту

Однак поки що Україна — це здебільшого точковий туризм. Зміцнюються такі точки тяжіння як Львів, Одеса, Трускавець, з'являються нові. Що ж заважає від окремих точок досягати успіхів у великому діапазоні?

— Проблема у відсутності виразного турпродукту, — вважає керівник Асоціації індустрії гостинності України Олександр Лієв. — По суті, немає розумних пропозицій для туристів з Європи. І не тому, що Україна непопулярна, — на туристичному ринку Європи майже немає її грамотно оформленої пропозиції. Проблема також у неготовності українських міст у галузі сервісу. Приймати іноземців готові лише Київ, Львів і Одеса. В інших містах важко знайти ресторан, де персонал володіє хоча б англійською. Не кажучи вже про те, що зростає потік інтуристів з Китаю, що нацією, яка подорожує найбільше, вважаються німці, тощо. Крім того, є проблеми і з рівнем сервісу. І, на жаль, темп змін поки що дуже повільний. Та й звідки ж їм узятися? В Україні відчутна проблема з підготовкою кадрів для індустрії гостинності. Ви напевно, дуже здивуєтеся, але досі провідні українські виші відносять кафедри туризму до факультетів… географії! Завважте: не до економічних чи мовних — які ще тут можуть бути коментарі! Ще одна причина дисбалансу — логістика. Навіть якщо міста досить добре розрекламовані, то долетіти на літаку до Києва іноземцеві дешевше, ніж потім долетіти з Києва в кожний з обласних центрів.

Внутрішній стрижень

Розвиток туризму — завдання комплексне, оскільки всі його напрямки тісно пов'язані між собою. І віддача з'являється не сама по собі. Для його активізації потрібно чимало, зокрема інфраструктура, відпрацювання маршрутів, підготовка персоналу. Усе це може й має відпрацьовуватися на внутрішньому туризмі, без розвитку якого в'їзний туризм не може бути масовим і високоприбутковим. Якщо створюватимуться хороші умови для відпочинку співгромадян, ширшого використання ними внутрішнього туризму, то готуватимуться й умови для того, щоб країною, де добре налагоджене транспортне сполучення, є широка мережа готелів і ресторанів на різні гаманці, зацікавилися іноземці. Хороші дороги треба будувати не тільки до морпортів для вивозу агросировини. Можливо, навіть більшу віддачу вони можуть дати, якщо їх прокласти до історичних, археологічних та інших пам'яток і туристичних цікавинок, на які так багата країна.

На запитання, що в Україні є такого, що може привабити іноземців, учасники туристичного ринку відповідають по-різному. Наприклад, Олександр Лієв вважає, що в Україні є можливість запропонувати хороший конкурентоспроможний турпродукт для туристів з будь-якої країни світу, але, на жаль, досі немає чіткої стратегії та пріоритетності — на які ринки ми хочемо вийти, туристів яких країн ми готові приймати. Вони приїжджають до нас випадково, а не в результаті діяльності приймаючої сторони. Тим часом знайти те, чим приваблива саме Україна, можна для будь-якої країни. Наприклад, японців цікавить зона ЧАЕС, бо жителі їхньої країни пережили ядерну аварію на Фукусімі, китайців — те, що пов'язане з нашим радянським минулим, наприклад — Павкою Корчагіним, серіал про якого був дуже популярний у Китаї. Такі ракурси в нас уже є, їх не треба вигадувати — тільки відповідно розвивати.

На думку Ганни Романової, яка очолювала у ВР XIII скликання підкомітет з питань розвитку туризму, унікальних турпродуктів в Україні поки що небагато: Чорнобиль, могила цадика Нахмана, стовбурові клітини… А от наявність транспортної структури на 90% залежить від зусиль місцевої влади.

Урятувати родзинки

Ярослав Ємельяненко переконаний: для того щоб зробити перебування іноземців в Україні цікавим і корисним, передусім треба рятувати, реставрувати й зберегти всі туристичні родзинки, які вже є, інакше просто нікуди буде возити туристів. Він пропонує провести загальнодержавну інвентаризацію таких об'єктів і розпочати з їх ремонту й наповнення. Адже якщо в замку обрушилася стіна, то навіть після відновлення він втратить частину історичної цінності. І байдуже, що до нього вестиме прекрасна рівна дорога. Тому стоїть завдання — збереження і санація всього, що вже є. Далі — дорожня й міська інфраструктура, щоб туристів можна було довезти, розмістити й розважити, і вже тоді можна говорити про стратегію просування бренда країни на міждержавному рівні.

— Звичайно, треба дбати про природні й культурні ресурси, — додає Ганна Романова. — Це навіть не обговорюється і має бути першочерговим. Бо Україна, згідно з рейтингом Давоського економічного форуму, у плані конкурентоспроможності в туризмі "просідає" саме щодо природних ресурсів (116-те місце зі 140 країн) і збереження культурних ресурсів (89-те місце). Якщо не виконати цього "домашнього завдання", може статися так, що дороги й аеропорт з'являться тоді, коли головний конкурентоспроможний ресурс буде вже втрачено.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №42, 9 листопада-15 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво