У мережевій пастці - Бізнес - dt.ua

У мережевій пастці

5 квітня, 2013, 20:40 Роздрукувати Випуск №13, 5 квітня-12 квітня

Торговельні мережі домінують на внутрішньому ринку,  диктуючи свої умови виробникам, споживачам і дрібнішим конкурентам

Що це було?

Нинішній рік для українського ритейлу розпочався з шоку. Народний депутат Олег Царьов зареєстрував законопроект "Про внутрішню торгівлю". І хоча спроби законодавчо врегулювати відносини в ланцюжку "виробник—продавець—кінцевий споживач" робили й раніше, ця викликала досить сильний резонанс. Новини про майбутні зміни у сфері торгівлі на якийсь час стали більш обговорюваними в ЗМІ та Інтернеті, ніж гучні політичні події. Дуже вже радикальний документ надійшов для обговорення до ВР. Для стурбованості в ритейлі і навіть паніки вистачило б положення про те, що торговельні заклади площею понад 300 кв. м мають розташовуватися за містом, не менше ніж у п'яти кілометрах від його межі. У разі прийняття такої ідеї не тільки ритейлери, а й міська влада разом із населенням довідалася б, що почім. Першій довелося б забиратися зі своєю усталеною супер- і гіпермаркетовою структурою за місто, а другим — зайнятися перебудовою комунікацій, переспрямуванням транспортних потоків і вирішенням інших, не менш складних питань. Про те, що в такому випадку робити людям, які не мають власних автомашин, годі й казати.

Подібних, схожих за рівнем радикалізму, положень у запропонованому законопроекті чимало. Скажімо, пропонується не просто, а дуже просто розв'язати проблему зростання виробництва та продажу вітчизняних товарів. Законодавець вважає, що для цього досить зобов'язати торговельні підприємства організувати справу так, щоб не менш як 80% реалізовуваної продукції було вітчизняного виробництва. Крім цих названих у документі положень є ще чимало інших законодавчих перлів, які не підпадають під категорію ні зважених, ні реальних. Ритейлери, які звиклі до безрозмірних торговельних націнок, що часом перевищують ціни виробників удвічі чи втричі, зрозуміло, були ошелешені пропозицією законодавця стосовно того, що націнки не мають перевищувати в перший рік чинності закону 20%, а потім знизитися до 15%. У свою чергу, покупців здивував намір законодавця встановити жорсткий розклад роботи супер- і гіпермаркетів: з 9-00 до 20-00. Неділя — вихідний. Мовляв, нехай люди відпочивають. Але ті хотіли б самі вирішувати, коли і як їм відпочивати.

Утім, дискусії навколо законопроекту, який одразу ж назвали скандальним, вщухли так само несподівано, як і розпочалися. І для цього були підстави. Стурбованість ритейлерів та їхніх клієнтів зменшувалася в міру осмислення запропонованих змін. У середовищі юристів низки компаній після консультацій було зроблено висновок, що цей документ складений з "незрозумілих думок, які не мають юридичних форм", і "поки що несерйозний". Отже, "боятися торговельним мережам поки що нема чого". Ряд експертів, аналізуючи законопроект та його походження, ідуть у своїх висновках іще далі. Вони звертають увагу на те, що ключові положення законопроекту виписані не стільки для розв'язання реально існуючих проблем у внутрішній торгівлі, скільки з розрахунку на гучний скандал. Після якого учасники ринку й поготів не захочуть жодних змін. І про вирішення актуального питання в законодавчому порядку можна буде надовго забути, а отже, і далі управляти процесом у ручному режимі. Схоже, що нинішнє становище цілком улаштовує чиновників і представників великого бізнесу, який надмірно розростається та й у торгівлі захоплює позиції одну за одною.

Судячи з усього, не випадково попередні спроби законодавчо відрегулювати відносини між виробниками товарів і продавцями ні до чого не привели. Один із законопроектів подібного плану пролежав у ВР кілька років, поки в Кабінеті міністрів його не визнали застарілим. Нові, за словами прем'єра М.Азарова, "актуалізовані", законопроекти в сесійний зал ВР не потрапили. Один провисів якийсь час на офіційному сайті Мінекономрозвитку і був знятий. Другий, хоча й був зареєстрований, але його відкликали. І вже після цього в середині січня з'явився законопроект О.Царьова. Незважаючи на те, що більшість експертів поставилися до нього скептично, а в середовищі ритейлерів його характеризують як "несерйозний", його, скоріш за все, буде подано на розгляд ВР. Це твердження ґрунтується не на якості законопроекту, а на розумінні місця його автора в системі влади. О.Царьов — член політбюро ПР, керівник Дніпропетровської обласної парторганізації. І він знає, що робить, і якого закону чекають його однопартійці.

Чим торгуватимемо?

Поки ламаються списи навколо пропозицій законодавця, розважливі та вчасно поінформовані бізнесмени давно ними керуються. Останніми роками будівництво більшості ТРЦ виноситься за місто. Так, у столиці кілька великих об'єктів торгівлі, у тому числі оптовий ринок "Столичний", розташовано біля Великої Окружної дороги. Там виросло ціле торгове місто. На околиці Києва нині споруджується найбільший у країні ТРЦ "Республіка" — знаковий об'єкт, який свідчить про новий етап розвитку ритейлу в Україні. Якщо ТРЦ "Караван" із 45 тис. кв. м торговельних площ сім років утримував звання найбільшого в Києві, то ТРЦ "Океан-плаза", що прийшов йому на зміну (введений у дію 2012 р.) протримається в лідерах не більше ніж два роки. Оскільки масштаби ТРЦ "Республіка" набагато більші: інвестиції становитимуть 350 млн дол., і в 2014-му в ньому розмістяться півтисячі магазинів.

При тому, що обсяги будівельних робіт у країні падають, на ринку торговельної нерухомості відбувається активна девелоперська діяльність, істотно змінюючи стан справ. За 2011—2012 рр. Київ увійшов до трійки лідерів мегаполісів Східної Європи за кількістю споруджуваних торгових центрів. За цей час у країні введено в експлуатацію 12 великих торгових центрів загальною площею 220 тис. кв. м, з них п'ять — у Києві. За прогнозом експерта Української торгової гільдії Віктора Оборського, з огляду на плани компаній, у наступні два роки тенденція стрімкого зростання ритейлу триватиме. За його розрахунками, у 2013-му в країні, переважно в Києві та містах-мільйонниках, буде введено в дію 192 тис. кв. м торговельних площ, а в 2014-му — понад 400 тис. Для цього є всі економічні передумови. У столиці та низці великих міст дохідність девелоперів, які зводять торговельну нерухомість, становить 20—25%, а в містах менших — 15—20%. А оскільки пропозиції оренди площ зростають, стверджує директор однієї з консалтингових компаній Євгенія Ларіонова, "причин для збільшення ставок не буде". Отже, будівництво торговельної нерухомості, як і раніше, випереджатиме зведення житла, офісів тощо.

У ході бурхливого розвитку ритейлу, що став одним із найприбутковіших бізнесів в Україні, чіткіше окреслюються витрати й загрози від того, що відбувається, необхідність урегулювання процесів, у тому числі й законодавчо. Деякі експерти стурбовані як порушенням пропорцій у будівництві, так і тим, що міцніючі великі торговельні мережі домінують на внутрішньому ринку, диктуючи свої умови як виробникам і споживачам, так і дрібнішим конкурентам, і таким чином дедалі більше монополізують ринки. Із введенням у дію кожного великого ТЦ зникають, банкрутують сотні й тисячі середніх і дрібних торгових підприємств. Невеликому, до того ж із вузьким асортиментом товарів, магазину складно конкурувати з великими маркетами, де представлено великі асортименти. Навіть такий сегмент, як "магазини біля дому", здавалося б, за визначенням призначений для малого бізнесу, мережовики успішно "підгортають під себе". З малими торговими точками, що їх відкривають мережі, дрібний бізнес конкурувати не може, оскільки ці філії мереж, використовуючи спільну логістику, центри нагромадження та розподілу товарів, отримують можливість знижувати витрати й, відповідно, знижувати ціни, витісняючи з ринку слабкіших суперників.

Фірмова торгівля
на роздоріжжі

У Києві та містах-мільйонниках кожен м'ясокомбінат, молокозавод, сільгосппідприємство тощо, які себе поважають, намагаються відкрити фірмові магазини. Це важливо як підприємствам, що хочуть розвиватися, так і кінцевим споживачам, які здійснюють купівлю-продаж без посередників. Але останніми роками таким монотоварним магазинам дедалі складніше конкурувати з багатопрофільними маркетами. Через це фірмова торгівля істотно скорочується. Показова подія, яка підтверджує несприятливу для виробників тенденцію, відбулася в Києві вже цього року. Фірмова мережа "М'ясна весна", яка реалізує охолоджену свинину холдингу "АПК-Інвест", змушена була скоротити кількість своїх фірмових магазинів. У Києві з восьми точок реалізації залишилася одна, у Харкові з 12 — три. Гендиректор "АПК-Інвест" Роман Распопов пояснив ситуацію "непорівнянністю між отримуваною виручкою і величиною орендних платежів". Фірмова торгівля стала невигідною, коли частка доходу від власного ритейлу становила менш як 25%. І це, на жаль, далеко не єдиний приклад. Виживання дедалі більшої кількості популярних фірмових магазинів із продукцією від виробника — під питанням.

Позиції, що їх здають малий бізнес, фірмова торгівля та інші традиційні форми, займають великі торговельні мережі. Таким чином, мережевий ритейл зміцнює своє монопольне становище, що дає йому змогу розв'язувати свої проблеми, у тому числі фінансові, за рахунок виробників. Монопольне становище дозволяє мережам, приймаючи товар на реалізацію, встановлювати додаткові платежі, маніпулювати з термінами розрахунків за реалізовану продукцію. За словами одного з фахівців Мінекономрозвитку, часто оплата ритейлерів за отриманий товар замість належних 30 днів розтягується на 90, а то й 180. Власне, в такий спосіб ритейлери отримують від виробників безвідсотковий кредит, який позбавляє тих оборотних коштів, можливості розширювати і вдосконалювати виробництво. Як результат, інвестори охочіше вкладають кошти в ритейл, ніж у виробництво. Така фінансова незбалансованість — не на користь економіці.

Замість конкуренції — силові дії

У низці сегментів внутрішньої торгівлі відбуваються шокуючі процеси, які автори законопроектів згадують лише побіжно або соромливо замовчують. Внутрішня торгівля — це не тільки ТЦ, ТРЦ, гіпер- і супермаркети. Це й тисячі великих і малих, промислових і продовольчих, центральних і периферійних базарів, на яких через неврегульованість майнових і господарських відносин роками тривають нескінченні війни, а рейдерські захоплення стали звичайною справою. У результаті майно та об'єкти базарів концентруються в руках небагатьох, а дрібні торгівці-підприємці перетворюються на найманих працівників.

Схожі процеси відбуваються й навколо малих архітектурних форм (МАФів). Без чітких, єдиних для всіх учасників ринку правил у низці великих міст, серед яких у лідерах столиця, конкуренцію в цьому сегменті замінили силовими діями, Коли одні кіоски зносять як непотрібні й не там установлені, а на їхні місця встановлюють інші, не кращі. Під приводом розчищення територій біля станцій метро та інших точок відбувається переділ вигідних місць, а гасло боротьби з несанкціонованою торгівлею використовується для того, щоб на руїнах малого бізнесу зростали чергові торговельні мережі, які позбулися конкурентів.

Нарешті, продовжують муляти очі ганебні для країни стихійні базари. На прикладі тривалої та безрезультатної боротьби з ними добре видно промахи влади, у т.ч. законодавців, які намагаються "лікувати" внутрішню торгівлю як ізольовану структуру, тобто без урахування її взаємозв'язку з виробництвом реалізовуваних ними товарів. Спроби одним махом, без розробки чітких, усім зрозумілих положень, ліквідувати "вогнища антисанітарії" ні до чого не приводять і не можуть привести. Оскільки для вирішення питання потрібні не міліцейські загони з кийками, а комплекс продуманих заходів, що вдосконалюють не тільки процес торгівлі, а й виробництво, збут товарів. Селяни "розводять антисанітарію" в містах через те, що їм нікуди подітися. Якщо мешканець села отримає якісні послуги, зокрема з реалізації продуктів на місці, він своє добро на столичний ринок не повезе, а реалізує у власному дворі. І не перекупникам, а, скажімо, представникові обслуговуючого кооперативу. Але для цього, як і для нормалізації ситуації навколо великих торговельних мереж, базарів, фірмових магазинів, МАФів, потрібні не ефектні законодавчі пасажі, які жахають людей, а ухвалення та чітке виконання зважених законів, які захищають інтереси всіх.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №2, 19 січня-25 січня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво