Складнощі компромісу - Бізнес - dt.ua

Складнощі компромісу

27 березня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №11, 27 березня-3 квітня

Попри низку до кінця не зрозумілих нюансів його використання та спірних положень, на загал можливості податкового компромісу були позитивно сприйняті українським бізнесом. Утім, масового його застосування все-таки поки що не спостерігається. Для успіху зазначених починань не вистачає довіри між державними органами та бізнесом.

 

БІЗНЕС І ЮРИСТИ НАПОЛЯГАЮТЬ  НА ПОДОВЖЕННІ ТЕРМІНІВ  ПОДАТКОВОГО КОМПРОМІСУ

Нинішнього року вітчизняний бізнес, державні чиновники та юристи вперше зіштовхнулися з новим для нашої країни явищем — податковим компромісом. Попри низку до кінця не зрозумілих нюансів його використання та спірних положень, на загал можливості податкового компромісу були позитивно сприйняті українським бізнесом. Утім, масового його застосування все-таки поки що не спостерігається. Для успіху зазначених починань не вистачає довіри між державними органами та бізнесом. Виходом може стати тільки постійний і рівноправний діалог між ними.

17 березня правова група "Побережнюк і партнери" організувала круглий стіл на тему: "Податкові зміни у 2015 р.: ковток свіжого повітря чи старі правила новими словами?" Свої погляди на зміни в податковій сфері озвучили адвокати і юрисконсульти великих компаній, бізнесмени, а також представники Державної фіскальної служби, Мінекономрозвитку та Вищого адміністративного суду України. Однією з головних тем круглого столу стали особливості вітчизняного податкового компромісу.

15 січня 2015 р. президент України підписав Закон №63-VIII від 25 грудня 2014 р. "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу", а 17 січня документ набув чинності. Законом було введено нове для українського податкового середовища поняття податкового компромісу. Під ним слід розуміти режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків або їхніх посадових осіб за заниження податкових зобов'язань із податку на прибуток підприємств чи податку на додану вартість.

Якщо платник податків вирішить скористатися процедурою податкового компромісу, то він має право подати в податковий орган уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань із податку на прибуток підприємств чи податку на додану вартість. При цьому необхідно буде оплатити лише 5% суми заниженого податкового зобов'язання, а 95% суми боргу "прощається", штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. На подачу уточнюючих розрахунків у платників є 90 календарних днів від дня набрання законом чинності, а сама процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 календарних днів від дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

У процесі застосування податкового компромісу відразу ж виявилися особливості вітчизняного сприйняття цієї процедури. У світовій практиці податковий компроміс найчастіше застосовують для залучення в економіку "тіньових" грошей. У нашій же країні до податкового компромісу вдаються найчастіше великі компанії, які є зазвичай чесними платниками податків. Наявність у них угод, із яких згодом можуть бути донараховані податки, свідчить не про їхнє небажання платити податки, а про існування в Україні численних ризиків при укладанні угод із недобросовісними компаніями. Тіньовий же бізнес поповнювати державну скарбницю поки що не поспішає.

"На початок березня ц.р. налічувалося 1067 компаній, які скористалися механізмом податкового компромісу (загальна сума зобов'язань — близько 3,75 млрд грн). Механізм податкового компромісу ризикує не виправдати покладених на нього надій", — стверджує Микола Якименко.

Причин, на думку юристів, кілька. По-перше, бізнесмени побоюються, що компромісом усе не обмежиться і їх притягнуть до кримінальної відповідальності за іншими статтями Кримінального кодексу або ж нарахують велику суму боргу. Ці побоювання не такі вже й необґрунтовані.

По-друге, законодавство виписане таким чином, що далеко не всім підприємствам вигідно іти на компроміс із податковою службою, та й не всі можуть ним реально скористатися. Особливо це не з руки підприємствам держсектора, оскільки до чиновників після "мирової" з фіскальними службами запросто можуть бути застосовані статті за розтрату держвласності. Автори закону про податковий компроміс, схоже, забули й про існування фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю. Але ж саме вони стають заручниками дуже багатьох незаконних дій податківців під час перевірок, і саме фізособи-підприємці за такі борги відповідають усім своїм майном, а сума боргу може висіти над людиною до її смерті.

По-третє, багатьох недобросовісних компаній уже просто немає. За словами податківців, до ризикованих належать близько 17 тис. платників. Півтори тисячі найбільш проблемних підприємств, які перебувають на контролі фіскальних служб, уже банкрути або ліквідовані.

На думку Миколи Якименка, у законі про податковий компроміс деякі питання розкриваються лише поверхово, чого недосить. Водночас, вітчизняні юристи позитивно оцінюють закріплену можливість примирення сторін внаслідок податкового компромісу на будь-якій стадії судового розгляду.

Своєю чергою, Олег Борийчук, заступник директора з правових питань КУА "Октава Капітал", заявив, що впровадження процедури податкового компромісу в Україні вже само собою позитивне явище. Але на цьому етапі в податковому компромісі поки що багато негативних нюансів: поганий імідж фіскальних органів; складність і тривалість процедури податкового компромісу; ризик застосування відповідальності до платника податків навіть за умови узгодження зобов'язання; можливість зловживань із боку контрольних органів та відсутність механізму відстрочки оплати податкового зобов'язання.

"Як правило, український бізнес наважується застосувати процедуру, коли "справи кепські": при отриманні податкових повідомлень-рішень, а також на стадії судових процесів, зазначає Олег Борийчук. Юрист припускає, що суму, яка підлягає оплаті, можна навіть підвищити з 5% до 10—20%, але за умови усунення бюрократичної процедури узгодження. Також в інтересах бізнесу було б передбачити можливість розстрочки виплати узгодженого зобов'язання. Крім того, він запропонував подовжити термін застосування податкового компромісу з 90 днів до року. "60 днів бізнес тільки "придивлявся" до нового Закону, за цей час вдалося нагромадити певний досвід його застосування", — зазначає Олег Борийчук.

Запорукою успіху податкового компромісу в Україні, на думку Борийчука, може стати простота і прозорість процедури, вигода для бізнесу, безпека податкового компромісу для платника податків, гарантії звільнення від відповідальності, можливість відстрочки податкового зобов'язання та подовження терміну застосування процедури податкового компромісу.

Підприємець має бути впевнений, що коли він заплатить суму, то претензій бути не повинно не тільки з боку фіскалів, а й інших правоохоронних органів.

На даному етапі податкові зміни складно сприймати як бізнесу, так і держорганам, але налагодження діалогу між цими двома вже свідчить про бажання навчитися жити по-новому. І від того, чи зможе цей діалог стати рівноправним, постійним та, головне, результативним, великою мірою залежить подальша доля України.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво