Ви ж знаєте, що весь бізнес — це злодії! - Бізнес - dt.ua

"Ви ж знаєте, що весь бізнес — це злодії!"

20 червня, 2014, 19:15 Роздрукувати Випуск №22, 20 червня-27 червня

Ціна податкової перевірки — життя молодої жінки

Після заочного спілкування з податковим інспектором Залізничного району м. Львова 32-річна підприємець, матидвомісячної дитини викинулася з десятого поверху будівлі ГУ Міндоходів у Львівській області. Загибла — Мар'яна Несторович, 1982 р. народження. Як повідомили деякі ЗМІ, жінка наклала на себе руки через те, що в податковій їй заявили про наявність боргу на суму 500 тис. грн. Як уточнив в.о. керівника ГУ Міндоходів Львівщини Денис Шмигаль, жінка була добросовісним платником податків і мови про штрафи бути не могло. Проте, за словами її колег, жінку кілька місяців цькували…

 

Вочевидь, ми вже ніколи не дізнаємося всіх деталей цієї справи. Таких випадків в Україні сотні, коли не більше. Чимало підприємців, які потрапляють в аналогічні ситуації, продають останнє, що мають.

Як повідомило Міндоходів, станом на 19 травня працівники слідчого підрозділу фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Львівській області з початку року розслідували 204 кримінальних правопорушення, з яких до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 108. Досудове розслідування завершено у
67 кримінальних провадженнях, за якими донараховано обов'язкових платежів на суму понад 9 млн грн. В результаті відшкодовано близько 8,5 млн грн, що становить 93% від суми завданих державі збитків. Це на 37% більше, ніж торік. Крім того, накладено арешт на майно на суму понад 3 млн. грн.

Потрібні гроші

На утримання багатомільйонного чиновницького та контролюючого апарату, виплати пенсій і допомоги безробітним. Єдине реальне джерело коштів — підприємці. Оскільки ж податків бракує, в хід ідуть інші методи.

Одна з причин великої кількості штрафних санкцій до бізнесу — складність податкового законодавства і його тлумачення. Приводом до додаткових нарахувань та штрафів може стати будь-яка формальна зачіпка. Знайомий підприємець на 3 дні запізнився зі здачею річної декларації про доходи, інформація про які і без того в інспектора є. "Маєте сплатити штраф на суму 170 грн", — повідомила головний державний ревізор-інспектор управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ. Рівно вшестеро зростає сума штрафу (до 1020 грн), якщо термін здачі звіту порушено впродовж року двічі. Жодні слова про те, що в нього була важлива причина, що ці кілька днів запізнення нічого істотно для податкової не вирішують, нічого не дали. Врешті, найголовніший аргумент: сам податок сплачено вчасно — нікому не цікавий.

Як вважає голова комітету з податків Львівського відділення Європейської бізнес-асоціації Ігор Піхурко, бізнес сьогодні не має реальної підтримки від податкових органів. "Дуже часто, коли ми зверталися до податкової по допомогу в складних ситуаціях, то відповіді не отримували. І навіть коли вона приходила — це були дуже загальні речі. Наприклад, якийсь абзац із закону, який ми самі давно прочитали і на який хотіли б отримати більш чітке тлумачення".

Податківці вважають, що їхня функція — збирати податки й контролювати бізнес. У приватних розмовах говорять про плани збирання штрафів, називають конкретні суми залежно від обороту фірми. Однак новий керівник Львівської податкової недавно заявив, що цьому покладено край.

"Нинішнє законодавство дозволяє різне трактування статей закону, і це є найбільшою проблемою бізнесу, — каже Ігор Піхурко. — Підприємці оформляють свою документацію, а згодом виявляється, що в ній є помилки. Така проблема була й раніше, і значною мірою вона використовувалася для тиску на підприємство. Якщо поведінка його керівництва не влаштовувала владу, податкові органи організовували чергову перевірку, знаходили порушення і могли накласти мільйонні штрафи, зробити його абсолютно нелегітимним".

На думку підприємців, трактування законів з точки зору податківця і підприємця — цілком протилежні. Крім того, українське законодавство не гнучке, воно не пристосоване до сучасних умов ведення бізнесу. З іншого боку, є прямолінійне сприйняття держслужбовцями вимог податкового законодавства. Вони не розуміють, що коли підприємець не завдав шкоди державі, можуть обмежитися попередженням.

До того ж слід мати на увазі, що, крім податкової служби, є багато інших служб, котрі не проти погріти руки на реальному секторі економіки. Законодавство потрібно спрощувати. Ненормально, коли є така кількість звітних документів. Це вбиває будь-яке бажання займатися бізнесом.

У приватній розмові один із податківців розповів, що за попередні роки податківці запровадили гнучку й дуже потужну систему економічного аналізу, на підставі якого можуть робити висновки, де є приховування доходів від оподаткування. Понад 90% бізнесу сьогодні звітують про свою роботу в електронному вигляді. "Декларації, які підприємці нам подають, дають можливість без виходу на підприємство провести досить глибокий та грамотний аналіз і побачити, хто і як працює. Це допомогло, з одного боку, більш як на 50% зменшити кількість перевірок, з іншого — йти з перевірками туди, де бачимо схеми ухиляння від оподаткування". За його словами, кінцева мета трансформації податкової служби — перетворення її з фіскального органу на сервісну службу.

Проте, схоже, з сервісом у податківців не склалося.

Відкладений штраф

У ЗМІ часто можна натрапити на повідомлення про підозри чи порушення справ до підприємств щодо їхніх давніх бізнесових операцій. Для підприємств такі ризики справді є. Перевірки можуть бути організовані не лише через 2—3 роки після оборудки, а й по спливанні більшого часу. "На мою думку, тут повинен працювати термін позовної давності — 3 роки від часу сплати податків. Якщо це стосується витрачання бюджетних коштів, то такі перевірки мали б проводитися зразу. Але коли правоохоронні органи порушують справу через кілька років — це схоже на зведення порахунків. Це може розорити бізнес", — каже Ігор Піхурко.

Найчастіше перевірки проводяться в реальному секторі економіки, на тих підприємствах, які формують бюджети всіх рівнів, тобто там, де є обігові кошти, де є реальна прозора господарська діяльність.

А підставою для такої перевірки є нібито отримання податкової інформації про можливі порушення, допущені підприємством у період, який уже був перевірений податковою службою, що становить більш ніж 1095 днів, відповідно до Податкового кодексу.

"А все це відбувається тому, що посадові особи податкової служби за порушення законодавства не несуть жодної відповідальності", — каже Микола Северенчук, генеральний директор СП ПРАТ "Софрахім".

Нинішня практика, коли податківці приходять на підприємство і нараховують доплати за попередні роки, незаконна, переконані підприємці. Більшість підстав для штрафів сумнівні, а деколи і взагалі надумані. Карається найменша бухгалтерська помилка. Не допустити їх у бухгалтерії дуже важко, оскільки законодавство постійно змінюється. Встежити за ним не завжди вдається. Доходить до того, що законодавці приймають зміни до законів, які створюють проблеми для бізнесу.

Про один такий випадок розповів підприємець Олег Мацех.

"Як відомо, від початку незалежності України на ліки діяла нульова ставка оподаткування. Податку на додану вартість взагалі не було. І ось кілька місяців тому Верховна Рада в рамках антикризових заходів вирішила запровадити з 1 квітня ПДВ на ліки. Замість нульової ставки на оподаткування ввели 7% ПДВ. При цьому в законі забули зазначити, що йдеться не лише про постачання, а й про ввезення їх з-за кордону. Це призвело до того, що імпортери ліків були вимушені імпортувати ліки і сплачувати на кордоні 20% ПДВ (сплачується відразу на кордоні, а потім повертається при реалізації постачальником в Україні). Але, сплативши на кордоні 20% ПДВ, він міг продати лише під 7%. Вийшла "вилка": ввіз під 20%, а продати міг під 7%. 13% не було куди подіти. Таке нововведення унеможливило нормальну сплату ПДВ.

На початку нововведення митниця діяла за логікою речей і розмитнювала ліки за ставкою 7% ПДВ. А після того, як законодавці внесли поправки до закону й усунули розбіжності, митниця вимагає від мене, як імпортера, доплатити різницю постфактум! Ця різниця становить близько 200 тис грн! Крім того, від мене вимагають "добровільно" сплатити 3% штрафу. Якщо я цього не зроблю, погрожують прийти згодом з постаудитом і стягнути з мене, крім різниці, додатково 50% штрафу. Але чому я повинен зазнавати збитків із вини законодавців?

У пошуках правди

Звичайно, з податківцями можна судитися.

"Скажу на основі власного досвіду: результат залежить від того, на якого суддю натрапиш, — вважає Микола Северенчук. — Але чим більша сума нарахувань, тим складніше доводити свою правоту. Буває, що суддя під надуманим приводом відхиляє позов. У нас був випадок, коли суддя у відмові написав, що наш позов відхилив лише тому, що на машині, якою постачали на наше підприємство сировину, були не червоні, а білі номери! Боротися за свої права можна й потрібно, але це з'їдає нерви і не сприяє розвиткові бізнесу. Недарма, починаючи з 2010 р., наше підприємство зовсім не розвивається".

А тим часом ініціатор і гарант захисту від податкового свавілля заступник начальника ГУ Міндоходів у Львівській області Денис Шмигаль днями виступив з ініціативою проведення на території області акції "Хабарників до в'язниці!". У разі вимагання або натяку на хабар підприємцям запропоновано зголоситися до керівника податкової телефоном, через повідомлення на Фейсбуці чи через е-мейл. А далі податкова спільно з відповідною службою сама займеться документуванням факту злочину, порушенням кримінальної справи та передачею її до суду.

Проте, за його словами, жоден і підприємців досі "не погодився на співпрацю зі службою безпеки або прокуратурою, не написав заяву й не задокументував факту вимагання". Хоча у приватних розмовах вони наводять сотні прикладів. Максимум сміливості підприємців — "емоційні, але абсолютно безпідставні звинувачення у ЗМІ, Інтернеті та під час зустрічей".

Утім, нічого дивного у відмові підприємців співпрацювати з правоохоронними органами немає. "Підприємці не вірять у судову систему, — зазначає Ігор Піхурко. — І вважають, що податкові органи як відповідач у цих справах вишукуватимуть інші способи тиску на підприємство. Скориставшись елементарною зачіпкою, податківці можуть накласти на підприємство такий штраф, що це поставить його на межу закриття".

Нова фіскальна структура

"Податкова система потребує негайного реформування", — каже учасник громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" Олег Мацех.

У підприємництві є кілька аспектів, які гальмують його розвиток. Перший аспект, за його словами, — це непомірний податковий тиск, що спонукає до тотального ухиляння від податків та функціонування так званих "податкових ям". Забери їх — і бізнес в Україні зупиниться. Окрім цього, в Україні не збирають податки, а "видушують", — вважає експерт. У податківців є план збору податків, у тому числі штрафів. У всіх цивілізованих країнах надходження до бюджету плануються через розвиток економіки. В Україні — через податкову та митну служби, яким байдуже, як працює ваш бізнес. Ці служби мають купу законодавчих "люфтів", де можуть поживитися.

Якщо у західних країнах головна функція податкових органів — допомогти підприємцям правильно нарахувати податки та вказати на помилки, бо підприємець там має право голосу, то в Україні податкова служба працює як рекет. Штрафування за помилки у звітах чи за запізнення з їх здачею є нонсенсом. Наприклад, підприємець сплатив податок, але зробив помилку, заповнюючи документи. Документ вважається недійсним, хоча держава отримала свої гроші.

Другий аспект — складність адміністрування податків. Це примушує підприємців тримати великий апарат і витрачати величезні ресурси. Що з'їдає прибутки і лягає величезними витратами на кінцевого споживача.

"Можливо, річ не лише в законах, — каже виконавчий директор асоціації українських виробників лакофарбової продукції Олександр Бричко. — Це починається зі студентської лави. Колись мені довелося побувати на одній зустрічі в Податковій академії, звідки родом сумнозвісний екс-ректор Петро Мельник. На запитання до студентів, як їм живеться, чого навчаються, одна зі студенток сказала приблизно так: "Ви ж знаєте, що весь бізнес — це злодії. Вони обманюють державу, і ми повинні навчитися примусити їх платити всі податки".

Чи доводиться після цього дивуватися нинішньому ставленню до бізнесу...

Коментар

Данило ГЕТМАНЦЕВ, доктор юридичних наук, професор

— Насправді конфлікт між платником податків і податковим органом закладений у природі податкових відносин. Саме в процесі реалізації сторонами правовідносин своїх прав та обов'язків вони повинні знайти необхідний баланс, що забезпечував би справедливість оподаткування. Мабуть, немає такої країни, в якій платники податків були б задоволені податковими органами. Однак саме в Україні існує проблема тотального зловживання податковими органами своїми правами. Саме це надає податковій системі нашої країни репресивного характеру і налаштовує український бізнес проти держави. Кардинальна зміна такої ситуації — пріоритетне завдання українського уряду, без реалізації якого нам не вдасться уникнути нового Майдану.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво