Зачароване коло боргів

Поділитися
Тепловий монополіст столиці, який належить донецькому олігархові Рінату Ахметову, заборгував НАК "Нафтогаз" чималу суму за спожиті енергоносії. Той у відповідь заблокував рахунки компанії, і вона майже все міжсезоння не поспішала ремонтувати аварійні мережі та ставити будинкові лічильники тепла.

Столична влада хоче погасити борги колишніх ЖЕКів і цим допомогти "Київенерго" забезпечити місто теплом і пережити зиму

Опалювальний сезон офіційно розпочався всередині жовтня, однак далеко не для всіх. Нинішнього року на погодні нормативи, згідно з якими теплопункти мають запрацювати через три дні після того, як середньодобова температура не перевищуватиме +8 градусів, мало хто зважав. Приміром, у Києві люди мерзли зо два тижні, доки дійшло до запуску тепломережі, а деякі будинки й досі не обігріваються. У Миколаєві взагалі переривали навчальний процес. Школярі не відвідували занять, малюки не ходили до дитсадків.

Та чи не в найгіршому становищі опинилися мешканці тих багатоповерхівок, які підключили до тепла, однак у квартири його не подали. Приміром, у Києві диспетчерські служби просто не відповідали (дзвони хоч цілодобово), ЖЕКи "не в курсі", а в "Київенерго" (теплового монополіста) заявляють, що перерахунку за ненадану послугу цим зимостійким мешканцям не буде, адже для підключення надається 7-10 днів. Хоча, за нормативами, якщо впродовж трьох діб середньодобова температура опустилася нижче +8 градусів, а опалення не підключили, за кожен наступний день сума в платіжках має знижуватися на 3,3%.

Насправді ж виходить так, що мерзніть собі на здоров'я, а монополісту, будь ласка, заплатіть по більш ніж півтори тисячі гривень за гігакалорію. І нічого демонструвати своє "фе", бо могло бути й гірше: "Київенерго" погрожувала не розпочати опалювальний сезон через блокування її рахунків НАК "Нафтогаз України".

Хто винен у ситуації, що склалася, так зразу й не зрозуміти. Тепловий монополіст столиці, який належить донецькому олігархові Рінату Ахметову, заборгував НАК "Нафтогаз" чималу суму за спожиті енергоносії. Той у відповідь заблокував рахунки компанії, і вона майже все міжсезоння не поспішала ремонтувати аварійні мережі та ставити будинкові лічильники тепла.

- Через це блокування рахунків, - каже голова постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Володимир Бондаренко, - ми побоювалися справжнього колапсу. Адже підготовка до опалювального сезону відбувалася в нестандартних умовах. Усі обігові кошти кидали саме на це. Однак їх катастрофічно бракувало. Тож, коли почали підключення до тепла, щодоби траплялося по 90-100 аварій. Нині це напруження пішло на спад: маємо 60-70 аварій на добу. Однак у зоні ризику залишається близько 300 будинків. Якась кількість після ремонтів випадає з цього переліку, а якась - додається через нові аварії.

Чутки, що нібито влада Києва дала аванс приватній компанії "Київенерго" на суму 250 млн грн, щоб та вчасно розпочала опалювальний сезон, Володимир Бондаренко спростовує. Однак каже, що підтримати монополіста задля задоволення насущних потреб міста треба було б, але на паритетних умовах з акціонерами, адже попереду складний опалювальний сезон.

Ідеться про понад 448 млн грн. Гроші є, оскільки в столиці - перевиконання бюджету. Правда, механізм трохи специфічний. Річ у тому, що в Києві є заборгованість, яка тягнеться за старими обслуговуючими компаніями (керуючими дирекціями, управліннями житлового господарства), котрі з квітня 2014 р. припинили свою діяльність. Усі ці проблемні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації, об'єднані в центр комунального сервісу. Вони мають понад 700 млн грн боргів (з більшості справ уже відбулися суди). Але й населення їм заборгувало близько 800 млн грн. Тож міська влада хоче через ці компанії погасити борги і тим самим допомогти "Київенерго" забезпечити місто теплом і пережити зиму. Профільна комісія вже розглянула це питання. Тепер справа за Київрадою.

Що ж до блокування "Нафтогазом" рахунків теплопостачальників, то, задля справедливості, слід сказати, що арешти накладено не тільки на "Київенерго", а й на 104 підприємства по всій Україні. Правда, важко зрозуміти, до чого тут кияни, оскільки мер столиці Віталій Кличко заявив, що рівень розрахунків за газ у Києві становить 101% .

Певну ясність у стосунки енергетиків із газовиками вніс Володимир Бондаренко. За його словами, всупереч здоровому глузду, абсолютну перевагу віддано газовикам. Їхнє домінування не лише дезорганізувало підготовку до опалювального сезону, а й взагалі робить малопривабливим і нецікавим енергетичне господарство. Газ і вода в столиці опинилися під контролем нових олігархів. "Київенерго" і "Київводоканал" газовики витіснили на задвірки, і ці колишні запеклі суперники тепер по один бік барикад.

- На сьогодні, - каже голова профільної комісії Київради, - немає охочих брати на себе енергетичне господарство столиці. Домінування "Київгазу" призводить до того, що мегаполіс, мабуть, муситиме погодитися на продовження договору з нинішнім ненадійним постачальником тепла й електроенергії. Мовляв, беріть і хоч якось господарюйте.

Однак зазначає, що до такої ситуації дожилися не без зусиль самої "Київенерго", якій значно вигідніше виробляти не тепло, а електроенергію, збуваючи її за різними тарифами з чималим "наваром". Тож упродовж майже 20 років дії договору ця структура серйозних капітальних ремонтів не робила. Нині радянські мережі тріщать і рвуться по всіх швах. Їх не перекладають, а лише латають. Втрати дорогою від виробника до споживача становлять 18%, що втричі-вчетверо перевищує європейські норми (в них цей показник ледве сягає 5-6%). Свою негативну роль відіграє й термоізоляція приміщень: вона в рази гірша від європейської.

Ось такі наразі маємо "квіточки". Які вродять "ягідки" - не хочеться й загадувати. Очікуваного перегляду комунальних тарифів у бік зниження не буде, хоча про їхню економічну необґрунтованість і матеріальну неспроможність більшості населення не говорив лише лінивий. Аргументів так багато, і вони такі очевидні, що спростовувати їх немає сенсу.

Здається, вже ніхто й не намагається це робити. Бо навіть посилання на те, що істотне подорожчання комунальних послуг продиктоване умoвами євpoінтегpaції, не спрацьовує. Зробивши тарифи ринковими й відмовляючись їх дoтувaти, влада чомусь не хоче порівнювати доходи споживачів по різні боки кордону. А це годилося б зробити, адже, зa дaними Укpaїнськoгo aнaлітичнoгo центpу, в нaшій кpaїні мaйже третина сімейного бюджету йде нa oплaту кoмунaльних тapифів, тоді як у Євpoпі на це витрачають близькo 10%. Пpo pізницю у якoсті пoслуг некоректно й говорити.

Дo того ж доведення тapифів дo євpoпейськoгo pинкoвoгo pівня не послабило тиску нa бюджет, на що розраховували ініціатори змін. А підтpимка мaлoзaбезпечених веpств населення субсидіями не зменшила соціальну напругу. Так вийшло, що отpимaти допомогу щaстить не всім. Тим, хто з надзусиллями спромагається зводити кінці з кінцями, її не надають. Зате власники нелегaльних доходів запросто отримують субсидії. І дoсить чaстo це дoвoлі зaмoжні люди.

До того ж субсидії з державного бюджету йдуть не безпосередньо на забезпечення життєдіяльності постачальників послуг, а в кишені олігархів, які розпоряджаються ними на власний розсуд. А це не гарантує спрямування грошей на розвиток енергетичного господарства. Тож субсидії, на переконання Володимира Бондаренка, згубно впливають на процес одразу з двох боків: не стимулюють громадян економити, позбавляють постачальників ("Київгаз", "Київенерго", "Київводоканал") живих грошей.

Не допомогли високі тарифи й самій житлово-комунальній галузі. Борги населення перед постачальниками вже сягнули 12,5 млрд грн. Не вистачає грошей і на субсидії: борг держави за цією статтею перевищив 22 млрд грн. Як повідомив "Голос.ua" провідний аналітик "Публічного аудиту" Тарас Галайда, в державному бюджеті має бути майже 119 млрд грн, щоб вистачило на субсидії в 2017 р. дев'ятьом мільйонам сімей. Натомість у державній скарбниці закладено тільки 52 млрд грн.

А тим часом значне недофінaнсувaння ЖКГ може призвести до відключень тепла, соціального збурення і навіть до технoгеннoї кaтaстpoфи. Наближенню колапсу може посприяти не лише несплата комірного споживачами та борги держави за субсидіями, а й благородне рішення уряду дозволити частинами платити за тепло впродовж усього року.

Своєю постановою від 19 жовтня "Про зменшення фінансового навантаження на споживачів в оплаті за послуги централізованого опалення шляхом створення умов для отримання розстрочки на оплату за послугу з централізованого опалення" Кабмін нібито допомагає людям мобілізувати потрібні суми протягом довшого часу. Однак звідки взятися грошам влітку, якщо взимку їх не було, у постанові не сказано.

Зате є пояснення, хто може скористатися комунальною розстрочкою. Вона доступна громадянам, котрі не мають права на субсидію або з якихось причин не можуть її отримати. Їм слід звернутися з письмовою заявою про надання розстрочки з оплати теплопостачання до надавача послуги з централізованого опалення. І, починаючи з дати подання заяви, щомісяця впродовж опалювального періоду теплокомунальне підприємство виставлятиме рахунок, на 50% менший від нарахованої суми. Другу половину рахунку споживач погашатиме протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами.

Адмініструватиметься цей сервіс не через соціальні служби, а через підприємства теплокомуненерго. Плутанини не має бути, запевняють ініціатори нововведення. Адже після подання заяви у платіжному документі стоятиме кілька граф: для зазначення оплати 50% від нарахованої суми за централізоване постачання тепла протягом опалювального періоду; для розрахованої і розподіленої рівними частинами суми протягом кожного місяця міжопалювального періоду (неоплачених 50%). Тобто споживач зможе контролювати, скільки вже заплатив і скільки ще потрібно буде заплатити. При цьому жодних комісій, відсотків, пені чи інших додаткових витрат не буде. Як і жодних штрафних санкцій з боку теплопостачальних компаній.

Однак наразі є певні "але". Розстрочкою нібито можна скористатися вже в листопаді. Але, щоб новий механізм запрацював, треба внести зміни ще, як мінімум, у чотири постанови Кабміну. Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко запевнив, що це зроблять на одному з найближчих засідань уряду.

Директор аналітично-дослідного центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко про колапс не каже, проте переконаний, що для ЖКГ рішення Кабміну про розстрочку може спричинити певні труднощі. Бо якщо підприємство надало послугу, а отримало лише половину плати за неї, - звідки взяти другу половину? Треба або закладати ці кошти в державному бюджеті, або йти в банк і брати там кредит під 20% річних. Ні перше, ні друге - не реальне. Тож комунальники почнуть економити: недогрівати теплоносій, перекривати гарячу воду, не підкачувати на верхні поверхи холодну воду. Тобто, по суті, не давати якісних послуг, вважає експерт.

Немає оптимізму і в Асоціації міст України. Правда, там схвалюють внесений на розгляд Верховної Ради урядовий законопроект про реструктуризацію боргів теплокомуненерго перед "Нафтогазом". Парламент уже навіть прийняв його в першому читанні 20 жовтня. Однак схвалення цього законопроекту не вирішує проблем, які призводять до утворення заборгованості комунальних підприємств за спожитий природний газ перед енергопостачальними компаніями, а лише ліквідовує наслідки тарифної політики держави, йдеться в повідомленні АМУ.

Та й чи ліквідує? Адже за день до голосування за цей законопроект, а саме 19 жовтня, уряд схвалив уже згадану постанову про оплату послуги з централізованого опалення в розстрочку. Це призведе до зменшення грошових надходжень до комунальних підприємств упродовж опалювального періоду, а отже до нової заборгованості за природний газ (його вартість займає 60% у тарифі), до нарахування штрафів, пені та нового блокування рахунків з боку НАК "Нафтогаз України". Тож в асоціації побоюються, щоб це не обернулося штучним банкрутством комунальних підприємств.

Є ще одна проблема, яку годі й порівнювати з усіма вже переліченими. Ідеться про брак енергоносіїв. Для безпечного проходження зими Україні необхідно ще 2,5 млрд куб. м газу. Про це говорять не лише недоброзичливці у Верховній Раді, а й сам міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. За його розрахунками, 14,5 млрд куб. м газу в сховищах достатньо, щоб пережити теплу зиму. Але синоптики такої надії не дають. Тому треба ще 1,5 млрд куб. м на температурний режим і 1 млрд як запас міцності на випадок форс-мажорів із поставками антрациту.

P.S. Київрада 63 голосами "за" підтримала рішення про виділення з бюджету міста 445 млн 300 тис. грн для "Київенерго".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі