Роялті народному депутату - Бізнес - dt.ua

Роялті народному депутату

15 листопада, 17:29 Роздрукувати Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада

Декларанти можуть не здогадуватися, що в окремих випадках  роялті призводить до правопорушення, пов'язаного з корупцією

© Василь Артюшенко, DT.UA

Такі суворі закони життя. 

Або, коротше кажучи, життя диктує нам свої суворі закони.

Ілля Ільф і Євген Петров, "Дванадцять стільців"

У ЗМІ, Інтернеті та соціальних мережах періодично з'являється інформація про роялті, що його отримують народні депутати України, міські голови та інші особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повний перелік яких наводиться у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

Слід зазначити, що роялті — це винагорода, яка виплачується за використання творів, знаків на товари і послуги (відповідно до ЦКУ, знак на товари і послуги є торговою маркою), винаходів, корисних моделей та інших об'єктів права інтелектуальної власності, вичерпний перелік яких наводиться у статті 420 ЦКУ. 

Наведемо кілька прикладів декларування роялті народними депутатами України VIII скликання та міськими головами. 

Народний депутат України Поплавський Михайло Михайлович задекларував за 2018 р. роялті в розмірі 18 873 825 грн. Нематеріальними активами народний депутат задекларував авторські права на твори, корисні моделі, торгові марки, відеограми. 

Народний депутат України Загорій Гліб Володимирович задекларував за 2018 р. роялті в розмірі 11 727 248 грн. Нематеріальними активами народний депутат задекларував авторські права на твори, корисні моделі, винаходи, торгові марки. 

Народний депутат України Мисик Володимир Юрійович задекларував за 2018 р. роялті в розмірі 2 400 000 грн. Нематеріальними активами народний депутат задекларував торгові марки. 

Київський міський голова Кличко Віталій Володимирович задекларував за 2017 р. роялті в розмірі
4 942 422 грн. Нематеріальними активами міський голова задекларував торгові марки. 

Міський голова міста КропивницькогоРайкович Андрій Павлович задекларував за 2017 р. роялті в розмірі 18 047 435 грн. Нематеріальними активами міський голова задекларував торгові марки, промислові зразки.

Вважаю, що народний депутат та інша особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язана декларувати торгові марки, фонограми, відеограми та патенти, оскільки вони є його нематеріальними активами. 

Слід зазначити, що народним депутатам, міським головам, суддям, прокурорам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не забороняється займатися творчою діяльністю (п. 1 частина 1 ст. 25 Закону України "Про запобігання корупції"), в результаті якої можуть з'являтися об'єкти права інтелектуальної власності, за використання яких виплачується роялті. 

Однак, декларуючі роялті, декларанти, на мою думку, не здогадуються, що в окремих випадках роялті можна кваліфікувати як винагороду, отриману не від творчої діяльності народного депутата, міського голови, судді, прокурора та іншої особи, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Якщо це так, то такий вид діяльності, на мою думку, призводить до правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про запобігання корупції",

"Правопорушення, пов'язане з корупцією, — діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність". 

Слід зазначити, що за правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачено адміністративну відповідальність. 

Відповідно до статті 1724Кодексу України про адміністративні правопорушення,

"Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю — тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом".

Однак, санкції, передбачені частиною першою цієї статті, прописані таким чином, що конфіскувати роялті неможливо, оскільки конфіскується тільки дохід, отриманий від підприємницької діяльності, чи винагорода від роботи за сумісництвом.

Слід зазначити, що роялті, яке отримується народними депутатами, міськими головами та іншими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не є доходом від підприємницької діяльності чи винагородою від роботи за сумісництвом.

Для отримання роялті особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, досить укласти ліцензійний договір. Для цього не треба займатися підприємницькою діяльністю чи працювати за сумісництвом.

Конфіскація роялті передбачена тільки в тому випадку, якщо на особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,впродовж року було накладено адміністративне стягнення за такі ж порушення (частина 3 стаття 1724Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Слід зазначити, що в об'єктів права інтелектуальної власності, які є результатом творчої діяльності людини, є автор. 

До об'єктів права інтелектуальної власності, які мають автора, належать літературні і художні твори, виконання, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних), винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компоновки (топографії) інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, комерційна таємниця (ноу-хау).

Ці об'єкти права інтелектуальної власності є результатом творчої діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

До об'єктів права інтелектуальної власності, які не мають автора, належать торгові марки (знаки на товари і послуги), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Ці об'єкти права інтелектуальної власності не є результатом творчої діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

На мій погляд, діяльність, у результаті якої народні депутати України, міські голови, судді та інші особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, отримують роялті за використання торгових марок, фонограм і відеограм, є правопорушенням, пов'язаним із корупцією, оскільки порушуються обмеження, встановлені пунктом 1 частини 1 ст. 25 Закону України "Про запобігання корупції".

Вважаю, що ще одним правопорушенням, пов'язаним із корупцією, є надання дозволу на використання винаходів, корисних моделей та промислових зразків, у яких власником патенту є особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а автором винаходу, корисної моделі і промислового зразку є інша особа.

Така ситуація виникає, коли народний депутат, суддя та інша особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, отримала, за договором, від автора винаходу, корисної моделі і промислового зразку права на патент.

Таким чином, підтвердженням того, що роялті є доходом від творчої діяльності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є авторство на об'єкт права інтелектуальної власності.

Однак, на мою думку, навіть за наявності авторства на об'єкт права інтелектуальної власності можуть мати місце правопорушення, пов'язані з корупцією, якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має до джерела доходу приватний інтерес, який може викликати реальний конфлікт інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про запобігання корупції":

"приватний інтерес — будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях".

На мою думку, конфлікт інтересів може мати місце, якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: отримує роялті від юридичної особи, власником якої є члени її сім'ї; або є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи; або займала керівну посаду у джерела доходу.

Слід зазначити, що роялті може отримувати не тільки ліцензіар, тобто особа, яка володіє нематеріальними активами, а й ліцензіат, тобто особа, яка отримала ліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності і надала субліцензію на ії використання третій особі.

Ця третя особа є субліцензіатом і виплачує роялті ліцензіату, тобто особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

На жаль, задекларувати такі майнові права на використання об'єкта права інтелектуальної власності особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не може, оскільки в Декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, це не передбачено. 

Для вирішення цієї проблеми пропонується прирівняти до нематеріальних активів майнові права на використання об'єктів права інтелектуальної власності, внісши відповідні зміни у пункт 6 частини 1 статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".

Вважаю, що правопорушень із використанням об'єктів права інтелектуальної власності буде значно менше, якщо виділяти роялті окремо по кожному виду об'єкта права інтелектуальної власності, внісши відповідні зміни у розділ 11 "Доходи, у тому числі подарунки" декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В нинішній декларації не передбачено виділення роялті за кожен вид об'єкта права інтелектуальної власності, що не дозволяє побачити правопорушення, пов'язані з корупцією, якщо роялті отримане за використання різних об'єктів права інтелектуальної власності.

На мою думку, є проблема з декларуванням авторського права і суміжних прав, оскільки народний депутат, суддя, прокурор та інша особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може щохвилини створювати десятки фото й відео з допомогою цифрового пристрою, наприклад смартфона.

У зв'язку з цим постає наступне запитання: чи треба декларувати як нематеріальні активи авторське право і суміжні права на тисячі об'єктів авторського права і суміжних прав, наприклад на фотографічні твори та відеограми?

Мабуть, що так. Однак практично це зробити неможливо.

Який вихід із цього глухого кута?

Пропонується дозволити декларувати як нематеріальні активи авторське право і суміжні права тільки на ті об'єкти, за використання яких виплачувалося роялті й на які видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір.

Вважаю, що після прочитання статті тисячі громадян України, яких корупція прямо дістала, неодмінно поставлять наступне запитання: як виявити правопорушення з використанням об'єктів права інтелектуальної власності?

Цим небайдужим громадянам України дамо рекомендації, які дозволять виявляти правопорушення, пов'язані з корупцією.

Оскільки найчастіше правопорушення, пов'язані з корупцією, здійснюються з використанням торгових марок та винаходів, корисних моделей і промислових зразків, авторами яких не є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, то зупинимося тільки на цих об'єктах права інтелектуальної власності.

Зробимо кілька кроків до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Крок 1. Перевіряється наявність свідоцтва на знак на товари і послуги (торгову марку) або/та патенту на винахід, корисну модель і промисловий зразоку особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Для цього необхідно зайти в БД "Електронна версія акумулятивного офіційного бюлетеня "Промислова власність" Українського інституту інтелектуальної власності (Укрпатент) і послідовно вибрати:

БД "Відомості про видачу свідоцтв України на знаки для товарів і послуг";

БД "Відомості про видачу патентів України на винаходи";

БД "Відомості про видачу деклараційних патентів України на винаходи";

БД "Відомості про видачу патентів України на корисні моделі";

БД "Відомості про видачу патентів України на промислові зразки".

В поле "Власник" ввести ПІБ особи, яка перевіряється.

У результаті пошуку виявляються свідоцтва і патенти, власником яких є особа, котра перевіряється.

Крок 2. Для патентів на винахід і корисну модель перевіряється, чи є власник патенту винахідником. Ця інформація є в бібліографічних даних патенту.

Крок 3. Для патентів на промисловий зразок перевіряється, чи є власник патенту автором промислового зразка. Ця інформація є в бібліографічних даних патенту.

Крок 4. Якщо в результаті пошуку будуть виявлені свідоцтва на знак на товари і послуги та/або патенти, переходимо до Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і знайомимося з декларацією особи, яку перевіряємо.

Крок 5. У розділі 10 "Нематеріальні активи" декларації перевіряється наявність задекларованих торгових марок, винаходів, корисних моделей і промислових зразків, які виявленні на кроці 1.

Крок 6. У розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" декларації перевіряється наявність роялті і з'ясовується об'єкт права інтелектуальної власності, за використання якого виплачується роялті.

Крок 7. Перевіряються зв'язки особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з джерелом доходу, зазначеного в декларації.

Для цього можна, наприклад, скористатися Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крок 8. Якщо виявиться, що (1) у декларацію внесені не всі свідоцтва й патенти, виявлені на кроці 1; (2) роялті отримане за використання торгових марок, фонограм і відеограм та винаходів, у яких власник патенту не є автором (винахідником); (3) має місце зв'язок з джерелом доходу, — то подається заява до НАЗК.

Завершуючи наше розслідування, зупинимося на корупційних правопорушеннях, які можуть мати місце в житті особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якій належать майнові права на об'єкти права інтелектуальної власності.

Вважаю, що коли не вирішити проблеми з декларуванням як нематеріальних активів майнових прав на використання об'єктів права інтелектуальної власності та не впровадити обмеження для декларування авторського права на твори і суміжних прав, то особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можуть підпадати під дію статті 3661 "Декларування недостовірної інформації" Кримінального кодексу України, відповідно до якої декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації караються штрафом від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво