Потонемо в безробітті чи випливемо? - Бізнес - dt.ua

Потонемо в безробітті чи випливемо?

18 липня, 2014, 19:30 Роздрукувати Випуск №26, 18 липня-8 серпня

Початок липня підтвердив тенденцію — розрив між кількістю претендентів на робочі м'ясця та пропозицією останніх став таким великим, що його вже ні традиційним літнім застоєм, ні періодом відпусток не виправдати.

Претендентів на робочі місця літні місяці вочевидь не потішили. За даними дослідників, кількість опублікованих вакансій у червні зменшилася на 25%. Притому що кількість створених шукачами роботи резюме, порівняно з попереднім місяцем, залишилася незмінною. Початок липня підтвердив тенденцію — розрив між кількістю претендентів на робочі м'ясця та пропозицією останніх став таким великим, що його вже ні традиційним літнім застоєм, ні періодом відпусток не виправдати.

Ринок праці завмер
на роздоріжжі

Експерти пояснюють незвичайну динаміку попиту і пропозицій на ринку праці, по-перше, загальним станом слабнучої економіки країни, по-друге, тим, що у зв'язку з подіями в Криму та на Донбасі були змушені припинити роботу багато підприємств, банків, а люди стали залишати насиджені місця не тільки і не так у пошуках робочих місць, як задля порятунку життя.

Аналітики звертають увагу на те, що, поряд із таким міграційним явищем як стихійна втеча з нестабільних регіонів у більш благополучні, реалізуються й організовані форми порятунку бізнесу, збереження бодай частини робочих місць. Масового характеру набуває практика, коли компанії, прагнучи закрити внутрішні вакансії і зберегти робочі місця, переводять своїх співробітників із Криму, Донецької та Луганської областей у спокійніші регіони.

Консультант з рекрутингу О.Сиротина звертає увагу на те, що ряд компаній, використовуючи досвід кризи 2008 р., вживають власних антикризових заходів — практикують закриття офісів із переведенням співробітників на дистанційний режим роботи, а скорочення персоналу замінюють його переведенням на роботу з частковою зайнятістю.

Загалом, консультанти рекрутингових агентств звертають увагу на те, що вакансії здебільшого "заморожені" або залишаються відкритими, оскільки рішення стосовно кандидатур або зовсім не приймаються, або відкладаються на невизначений термін. Вони припускають, що ринок праці України не обвалився. Він, швидше, завмер на роздоріжжі, після чого, залежно від того, як складеться ситуація на Донбасі, — або почне прискорене зростання, або повільно знижуватиметься.

А поки що в складній ситуації, коли припинення деяких видів бізнесу безпосередньо загрожує благополуччю й навіть життю людей, малий бізнес східних регіонів країни демонструє вражаючу живучість, нерідко перетворюючись ледь чи не на єдиний засіб виживання населення на тимчасово окупованих територіях. Так, тоді як у ряді міст і селищ Донбасу торгові мережі згорнули роботу, чимало малих магазинів, кафе продовжують продавати людям найнеобхідніше.

Засоби виживання

Якщо у масштабах країни кількість вакансій зменшилася на чверть, то в Донецькій і Луганської областях — удвічі. Людям, які мігрують зі Сходу на Південь і Захід країни, окрім житла, необхідна робота. Однак, як відзначають у дослідному центрі Headhunter, якщо з налагодженням побуту все більш-менш успішно (респект волонтерам та небайдужим громадянам), то з робочими місцями для біженців складніше. Специфіка східних регіонів така, що там переважають професії вузьких промнапрямів — шахтарі, металурги, машинобудівники тощо, на які немає попиту в Центрі й на Заході країни. Ситуація ускладнюється тим, що в цих спокійних регіонах у зв'язку з економічним спадом попит на персонал обслуговування домогосподарств, що не потребує кваліфікації, — садівників, гувернанток, няньок, доглядальниць — упав. За інформацією кадрового центру "Моя робота", у більшості міст і сіл центральних та західних регіонів на такі вакансії, яких раніше було вдосталь, заявок останнім часом практично немає.

Оскільки для деяких вимушених мігрантів робота переходить у питання виживання, то вихід усе ж таки знаходять. У ряді областей, куди триває організоване і стихійне переміщення сімей із Донбасу, найкращі результати з надання робочих місць дає спільна робота центрів зайнятості з владою та місцевими волонтерами. Такими об'єднаними зусиллями можна знайти хоч якісь робочі місця для приїжджих, котрі опинилися в скруті. "Я інженер, люблю й ціную свою професію і ніколи не могла навіть уявити, що відчуватиму величезну вдячність за скромне місце реалізатора на ринку в пристоличній Бучі", — розповідає 35-річна Ганна Ф. із Донецька.

Джерела такої вдячності очевидні. Приїжджим, які не мають на новому місці ні знайомств, ні зв'язків, важко знайти навіть тимчасову роботу. І місцева влада не обмежилася покладанням надій на Центри зайнятості. У складних умовах успіху досягають із допомогою нетрадиційних підходів. Створеним у ряді регіонів Західної України координаційним центрам, до складу яких увійшли фахівці Центру зайнятості, міграційної служби, соціальні працівники та волонтери, вдалося оперативно розібратися з біженцями — одних працевлаштували (жінок здебільшого реалізаторами і продавцями, чоловіків — охоронцями), іншим допомогли отримати статус безробітних, третім надали матеріальну допомогу.

Загалом у країні нинішню ситуацію на ринку праці не слід вважати ні особливо складною, ні, тим більше, катастрофічною. За даними порталу Rabota.ua, за літні місяці зменшалася кількість вакансій на страховому ринку, у системі телекомунікацій і топ-менеджменту, але максимум падіння — не критичний, менше 10%. Тим часом попит на спеціалістів, які займаються дизайном, логістикою, закупівлями, маркетингом тощо, у літні місяці зріс. Експерт О.Войцеховська констатує, що влітку побільшало вакансій сфери послуг для відпускників — фотографів, працівників готелів, організаторів подорожей, розваг. Традиційно затребувані спеціалісти IТ-сфери, фінансисти і "продажники". Правда, зростання попиту не таке як зазвичай, відзначають спостерігачі, але динаміка позитивна.

Істотні корективи

Воєнні дії на Донбасі докорінно змінюють ситуацію в економіці, вносять істотні корективи і в структуру зайнятості населення. Десятки тисяч чоловіків, і не тільки з числа професійних військовослужбовців, захищають країну зі зброєю в руках. Військкомати дедалі більше перетворюються на своєрідних роботодавців, час від часу проводячи мобілізацію військових спеціалістів із числа цивільного населення. Стає на потік підготовка резервістів для армії, комплектуються підрозділи для охорони важливих об'єктів, проведення антидиверсійних заходів. Активізувався вітчизняний ВПК, отримавши нарешті держзамовлення на виробництво озброєння для української армії, відновляють роботу ряд заводів, ремонтуючи й модернізуючи військову техніку. Проводяться масштабні заходи з реорганізації та кадрового відновлення структур МВС. У зв'язку з цим експерти прогнозують зростання попиту на військових спеціалістів, міліціонерів, охоронців.

Воєнні дії, нав'язані Україні Росією в Криму та на Донбасі, запеклі бої останнього періоду, під час яких загинули кілька сотень українців, а тисячі поранених заповнили шпиталі й лікарні, привели до стрибкоподібного збільшення попиту на медпрацівників. Низка українських порталів із працевлаштування інформує, що з початку нинішнього року кількість вакансій для медпрацівників зросла на 35—40%. В Українській медичній асоціації відзначають: "багато клінік наразі шукають хірургів, окулістів і неврологів", послуги яких стали особливо затребувані у зв'язку з подіями на Донбасі. Водночас зріс попит на організаторів медобслуговування. Проглядається тенденція до розширення клінік і навіть до підвищення зарплат у приватних медзакладах.

Дуже непроста ситуація склалася з кадрами сфери управління. Запевнення в тому, що управлінські апарати в центрі й на місцях будуть скорочуватися та вдосконалюватися, у тому числі і з допомогою ретельного конкурсного добору відповідних кандидатур, не знаходять підтвердження. Оглядачі звертають увагу на те, що, замість усунення зайвих дублюючих чиновницьких утворень, під скорочення потрапляють водії, комп'ютерники, програмісти, без яких не обійтися. Доходить до абсурду. Провівши таке "скорочення", у ряді міністерств і відомств… починають на звільнені місця наймати людей зі сторони, на умовах неповного робочого дня або дистанційної роботи. Таким чином, і скорочення провели, і всі чиновники на своїх місцях. Ефект від таких дій нульовий, а витрати на управлінські потреби зростуть, а не скоротяться. Законодавці дали чиновникам надійну подушку безпеки: на прощання — вихідна допомога, допомога від служби зайнятості тощо. Цей порядок відпрацьований і не дає збоїв. А ось із обов'язковим і справедливим проведенням конкурсів на заміщення чиновницьких посад, внаслідок чого можна реально поліпшити управління, не складається. Їх результати відомі до початку — як правило, залишають "своїх" і не пускають "чужих", незалежно від професіоналізму.

Треба сказати, що внести корективи в діючу систему добору кадрів намагалися неодноразово. Наразі можна констатувати ще одну таку спробу. З березня в Україні з'явилася ініціатива "Професійний уряд", яку заснували випускники університетів західних країн, що повернулися працювати в Україну. Вони запропонували свої послуги Кабміну, ряду відомств. На 38 запитів від держструктур надійшло понад півтисячі резюме, 22 представники нової ініціативи взялися до роботи в держструктурах. Рано говорити, що крига у сфері добору кадрів скресла, але час для принципових зрушень настав. Будь-який рух у справі, що зайшла у глухий кут, — уже добре. Але ситуація з добором керівників піде у правильному напрямку, коли ініціаторами вирішення гострої кадрової проблеми будуть не здобувачі посад, а уряд і керівники відомств. Коли ті, усвідомивши проблему, займуться не проштовхуванням родичів та своїх людей на посади, а наполегливим пошуком талановитих керівників.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво