Роялті: шлях реформ - Бізнес - dt.ua

Роялті: шлях реформ

3 квітня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №12, 3 квітня-10 квітня

За останні роки тільки ледачий не "вдарив" роялті в Україні, розглядаючи цей правовий інструмент зростання економіки виключно як легальний спосіб мінімізації податків. Щоб прояснити шляхи виходу з такої ситуації, розберемося з причинами, які сформували негативне ставлення контролюючих органів до роялті. А саме: з механізмом мінімізації податків з використанням торгових марок.

 

За останні роки тільки ледачий не "вдарив" роялті в Україні, розглядаючи цей правовий інструмент зростання економіки виключно як легальний спосіб мінімізації податків. На законодавчому рівні роялті постійно обмежують. При цьому через непрофесіоналізм законодавців шкоди завдають аж ніяк не мінімізаторам податків, а тій частині громадян України, які створюють об'єкти права інтелектуальної власності. А саме — авторам творів у сфері літератури, мистецтва й науки, винахідникам, дизайнерам, селекціонерам і суб'єктам зростання добробуту держави. Разом із ліквідацією матеріальних стимулів до творчої діяльності слуги народу позбавляють суб'єктів підприємницької діяльності можливості модернізувати економіку країни.

Щоб прояснити шляхи виходу з такої ситуації, розберемося з причинами, які сформували негативне ставлення контролюючих органів до роялті. А саме: з механізмом мінімізації податків з використанням торгових марок.

Усе почалося в 90-х роках минулого століття. Власники деяких підприємств стали реєструвати торгові марки на своє ім'я з подальшою передачею прав на їх використання своїм же підприємствам за ліцензійним договором. Усім було добре. Підприємство включало роялті у витрати, зменшуючи оподатковуваний дохід. Власники торгових марок одержували роялті з кожної пляшки, банки, коробки, газети, книжки та іншої продукції. З роялті стягувався прибутковий податок.

Усе б добре, та от лихо: у той час прибутковий податок був прогресивним, тож власникам торгових марок доводилося ділитися з бюджетом своїми доходами. Вихід знайшли швидко. Власники великих підприємств почали реєструвати торгові марки на підприємства, зареєстровані в безподаткових офшорних зонах. Роялті пішли в офшори.

З набранням чинності Податкового кодексу України (ПК) цей спосіб мінімізації податків через роялті начебто прикрили. Але, використовуючи поняття "роялті", впроваджене діючим ПК, і перейшовши на міжнародну реєстрацію торгових марок, власники підприємств продовжували мінімізувати податки з допомогою роялті. Цей алгоритм виведення коштів в офшори описано у статті "Мінімізація податків через роялті" (DT.UA №4 від 4 лютого 2011 р.).

З 1 січня 2015-го цей спосіб мінімізації податків спробували знову перекрити, увівши в ПК фінансові різниці, які мають збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму роялті. Однак, як уже було сказано, винагорода, нарахована за використання торгової марки, що має міжнародну реєстрацію, не є роялті в понятті ПК, отже, вжиті заходи не приводять до бажаного ефекту. Виведення коштів в офшори триває.

Тим часом є досить просте вирішення цієї проблеми. По-перше, необхідно внести зміни в саме поняття "роялті", що використовується в ПК. До такого ідеального поняття ми ще повернемося.

По-друге, резидент повинен мати право включати у витрати лише винагороду, нараховану нерезиденту за використання торгової марки, у рамках комерційної концесії (глава 76 "Комерційна концесія" Цивільного кодексу України). У цьому разі права на використання торгової марки передаватимуться тільки разом з бізнесом, тобто разом з інвестиціями. Приклади такого використання торгових марок в Україні є, зокрема, мережею ресторанів MсDonalds.

На відміну від великих, власники невеликих підприємств реєструються фізособами-підприємцями, які працюють на єдиному податку. Зрозуміло, що власником свідоцтва на торгову марку стає підприємець.

Для того щоб перекрити цей спосіб мінімізації податків, з 1 січня 2012 р. роялті виключаються з доходів таких фізосіб-підприємців (підпункт 1 п. 292.1 ст. 292 ПК).Однак таке обмеження вдарило не лише по власниках торгових марок, а й по авторах творів, винаходів та інших об'єктів права інтелектуальної власності, які впроваджують у господарський оборот результати творчої діяльності також як фізособи-підприємці.

Ця проблема має бути вирішена в такий спосіб. Необхідно повернути фізичним особам-підприємцям, які є платниками єдиного податку, право включати роялті в доходи від підприємницької діяльності. Заборону на включення роялті в доходи таких осіб необхідно залишити тільки на винагороди, що нараховуються за використання торгових марок.

Залишається відкритим питання щодо ставки податку на доходи фізосіб, отримані у вигляді роялті. Річ у тім, що з 1 січня 2015 р. такі доходи стали оподатковуватися за ставкою 20%. Чим же провинилися перед країною автори художніх творів (журналісти, художники, фотографи, перекладачі, композитори, співаки, музиканти, винахідники, дизайнери та інші громадяни)?

Очевидно, причина такої підвищеної уваги до оподаткування роялті криється в його використанні для мінімізації податків власниками зареєстрованих в Україні торгових марок.

Не секрет, що багато фізосіб, котрі є власниками підприємств, мають десятки й сотні свідоцтв на торгові марки та використовують їх для отримання пасивного доходу у вигляді роялті. Для цієї мети права на використання торгових марок передаються підприємству за ліцензійним договором.

Для відновлення справедливості з оподаткуванням доходів авторів об'єктів права інтелектуальної власності достатньо встановити окремо ставку податку на роялті для авторів і ставку податку на роялті для власників торгових марок.

Можна, наприклад, роялті, що нараховується власникам торгових марок, оподатковувати за ставкою 90%. У цьому разі з моменту набуття таким законом чинності власники торгових марок перестануть одержувати роялті. Вони змушені будуть передати виключні майнові права на торгові марки своїм підприємствам. Причому вартість такої угоди буде мінімальна. Річ у тім, що виключні майнові права на торгові марки будуть визнані нематеріальними активами підприємства, а отже, витрати на їх придбання не можна буде відразу списати на витрати підприємства.

Одночасно з ухваленням закону про збільшення ставки податку на роялті, що нараховується власникам торгових марок, необхідно повернутися до колишньої ставки податку на роялті, яка нараховується авторам об'єктів права інтелектуальної власності.

Для стимулювання творчої діяльності можна було б ставку податку на роялті, що нараховується авторам творів, винаходів та інших об'єктів права інтелектуальної власності, зменшити до 5%.

Настав час розібратися з поняттям "роялті", закріпленим в українському податковому законодавстві. Не втомлюватимемо читачів подробицями, просто зазначимо, що відповідно до нього не всі платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності є роялті.

Наведемо лише кілька прикладів цього парадоксу, які будуть використані для ілюстрації проблем з оподаткуванням роялті та шляхів виходу з глухого кута. Так, платежі, нараховані за використання комп'ютерних програм і зареєстрованих знаків для товарів і послуг (торгових марок), є роялті, а платежі, нараховані за використання баз даних і торгових марок, на які не видано свідоцтва України, роялті не є.

Поділ платежів на "роялті — не роялті" може призводити до заниження податкових зобов'язань з ПДВ. Розглянемо цю ситуацію на двох конкретних прикладах.

Один приклад описаний у статті Юрія Бутусова "Замах на держреєстри: історія однієї з найзухваліших оборудок в Україні" (DT.UA №36 від 4 жовтня 2013 р.), коли роялті нараховувалися за використання комп'ютерних програм, отже, ці операції не були об'єктом оподаткування ПДВ. Насправді електронні реєстри є базами даних, платежі за використання яких не включено в поняття "роялті", визначення якого дається в ПК. У зв'язку з цим, очевидно, при таких операціях має місце заниження податкових зобов'язань з ПДВ.

Другий приклад стосується оподаткування торгових марок. Необхідно зазначити, що зареєстрованим знаком для товарів і послуг є знак, на який видано свідоцтво України (ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

У зв'язку з тим, що платежі роялті в переважній більшості нараховуються нерезиденту за використання торгової марки, що має міжнародну реєстрацію, то в наявності заниження податкових зобов'язань з ПДВ. Річ у тому, що свідоцтва України не потрібні для торгових марок, які мають міжнародну реєстрацію (ч. 3 ст. 494 ЦКУ), тому платежі, нараховані нерезиденту за використання торгової марки, що має міжнародну реєстрацію, не є роялті в понятті ПК.

Парадоксальна картина з поняттям "роялті" буде неповною, якщо не зупинитися на змінах, які були проведені під виглядом податкової реформи та набули чинності з 1 січня 2015 р. Насамперед зупинимося на платежах, нарахованих за використання комп'ютерної програми. З поняття "роялті" видно, що, незважаючи на те, що платіж, нарахований за використання комп'ютерної програми, є роялті (ч. 1 п. 14.1.225 ст. 14 ПК), цей платіж не є роялті, якщо він нарахований кінцевому користувачеві комп'ютерної програми (абз. 1 ч. 2 п. 14.1.225 ст. 14 ПК). Очевидно, пацієнтам палати №6 — авторам таких новацій не дають спокійно спати мрії про славу Фрідріха Енгельса з його законом єдності та боротьби протилежностей.

У зв'язку з тим, що платіж, нарахований кінцевому користувачеві за використання комп'ютерної програми, не є роялті, то така операція є об'єктом оподаткування ПДВ.

Таку законодавчу ініціативу можна було б іще зрозуміти при курсі 8 грн/дол.: фіскальна служба планувала поповнити державний бюджет. Однак при курсі 22–23 грн/дол. ці витівки з роялті призведуть лише до підвищення рівня використання контрафактного програмного забезпечення. Справа в тому, що тепер вартість ліцензії для кінцевого користувача з урахуванням зростання курсу долара і ПДВ зросте в 3–4 рази.

Ще одним "шедевром" є заперечення того, що платіж, нарахований за придбання екземплярів (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання, не є роялті (абз. 2 ч. 2 п. 14.1.225 ст. 14 ПК). У цій нормі закону закладено міну під операції з продажем через Інтернет електронних книжок, фільмів, музики та інших об'єктів права інтелектуальної власності. Річ у тім, що тепер ці операції є об'єктом оподаткування ПДВ.

Фіскальна служба явно поквапилася із впровадженням ПДВ на операції з об'єктами права інтелектуальної власності в Інтернеті. Адже цей ринок тільки почав формуватися, тож ще рано стригти з нього купони. У цій ситуації можна зарізати курку, яка нестиме золоті яйця.

Підсумовуючи вищесказане, можна зрозуміти, що з таким роялті жити далі не можна: за себе й за державу прикро. Настав час змінити поняття "роялті", виклавши його в простій, зрозумілій формі, яка не вводить в оману ні платників податків, ні контролюючі органи.

Однак не лише поняттям "роялті" цікавий Податковий кодекс. Не секрет, що багато авторів творів, винаходів, промислових зразків та інших об'єктів права інтелектуальної власності є фізичними особами-підприємцями. Крім того, багато фізичних осіб-підприємців при здійсненні підприємницької діяльності набувають за законом або договором виключні майнові права на твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.

Розглянемо проблеми, на які наражаються підприємці-новатори. Виключення з 1 січня
2012 р. роялті з доходів фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, призвело до того, що підприємці не можуть скористатися своїм конституційним правом на інтелектуальну власність. Відповідно до нього кожен громадянин України має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41 Конституції України). Приміром, підприємець є власником патенту на винахід. У зв'язку із цим він може користуватися винаходом, наприклад, використовувати при виробництві власної продукції. Однак підприємець не може розпоряджатися майновими правами на винахід. Це обмеження прав виявляється в тому, що підприємець не може одержати дохід у вигляді роялті від наданої ліцензії на використання винаходу.

Крім того, виключення роялті з доходів підприємців є порушенням конституційних прав українських громадян на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції). Зупинимося тільки на одному прикладі порушення цих прав наших співвітчизників.

Припустімо, що у підприємця, який є платником єдиного податку, працює програміст, з яким укладено трудовий договір. За трудовим договором виключні майнові права на комп'ютерну програму, створену програмістом, належать роботодавцеві, тобто підприємцю. Підприємець може цю комп'ютерну програму використовувати у своїй виробничій діяльності, однак він не може розпоряджатися майновими правами на цю програму. Це обмеження прав виявляється в тому, що підприємець не може одержати дохід у вигляді роялті від наданої ліцензії на використання комп'ютерної програми.

На завершення наведемо перелік змін, які необхідно внести до Податкового кодексу:

— поняття "роялті" викласти в такій редакції: "роялті — платежі за використання або за передачу права на використання об'єктів права інтелектуальної власності";

— дозволити включати роялті в доходи фізичних осіб-підприємців, що є платниками єдиного податку, окрім роялті, отриманих за використання торгової марки;

— збільшити ставку податку на доходи фізичних осіб у вигляді роялті, нараховані за використання торгової марки, до 90% при одночасному зниженні ставки податку на роялті до 5% для авторів об'єктів права інтелектуальної власності;

— до витрат платника податків включати тільки роялті, нараховані нерезиденту за використання торгової марки, за договором комерційної концесії.

Можна зі стовідсотковою впевненістю стверджувати, що прийняття цих змін дасть можливість громадянам брати активну участь у модернізації економіки України.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №42-43, 10 листопада-16 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво