Пограбування Подністров'я - Бізнес - dt.ua

Пограбування Подністров'я

5 вересня, 2014, 20:35 Роздрукувати Випуск №31, 5 вересня-12 вересня

Багаті на будівельну сировину перлини Дністра й довколишніх територій безжально розкрадати не перестали. Цей промисел залишається золотою жилою, з якої живляться і тіньовий бізнес, і посадовці правоохоронних органів.

Дністровський каньйон протяжністю 250 кілометрів, який займає майже весь південь Тернопілля, вважається одним із найдовших у Європі. Тут є куди розгорнутися і легальному туристичному бізнесу, і нелегальному, який "спеціалізується" на використанні надр. І хоча режим Януковича, якому справедливо докоряють за пограбування природних багатств України, вже повалено, та мальовничі і багаті на будівельну сировину перлини Дністра й довколишніх територій безжально розкрадати не перестали. Цей промисел залишається золотою жилою, з якої живляться і тіньовий бізнес, і посадовці правоохоронних органів, які б самі мали припиняти вакханалію у природокористуванні.

У верхній течії Дністра, в селах Вістря, а особливо — Гориглядах, з русла річки масово видобувають піщано-гравійну і глиняно-піщану суміш. Місцеві мешканці розповідають, що екскаватор тут працює регулярно, завантажуючи чи не щодня до десятка вантажівок. Колишня сільський голова Гориглядів Ганна Дикунова та її однодумці уже майже два десятиліття борються з цим незаконним промислом. Певний успіх є, незаконний видобуток зменшився, але залишився загноєною раною на цій водній артерії землі. Його не стримують ні зливи, ні затяжні дощі, окрім повені. Стихійні дороги, по яких важка техніка (КАМАЗи) вивозить награбоване, геть розбили громадське пасовище.

Стежити за дотриманням правил охорони та використанням територій і об'єктів природно-заповідного фонду мала б насамперед відповідна служба Національного природного парку "Дністровський каньйон", створеного в останні дні правління Ющенка, тобто в лютому 2010 р. Власне, це є одним із основних завдань цієї організації. Та реально її можливості невеликі. Монастириська райдержадміністрація землі запасу і загального користування передала під охорону парку лише торік, а Бучацька виконавча влада не зробила цього досі. Сюди додайте мізерний штат (один працівник охорони на два райони — Монастириський та Бучацький!), відсутність службового автотранспорту. Все це перетворило відділ державної охорони природно-заповідного фонду парку з правоохоронного органу на декоративний. Та навіть коли у вересні 2013 р. його працівники виявили незаконний видобуток піску з русла Дністра в Гориглядах, внаслідок чого природно-заповідному фонду було завдано збитків на суму понад 8 тис. грн, то розпочате міліцією кримінальне провадження було закрите. А чимало дрібних порушників "спокою Дністра" карають адміністративними штрафами. Суди постановляють стягнути з них аж... 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 153 грн. Чим це не підказка іншим ділкам — руйнуючи природу, відбудетеся легеньким переляком.

У Дністровському каньйоні старателям допомогла сама геологія: червоний камінь-пісковик тут залягає близько до поверхні землі. То чому ж не налагодити його видобуток уздовж усієї течії річки? Користуючиcь відсутністю офіційних надрокористувачів, які б мали дозвільні документи на розробку кар'єрів, бізнес організував видобуток каменю у промислових масштабах. Для цього він придбав спецтехніку і наймає групи людей для видобутку, первинної обробки каменю, виплачуючи їм ніде не обліковану готівку. За таким принципом "довбали" і "довбають" камінь у селах Велеснів Монастириського, Берем'яни, Скоморохи Бучацького, Шутроминці, Дорогичівка Заліщицького районів та в інших місцевостях. І нічого дивуватися, що в місцях нелегального видобування каменю просідають і зсуваються грунти...

Наприклад, у Дорогичівському лісництві цей природний скарб видобувають уже роками. Екологічні інспектори і торік, і нинішнього року виявляли незаконне видобування піщаного каменю, поєднане зі зрубуванням дерев — як у лісництві, так і на території сільської ради. Сума збитків, завданих природним комплексам, коливається від 56 до понад 76 тис. грн. Зауважимо, що ці цифри не враховують шкоди надрам, адже ще у 2011 р. Кабмін позбавив Державну екологічну інспекцію повноважень контролю за надрокористуванням. Мабуть, логіка урядовців така: хай інші органи ставлять цю справу під свій контроль! Міліція, неважко здогадатися, досі розслідує ці безчинства, і невідомо, чим усе завершиться...

Гряду піщаного каменю, яка пролягла між селами Возилів та Сновидів Бучацького району, теж розробляють уже давненько. Інакше б тут не працювали цілі бригади, які видобувають цей камінь і складують його поблизу села. Бізнес вигідний, адже вантажівка лише розколеного каменю коштує в межах 1000 дол. Далі у цехах ріжуть видобуте, шліфують, перетворюючи на оздоблювальний матеріал. Товар зростає в ціні. Врешті, ці плитки, а також річковий камінь, завозять на торгові майданчики, що виросли наче гриби після дощу при об'їзній автотрасі з Тернополя. Будматеріал чекає покупця і при цьому "обзаводиться" документами — товарно-транспортними накладними. Привітаємо міліцейські підрозділи ДАІ, УБОЗ, ДСБЕЗ, природоохоронну прокуратуру, які щодня бачать оцю організовану торгівлю!

Недавно терпець увірвався ряду громадським організаціям краю, які вдарили на сполох. Голова спілки "Рада бізнесу Тернопілля" Віталій Сорокаліт заявив журналістам: "Завдяки нищенню природи, розкраданню надр створюються фінансові потоки, які живлять злочинну владу. Задіяна вся схема нелегального бізнесу — видобуток, обробка, складування, проміжне транспортування..."

І лише після появи в місцевих інтернет-виданнях статей про ці безчинства працівники відділу охорони природно-заповідного фонду національного парку "Дністровський каньйон" виїхали на місце незаконної розробки піщаного каменю поблизу села Сновидів, виявили 4 такі ділянки (сума збитків становила майже 9 тис. грн, без урахування шкоди від видобування корисних копалин!). Зупинилося на тому, що Бучацький райвідділ міліції відкрив кримінальне провадження за ч. 1 ст. 240 (порушення правил охорони або використання надр) Кримінального кодексу України.

Громадські активісти також звернулися до генерального прокурора Віталія Яреми з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності посадовців правоохоронних органів, які дозволяють видобувати, складувати, перевозити та продавати річковий і піщаний камінь. А Генпрокуратура, за традицією, скерувала це звернення в прокуратуру області для вжиття заходів реагування.

Дивує, що, коли екологічні інспектори або (рідше) міліціонери на гарячому затримують спецтехніку та водіїв-порушників і навіть встановлюють замовників "робіт", слідчі райвідділів міліції місяцями розслідують такі кримінальні провадження. Справи помалу спускаються на гальмах, і, врешті, орган досудового розслідування або суд їх тихенько закриває. Підстава одна й та сама — відсутність складу кримінального правопорушення. Так вийшли сухими з води порушники закону в уже згаданому селі Гориглядах, незаконні розробники кар'єру піщаного каменю в селі Скоморохах Бучацького району та багато інших. А міжрайонна природоохоронна прокуратура, яка спеціально створена для того, щоб здійснювати нагляд за дотриманням законодавства в екологічній сфері, здебільшого констатує факти кримінальних проваджень, а не результати. Зрідка, коли провадження надходить до суду, судова інстанція підіграє порушникові, звільняючи його від покарання на підставі закону "Про амністію" (це сталося з видобувачем каменю-пісковику в селі Берем'янах Бучацького району)...

Українські реалії демонструють яскраві і дикі контрасти. У цей драматичний час, коли українські військові проливають кров на Сході України, гинуть або отримують у боях із ворогом тяжкі поранення, ділки нелегального бізнесу чи не щодня руйнують природні перлини тернопільського Подністров'я. Вони розвиватимуть нелегальний бізнес, який приносить надприбутки, доти, доки пануватиме безкарність. Та який із правоохоронних органів готовий істотно здолати її? Легше ж створити "дах" такому надрокористуванню і заробляти свою таксу.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво