Роман Якель: чи збирається влада виконувати свої обіцянки про зниження тарифів - Бізнес - dt.ua

"Тарифна" біда!

29 листопада, 19:40 Роздрукувати Випуск №46, 30 листопада-6 грудня

Ще зовсім свіжа пам'ять про весняно-літній період, коли кандидати у президенти, у народні депутати, а також політичні партії приманювали виборців обіцянками зниження цін на газ, а відтак — тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП). 

© Василь Артюшенко, DT.UA

Вибори минули, переможці розпочали виконання повноважень, парламент і уряд запрацювали в "турборежимі", ухвалюючи чимало продуманих і непродуманих рішень. Проте знижувати тарифи нова влада, з усього видно, серйозно не планувала.

І невдала фраза Андрія Геруса, що "Зеленський жартував про зниження тарифів", за яку він згодом перепрошував, відбивала реальні бажання Зе-команди. Адже за час її піврічного урядування тарифи на деякі комунальні послуги не те що не були знижені, — вони навіть зросли. Скажімо, наприкінці вересня НКРЕКП підвищила тарифи на водопостачання та водовідведення для цілої низки міст України… Та якщо платежі за воду, електроенергію, утримання будинку і прибудинкової території споживачі ще можуть подужати, то суми в платіжках за газ, тепло і гарячу воду до решти спустошують кишені співвітчизників. І мешканці давно перестали вчасно сплачувати навіть обов'язкові частки платежів за різні види послуг. Заборгованість населення за природний газ, централізоване опалення і гарячу воду в Україні наростає, як снігова лавина. За даними Держстату, на кінець вересня вона сягнула, відповідно, 22,3 млрд та 14,4 млрд грн і становила сукупно майже 72% загальної заборгованості за ЖКП на суму 51 млрд грн. 

Децентралізація у сфері теплопостачання виявилася бідою для жителів міст і областей. Бо коли національний регулятор — НКРЕКП, затверджуючи нові тарифи, коригує тільки окремі складові (газ, електроенергія, зарплата), то органи місцевого самоврядування дають волю повному розрахунку тарифів, тобто затверджують тарифи на повну котушку! Давно зрозуміло, що міськвиконкоми та обласні ради не дозволять скривдити свої ж комунальні підприємства.

У жовтні—листопаді 2018 р. ряд міськвиконкомів встановили справді драконівські тарифи на централізоване опалення та гарячу воду для населення. Наприклад, виконавчий комітет Тернопільської міськради затвердив тариф на опалення в розмірі 1746,82 грн за 1 Гкал і 42,24 грн за кв. метр (для будинків без лічильників тепла). У Луцьку вартість тепла "підросла" до 1847,75 грн за 1 Гкал і 42,39 грн за кв. метр. Наприкінці минулого року відкоригував тарифи на тепло і гарячу воду у бік зростання й Житомирський міськвиконком — 1636,96 грн за 1 Гкал і 38,89 грн за кв. метр. До речі, тарифи в цьому місті тривалий час були нижчими, ніж у сусідніх обласних центрах, і Житомир ставили за приклад стримування подорожчання "благ цивілізації". Встановлені місцевою владою тарифи відчутно вищі, ніж у порівнянних за кількістю населення містах, для яких тарифи встановлює національний регулятор — НКРЕКП. Наприклад, в Івано-Франківську тариф на опалення нині становить 1312,11 грн за Гкал і 32,28 грн за кв. м, у Хмельницькому — 1480,92 грн за Гкал і 33,85 грн за кв. м, у Чернівцях — 1204,62 грн за Гкал і 27,90 грн за кв. метр. Відчуваєте різницю з вартістю тепла в містах, де тарифи регулюють міськвиконкоми?! Хоча жителі Рівного за тепло таки змушені платити дорожче — 1795,53 грн за Гкал і 42,73 за "квадрат".

Коли відбувалася передвиборна кампанія до ВР, то попередня влада робила все, щоб сподобатися виборцям. Одним із привабливих пряників було зниження тарифів на тепло, що особливо хвилює населення міст у всіх куточках України. Бо серед усіх видів ЖКП суми за тепло в платіжках найвищі. Тодішній уряд під керівництвом В.Гройсмана в ручному режимі, адміністративним шляхом знизив тарифи на тепло для міст обласного значення і Києва. Отож 26 червня 2019 р. Кабмін ухвалив постанову №560, якою встановив на опалювальний сезон 2019/2020 років граничні тарифи на послугу з постачання теплової енергії: 1400 грн за 1 Гкал і 35,21 грн за кв. метр (з урахуванням ПДВ). Але найцікавіше було попереду.

Коли торік встановлювали тарифи на тепло й гарячу воду, то ці послуги в рішеннях міськвиконкомів і в договорах зі споживачами називалися більш м'яко і звучали так: "послуги з централізованого опалення" і "послуги з централізованого постачання гарячої води". А з 1 травня 2019 р. набрав чинності новий закон "Про житлово-комунальні послуги", у якому ці послуги вже називаються інакше, суворіше: "послуги з постачання теплової енергії" і "послуги з постачання гарячої води". Хоча, по суті, це одні й ті самі послуги.

І згадані міськвиконкоми з початку нинішнього опалювального сезону відмовилися переглядати тарифи на тепло та гарячу воду, не захотіли привести їх у відповідність до вимог постанови Кабміну №560, тобто — знизити ці тарифи. Вони ще озброїлися "прикінцевими положеннями" нового закону "Про житлово-комунальні послуги", в яких записано: "Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону". А це означає, що до 1 травня 2020 р. можуть діяти попередні тарифи.

Міський голова Житомира Сергій Сухомлин пішов далі і звернувся до нового уряду та прем'єр-міністра Олексія Гончарука з проханням скасувати постанову №560, бо вона начебто не відповідає вимогам закону. Крім того, за версією житомирської мерії, якщо встановити граничні тарифи, запропоновані урядом, то доведеться покривати різницю в тарифах на тепло з міського бюджету, а це — 70 млн грн. Тоді місто залишиться без бюджету розвитку, не будуть відремонтовані школи, дороги і т.п. В унісон із житомирським градоначальником діяла Асоціація міст України. Наприкінці жовтня ця громадська організація голосом виконавчого директора Олександра Слобожана теж апелювала до уряду: "Для абсолютної більшості міст такі видатки є непосильними, а впровадження таких змін призведе до повного припинення надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню". Голос Асоціації міст був почутий Кабміном. І 15 листопада уряд на своєму засіданні таки скасував постанову №560, бо вона, як переконували в цій громадській організації, створювала "загрозу відключення міст від газу через необгрунтовані ставки тарифів". Так було знято юридичну колізію. На непосильність тарифів для мільйонів споживачів та на нагромадження заборгованості з оплати за теплову енергію члени Кабміну заплющили очі. Отож тарифи на теплову енергію і гарячу воду для населення залишаються на теперішньому рівні. Не виключено, що з початку 2020 р. вони можуть ще більше зрости.

Із квітня по жовтень нинішнього року НАК "Нафтогаз України" знижував ціну на природний газ як для промисловості, так і для населення. Для людей газ у міжопалювальний період сумарно подешевшав на 32%. Що це означало для простих споживачів? Із 20 серпня до початку опалювального сезону газовий монополіст підніс українцям подарунок — можливість сформувати "газовий запас" за прийнятною ціною — 5995,53 грн за 1000 кубометрів з ПДВ (без витрат на транспортування і розподіл). Але НАК не уточнював, що виробників теплової енергії з газу (де частка блакитного палива в собівартості тепла перевищує 60%) ця нижча ціна не стосувалася. Вони оплачуватимуть газ за поточними цінами. Цікаво, як же формуються ціни на газ для теплопостачальних організацій? Ситуація склалася майже парадоксальна: міськ- чи облтеплокомуенерго на початку місяця достеменно не знає, за якою ціною в цьому місяці отримуватиме газ. НАК "Нафтогаз України" виставляє підприємству комунальної теплоенергетики рахунок згідно з фактичними обсягами споживання газу за весь місяць…І таким чином тримає комунальну теплоенергетику в значній невідомості. Врешті-решт виходить, що споживачі теплової енергії поставлені в дискримінаційні умови, порівняно з тими людьми, які безпосередньо опалюють будинки чи квартири газом. Переважна більшість багатоквартирних будинків не мають індивідуальних теплових пунктів, і мешканці не можуть регулювати подачу тепла залежно від температури зовнішнього повітря. Вони змушені оплачувати весь обсяг тепла, яке надходить із котельні теплокомуненерго, за встановленими "згори" тарифами, і вплинути на цей процес поки що не можуть. А на порозі — зима…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво