Влада і бізнес: не шлюбний контракт - Бізнес - dt.ua

Влада і бізнес: не шлюбний контракт

18 вересня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №34, 18 вересня-25 вересня

Чому буксує головна економічна реформа — поліпшення відносин між промисловцями і владою?

 

Чому буксує головна економічна реформа — поліпшення відносин між промисловцями і владою?

Відносини між владою і бізнесом не можуть бути ідентичними, але вони повинні перебувати в правовому полі і виходити з рівноправності та спільних зусиль там, де їхні інтереси перетинаються. А перетинаються вони насамперед у сфері соціальної відповідальності й партнерства, де держава, бізнес і зацікавлені об'єднання громадян (профспілки) спільно вирішують питання зайнятості, умов праці, її оплати і соціальних гарантій.

Понад місяць тому "Укрзалізниця" повідомила, що веде переговори з бізнесом про відновлення залізничної інфраструктури Донбасу.

Деякі ініціативи в цьому плані промисловці виявляли і раніше. Та ж сама група "Метінвест" займається відновленням зруйнованого у грудні 2014 р. у результаті теракту залізничного мосту через Кальчик між станціями Сартана і Маріуполь. І це цілком вкладається в плани "Укрзалізниці" з нормалізації пасажирського сполучення в напрямку Маріуполя.

Тепер же в.о. генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту Олександр Завгородній заявив про переговори з корпорацією ІСД, енергокомпаніями та Міністерством енергетики та вугільної промисловості. "Кожна зі структур, яка зацікавлена в роботі цих коридорів, надає найпотужнішу підтримку", — стверджує
О.Завгородній.

Активізувалося в цьому плані і саме залізничне відомство. З 16 серпня ц.р. "Укрзалізниця" відновила після річної перерви рух на ділянці Майорське—Микитівка, замінивши майже 200 м рейок, пошкоджених обстрілами. До цього ремонтна бригада "Укрзалізниці" дуже оперативно, лише за три доби, відновила сполучення на перегоні Сентянівка—Шипилове після підриву шляху терористами
1 серпня.

Та все ж таки комплексне розуміння того, як відбуватимуться відбудовні процеси в Донбасі, у влади поки що відсутнє. У цьому плані показова історія організованого в структурі Мінрегіонрозитку у вересні минулого року Державного агентства з питань відновлення Донбасу, яке за рік існування так і не набрало штату і не почало повноцінної роботи.

Як визнав нещодавно призначений керівник цього органу Вадим Черниш, бюджет на 2015 р. прийнято Верховною Радою, там усе розписано, а Держагентство не є тим органом, що розподілятиме якісь державні кошти. Тим самим він дав зрозуміти, що серйозних зрушень у відновленні об'єктів промислової, транспортної й соціальної інфраструктури не варто чекати раніше наступного року.

При цьому Вадим Черниш нагадав, що Мінрегіон відпрацьовує питання використання кредитів від Європейського інвестиційного банку і німецького державного банку розвитку KfW (Kreditanstalt für Wiederaufbau), а агентство з відновлення Донбасу "сприяє деяким процесам у цьому питанні".

Але знову ж таки, як зазначив чиновник, "ніхто не відновлюватиме інфраструктури Донбасу, яка може одразу постраждати".

Порівнявши заяви керівників Держадміністрації залізничного транспорту і Держагентства з питань відновлення Донбасу, неважко помітити, що великий промисловий бізнес закликають взяти участь у дуже й дуже ризиковому проекті, опираючись на його зацікавленість у відновленні технологічних ланцюжків у зоні АТО, але не особливо переймаючись, чи є у нього для цього ресурси.

Для енергетиків відновлення залізничної інфраструктури цікаве вже тому, що вугілля зі східних регіонів значно дешевше від імпортного. Ця тема досить докладно висвітлювалася наприкінці липня — на початку серпня, коли теплові електростанції, які працюють на антрацитових марках вугілля, почали одна за другою відключатися через відсутність запасів палива на складах, а пропускна здатність залізничних шляхів у зоні АТО не дозволяла забезпечити належну інтенсивність сполучення, щоб завантажити ТЕС.

Проте навіть відновлені "Укрзалізницею" у зоні АТО ділянки залізниці з об'єктивних причин працюють поки що на тепловозному ходу, а це вчетверо здорожує перевезення вантажів на окремих напрямках.

Зацікавлені у відновленні транспортної інфраструктури й хіміки. Нещодавно президент Спілки хіміків України Олексій Голубов заявив про те, що поставки добрив з Росії не в змозі покрити потреби України, а проблема забезпеченості добривами українського АПК вирішиться швидше, якщо робота українських заводів — виробників мінеральних добрив, у тому числі сєверодонецького "Азоту" і горлівського "Стиролу", буде відновлена.

За даними О.Голубова, український ринок споживає 1–1,2 млн т добрив на рік, з яких 300–400 тис. т — в осінній період.

Однак найбільші надії на допомогу з відновлення залізничної інфраструктури влада, схоже, покладає на металургів з огляду на масштаб цієї галузі, ту роль, яку вона відіграє в економіці України, а також історично сформований поділ праці: "залізна руда Кривбасу — вугілля, метал Донбасу".

На цей час гірничо-металургійний комплекс формує понад 10% ВВП України, а разом з галузями-металоспоживачами — транспортом, енергетикою та іншими — 40% ВВП.

ГМК залишається найбільшим донором валюти, що впливає на стабільність національної грошової одиниці. У першому півріччі 2015-го металургійний комплекс (без торгівлі залізорудною сировиною) заробив понад 5 млрд дол., або 27,2% загального обсягу експорту в грошовому вираженні.

При цьому становище найбільшої базової галузі зараз викликає дедалі більше занепокоєння. Спад виробництва сталі за підсумками січня—травня 2015-го порівняно з аналогічним періодом минулого року становив 28%, а чавуну й готового прокату — 30%.

За чотири місяці 2015 р. фінансовий результат до оподаткування підприємств галузі, що входять в об'єднання "Металургпром", а це 15 основних сталевиробників і
9 проектних інститутів, має від'ємне значення і становить -11,5 млрд грн порівняно з -12,9 млрд грн відповідного періоду минулого року.

Власні обігові кошти станом на 1 квітня 2015 р. також мають від'ємне значення
-7,3 млрд грн. Разом з тим розмір переплат за податком на прибуток перевищує 1,5 млрд грн, а заявлена до відшкодування і не відшкодована сума ПДВ, за даними на 1 травня ц.р., становила 5,7 млрд грн.

Незадовільний фінансовий стан підприємств металургійного комплексу змусив керівника профільної асоціації "Металургпром" Олександра Зражевського звернутися у Міністерство фінансів до керівника цільової команди реформ Наталії Яресько з відкритим листом. У документі за назвою "Індустріальна платформа" говориться про негативний вплив на ситуацію в галузі припинення поставок сировини з Криму і східних регіонів, зростання тарифів природних монополістів і фіскального тиску на підприємства.

"На сьогодні відсутність своєчасного відшкодування ПДВ не дозволяє підприємствам вчасно розрахуватися зі своїми кредиторами та змушує брати нові кредити. Кредиторська заборгованість металургійних підприємств на
1 травня 2015 р. становить
191 млрд грн. Для підтримки виробничого процесу підприємства змушені брати нові кредити, які сьогодні одержати проблематично.

Крім того, порушується принцип "закон один для всіх", тому що, коли податковий борг виникає у суб'єкта господарської діяльності, на нього сиплеться шквал санкцій — від штрафів до арешту активів і рахунків. У випадку ж, коли боржник — сама держава, відповідальність залишається тільки на папері, і фактично ніяких реальних механізмів повернути свої борги бізнес не має. Заборгованість з відшкодування ПДВ — це відволікання обігових коштів, постійне й безпроцентне кредитування держави на примусовій основі", — стверджує в листі до Наталії Яресько пан Зражевський.

На початку вересня голова Державної фіскальної служби Роман Насіров повідомив про плани на законодавчому рівні тимчасово скасувати відшкодування ПДВ по всій Україні.

"Щодо пропозиції зі зміни законодавства в зоні АТО: це питання окремого режиму скасування свідоцтва з ПДВ і функціонування компаній, які перебувають як на контрольованій, так і на неконтрольованій території в зоні АТО", — заявив Р.Насіров на прес-конференції в Києві 7 вересня ц.р.

Постійно зростають рентні платежі й вартість послуг природних монополій. Держава фактично самоусунулася від можливості координувати діяльність базових промислових галузей, за останні п'ять років двічі ліквідовувавши Міністерство промислової політики. Усі ці чинники на тлі зниження споживання сталі на зовнішньому ринку й падіння цін на продукцію гірничо-металургійного комплексу продовжують впливати на металургів.

Тому участь промисловців у великих інфраструктурних проектах, таких, як відновлення зруйнованої інфраструктури в зоні АТО, можлива лише на основі зустрічного руху з боку держави.

Безумовно, промисловці візьмуть посильну участь в облаштуванні мирного життя на Сході країни. Але треба розуміти, що для них це невластиві й вимушені витрати. Тому держава обов'язково має розробити механізм компенсації витрат на відновлення зовнішньої інфраструктури.

На рівні уряду необхідно позначити пріоритети, підготувати дорожню карту з конкретними строками та відповідальними з відновлення конкретних об'єктів за рахунок зовнішнього фінансування, по секторах.

Участь підприємств важкої промисловості України в подібних роботах, у тому числі металургів, можна оформити як програму відновлення внутрішнього попиту на продукцію вітчизняних підприємств і розширення їхнього виробництва. Це дасть можливість підтримати зайнятість і створити передумови не тільки для відновлення базових галузей промисловості України, а й для економічного зростання.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво