За рік до початку/кінця світла - Бізнес - dt.ua

За рік до початку/кінця світла

25 травня, 17:55 Роздрукувати

Як проходить створення ОСП електроенергії на базі державної компанії "Укренерго".

Улітку 2019-го українській енергетиці пообіцяли нове життя. Її хочуть зробити європейською, прозорою, конкурентною, вигідною для інвестора й навіть для споживачів. До цього прекрасного часу залишилося рік і один-два місяці. Або… як вийде. Але зобов'язання перед Євросоюзом змінити енергозаконодавство Україна взяла. Не віриться? А виконувати доведеться — Закон України "Про ринок електричної енергії".

Одне з ключових питань нового вигляду енергосистеми України — створення Оператора системи передачі (ОСП) електроенергії на базі державної компанії "Укренерго". Як відбувається цей процес, які проблеми вдається вирішити до настання часу "Ч" в енергетиці, про це і не тільки DT.UA розпитало в.о. голови "Укренерго" Всеволода КОВАЛЬЧУКА.

Якщо всі біжать…

— Всеволоде Владиславовичу, через рік Україні загрожує нова модель енергоринку. Наскільки я розумію, ми до неї готові відносно…

— Непросте запитання, бо різні організації, компанії, установи мають різні погляди на це питання. Поки що я не бачу якихось серйозних передумов, щоб не встигнути розпочати переформатування енергоринку до визначеного законом строку.

Проблема в тому, що, якщо нібито стискати час, що залишається на прийняття рішення, то можуть виникати запитання до якості таких рішень, або таких продуктів, або ще чогось. Приклад — "Укренерго". Відповідно до плану-графіку, затвердженого законом, ми мали корпоратизуватися ще в грудні минулого року. Але тільки наприкінці листопада 2017-го з'явилося розпорядження Кабінету міністрів України про нашу корпоратизацію. Ще коли писали закон про ринок електричної енергії, було відведено шість місяців на корпоратизацію з моменту набрання ним чинності. Від самого початку термін був вельми оптимістичним.

— А скільки реально зайняв цей процес?

— Дев'ять місяців, якщо всі швидко біжать. Ми розпочали процес корпоратизації тільки з січня 2018-го. Після розпорядження КМУ ще треба було сформувати комісію Міненерговугільпрому з перетворення, прийняти перше рішення, визначити план. І з січня почали. Все, що стосується нашого аспекту питання, — ми біжимо швидко.

А далі — процедурні нюанси: до складу комісії з перетворення включено багато людей, які мають прийняти колегіальне рішення, але комусь щось об'єктивно або суб'єктивно не подобається (переробіть, привезіть ще раз, а давайте оце тощо). У результаті ми ще навіть не подали документів до Фонду держмайна згідно з планом-графіком корпоратизації… За цим планом ми маємо стати акціонерним товариством до 15 вересня. Якщо не буде зволікань, то встигаємо на цей термін. Але це точно не 11 грудня попереднього року. І так у всьому...

Заради об'єктивності треба сказати, що якби "Укренерго" корпоратизувалося наприкінці 2017-го або на початку 2019-го, з погляду набрання чинності новою моделлю енергоринку (з липня 2019 р.), це не критично. Але так усі затримки потроху накопичуються, і виникають певні ризики. Корпоратизація "Укренерго" не вирішальний чинник для створення нового ринку електроенергії, це лише умова для нашої сертифікації як оператора системи передачі.

Та сертифікація оператора системи передачі і його відповідність вимогам ЄС — обов'язкова умова для того, щоб нова модель енергоринку вважалася впровадженою. Без корпоратизації "Укренерго" не може подати документи на сертифікацію. Як і без розділення виробництва, передачі й поставки електроенергії.

Майже рік минув після набрання чинності новим Законом "Про ринок електричної енергії". А "Укренерго", "Енергоатом", "Гідроенерго", "Укрінтеренерго" і "Регіональні електричні мережі" — ми всі залишаємося в зоні впливу одного органу управління, одного власника — Міністерства енергетики й вугільної промисловості, що виключено законом.

Як майбутній ОСП, "Укренерго" має бути відділене від інших видів діяльності на рівні власників.

— У Міненерго вважають, що міністерство не зможе в такому разі всім нормально управляти.

— Можна вважати як завгодно, але без анбандлінгу (розділення) нашої сертифікації не підтвердить енергоспівтовариство. Поділ за власністю — головна вимога. Питання, корпоратизований власник основних фондів чи ні, — це третій чинник, хоча теж проблемний. У тому чи іншому вигляді можливі компроміси. І ми ці компроміси бачимо в ЄС.

А розділення за видами діяльності безкомпромісне! Це базова суть цієї моделі ринку. Щоб не було залежності виробників, постачальників електроенергії й ОСП. Незалежність оператора системи передачі ключова. Як і незалежність регулятора. Без цих двох чинників енергоринок неможливий. На сьогодні ми спостерігаємо потенційну залежність регулятора й оператора системи передачі.

Ці два чинники однозначно слід повністю усунути до липня 2019 р.

— Чи встигнуть до цього часу створити програмне забезпечення, розробити типові договори, створити і залучити постачальників універсальних послуг?

— Не бачу в цьому глобальної проблеми. Ми свою частину завершили вчасно.

— Ви настійно говорите про зміну власника, тобто про вихід частини держкомпаній зі сфери впливу Міненерго. Припустимо, як НАК "Нафтогаз України", державне "Укренерго" перепідпорядкують МЕРТ, а Міненерго рівно на стільки ж "схудне". Але вам що від цього?

—Сценаріїв і механізмів є багато. Але, з нашого погляду, цей процес слід завершити не пізніше жовтня.

Не нам вирішувати, кому ми маємо підпорядковуватися. Це було б відвертим перевищенням нашої зони відповідальності, якби ми диктували нашому власникові й державі загалом, де хоче бути "Укренерго" — у Міненерго, під Кабміном прямо, у Мінфіні. Нині затверджено такий сценарій: "Укренерго" залишається в Міненерговугільпромі, інші підприємства підпорядковуються МЕРТ.

—"Нафтогаз" цим постійно займається, хоча там сторони настільки ввійшли в клінч, що втрачати їм, здається, нічого — все або нічого.

— НАК займається, скоріше, не тим, де бути самому "Нафтогазу", а тим, де бути підприємствам, якими НАК володіє нині. Він у тому чи іншому вигляді захищає своє бачення розділення (анбандлінгу) компанії. Не кажу про те, добре це чи погано. Це інша ситуація.

У нашому випадку не йдеться про розділення "Укренерго" або про розділення якихось видів бізнесу всередині "Укренерго". Йдеться про те, що нами й виробниками електроенергії не може володіти повністю або частково той самий власник.

— Хіба не держава (Кабмін) — власник держпідприємств, тим більше таких стратегічно важливих, як "Укренерго"?

— Загалом ідея незалежності держкомпаній є моментом спірним. У рамках одного міністерства чи одного уряду, але в кожному разі це працююча модель, яку визнає європейське законодавство, і наше законодавство на його основі побудоване. Тому це питання не можна відкладати на наступний рік.

У нас реформа корпоративного управління рухається. Ми корпоратизуємося, у нас створюється наглядова рада. І вона має бути професійною і компетентною. Не даремно ж над цим так багато працювали, зокрема й міжнародні консультанти. Вимоги до компетенції членів наглядової ради дуже високі. А для незалежних членів наглядової ради — дуже жорсткі критерії незалежності.

— Ніхто не дасть гарантії незаангажованості незалежних членів наглядової ради. А от платити їм доведеться чимало. "Укрнафта" — хіба не повчальний приклад?

— Шанс, що в наглядову раду "Укренерго" потраплять непрофесійні люди або якимось чином ангажовані учасниками ринку й політичними структурами, невеликий. Ми можемо одержати по-справжньому професійну наглядову раду.

Це означає, що якщо в міністерства є бажання мінімізувати свій вплив на підприємство, яким воно володіє, маючи професійну наглядову раду, воно може це собі дозволити. Тобто поставило стратегічні цілі, визначило політику власності, і є з кого спитати. І можна бути впевненим, що ці професіонали, зокрема з міжнародним досвідом, упораються з поставленим завданням.

— Але по наглядовій раді "Укренерго" вже була відстрочка. Причина?

— Немає причин і перешкод, щоб сформувати наглядову раду до липня. Була не відстрочка, а зміна процедури відбору.

Далі розглянемо процедуру передачі компаній, у яких немає поки що завершальної стадії реформи корпоративного управління, якими займаються впритул конкретні люди в конкретних департаментах міністерства. Ці люди ведуть їхні фінплани, поточну активність, погоджують геть усе, включаючи стратегічні плани розвитку, тощо. Якщо такі підприємства передати в інше міністерство, то яким буде механізм управління ними, поки немає наглядової ради, а в іншому міністерстві немає фахівців? Це є й офіційною позицією, скажімо так, пояснення, чому такий процес потребує більше часу, ніж хотілося б. Це не переписати кілька пунктів або взагалі статут компанії.

— У "Нафтогазі" точно не забули, як Мінекономіки хотіло покермувати "Укртрансгазом"…

— Покермувати хочуть усі. Водночас декларується курс, що треба робити реформу корпоративного управління, забезпечувати незалежність держкомпаній.

І при цьому у будь-якому міністерстві ці процеси де-факто гальмуються. Не хочу сказати, що це нормально. Але це звично, і нічого унікального в ситуації з Міненерго немає.

— Скажімо так, такої бійки, як із НАКом, ви їм не забезпечите?

— Якщо говорити і про політичний вплив, і про кількість грошей, які є в тієї чи іншої організації, то, звичайно, "Укренерго" це не "Нафтогаз". За значущістю "Укренерго" навряд чи менше за "Укртрансгаз", може, навіть більше в якихось аспектах, але не по грошах. Тому, звичайно ж, навіть якщо враховувати потенційний інтерес політиків до підприємств у грошовому еквіваленті, то такої бійки, як за "Нафтогаз" і "Укртрансгаз", за "Укренерго" не буде. Що не може не радувати.

— Але, з іншого боку, я вчора спостерігав, як дві сторони, що були готові один одного вбити, почувши слово "Нафтогаз", дружно погодилися, що треба спочатку вбити цих, а потім зайнятися одне одним.

— Логічно, разом і батька легше бити. Спочатку треба завалити найважчого супротивника, а потім розберемося. Але стосовно "Укренерго" іронія в тому, що до певного моменту, напевно, ще два-три роки тому, що таке "Укренерго" і чим воно займається взагалі, мало хто знав навіть в уряді.

— Російська пропаганда розповідала, що "Укренерго" поставляє всю електроенергію — "до кожної лампочки"…

— Неенергетику ми й тепер невідомі. І скоріш за все, нас і тепер вважають власниками всіх обленерго, за аналогією з назвою компанії.

Ми працюємо над тим, щоб ставлення до "Укренерго" змінилося. Насправді діяльність "Укренерго" дуже жорстко регламентовано регулятором, і ми маємо відносно невеликі бюджети порівняно з грандами такої величини (дохід компаній) як "Нафтогаз" і "Укрзалізниця"…

— Грубо кажучи, сім, а не 250 млрд грн?

—Сукупно, напевно, так. Водночас, якщо порівнювати рентабельність, то ми економічно ефективніші.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
  • Василь Дарій Василь Дарій 28 травня, 07:00 "А виконувати доведеться — Закон України "Про ринок електричної енергії" до цього змушує, - констатує автор статті. Цікаво, а що виконувати в такому сегменті споживання електроенергії як побутовому - в сфері житлово-комунального господарства. Чи країна живе тільки ринком (вірніше якимись сподіваннями на ринок та вовтузенням навколо цього, як і ринку природного газу, зацікавлених сторін в якихось вузько-кланових інтересах) для великих оптових споживачів електроенергії та потребами сфери виробництва? Кому це питання цікаве, почитайте Закон України "Про житлово-комунальні послуги", в частині такой комунальної послуги як "розподіл та постачання електроенергії". Скидається на те, що автори та ідеологи цього "комунального" Закону сам Закон про який ідеться тут мова, - в очі не бачили, як і ще раніше принятий Закон "Про ринок природного газу". Хоча щось там і написали з посиланнм на них. Скидається враження, що Комітети ВР, що супроводжували прийняття цих тісно пов"язаних між собою Законів, живуть та "законотворять" не те що в одних стінах, а існують на різних планетах. Можливо вузькопрофільним спеціалістам в цій сфері буде цікавий аналіз з цього питання, адже якщо вони здійснять свої наміри щодо впровадження такої моделі енергоринку (дай їм боже сили та наснаги в цьому), то прийдеться працювати по ринковим правилам і з побутовим споживачем, надаю посилання: http://files.dp.ua/file?source=18030407213978364429 згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №29, 11 серпня-17 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво