Зберегти і примножити - Бізнес - dt.ua

Зберегти і примножити

16 квітня, 10:20 Роздрукувати

Щоб повернути людям через десятиліття гроші з накопичувальної пенсійної системи, потрібні механізми їх збереження, а ще ліпше — примноження.

© Василь Садохін

У Верховній Раді повним ходом триває робота з реформування пенсійної системи. Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення ухвалив рішення включити до порядку денного восьмої сесії ВР законопроект №6677 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" і навіть готовий взяти його за основу за підсумками першого читання. 

При тому, що комітет у тому самому рішенні від 27.02.2018 р. прямо визнає, що є ризики щодо збереження і повернення накопичених коштів пенсіонерам: "Головною проблемою накопичувальної системи є збереження накопичень…" І ще: "Що ж до механізму збереження накопичень, то спочатку треба передбачити врегулювання питань забезпечення ефективного функціонування ринків капіталів". Якщо запровадження обов'язкового пенсійного накопичення передбачається з січня 2019 року, то незрозуміло, коли ж устигнуть налагодити ефективне функціонування ринків капіталів. Жоден з опитаних нами фахівців компаній з управління активами не знав навіть про інструменти інвестування, які збирається використовувати держава в накопичувальній пенсійній системі. А тим часом їм ці пенсійні гроші доведеться інвестувати.

Скільки потрібно платити?

Вочевидь вузьким місцем у накопичувальній пенсійній реформі є збереження й збільшення зібраних у населення коштів для його майбутніх пенсій. Головне — ще до початку дії другого рівня пенсійної системи правильно визначити, куди можна акумулювати цей фінансовий інструмент. Саме над цим питанням насамперед слід працювати. Натомість чиновники, зокрема Міністерства соціальної політики, сперечаються, за участі ЗМІ, наприклад, про відсоток обов'язкових відрахувань — у діапазоні від 2 до 15%.

Їхня стандартна відповідь про розмір майбутньої пенсії: "Розмір накопичувальної пенсії залежатиме від того, скільки людей платитиме накопичувальному пенсійному фонду".

Хоча неважко зрозуміти, що можна й усю зарплату віддати, але при цьому залишитися без гідної пенсії, якщо гроші не будуть належно захищені хоча б від знецінювання. Про інвестиційний дохід поки що навіть не говоримо.

Згадаймо, що українська грошова одиниця за 21 рік свого існування (гривню запроваджено як грошову одиницю 2 вересня 1996 р.) знецінилася до долара США майже в 15 разів. (Вона починалася з курсу НБУ 1,76 грн/дол. США, зараз же цей курс — 26,06 грн/дол.). До гривні, коли ходили карбованці, було ще веселіше. Досить сказати, що при введенні в обіг гривні вона оцінювалася в
100 тис. крб, тобто 10 грн — це вже мільйон. А що зараз можна купити на 10 грн? Навіть кілограма хліба не купиш… Нам здається, це серйозне попередження тим, хто дбає тільки про збирання грошей, а там — хай буде що буде.

Ще одне нагадування для тих, кому не терпиться: розмір мінімальної заробітної плати. Так ось: на початку 2000 року він дорівнював… 90 грн. Нині, через 18 років, мінімальна заробітна плата в Україні досягла 3723 грн, тобто зросла більш ніж у 41 раз. Цікаво, скільки потрібно було б відраховувати з зарплати 90 грн, щоб за кілька десятиліть накопичити на гідну пенсію. Але ж пенсійні гроші нинішньої молоді зберігатимуться 30 і більше років, тобто набагато довше, ніж існує незалежна держава Україна.

Куди вкладати?

В усьому світі одним з традиційних інструментів для збереження й примноження пенсійних грошей є фондовий ринок. Не можна сказати, що в нас про це не знають. Принаймні розробники законопроекту №6677 не забули про Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Але згадують про неї як про регулятора-адміністратора недержавних пенсійних фондів і компаній з управління активами. А цього мало. Адже щоб адмініструвати, потрібно, щоб у країні існував реальний дієздатний фондовий ринок. Якщо ні — треба розглядати питання інвестування в цінні папери іноземних емітентів, а це, вважай, інвестування в економіку чужих країн, сплата там податків, створення там, а не в Україні, добробуту.

Тільки в разі, якщо в нас буде добре розвинений ринок цінних паперів, недержавні пенсійні фонди через компанії з управління активами зможуть у нього інвестувати зібрані в людей кошти. А це, своєю чергою, забезпечить потужний інвестиційний поштовх для динамічного зростання економіки України й водночас пожвавлення фондового ринку. Однак "законопроектом не передбачено комплексного врегулювання питань ефективного функціонування ринків капіталу, підвищення якості обслуговування споживачів фінансових послуг, у тому числі пенсійних фондів, що є важливою умовою запуску накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування". І це теж стверджує у своєму рішенні до законопроекту №6677 профільний комітет ВР.

Аутсайдер-рекордсмен

Перш ніж почати вкладати пенсійні гроші, країна повинна підготувати свій фондовий ринок, забезпечити достатні обсяги пропозицій цінних паперів. Зробити так, щоб вітчизняні підприємства виходили на нього з продажем цінних паперів, не ризикуючи при цьому стати жертвою рейдерського захоплення. До речі, за всіх недоліків українського ринку цінних паперів, він уже третій рік поспіль утримує тенденцію до підвищення. Згадаймо, що ще на початку 2018 року аналітики агентства Bloomberg констатували, що Україна — взагалі рекордсмен світу 2017 року зі зростання фондового індексу UX, збільшення якого за минулий рік становило 80%.

Тут, заради справедливості, треба зауважити, що 2017 року зростання фондових індексів спостерігалося в переважній більшості країн цивілізованого світу. Різниця лише в тому, що в нас це зростання відбувається фактично на дні можливостей, а в них досягло граничних значень. Тому в 2018 році український фондовий індекс продовжує зростати, а світові індекси, здригнувшись, зсунулися вниз.

Так що шанси в нас є. Дуже хотілося б, щоб пенсійні гроші, потрапивши на добре підготовлений фондовий ринок, стали і його драйвером, і допомогли реанімувати економіку всієї країни.

Фото автора

Коментар експерта

Олексій Сухоруков, директор-управитель інвестиційної групи "УНІВЕР"

— Зростання індексу (фондового індексу UX. — В.С.) спостерігається, але до гривні. Це, звичайно, добре, але якщо дивитися на доларовий еквівалент, ми наразі ще не відновили його навіть на рівень початку
2014 року.

Досі наш фондовий ринок відрізнявся навіть від безлічі ринків, що розвиваються, тим, що в нас внутрішнього інвестора не було як класу, тобто приватних інвесторів було небагато, тому "довгих" грошей інвестора ми не мали. І от якраз другий рівень — це той самий довгостроковий ресурс, який може внести на ринок позитивні ноти... Другий рівень стартуватиме в січні 2019 року, але поки що немає розуміння, як він працюватиме, у що можна буде інвестувати, чи можна буде інвестувати в акції, чи ні. Дуже ймовірно, що на першому етапі буде заборона. Скоріш, на початковому етапі дозволять інвестувати в державні папери, облігації. Але дочекаймося розуміння, як це все буде сконфігуровано в конкретних вимогах нормативних документів, тобто що можна купувати, а чого не можна, які умови тощо.

Довідка

Другий рівень пенсійної системи — обов'язковий накопичувальний. Він передбачає, що працівники або роботодавці від їхнього імені, а іноді самозайняті особи сплачують внески в накопичувальний пенсійний фонд. Внески зараховують на індивідуальні пенсійні рахунки, кошти інвестують у різні фінансові інструменти. Після виходу на пенсію учасник системи отримує право на пенсію з накопиченої суми внесків та інвестиційного доходу.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
  • Петро Дігтяр Петро Дігтяр 16 квітня, 17:45 Пропоную. Будь-який відсоток накопичувальної пенсійної системи минулих років урівнювати з таким же відсотком сучасних відсотків накопичувальної пенсійної системи. Інакше нам нічого чекати якогось позитиву у функціонуванні другого рівня пенсійної системи. згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №27, 14 липня-20 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво