Ще не оподаткування з людським обличчям, але вже й не розбій на великій дорозі

Незважаючи на те, що 2012 р. був не такий багатий податковими новинами, як 2011-й (рік запровадження Податкового кодексу України ( далі - ПК) і масового закопування податкових ям; скасування, а потім запровадження єдиного податку; масового перенавчання армії українських бухгалтерів, негайно змушених пізнавати нові норми обліку податку на прибуток…), події, які відбулися 2012 р., мають украй важливе значення для вітчизняного бізнесу в новому 2013-му. А багато нововведень-2012 набувають чинності саме в 2013-му. Нам за традицією залишається лише виділити з них десятку найбільш значущих, указавши на те, що, на відміну від попередніх періодів, податкова політика держави принесла суспільству не тільки негативні новини, а й значну кількість позитивних. Останнє, до речі, може свідчити як про тимчасову кон'юнктурну (рік виборів все ж таки) відлигу, так і про глобальне завершення процесу закручування гайок. Адже продовження цього процесу не тільки не обіцяло збільшення (у деяких позиціях намітилося зменшення) відрахувань у державний бюджет від здійснення підприємницької діяльності, а й збільшувало колосальні ризики наслідків зриву різьби цих самих гайок української настільки ж спритної, наскільки й недосвідченої фіскальної машини.

Однак про все по черзі.

1. ПДВ для всіх

Кілька років штучних, абсолютно необґрунтованих, а часом і відверто незаконних, маніпуляцій з правом на реєстрацію платниками ПДВ новостворених юридичних осіб, завершилися змінами, внесеними до ст. 182 ПК, яка знімає будь-які істотні обмеження на реалізацію права суб'єкта господарювання стати платником податку на додану вартість. Імовірно, податківці завершили необхідну, на їхню думку, чистку в лавах платників податку на додану вартість і перетворили віртуально добровільний порядок реєстрації платником ПДВ на реально добровільний. А заодно зробили безоплатною послугу, вартість якої в окремих податкових іще півроку тому сягала 5 тис. дол. Напевно, немає потреби коментувати те, з якою радістю сприйняв зазначені зміни бізнес.

2. Дві п'ятирічки пільг для програмістів

У 2012 р. Верховна Рада ухвалила пільгову систем оподаткування для суб'єктів індустрії програмної продукції, що передбачає сплату податку на прибуток за ставкою 5%, а також звільнення від ПДВ операцій з поставки програмної продукції строком на 10 років. Пільгова система оподаткування набрала чинності з 1 січня 2013 р. Попри те, що правові норми, які регулюють пільгове оподаткування, містять у собі величезну кількість ризиків, зумовлених їхньою термінологічною недосконалістю, пільгування індустрії програмної продукції, поза сумнівом, вплине на розвиток галузі.

3. За ставкою 0%

У тіло ПК імплементована і також набрала чинності 1 січня 2013 р. пільга з податку на прибуток (сплата податку за ставкою 0%) відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки України". Стимулююча пільга досить приваблива для організацій, які планують реконструкцію або модернізацію виробництва на суму 0,5 - 3 млн. євро. За цієї умови, а також при досягненні двох інших встановлених законом критеріїв (25 - 150 нових робочих місць, середній розмір зарплати в 2,5 разу перевищує мінімальний), підприємець цілком може бути звільнений від сплати податку на прибуток до 2017 р. Крім цього, такий бізнес одержує право застосовувати метод прискореної амортизації основних засобів, що також дуже важливо. При цьому сума пільги не може перевищувати суму інвестиції підприємця. Облік пільгованої діяльності ведеться окремо.

4. Прибуток авансом

Ще одним нововведенням законодавця в 2012 р. став авансовий порядок сплати податку на прибуток підприємств. Надія на те, що авансові внески стануть ще одним кроком до цивілізованих механізмів сплати податку на прибуток, максимально наближаючи податковий період до загальноприйнятого в цивілізованих країнах річного, звичайно, залишається. Однак кількість редакційних помилок і неузгодженостей у тексті норм п. 57.1 ст. 57 ПК породжує обґрунтовані сумніви в цьому (наприклад, у частині строків сплати авансових платежів). Відповідно до нового порядку звітності з податку на прибуток платники податку (крім новостворених, неприбуткових організацій, сільськогосподарських товаровиробників, а також осіб із доходами за попередній рік обсягом до 10 млн. грн.) щомісяця сплачують авансовий внесок податку в сумі не менш як 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній рік. При цьому податкова декларація подається за річний звітний період. Новостворені підприємства, неприбуткові організації та організації з доходами за попередній рік обсягом до 10 млн. грн. звільняються від сплати авансових внесків. Якщо платник за результатами I кварталу звітного податкового року не отримав прибутку або має збитки, він має право подати податкову декларацію і фінансову звітність за I квартал. У такому разі він звільняється від сплати авансових платежів до кінця року, а податкові зобов'язання визначає у звичайному порядку. При цьому всім платникам податку на прибуток, які відповідають зазначеним у законі критеріям, у січні-лютому 2013 р. слід сплатити авансовий внесок податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого в податковій звітності за 9 місяців 2012 р. Внесок слід здійснити протягом 20-ти календарних днів, які настають за останнім календарним днем звітного податкового місяця.

5. Багатство проти нерухомості

Однією з топ-новин 2012 р. стали чергові спроби оподаткувати наших розкішних співвітчизників та їхнє майно. Навіть очолюваний украй поміркованим і досвідченим у сфері оподаткування прем'єром уряд не зміг не підтримати абсолютно популістську і не обґрунтовану не тільки економічними розрахунками й викладками, а й просто здоровою логікою концепцію оподаткування розкоші від відомого українського "реформатора" Сергія Тігіпка. Підігрітий передвиборним азартом Кабмін 05.06.2012 подав Верховній Раді проект закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування багатства і предметів розкоші" (№10558), яким запропоновано запровадити податок на майно, відмінне від земельної ділянки. Цей податок, за задумом Кабміну, мав замінити податок на нерухомість, запроваджений з 1 січня 2013 р. Однак парламентаріям вистачило мудрості втриматися від реалізації нашумілої податкової ініціативи, що стала священною мантрою всіх політичних сил незалежно від їхніх кольорів і мастей.

6. Декоративний податок

Для автора цих рядків однією з головних новин минулого року стала подія, яка не відбулося, але, поза сумнівом, мала відбутися в 2012 р. Ідеться про зміну концепції податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок. Її запровадження переносилося двічі, що давало законодавцеві достатньо часу для необхідних змін мертвонародженої конструкції податку. Однак чи часу забракло, чи руки не дійшли, але українська податкова система 1 січня 2013 р. одержала унікальну для світової практики оподаткування нерухомості податкову потвору, дія якої на практиці остаточно дискредитує ідею оподаткування нерухомості. Разом з тим слід зазначити, що численні вади українського податку на нерухомість, неодноразово раніше описані нами, спричиняють негатив не для платників, а тільки для вітчизняної податкової системи, зумовлюючи декоративний характер податку.

7. На біржі і за її межами

Поза будь-яким сумнівом, топ новина 2012 р. - повне реформування податковою службою правового режиму оподаткування операцій із цінними паперами. Метою зміни законодавства в цій сфері стала протидія використанню ринку цінних паперів як поширеного механізму мінімізації податку на прибуток і податку на доходи фізичних осіб. Так, 6 грудня 2012 р. Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків і зборів". Документ не тільки розширив повноваження органів податкової служби у сфері контролю за розрахунками готівкою, а й повністю реформував правила оподаткування операцій із цінними паперами (ЦП), запровадивши акциз на певні операції із ЦП. Тепер платникам податку на прибуток доведеться вести окремий облік операцій із ЦП, зареєстрованими на фондовій біржі, і тих, які обертаються поза біржею, у зв'язку із чим позитивний фінансовий результат від операцій із біржовими ЦП не можна буде скоригувати негативним фінансовим результатом від позабіржових ЦП. Видатки на придбання ЦП будуть обліковуватися в періоді одержання доходу від продажу ЦП. Збитки від операцій із ЦП поза фондовою біржею можна буде використати тільки три наступні роки. Законом запроваджується заборона на облік платником податків видатків на придбання ЦП і деривативів емітента, інформація щодо якого перебувала на дату здійснення операції в переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності. Щоб "підсолодити" запровадження суворіших правил оподаткування операцій із ЦП, Закон зменшив ставку оподаткування доходів від таких операцій до 10%. При цьому, він не дає чіткої відповіді на запитання "чи поширюється ставка 10% на операції з корпоративними правами, а також чи продовжують обліковуватися результати операцій з корпоративними правами в межах ціннопаперового податкового обліку, чи це будуть вже інші доходи". Законом запроваджуються такі ставки акцизу на операції із цінними паперами: 0% суми операції з продажу на фондовій біржі ЦП, за якими розраховується біржовий курс; 0% суми операції з деривативами на фондовій біржі; 1% суми операції з продажу на фондовій біржі ЦП, що перебувають у біржовому реєстрі; 1,5% суми угоди з продажу ЦП поза фондовою біржею, які не перебувають у біржовому реєстрі; п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за укладений дериватив (контракт) поза фондовою біржею.

8. Кіпр втрачає привабливість

Чимало розмов торік спричинило підписання нової конвенції про уникнення подвійного оподаткування України з Республікою Кіпр. Залишається тільки здогадуватися, до яких механізмів переконання вдалася українська влада (як щодо Кіпру, так і щодо - що значно важливіше - власного бізнесу), аби збільшити, нехай навіть неістотно, ставки оподаткування окремих операцій. Суть конвенції детально описано в матеріалі Віти Форсюк "Обличчям до власників", опублікованому в DT.UA №45 від 7 грудня 2012 р. Зазначимо лише, що нова конвенція трохи знизить привабливість Кіпру для використання у схемах оптимізації оподаткування, хоча й не перекреслить її остаточно. Адже основний бонус - юрисдикція ЄС і таємниця володіння юридичною особою - як і раніше, гарантується Кіпром.

9. Збитки минулих періодів

Найбільш гучну суперечку між платниками податків і податковою службою, що спалахнула з легкої руки останньої у 2011 р. і вийшла, без перебільшення, на міжнародний рівень, було погашено у 2012 р. шляхом внесення Законом від 25.05.2012 змін до ПК. Як ви зрозуміли, йдеться про збитки минулих періодів. З панського плеча Верховна Рада подарувала право платникам податків розподілити збитки, які виникли у них до 2011 р., на результати своєї господарської діяльності протягом наступних податкових періодів до 2015 р. включно. Така нечувана милість з боку держави стала виходом з конфлікту, який не має під собою жодних правових підстав, крім не обґрунтованої на законі позиції податкової служби, яка вважала, що відображення платниками податків збитків минулих періодів у своєму податковому обліку є для бізнесу недозволенною розкішшю, а для бюджету надто важким тягарем. А якщо так, кількома своїми листами податкова "пробачила" платникам усі накопичені ними на момент набрання ПК чинності збитки. У цьому випадку революційна доцільність податкового правозастосування, як завжди, взяла гору не тільки над законом, а й над здоровим глуздом, що, зрештою, не завадило державі розтягти накопичені підприємцями збитки на довгих п'ять років.

10. Реверанс малому бізнесу

Замикає наш список найрезонансніших податкових подій низький реверанс держави малому бізнесу у вигляді запровадження двох додаткових груп платників єдиного податку. У липні 2012 р. ПК було доповнено нормами, що передбачають режим оподаткування для п'ятої (фізичні особи СПД, що мають до 20-ти найманих працівників та оборот до 20 млн. грн. на рік) і шостої (юридичні особи, що мають до 50-ти найманих працівників та оборот до 20 млн. грн. на рік) груп платників єдиного податку. Пізніше (але ще до кінця року) Верховна Рада прибрала обмеження 50 працівниками для шостої групи і зменшила ставки оподаткування єдиного податку для двох груп. Такі зміни складно охарактеризувати інакше, як позитивні.

***

Справжні шанувальники української податкової нормотворчості можуть не погодитися із запропонованим вище списком найбільш значущих податкових новин 2012 р. Адже до них не ввійшли деякі резонансні роз'яснення податкової служби; запровадження нового реквізиту податкової накладної з ПДВ і нового порядку її заповнення, що поставило, м'яко кажучи, в незручне становище всіх продавців та імпортерів товарів; позбавлення податковою службою права подавати позови про визнання угод недійсними, а також величезна кількість інших нововведень, які, на нашу думку, мали менш важливе значення, ніж перелічені вище.

При цьому топ-10 податкових новин 2012 р. свідчить і про загальний тренд, уже згаданий на початку статті. Йдеться про пом'якшення правозастосовної практики податкової служби. Залишаючись по суті такою ж репресивною, як і в 2011 р., податкова політика держави тим часом намагалася все-таки триматися у встановлених законом рамках, що раніше не було характерним для української фіскальної машини.

Нехай у тому ж самому порядку проводяться податкові перевірки (які аж ніяк не можуть завершитися позитивно для платника), продовжує зловживати запитами податкова міліція -все це збереглося, але промінь світла в царстві темряви вже помітний, про що свідчать зазначені тенденції. І нехай це ще не оподаткування з людським обличчям, але вже й не розбійник з великої дороги зразка 2011-го і раніше, характерний для українських урядів усіх кольорів. У цьому контексті дуже важлива ще одна тенденція - збільшення ролі системи адміністративних судів у вирішенні вічного сутнісного конфлікту між податковим органом і платником податків.

У 2012 р. адміністративні суди нехай несміливо й половинчасто, але вже досить помітно почали створювати свою правозастосовну практику, відмінну від правозастосовної практики податкової. У нашому розпорядженні поки що немає статистики розгляду справ за 2012 р. Але щось підказує, що цього року кількість справ вирішених на користь платників податків має збільшитися порівняно з роком 2011-м.

Адже сьогодні з упевненістю можна сказати, що адміністративні суди мають свою думку, яка не є похідною думки податкової. Це дуже важливо, якщо така думка обґрунтована -як у випадку з неможливістю податкової самостійно визнавати правочини нікчемними, так і у випадку з кваліфікацією позовів платників податків (про визнання недійсними податкових повідомлень) майновими з відповідним збільшенням мита за їх розгляд.

Сьогодні, підсумовуючи рік, можна стверджувати, що при подальшому збереженні та закріпленні зазначених вище тенденцій у 2013 р. ми зможемо говорити про те, що українська податкова система рухається в правильному напрямку і за перспективним сценарієм.

Свої ідеї для рубрики "На злобу дня" читачі можуть надсилати на редакційний e-mail - sledz@mirror.kiev.ua