У рамках автономних преференцій

У прийнятій поспіхом угоді про Асоціацію України з ЄС вже проступають підводні рифи, на які може "сісти" українська промисловість. Підготовча робота українського уряду до майбутнього експорту вітчизняної продукції за кордон, як з'ясувалося, була недостатня. Тепер на чимало запитань бізнесу чиновники лише розводять руками…

Це засвідчив і круглий стіл "Торгівля з ЄС у рамках автономних преференцій і зони вільної торгівлі", який пройшов у Львівській ТПП за сприяння Посольства Королівства Нідерландів в Україні. У його роботі взяв участь урядовий уповноважений з питань євроінтеграції Валерій П'ятницький.

Уповноважений був доволі красномовним у питаннях, які стосувалися абстрактних можливостей експорту української продукції та переваг від відкриття ринків країн ЄС. За його словами, європейський ринок важливий для України, зважаючи на істотне падіння останніми роками експорту до Росії. Логічних пояснень цього, на його думку, немає. Правила є, але гра відбувається поза ними. Найбільш показовий приклад - торгівля з Казахстаном, із яким Україна не має жодного конфлікту. Падіння експорту до цієї країни за 5 місяців нинішнього року становить 60%. Ситуація розвивається абсолютно непередбачувано.

В Угоді з ЄС закладено зовсім інші принципи співпраці, систему правил, які вочевидь почнуть діяти не в один день після підписання угоди. Конкуренція на цьому ринку підштовхуватиме український бізнес до вдосконалення стандартів всередині країни.

Особливо добрі перспективи експорту продукції в аграрного бізнесу. Але й тут є чималі складнощі. Лише за двома групами товарів квоти, передбачені автономними торговими преференціями Євросоюзу, що відкриті до 1 листопада 2014 р., вибрані в істотних обсягах. Так, квота з натуральних фруктових соків обсягом 10 тис. тонн вибрана на 100%, на натуральний мед, обсягом 5 тис. тонн, - на 50%.

На 14% вибрана квота на безмитне постачання до ЄС 6,3 тис. тонн зернових крупів, на 13% - квота на постачання пшениці обсягом 950 тис. тонн і на 5% - квота на постачання висівок - 16 тис. тонн. Ще на 7 товарних позицій (консервовані томати, овес, крохмаль, цукор буряковий, інші види цукру, ячмінь та інші харчові продукти) квоти вибрано в незначних обсягах. Із 17 позицій отримання квот навіть не починалося.

Що ж стосується того, які саме з національних товарів потраплять на ринки ЄС, то тут не можна встановлювати певних умов і нав'язувати правил: затребуваність товарів по кожному сегменту диктуватимуть ринок і попит, зазначив недавно міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета. "Є галузі, в яких Україна сильна. Зараз, наприклад, ідеться про харчову промисловість, аграрний сектор, енергетику, IT. На мою думку, мають потенціал також наші машинобудівні компанії, які треба піднімати - якість потрібна, більше інновацій, маркетинг", - порадив він.

В. П'ятницький вважає, що до експорту в ЄС не готові насамперед самі виробники. Наприклад, в України є експортна квота на експорт до Європи м'яса птиці. Сьогодні дозвіл на відвантаження своєї продукції до країн ЄС отримали тільки два підприємства - ПАТ "Миронівський хлібопродукт" та "Гаврилівські курчата". А все завдяки тому, що це вертикально інтегровані компанії, які мають у своєму складі всі виробничі ланки - від виробництва кормів до реалізації готової продукції. Що дозволяє підприємству налагодити чітку й дійову систему контролю за її виробництвом.

Утім, окрім аграрного сектора, в Україні є й промисловість, яка б теж хотіла бачити свої товари на ринку ЄС. Однак запропоновані чиновниками ЄС пільгові тарифи в рамках автономних преференцій на цю продукцію, на думку керівників львівських підприємств, навіть жорсткіші, ніж були в рамках чинної Генеральної угоди ЄС з Україною.

"Ми готові експортувати свою продукцію на західноєвропейський ринок, зокрема комунальну техніку. Проте після прийняття в односторонньому порядку умов ЄС у рамках автономних преференцій та зони вільної торгівлі на більшості напрямів маємо не покращення умов, а, швидше, їх погіршення", - зазначив генеральний директор телевізійного заводу "Концерн-Електрон" Орест Яремчук. Наприклад, згідно з Генеральною системою преференції, ставка ввізного мита на експорт телевізорів до країн ЄС становить 9,8%, а згідно з автономною системою преференції, яка діятиме до 1 листопада
2014 року, - 12,2%. Така ж ситуація з умовами експорту світлодіодних ламп, комунальних автомобілів, інших товарів. Жаль, що, обговорюючи Асоціацію з ЄС, мало хто з чиновників радився, якою має бути угода між Україною та ЄС". Як вважає О. Яремчук, уряду вже тепер варто готувати зміни до цієї угоди, які б влаштовувати українських промисловців.

Як засвідчила зустріч, роботи в цьому секторі непочатий край. Що ж до широко розрекламованих вітчизняними ЗМІ тимчасових експортних послаблень ЄС, то вони діятимуть лише до листопада 2014 р. Крім того, вигідні митні квоти стосуються лише незначної частини товарів. Насамперед сільськогосподарської продукції. Проте, як висловився один із учасників зустрічі, що відбулася у Львівській ТПП, світ не знає жодної країни, яка б розбагатіла завдяки аграрному сектору. Багато років пробує це зробити Аргентина, але і їй не вдається.

Наступне запитання, на яке підприємці хотіли отримати відповідь, стосувалося технічних регламентів. Судячи з довідки, яку підприємцям надало Мінекономіки, з 5 тис. європейських стандартів розглянуто лише 1427.

Один із присутніх на заході керівників підприємств навів зовсім парадоксальний приклад, коли увазі експортерів представлені європейські технічні стандарти… перекладені з допомогою Googlе. Прочитати їх може хіба що спеціаліст із дешифрування документів. Деякі з цих технічних стандартів українські підприємці замовляють у Білорусі, де їх перекладено російською мовою. За кожен із цих документів доводиться викладати від 50 до 400 грн. Проте без них говорити про експорт продукції до країн ЄС не можна.

"Можу сказати, що з боку структур, які останніми роками відповідають за розробку технічних питань, йде відвертий саботаж, - зазначив Валерій П'ятницький. - Говорити про те, що на це в держави не було коштів, - не випадає. Упродовж останніх років ЄС на ці потреби надав бюджетну підтримку на суму 40 млн євро. За них можна було перекласти українською мовою все що завгодно.

Багато часу в уряді намагалися визначити пріоритетні сфери розвитку української промисловості. Нині вони більше - фантазії чиновників, аніж визначення виробників. Зараз в уряді відбулися кадрові зміни, отож слід очікувати позитивних змін".

Що ж стосується дії автономних преференцій ЄС, то тут В. П'ятницький був менш категоричним На його думку, автономні преференції - це не є угода. Це односторонній крок ЄС, пропозиція зниження тарифів на ряд найменувань українських товарів, поки не набуде чинності повноцінна угода з ЄС. А коли хтось каже, що ніхто з чиновників не радився з бізнесом, то це перебільшення. Питання обговорювалися не один рік. В основному над ними працювали експерти ТПП. Тепер, коли угоду з ЄС тільки-но підписано, говорити про те, що Україна хоче її переглянути, - якось дивно. Тим більше що вітчизняний бізнес наразі не використовує наявних можливостей.

За словами В. П'ятницького, український бізнес сьогодні ще не готовий експортувати до ЄС промислову продукцію. Коли на якомусь підприємстві виробляється якась продукція, то це ще не означає, що воно готове експортувати її до ЄС. Наприклад, Україна недавно виграла тендер на постачання тролейбусів на Балкани. І тепер має стільки проблем з виконанням цього контракту, що урядовці не знають, куди сховатися. "Ви виграли тендер, виконуйте його", - кажуть нам. Отож щоб не вийшло таке і з львівською комунальною технікою.

Але український бізнес, схоже, не має іншого виходу, як іти на більш розвинені ринки.

"Проблема не так у компетентності українського бізнесу, вона - в масштабі його діяльності, - аргументував позицію бізнесу директор НВП "ІМВО" Ігор Висовський. - В українських споживачів немає коштів на придбання продукції. Проблема масштабу виробництва - питання окупності, вартості ресурсів тощо. Тому український бізнес вимушений відразу націлюватися на європейський чи російський ринок, звідки може отримувати кошти на власний розвиток".

Але порятунок утопаючих - справа рук самих утопаючих. Це підтвердив присутній на круглому столі директор компанії "СТА Economic&Export Analysts Ltd" Марк Хейлієр. Як він зазначив, переваги підписання угоди з ЄС не працюють автоматично. Можливості виникнуть тільки тоді, коли ЄС буде задоволена рівнем адаптації законодавства України та її продукції. Якщо підприємства хочуть інтегруватися в ЄС, повинні вже тепер планувати ті сегменти ринку, які стосуються їхнього бізнесу. Ніхто за них не зробить цієї роботи.