Ще є шанс - Бізнес - dt.ua

Ще є шанс

22 червня, 2018, 17:07 Роздрукувати Випуск №24-25, 23 червня-6 липня

Платіжний баланс України повернувся до додатних значень. Чи допоможе це уникнути дефолту?

© Юлія Березовська Прес-центр НБУ

Державний борг України поставив новий рекорд — до початку 2018 р. він становив понад 76,3 млрд дол. США (2,14 трлн грн). 

Обслуговувати його стає дедалі важче, а розмови про дефолт поновляються чимдалі частіше. На поточний рік припадає один з піків валютних виплат за держборгом. За даними фінансової групи ICU, на погашення й обслуговування тільки валютного боргу Україна 2018 року має витратити 7,2 млрд дол. (МВФ треба віддати 4,5 млрд), наступного року майже стільки ж — 6,94 млрд дол. (з них МВФ — 5,5 млрд). У бюджеті країни на цей рік на обслуговування зовнішнього боргу закладено 130 млрд грн (близько 5 млрд дол. за нинішнім курсом). Решту збиралися погашати за рахунок нових кредитів, передусім від того ж таки МВФ. Однак закінчується вже другий квартал, а перспективи співробітництва з фондом усе примарніші. Фінансові чиновники України намагаються заспокоїти народ, та й, напевно, і самих себе, що дефолту не буде, і ми зможемо розраховуватися за боргами й без зовнішньої валютної допомоги. Та чи так це насправді?

Формально транш МВФ справді не має критичного значення для короткострокової можливості обслуговувати зовнішні борги. І без нього цього, та й наступного, року борги можна погашати як мінімум використовуючи золотовалютні резерви. Станом на січень золотовалютні резерви НБУ становили близько 18,58 млрд доларів. Тобто про справжній повномасштабний дефолт за зобов'язаннями в найближчі два роки поки що не йдеться. Однак за рік Україна повинна віддати іноземним кредиторам суму, яка дорівнює майже 40% золотовалютних запасів. Але ж є ще внутрішні боргові зобов'язання України, разом з якими виплати 2018 року мають становити приблизно 9 млрд дол., або половину міжнародних резервів країни.

Та все не так погано, як може здатися на перший погляд. Позичати Україні гроші поки що не відмовляються. Правда, це короткі й відносно дорогі кредити, але вони дозволяють вийти з ситуації, що склалася. Практично щотижня випускаються облігації внутрішньої державної позики. За даними НБУ, обсяг тільки гривневих ОВДП у портфелі нерезидентів зріс із початку цього року більш ніж у
2,5 разу — з 5,1 до 13,1 млрд гривень. Це стало одним з чинників зміцнення гривні (нерезиденти масово продавали валюту для придбання боргових паперів України).

Певний оптимізм почав вселяти і зовнішній валютний баланс країни. У квітні нинішнього року платіжний баланс України НБУ звів із профіцитом на рівні 290 млн доларів. США. Завдяки цьому міжнародні резерви за цей місяць зросли на 1,3% і досягли на кінець квітня 18,4 млрд дол., що забезпечувало 3,3 місяця імпорту України. Загалом, за підсумками перших чотирьох місяців 2018-го, сальдо зведеного платіжного балансу було близьким до нуля (однак усе-таки було додатним: +18 млн дол. США).

У квітні 2018 р. поточний рахунок платіжного балансу нашої країни повернувся до додатних значень і досяг 175 млн дол. США. Якщо згадати, що в попередньому березні було зафіксовано рекордний дефіцит 628 млн дол., то позитив доволі вражаючий. Від'ємний баланс березня пояснювався передусім великими плановими виплатами на обслуговування державного боргу, а також скороченням обсягів експорту (на 4,1%), в основному за рахунок продовольчих товарів. Сезонно в березні впали обсяги експорту олійних і зернових культур. У квітні не спостерігалося великих виплат за державними боргами, та й ситуація із зовнішньою торгівлею істотно поліпшилася. 

Обсяги експорту у квітні зросли на 19,6% у річному вимірі, до 3,7 млрд дол. США. Зберігалися досить високі світові ціни на чорні метали, а на тлі низької бази порівняння минулого року вартісні обсяги експорту продукції металургії в річному вимірі зросли аж в 1,7 разу. Відновилося у квітні й зростання експорту продовольчих товарів, а завдяки сприятливій зовнішній ціновій кон'юнктурі обсяги валютних надходжень від продажу продовольства порівняно з 2017 роком істотно зросли. Приміром, фізичні обсяги поставок зернових культур були на рівні минулого року, однак завдяки істотному зростанню світових цін вартісні обсяги експорту зернових збільшилися на 11,6%.

Усього за січень–квітень експорт товарів виріс на 11,3% порівняно з відповідним періодом минулого року і становив 14,1 млрд дол. США. Імпорт товарів за той самий період, на жаль, теж зріс і випередив темпи зростання експорту. Обсяги імпорту за чотири місяці року становили 16,6 млрд дол. США (зростання на 13,9% порівняно з відповідним періодом минулого року). Зростання імпорту також було багато в чому зумовлене низькою базою порівняння минулого року, а також досить високим споживчим попитом на іноземні продовольчі товари, мобільні телефони, побутову й комп'ютерну техніку.

Цього року продовжила змінюватися географічна структура нашої торгівлі. За січень–квітень 2018 р. зросли обсяги експорту в країни ЄС (на 1,1 млрд дол. США, або на 25,4%), а їхня частка збільшилася до 37,5% (у січні–квітні 2017 р. — 33,3%). Обсяги експорту в РФ зменшилися на 96 млн дол. США, або на 8,9%, а частка Росії знизилася до 7,0% (у січні–квітні 2017 р. — 8,6%).

Нагадаємо, що загалом частка РФ у структурі експорту скоротилася з 20%  2013 року до 9% на кінець 2017-го. Динаміка навіть більш очевидна при аналізі абсолютних цифр: за минулий рік обсяг нашого експорту в цьому напрямку скоротився на 10%, з 2013-го — на 74%. Результати відображають реальну зміну вектора нашої торгівлі. Однак успіхи українських підприємців в освоєнні нових ринків, насамперед Євросоюзу, поки що доволі скромні й не компенсують нам втрати ринків Росії й СНД.

Якщо подивитися, наприклад, на результат 2017 р., то побачимо, що за підсумками року обсяг європейського експорту зріс порівняно з 2013 р. на 5%. Це реальний успіх, якщо взяти до уваги, що у зв'язку з агресією Росії економіка України переживала серйозне падіння і рівень поставок до ЄС був нижчим від рівня п'ятирічної давності. Нині ми не тільки повернули обсяги експорту в Євросоюз — почалося реальне зростання торгівлі з Європою. Але, на жаль, обсяги експорту до країн СНД за ці роки скоротилися аж на 69%. В абсолютних цифрах ситуація ще сумніша. Експорт до Євросоюзу зріс на 775 млн дол., а експорт до СНД втратив близько 15 млрд доларів.

На жаль, і структура товарного експорту до Євросоюзу поки що не відповідає прагненням і амбіціям України. Продукції нашого машинобудування європейці практично не купують, вона поки що не відповідає стандартам ЄС. Головні складники українського експорту до Європи — це сировина: кукурудза, соняшникова олія, чавун, залізна руда і ліс. Серед сусідів Україна має додатне сальдо зовнішньої торгівлі тільки з Молдовою — 800 млн дол. на нашу користь. Правда, частка Молдови в обсягах вітчизняного експорту становить усього 0,8%. Білорусія посідає друге місце за обсягами торгівлі після РФ серед країн СНД. Від'ємне торговельне сальдо з білорусами — понад 2 млрд дол. Білоруси закуповують у Росії нафту, а нам постачають бензин і дизпаливо. 2017 року зріс український експорт до Нідерландів, причому аж на 61% у порівнянні з 2013 роком. Агарні холдинги України продають через цю країну продовольство в країни Європи й усього світу, оптимізуючи податки в держбюджет України. Додатна динаміка торговельних відносин спостерігається з Польщею. Порівняно з 2013 р. український експорт зріс на 7%. Однак торговельне сальдо з поляками поки що від'ємне (770 млн дол.).

Рятує Україну зростання експорту послуг. Саме це дає змогу досягати додатного сальдо підсумкового платіжного балансу. У першому кварталі нинішнього року темпи зростання послуг прискорилися до 13,3% завдяки збільшенню експорту послуг трубопровідного транспорту й IТ-послуг. Також був добрий попит на наших швачок, взуттьовиків, хімічну й картонно-паперову промисловість, які з давальницької сировини виготовляють продукцію на експорт. За перший квартал 2018-го експорт товарів і послуг зріс на 9,3% — до 13,8 млрд дол., і в 2,5 разу перевищив імпорт послуг.

Схоже, що офіційні статистичні результати травня можуть виявитися не такими оптимістичними, як квітневі. Тільки 4 травня, за повідомленнями в пресі, Україна виплатила Міжнародному валютному фонду 257,25 млн СПЗ (спецправа запозичення), або близько 368 млн дол. І все-таки оптимізм держчиновників вітчизняної фінансової системи, які заявляють про можливість уникнути дефолту навіть без траншів МВФ та інших міжнародних фінансових організацій, справді має під собою ґрунт. Україна, нехай і дуже повільно, але оговтується від втрати значної частини економічних ресурсів у результаті російської агресії і починає освоювати ринки Європи, Африки, Азії та інші. Світові інвестори знову починають придивлятися до ризикових ринків, до яких, на жаль, відносять і ринок нашої країни. Платіжний баланс України також має тенденцію до поліпшення. Заспокоюватися, звичайно, ще рано, але привід дивитися в майбутнє з обережним оптимізмом уже є.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво