4G відставання буде ліквідоване

Нарешті і в Україні розпочався запуск зв'язку четвертого покоління (4G) за стандартом LTE. Усі три основні мобільні оператори - "Київстар", "Vodafone Україна" і lifecell - купили ліцензії на частоти, правда, поки що тільки в діапазоні 2600 Мгц. Це дозволяє їм розгорнути значно більш швидкісний, порівняно з 3G, зв'язок - насамперед у великих містах. Так, протягом уже найближчих двох місяців 4 G-зв'язок може з'явитися в Києві та містах-мільйонниках: Дніпрі, Одесі, Харкові. Не виключено, що оператори, конкуруючи за абонентів, вибиратимуть для початкового запуску різні обласні центри.

Вранці гроші - ввечері стільці

Після офіційного оголошення переможців тендеру оператори впродовж 30 днів мають оплатити вартість лотів. Далі, протягом трьох днів, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), видасть переможцям ліцензії на радіочастотний ресурс, на підставі яких вони подадуть запити до УДЦР на отримання дозвільної документації. Щойно оператор отримує необхідні дозволи, він може надавати телеком-послуги в стандарті 4G своїм абонентам. Оператори розраховують, що це відбудеться вже у березні-квітні.

Але основного питання це не вирішує, оскільки оператори чекають ще ліцензії в діапазоні 1800 МГц. Чому їх цікавить саме цей діапазон, читайте у статті "4G в очікуванні старту" (DT.UA, №23, червень 2017). Цей другий такий бажаний аукціон із продажу частот НКРЗІ обіцяє провести в березні, після чого впродовж року відбудеться повномасштабний запуск 4 G-зв'язку в масштабах усієї країни.

Щоб забезпечити "суцільне" покриття території величезної країни послугами зв'язку 3G і 4G, необхідно насамперед мати можливість розвивати нові стандарти зв'язку на будь-яких частотах, не тільки 1800 МГц. Базові станції можуть одночасно "роздавати" сигнал у кількох діапазонах: 900, 1800, 2100, 2600 МГц.

Очевидно, що оператори використовують частоти, які найкраще підходять для тієї чи іншої місцевості. Наприклад, електромагнітні хвилі в діапазоні 900 МГц забезпечують якісне покриття насамперед великих площ в умовах сільської місцевості, а ось для доброго проникнення сигналу в приміщення потрібно використовувати верхні діапазони.

Тому для "суцільного" покриття всієї України необхідно дозволити використовувати для 3G/4G і частоти нижче 1000 МГц, наприклад 900-го діапазону або 700, 800 діапазонів. А частоти 1800, 2100 і 2600 МГц - там, де є висока концентрація мобільного трафіку (великі міста, обласні центри, курорти, пункти перетину кордонів).

Таким чином, зв'язківці планують максимально оперативно розгортати покриття в отриманому діапазоні, а що стосується діапазону 1800 МГц, то, згідно з умовами тендеру, оператори впродовж 12 місяців з початку дії ліцензії зобов'язані покрити 4G 90% населення кожного обласного центру. Протягом 3,5 року новий стандарт зв'язку мають отримати не менше 90% жителів населених пунктів із населенням понад 10 тис. людей.

Багато грошей чи мало?

Три українських оператори за результатами торгів мають заплатити 2,45 млрд гривень за ліцензії в діапазоні 2600 МГц. При цьому сумарна стартова вартість оцінювалась у 2,3 млрд грн, тож під час торгів з голосу оператори переплатили 150 млн грн. Тому, з економічної точки зору, аукціон слід оцінити як вдалий для держави.

Лідером "першого туру" за витратами став, що й не дивно, "Київстар", який готовий заплатити за три лоти сумарно 916,3 млн грн. Не дуже від нього відстав lifecell, що придбав два лоти (але один з них подвійний) за 909,25 млн грн. І, нарешті, на третьому місці - "Vodafone-Україна", який готовий витратити 631 млн грн.

Що найбільш дивно, всі оператори задоволені результатами.

"Вартість ліцензії розраховується регулятором, виходячи з ринкової ситуації в кожній конкретній країні. Ми раді, що останнім часом в Україні такі тендери проводяться прозоро і ми маємо можливість купити ліцензії для розвитку нових технологій за ринковою ціною, а держбюджет - отримати додатково мільярди гривень", - заявила прес-служба lifecell.

"Сума, яку ми запропонували, відповідає цінності, яку частоти становлять для бізнесу компанії, але не відповідає реаліям української економіки і платоспроможності абонентів", - своєю чергою, підкреслює Максим Савченко, менеджер із регуляторних питань та цифрових технологій "Київстар".

Додамо, що в другому колі за діапазон 1800 держава планує виручити ще 4 млрд грн.

Ось тут і виникає питання: здавалося б, сума за ліцензії значна. Може, держава просто хоче "видоїти" мобільних операторів, для яких такий важливий запуск сучасних мереж для розширення спектру послуг? А подітися їм особливо й нікуди, тим більше враховуючи, що два з них - із російським коріннями ("Vodafone Україна" на 100% через Preludium BV належить МТС і використовує британський бренд, а "Київстар" належить Veon, 56,2% акцій якої володіє Letterone, своєю чергою, створена "Альфа-Груп"), а третій - з турецьким корінням і невеликим московським "відбитком" ("Альфа-Груп" контролює 13,3% і бореться за контрольний пакет).

Порівняймо ж вартість ліцензії з іншими ринками. Так, Turkcell, що володіє lifecell, запустив у Туреччині 4.5G у квітні 2016 р. з використанням агрегації смуг частот 800, 1800 і 2600 Мгц. Компанія придбала в результаті тендеру 14 смуг частот загальною шириною 172,4 МГц, заплативши за них сукупно 1,623 млрд євро. Переможцями аукціону в Туреччині стали три діючих стільникових оператори Туреччини - Turkcell, Vodafone і Avea, - які сукупно заплатили за частоти 3,96 млрд євро. Хоча й некоректно порівнювати діапазони, та й країни, адже в Туреччині живе 79,4 млн людей, проте для наочності візьмімо до уваги, що Turkcell отримав частотний ресурс майже вшестеро більший, ніж lifecell. Таким чином, можна оцінити, що аналогічний частотний ресурс може коштувати 270 млн євро.

Своєю чергою, в "Київстарі" відзначають, що економічна модель вартості спектра нерозривно пов'язана з ВВП країни. Наприклад, у Чехії дві смуги по 20 Мгц коштували 11,8 млн євро. У Словаччині у 2013 р. спектр 2х5 МГц в діапазоні 2600 МГц коштував 1,1 млн євро. "У країнах з високим доходом на душу населення ці ціни були трохи вищими. Однак, за українськими мірками, ціна лотів могла б бути нижчою, що прискорило б розвиток самої мережі 2600 МГц", - вважає Савченко.

Усі задоволені?

"Я задоволений результатом аукціону, - заявив після аукціону Петро Чернишов, президент "Київстар". - Як і планували, ми придбали три лоти, що забезпечують суцільну смугу спектра 2х15 МГц. Це дозволяє надавати послуги на максимально можливій швидкості, розуміючи, що ринок телекому дуже швидко розвивається, і нам скоро знадобляться додаткові частоти для повноцінного запуску IoT-продуктів, розвитку Mobile ID та інших сервісів. Аукціон вийшов конкурентним, що підкреслює добру підготовку регулятора і зацікавленість ринку".

"Нашим стратегічним завданням було отримати крайній, "найчистіший" діапазон, який не конфліктує з іншими користувачами, у тому числі військовими. Ми задоволені результатами торгів - ми отримали суцільну смугу в 10 МГц, якої нам буде достатньо для забезпечення ємності і безперешкодного будівництва мереж у всіх обласних центрах, включно із Запоріжжям та Житомиром, щодо яких є обмеження в інших лотах", - своєю чергою, прокоментувала результати торгів генеральний директор "Vodafone Україна" Ольга Устинова.

Як бачимо, останній оператор купив найменше, але вважає, що цього достатньо. І пролунав натяк про першочерговий запуск у проблемних, з погляду інших частот, обласних центрах.

Якщо подивитися на діаграму отриманих частот, то видно, що "Київстар" і справді відхопив два суцільних фрагменти по 15 МГц. Слід зазначити, що один із них використовується для передачі даних, а другий - для приймання. Так формувалися всі лоти, позначені цифрами від 1 до 6. Тільки перший лот складався з додаткових відтинків, правда, розташованих відірвано один від одного. І його саме й виграв lifecell, заплативши за лот найбільшу суму - 601,6 млн грн при стартових 572 млн. Виникло припущення, що це не найкращий вибір, що може надалі позначитися на швидкості передачі даних. Але в компанії нас заспокоїли: "Оператори купують спектр для збільшення ємності мережі, і важлива сума частотних смуг, а не їх розташування. У цьому випадку три смуги по 5 МГгц забезпечать на 50% більше трафіку абонентам у секторі LTE 2600, ніж, приміром, дві смуги по 5 МГц".

Також фахівці відзначають, що для просунутих користувачів смартфонів, які люблять високу швидкість, усе вже давно продумано, і реалізована можливість агрегації каналів як у рамках одного діапазону, так і при використанні кількох діапазонів, наприклад смуги з 2600 і 1800 діапазонів. Тому й оператори сьогодні можуть купувати всі можливі діапазони, а швидкість може підсумовуватися при використанні різних частот.

Чого чекати?

Звісно, оператори, вкладаючи кошти в ліцензії та розгортання нового обладнання, потім намагаються повернути витрати через абонентів, підвищуючи тарифи. Наскільки вони можуть зрости?

"При перегляді тарифів, враховуючи можливості нового швидкісного стандарту зв'язку, ми будемо пропонувати нашим абонентам більше включеного в пакети трафіку. Зростання споживання при переході на більш швидкісну технологію неминуче. Як приклад можна згадати впровадження 3G, коли споживання трафіку стало обчислюватися вже не в мега-, а в гігабайтах", - відзначає Максим Савченко з "Київстару".

Із впровадженням 4G для клієнтів відкриється значно більше можливостей і переваг нових технологій. "Однак говорити про тарифоутворення послуги ми будемо готовими ближче до комерційного старту", - виявили обережність у lifecell.

Хай там як, оператори перманентно підвищують тарифи, але це вже предмет для окремого розбору.

А ось скептикам, які пропонують зарахувати Україну до найвідсталіших африканських країн або порівнюють її з Північною Кореєю, де не працюють швидкісні мобільні мережі, можна рішуче заявити, що це 4G-відставання дуже швидко буде ліквідоване. Мало того, далі оператори планують впроваджувати вже 5G одночасно з розвиненими країнами. Головне - щоб держава не заважала, а проводила своєчасні конкурси на частоти.