Поляки їдуть до Німеччини, українці — до Польщі - Бізнес - dt.ua

Поляки їдуть до Німеччини, українці — до Польщі

8 вересня, 2017, 19:55 Роздрукувати

Хто приїде в Україну?

© Василь Артюшенко, DT.UA

27 вересня ц.р. набирає сили новий Закон про спрощену систему працевлаштування іноземців у нашій країні. 

Документ, що дістав назву "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій (щодо скасування реєстрації іноземних інвестицій та внесення змін в правила працевлаштування та тимчасового проживання іноземців)", розроблено за ініціативи компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації спільно з народним депутатом Сергієм Кіралем. Чого можна очікувати від нього?

Схожі закони свого часу були прийняті у багатьох європейських державах, зокрема сусідніх Польщі, Чехії, Росії, Словаччині, інших країнах. Таким чином ці держави спонукали іноземців вкладати свої кошти у власну економіку, а відтак спрощували працевлаштування іноземців.

Негативне сальдо

Нинішня ситуація з інвестиціями в Україні не зовсім втішна. Прихід одних інвесторів не компенсує відтік інших. За даними Львівського обласного центру зайнятості, за 2014–2016 рр. загальна кількість підприємств з іноземними інвестиціями (ІІ) в Україні зменшилася на 19,1%. Найбільше в м. Києві — на 29,1%. І хоча негативну тенденцію влада пов'язує з війною на сході України, всі розуміють — це не так. Причинами цього є політична нестабільність у державі, корупція, непослідовність та непрофесійність влади на всіх рівнях.

У 2015 р. в Україні було зареєстровано 22356 підприємств з іноземним капіталом, у які залучені ІІ. Перше місце посідає м.Київ — 10389 підприємств, що становить 46,4%. За Києвом йдуть п'ять областей з найбільшим показником, а саме: Львівська — 1422, Дніпропетровська — 1226, Одеська — 1153, Харківська — 1134, і Київська — 850. У решти областей налічується 200–300 підприємств з іноземним капіталом.

Аналогічна картина і щодо кількості виданих роботодавцям дозволів на працю в Україні іноземним громадянам у 2015 р. У м. Києві видано 5404 дозволи (59,8%), у Львівській області — 352 (3,9%), Дніпропетровській — 359 (4,0%), Одеській — 228 (3,2%), Харківській — 202 (2,2%), Київській — 537 (6,0%). У всіх інших областях 50–100 дозволів, що становить 0,5–1,5%. Загалом сьогодні в Україні офіційно працевлаштовано близько 9,5 тис. іноземних працівників. Хоча насправді їх набагато більше.

На цьому тлі одним із можливих кроків до виправлення ситуації з інвестиціями стало прийняття спрощеної системи працевлаштування іноземців.

У рамках нового Закону розширено коло іноземних фахівців, які можуть залучатися до роботи в Україні, скасовано Звіт про вакансію (Звіт 3-ПН), встановлено мінімальний розмір заробітної плати для іноземних працівників у компаніях — 32 000 та 16 000 грн — для іноземних працівників у громадських та благодійних організаціях, закладах освіти. Вдвічі скорочено перелік документів на отримання дозволу про працевлаштування іноземця в Україні. Крім того, скорочено терміни для отримання посвідки на тимчасове проживання.

"На мій погляд, це дуже позитивний крок для України, — говорить фінансовий директор ТОВ "Гефелє Україна" Ігор Піхурко. — У нас у компанії немає іноземців, але пригадую, раніше, щоб подовжити термін роботи іноземцям в Україні, ми мали дуже багато проблем з міграційною службою, Центром зайнятості. Було дуже складно, і наші іноземці дивувалися цьому. Казали, що вони привели в Україну чималі гроші, працевлаштували близько 500 працівників, а з працевлаштуванням кількох іноземців, які потрібні для організації виробництва, мають проблеми".

Такої ж думки і голова бізнес-клубу "Клуб Ділових Людей" Микола Савуляк. Але з певними застереженнями. "Тут потрібно дивитися, хто цей іноземець. Якщо йдеться про середній та топ-менеджмент, то таких людей в Україні бракує, ми раді бачити їх у себе. Нам також бракує і звичайних працівників. Говорити зараз, що іноземці найближчим часом можуть забрати у нас робочі місця, не доводиться. Зокрема у нашій фірмі сьогодні є кілька вакансій, а претендентів на них, попри непогані зарплати, мало. Чому так? Бо є вимивання людей у ту ж Польщу. І немає ким їх заміщувати". Тому, на його думку, на першому етапі працевлаштування іноземців в Україні не суперечитиме інтересам українських працівників.

Медаль має два боки

"Перевагою нового закону є те, що формується позитивний імідж відкритої для інвесторів держави, яка спрощує умови перебування іноземців в Україні, — говорить юрист Ірена Найда. — Великим плюсом нового закону про працевлаштування іноземців в Україні стало те, що відтепер працевлаштувати іноземного працівника може фізична особа-підприємець. Раніше це могла зробити лише юридична особа".

Але, як вона вважає, новий закон істотно змінив фінансову складову питання. Значно зросла заробітна плата, яку потрібно сплачувати іноземному працівнику в Україні. "Я не знаю, хто з моїх колег в Україні готовий платити такі заробітні плати іноземцям. Конкурентною її не назвеш, а от дискримінаційною для українців — так. Ніхто цієї суми не розуміє. І питання — чи тепер влаштовуватимуть іноземців в Україні легально. Чи не виникне спокуса приховати її?", — запитує І. Найда.

За новим законом іноземцям потрібно буде платити також за подовження дозволу на працевлаштування. Максимальний збір (залежно від строку, на який видаватиметься дозвіл) — 9600 грн. У чинному законі збір (6400 грн) береться тільки за виготовлення дозволу перший раз. Дивлячись, настільки зросла ціна питання, скільки потрібно платити податків, зборів до бюджету, створюється враження, що норми нового закону писалися насамперед для представників великого бізнесу.

Що далі? Чи не стане цей закон початком великих міграційних перетворень в Україні.

"Ні-ні, тут нема чого боятися, — говорить перший заступник Львівського обласного центру зайнятості Оксана Іванчук. — Ми сподіваємося, що іноземці, які отримають дозволи на роботу в Україні, будуть фахівцями у своїй справі. А навіть якщо це будуть висококваліфіковані робітники із високою заробітною платою, то нашим працівникам буде у них чого навчитися".

А от напливу дешевої робочої сили з Азії, Африки, Китаю, Індії, на її думку, не станеться.

Як новий закон працюватиме на практиці — цього ще ніхто не скаже. Але певні загрози є. Зокрема з високою заробітною платою. "Мене насторожує, чи не почнуть українські компанії шукати способів обійти великі витрати та податки під час працевлаштування іноземців", — говорить Ірена Найда. Одна з таких "лазівок", яка, на її думку, відчиняє двері для приймання некваліфікованих працівників на роботу в Україні, — спрощений перелік документів.

Якщо раніше іноземцям потрібно було подавати диплом про вищу чи середню освіту, медичну довідку та про відсутність судимості, то у новому законі їх немає.

Для працевлаштування іноземців досить буде заяви, фото, проекту трудового договору і перекладу даних паспорта іноземця. Диплому про освіту — не потрібно! Слово "диплом" у новому законі зустрічається лише один раз — коли це стосується працевлаштування іноземця, який навчався у дуже престижному виші (відповідно до міжнародних рейтингів). Звідси випливає, що якщо ви берете не такого випускника, то диплому про освіту не потрібно взагалі.

За словами Миколи Савуляка, сьогодні ми ще не дуже уявляємо собі, що це можуть бути за іноземці. Роботодавці цілком можуть наймати для роботи за конвеєром вихідців з бідних країн. Бо зараз українці вже не хочуть працювати за 4—5 тис. грн, а ті, хто прийде з Африки чи Індії, — залюбки працюватимуть. Таким чином великий бізнес може частково задовольнити свої потреби, але Україна, як нація, як держава, може програти.

"Насправді "безвізом" ми відкрили свої кордони. Тепер усі, хто захоче, може до нас приїхати. Але поки наша країна є бідною, приплив іноземців є незначним. Та щойно ми почнемо розбудовувати свою державу, рівень достатку тут ростиме, все різко змінитися.

Сьогодні у Львові ми не відчуваємо засилля іноземців, тут переважно проживають українці, росіяни, трохи поляків. Але якщо тут буде кожен другий іноземець, не має значення — індієць, китаєць чи сирієць, дай Боже, щоб вони були хорошого статку. Може бути й інакше. Тому ця "медаль" має два боки. Як житель Львова й України, переймаюся можливими проблемами соціального характеру, які можуть виникнути з різким припливом некваліфікованої робочої сили. Тому безконтрольним цей процес лишати не можна". 

Слід створювати умови для своїх

Багато хто з представників бізнесу вважають, що для запобігання перетворенню України на місце для напливу дешевої і некваліфікованої робочої сили з бідних країн насамперед слід навести лад у самій державі. Зокрема належно розпорядитися власним найціннішим ресурсом — кадровим!

"Трудові ресурси — найбільш цінне у країни, яка хоче бути самостійною державою" — так говорила найбільш успішний прем'єр Великобританії Маргарет Тетчер.

Поки що є дуже великі сумніви, що до України почнуть їхати випускники Оксфорду. Як кажуть поляки, приїдуть мануальні працівники. Дрібна торгівля, дрібний бізнес, рутинна ручна праця. Тому слід подбати, аби до України поверталися люди, які виїхали за кордон навчатися або на роботу. Як кажуть, щоб росли печериці, потрібно створити їм умови.

Як вважає Ігор Піхурко, насамперед слід подбати про зменшення відтоку українців на некваліфіковані роботи до західних країн та Росії. Сьогодні поляки у пошуках кращої платні їдуть на роботу до Німеччини, українці — до Польщі. А невідомо хто приїде до України. Цю нішу з часом доведеться кимось заповнювати. Це глобальне питання, і воно обов'язково виникне, якщо Україна почне розвиватися.

Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Вам також буде цікаво