Війна з ароматом м'яти - Бізнес - dt.ua

Війна з ароматом м'яти

11 жовтня, 17:34 Роздрукувати Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня

Цього року "Корвалолу" виповнилося 60 років. 

Чому за ровесника горбатого "Запорожця" сперечаються сучасні фармацевтичні компанії?

Радянський Союз, 1959 рік. Країна вже оговталася від війни, і партія з урядом вирішили зробити те, чого не робили раніше — повернутися обличчям до людини. Зв'язок, транспорт, медицина та інші галузі народного господарства почали працювати не тільки на "воєнку", а й на масового споживача. У Воронежі випустили перший масовий радянський радіоприймач "Атмосфера". У Запоріжжі йшла обкатка передсерійного автомобіля ЗАЗ-965, який в народі прозвали "горбатим".

У 1959-му була випущена і перша серія препарату "Корвалол". До нього увійшли три активні речовини: фенобарбітал, олія перцевої м'яти й етиловий ефір альфа-бромізовалеріанової кислоти (етилбромізовалеріанат). На довгі роки препарат завоював репутацію "головних ліків від серця", хоча насправді був звичайним седативним засобом, тобто заспокійливим. Флакончик "Корвалолу" і склянка води незмінно стояли на тумбочці у кожної радянської бабусі.

Минуло 60 років. Приймач "Атмосфера" можна знайти хіба що в музеях. Горбаті "Запорожці" прикрашають станції техобслуговування і дискотеки в стилі індастріал. А ось за "Корвалол" йде гарячий судовий спір між цілком сучасними фармацевтичними компаніями — і кінця цій суперечці поки не видно.

Невже ретро-ліки того варті?

Лікуватися, як німці

Хоча СРСР збирався наздогнати і перегнати "загниваючий Захід", насправді західну продукцію доводилося просто копіювати. Наприклад, той самий "Запорожець" став трохи зміненим аналогом італійського Fiat 600.

Не став винятком і "Корвалол": радянські фармацевти фактично скопіювали старий німецький препарат "Валокордин", виключивши з нього четвертий інгредієнт — олію хмелю. А один з основних інгредієнтів "Корвалолу" і "Валокордину", фенобарбітал, випускався фірмою Bayer під торговою маркою "Люмінал" ще з 1912 року. Торгова марка "Валокордин" належить німецькій компанії Krewel Meuselbach, яка досі виробляє його — переважно для пострадянського простору.

А ось у Радянському Союзі система захисту інтелектуальної власності не діяла. У народному господарстві все належало народу, а не одному заводу чи його господареві-капіталісту. Пиво "Жигулівське" чи цукерки "Ромашка" випускали підприємства в усіх куточках величезної країни. Не став винятком і "Корвалол".

На момент розпаду СРСР нелюбов до всього радянського зашкалювала, а слово "імпорт" сприймалося як знак абсолютної якості — з полиць хапали навіть відвертий контрафакт, аби в яскравій упаковці і з латинськими літерами. Але лихі 90-і минули, і ситуація різко змінилася: громадяни переконалися, що не далеко не весь імпорт аж такий хороший, і популярність "ностальгічних" брендів стала зростати. Рекламний слоган "той самий чай зі слоном" перетворився в мем, що характеризує епоху.

Так було і з "Корвалолом", який досі утримує свої позиції на ринку. Препарат перетворився на традицію, як салат олів'є на Новий рік. І коли в Росії в 2008 році спробували перевести його в категорію рецептурних, серед пацієнтів виникла паніка. Побачивши, як громадяни змітають з полиць улюблені ментолові краплі, влада вирішила залишити все як є.

Але якщо цукерки "Ромашка" і пиво "Жигулівське", як і за радянських часів, випускають багато підприємств тепер уже незалежних республік, то в Україні "Корвалол" став предметом гарячого судового спору за права інтелектуальної власності. Суперечка між київськими фармпідприємствами АТ "Фармак" та ПрАТ "Фармацевтична компанія "Дарниця" триває вже понад 15 років, то перериваючись, то відновлюючись з новою силою.

Справа на 15 років

"Фармак" зареєстрував лікарський засіб "Корвалол" через два роки після розпаду СРСР — в 1993-му. "Дарниця" розпочала виробництво препарату пізніше — в середині 2000-х. Спершу він називався "Корвалол-Новий-Дарниця", а з 2005 року — "Корвалол-Дарниця".

Судові розгляди почалися в 2004 році і тривали кілька років. Цікаво, що сторони подавали зустрічні позови: кожен прагнув скасувати держреєстрацію "Корвалолу" конкурента. Суд відмовив обом компаніям, і до 2011 року справу було вичерпано: використовувати торгову марку "Корвалол" дозволялося і "Фармаку", і "Дарниці".

Але шість років по тому "Фармак" чомусь вирішив відновити суперечку. Згідно з законом, позначення "Корвалол" не могло стати предметом повторного позову. Тому "Фармак" пішов на юридичну хитрість і поклав в основу позову торгову марку "Корвалол Corvalolum".

На цей раз спрацювало: у червні 2017 року Апеляційна палата Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) визнала позначення "Корвалол Corvalolum" добре відомим стосовно "Фармаку". Чому так швидко? Можливою відповіддю, за версією ЗМІ, може бути тодішній заступник міністра МЕРТ Наталія Микольська. До приходу на цю посаду вона працювала в юридичній компанії "Саєнко Харенко", яка представляла інтереси фірми "Фармак" у суперечці з "Дарницею".

Зв'язками з владою пояснювали журналісти і рішення фірми "Фармак" відновити суперечку з "Дарницею". На період президентства Петра Порошенка припала політична активність близького до нього Павла Жебрівського. Він був головою Донецької військово-цивільної адміністрації, а після цього — аудитором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) за квотою президента.

Павло Жебрівський — брат Філі Жебровської, кінцевого бенефіціара фірми "Фармак". Як і його сестра, він теж є фактичним співвласником фармацевтичної компанії та пов'язаних з нею офшорних структур, про які згадували журналісти німецького видання Deutsche Welle у своєму розслідуванні.

"Дарниця" не здалася й оскаржила рішення Апеляційної палати МЕРТ у Київському апеляційному господарському суді. Суд рішення скасував. Не здавався і "Фармак". Компанія звернулася до Верховного Суду, який виніс дещо дивне рішення: направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Спочатку в процесі позивачем виступала "Дарниця", відповідачем — МЕРТ, ну а "Фармак" був залучений як третя особа. Верховний Суд визнав, що Фармак у цій справі повинен стати відповідачем. Юристів "Дарниці" здивував такий надмірний формалізм суддів.

"Третя особа і відповідач, по суті, мають однакові права і обов'язки, крім виключних — наприклад, пред'явлення зустрічного позову або укладення мирової угоди. У цій ситуації не йшлося ні про зустрічний позов, ні про мирову угоду. І в чому конкретно був обмежений "Фармак" як третя особа — взагалі незрозуміло", — сказав адвокат" Дарниці" Олександр Мамуня.

"Друге коло" розпочалося в Господарському суді Києва 28 серпня 2019 року. Але за три засідання суд так і не розпочав розгляд справи по суті. "Фармак" надає нові докази, на ознайомлення з якими сторонам потрібен час.

Винахідники велосипеда

Які ж аргументи наводять сторони конфлікту?

Головний аргумент "Фармаку": "Корвалол" винайшли на Київському заводі імені Ломоносова, правонаступником якого є "Фармак". "Перша партія лікарського засобу "Корвалол" була випущена на підставі наказу заводу ім. М.В.Ломоносова від 15.10.1960. Відтоді завод ім. М.В.Ломоносова був єдиним виробником препарату "Корвалол" на території колишнього СРСР", — говориться на офіційному сайті компанії.

Адвокати "Дарниці" у відповідь наводять перелік фармацевтичних підприємств Радянського Союзу, які отримали реєстраційні посвідчення на виробництво "Корвалолу". Згідно з документом, 70 радянських заводів отримали реєстраційні посвідчення на цей седативний препарат в 60–70-ті роки. Географія — від Ленінграда до Далекого Сходу, від Кубані до Сибіру.

"З 1991 року "Фармак" — єдиний виробник "Корвалолу" на пострадянському просторі", — також повідомляє "Фармак" на своєму сайті. Ця ж фраза є в російськомовній Вікіпедії, а поруч з нею розміщено фотографію флакончика "Корвалолу" виробництва компанії "Фармстандарт" з пострадянського Курська.

Крім курських фармацевтів, "Корвалол" в РФ виробляють "Южфарм", "Гіппократ", "СЕСА", Усолье-Сибірський хімфармзавод та інші. А в Узбекистані препарат випускає компанія "Неогаленфарм". Цікаво, що "Фармак" активно працює як на російському, так і на узбецькому ринках — але "корвалольні" позови там не подає.

Щоправда, на сайті фірми "Фармак" уточнюється: ТМ "Корвалол" захищена в 15 країнах Європи та Азії, серед яких немає Узбекистану, Росії, але є Білорусь. І знову нестиковка. Адже в аптеках Мінська продається препарат "Корвалол-Белмед" виробництва найбільшого фармпідприємства країни "Белмедпрепарати", а також "Корвалол-Фарма" виробництва ТОВ "Фармтехнологія". Знову ж таки, "Фармак" експортує продукцію в Білорусь, але з місцевими компаніями не судиться.

Як "Пепсі-кола"

Мета фірми "Фармак" — визнання бренду "Корвалол Corvalolum" добре відомим стосовно цієї компанії. Що це означає? Наприклад, iPhone — це не просто телефон, а продукт саме компанії Apple. Таким чином, iPhone — добре відоме позначення стосовно Apple. В Україні перелік добре відомих знаків веде організація "Укрпатент", і на цей момент там немає позначення "Корвалол Corvalolum".

Тому "Дарниця" вважає, що "Фармак" досі не надав жодного актуального доказу існування добре відомого знака "Корвалол Corvalolum".

Щоправда, сам "Фармак" вважає таким доказом соціологічне опитування, проведене в серпні цього року. Але для нинішнього судового процесу такий доказ навряд чи підійде. Предмет суперечки — рішення Апеляційної палати МЕРТ за 2017 рік. На це рішення ніяк не могло вплинути соцопитування 2019 року. На "Дарниці" вважають, що позначення "Корвалол" саме по собі втратило розрізняльну здатність, оскільки дуже довго, ще з радянських часів, використовувалося різними виробниками для маркування одного лікарського засобу. Крім того, юристи впевнені, що знак "Корвалол-Дарниця" не є схожим настільки, щоб його можна було сплутати з позначенням "Корвалол Corvalolum".

"Елемент "Дарниця" в складі знака "Корвалол-Дарниця" вказує на конкретного виробника лікарського засобу, і тому споживач не може прийняти лікарський засіб, маркований таким знаком, як лікарський засіб виробництва АТ "Фармак". Такий елемент дозволяє знаку виконувати свою основну функцію: відрізняти товари одного виробника від товарів іншого виробника", — пояснює адвокат Мамуня.

Історія знає подібні приклади. Найвідоміший — газовані напої "Пепсі-кола" і "Кока-кола", а також численні схожі за смаком "коли" регіональних виробників, включаючи українську "Оболонь". Жодна з компаній не прагне заборонити продукти суперників, а наявність конкуренції не дає змоги комусь із виробників підняти ціни на солодку газовану воду.

"Дарниця" наполягає, що така конкуренція потрібна й у випадку з "Корвалолом". Якщо "Фармак" виграє процес, він стане монополістом. Монополія веде до підвищення цін, яке боляче вдарить по основних споживачах "Корвалолу" — пенсіонерах. Зараз флакончик м'ятних ліків коштує близько 15 грн, і настільки низька ціна є однією з причин популярності препарату.

"Дарниця" просить не плутати корвалольну справу з процесом по "Цитрамону", який вона виграла в 2019 році у харківської компанії "Здоров'я". За словами юристів, приводом для позову став не сам бренд "Цитрамон-Здоров'я", а маркетингова стратегія компанії. Зокрема, харків'яни імітували біло-зелену кольорову гаму упаковки "Цитрамон-Дарниця", в рекламу якої "Дарниця" вклала багато коштів і зусиль. Упаковка "Корвалолу-Дарниця" зовсім не схожа на дизайн фірми "Фармак".

До речі, "Фармак" в нинішньому році теж виграв позов у ​​харківської фірми, заборонивши їй виробляти препарат "Корвалол-Здоров'я". До монополії залишився один крок — перемога над "Дарницею". Втім, остання здаватися без бою не збирається. А значить, пенсіонери поки можуть дивитися на цінники в аптеках, не хапаючись за флакончик заспокійливого.

Рідні краплі

І все ж таки — навіщо "Фармаку" така наполегливість? Адже судові процеси в фармацевтиці забирають багато зусиль і коштують купу грошей. Чи не краще витратити їх на розробку сучасних препаратів, адже компанія позиціює себе як інноваційний європейський виробник.

Філя Жебровська відповідає на це запитання сентиментально: "Корвалол" — це традиції, які повинні залишитися в компанії, а не стати розмінною монетою на ринку. Для мене це реліквія, а для опонентів — амбіції".

Але є й більш прозаїчне пояснення. Обсяг ринку "Корвалолу" в Україні — це близько 100 млн грн. Зараз компанії-конкуренти ділять цю суму приблизно порівну. "Відкусивши" частку ринку у "Дарниці", "Фармак" забере собі всі 100 млн грн, а швидше за все — навіть більше, якщо наважиться на монопольне підвищення цін.

Закордонні кредитори компанії, серед яких є й ЄБРР, отримають додаткові гарантії повернення коштів. Ось тільки як сприймуть таку "перемогу" українські пацієнти?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво