Під прапором децентралізації - Бізнес - dt.ua

Під прапором децентралізації

10 липня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 10 липня-17 липня

Забудовники й агрохолдинги зміцнюються у ході розпочатих адміністративно-територіальних перетворень

 

Забудовники й агрохолдинги зміцнюються  у ході розпочатих адміністративно-територіальних перетворень.

Волонтери-консультанти

Київщина — напевно, найскладніший регіон для здійснення децентралізації, що розпочалася в країні. Адже спонукати людей на складні адміністративно-територіальні перетворення доведеться на територіях з дуже вже різними параметрами й особливостями як за щільністю заселення, так і рівнем, і напрямом соціально-економічного розвитку. Чинники, здатні вплинути на перетворення і навіть викривити їх, теж істотні і дуже різні. У пристоличних містах і селах, де дорога земля, — велика ймовірність надмірного впливу на процес забудовників. У серединних районах, де хороший ґрунт і розвинена логістика, дуже активними є агрохолдинги, які орендують у селян великі площі землі і прагнуть у мінливих умовах зберегти й зміцнити свій вплив на місцеву владу. У південних районах, де менше населення й гірше з ресурсами, складнощі виникають здебільшого через те, що чиновники хочуть об'єднати всі села району в одну тергромаду. До того ж, на відміну від інших регіонів, Київщину десятиліття тому подібні перетворення спіткали при здійсненні в 2005 р. пілотного проекту адміністративно-територіальної реформи. Досвід виявився невдалим (проект закінчився скандально ще на стадії обговорення), але повчальним. У тому розумінні, що треба з людьми працювати, а не схеми креслити.

Без промахів не обійшлося і цього разу. Але те, що перспективний план реформи, яким спочатку визначалося створення 45 об'єднаних тергромад, розрісся до 71 з перспективою подальшого збільшення, не розчарувало команду реформаторів. Труднощі, швидше, розохотили, ніж злякали. Якби все пішло за наперед розробленим планом, то різноманітні думки людей не були б почуті. Керівник офісу реформ екс-мер Славутича В.Удовиченко повідомив кореспонденту DT.UA, що вдалося головне — розбудити в людях на місцях активність, прагнення створити заможні громади. Стикаючись під час виїздів на місця з рутиною, а то й з опором посадовців назрілим перетворенням, в офісі виступили з ініціативою — впливати безпосередньо на людей, громаду, застерігати, щоб вони не втратили свого шансу об'єднатися, стати життєздатними. Ініціативу ламати рутину, впливаючи на людей, підтримали. Крім чотирьох консультантів знадобилися волонтери. Їх покликали — вони зголосилися. На заняття першого семінару прийшло кільканадцять активістів, потім — іще більше. З'явилася можливість спрямувати обізнаних людей у більшість проблемних точок. А їх на карті області є чимало. Надходили заяви з проханнями пояснити, порадити, присоромити чиновників, які засекречують інформацію. Доходило й до пікетувань ОДА та облради. На думку людей зважали, до перспективного плану вносили корективи. Надто великі громади зменшувалися, ті, що вперто ні до кого не приєднувалися, знаходили партнерів. Після бурхливих обговорень у Білоцерківському й Бориспільському районах замість одного великого пропонуються по чотири менші об'єднання. Монополія Бучі й Ірпеня як єдиних претендентів на створення територіальних центрів у північно-західній частині області теж похитнулася. Свої об'єднання вирішили створити селище Гостомель, село Дмитрівка та ін.

Території особливого ризику

Порівняно з іншими територіями, ситуація у південних районах Київщини набагато спокійніша. Якщо ресурс більшості сіл незначний, а перспективи отримання доходів теж не обнадіюють, то селяни особливо й не висовуються, воліючи частіше оглядатися на райцентри, звідки надходять і кошти, і команди. А чиновникам районного масштабу це на руку. З'являється можливість особливо не напружуватися: не шукати в районі нових центрів економічного зростання, крім самого райцентру (особливо якщо їх справді немає), не шукати приміщення у віддалених селах для розміщення різноманітних служб. Зручніше все залишити на своїх місцях — кадри, приміщення, усталену систему відносин. Невелике лихо, якщо адміністративні й інші послуги не наблизяться до селян і навіть віддаляться, оскільки райцентр, за логікою реформи, змінить дислокацію, і до нього дістатися, особливо з окраїнних сіл, буде довше й дорожче.

Напевно, людей цих районів не заспокоїть інформація, що кількість таких пасинків адміністративно-територіальної реформи чимало і в інших областях. Їхня доля була визначена вже на етапі бюджетної реформи. Як стверджує експерт-економіст Катерина Юрченко, найбільші ризики від децентралізації загрожують малим громадам, які втратили надходження від податку з доходів фізосіб. Річ у тому, що раніше 25% цих доходів залишалися в селах, селищах і містах районного значення. З ухваленням змін до бюджетного і податкового кодексів ситуація змінилася. Малі громади втратили ці важливі для них надходження. На перехідний період, відповідно до принципу субсидіарності, ці надходження передано на рівень районів. Аналогічно переадресовано й надходження від орендної плати за майно комунальної власності.

Зроблено це тимчасово, і після того як населений пункт увійде до об'єднаної громади, йому повернуть кошти, виходячи з нових, підвищених нормативів. Крім того, малим громадам, які ввійшли до об'єднання, підуть надходження від акцизів на роздрібний збір від продажу алкоголю та нафтопродуктів. Але критична фінансова залежність від району, навіть коли вона існує тільки в перехідний період, знижує активність громад, їхнє прагнення самостійно знайти партнерів для об'єднання. У них особливо велика загроза стати легкою здобиччю чиновників, зацікавлених у створенні в районі однієї об'єднаної громади.

Під диктовку забудовників

Не всі громади перебувають на голодному фіскальному пайку. Особливо це стосується пристоличних населених пунктів, де, використовуючи вигідне розташування та дорогу землю, місцева еліта накопичила "жирок" і проявляє прагнення, використовуючи децентралізацію і кампанію з об'єднання громад, вирішувати свої питання. Це помічають, і виникають протести. Тут обговорення подальшого шляху розвитку відбувається особливо бурхливо, давні й нові протиріччя загострюються, продукуючи конфлікти й скандали, що зачіпають не лише область, а й столицю. 

Ірпінь і Буча — міста-близнюки, які тривалий час розвивалися в межах конгломерату, мають багато спільних комунікацій та установ. Замість використати майже готову інфраструктуру і налагоджені зв'язки для об'єднання громад, вони дистанціюються одне від одного, бо обидва претендують на центри тергромад.

Однак громади селищ і сіл досить насторожено сприймають пропозиції багатих сусідів. Активісти Гостомеля, які побачили в бурхливій активності сусідів ознаки тиску, провели акцію протесту, вимагаючи створення окремої громади. На роль центрів тергромад також претендують Дмитрівка та низка інших сіл.

Експерти звертають увагу на зростання опору населення сіл об'єднанню з Ірпенем і Бучею. Селян турбує природне запитання: а навіщо, власне, самодостатнім містам знадобилося об'єднуватися з селами?

Пікантності процесу надає та обставина, що за останні роки в містах-супутниках столиці з'явилося чимало особистих селянських господарств, на території яких зростають особняки та багатоповерхівки і триває жвавий розпродаж квартир. Потреба у вільних земельних ділянках зростає, а відповідні ресурси в містах-супутниках вичерпуються. Селяни підозрюють, що насправді об'єднувачів цікавлять насамперед ділянки під забудову в їхніх селах.

Тіні Біличанського лісу

Від зрослих апетитів містечкових князьків може постраждати й громада столиці. Давній скандал часів Януковича, коли тодішнє керівництво столичної області за допомогою високопоставлених чиновників центральної влади затіяло операцію з відторгнення Біличанського лісу від Києва за допомогою збільшення території селища Коцюбинське до 4065 га, розкручується по новому колу. Безпрецедентне збільшення території невеличкому селищу було, звісно ж, без потреби. Усе йшло до масштабного і досить дохідного будівництва елітного житла для обраних, створення другої Конча-Заспи з одночасним знищенням більшої частини заповідного лісу. І ось під прапором децентралізації давня історія дістає продовження. В авральному порядку селищна рада Коцюбинського затвердила проект рішення про об'єднання з територіальною громадою Ірпеня. Деякі місцеві жителі, вважаючи, що їхнє селище має ввійти до складу столиці, виступили проти об'єднання з Ірпенем, вбачаючи в цьому корупційну складову, пов'язану з зазіханням містечкових забудовників на Біличанський ліс. Скандал вийшов за рамки відносин двох населених пунктів.

Не найкраще показало себе в цій ситуації керівництво столиці. Високопоставлені чиновники мерії дружно виступили в ЗМІ, осудивши наміри вирішувати питання за рахунок обмеження інтересів київської громади. Зокрема, переконували коцюбинців у тому, що їх вводять в оману неправдивою інформацією, що насправді керівництво столиці давно хоче бачити селище в складі мегаполіса. А що ж до об'єднання Коцюбинського з Ірпенем чи іншими населеними пунктами, то такі дії, як стверджує один з високопосадовців КМДА, будуть незаконними, оскільки "меж Коцюбинського не затверджено", а територія селища "вкраплена в межі Києва" та "обмежена землями лісопаркової зони". Різко кваліфікуючи дії керівництва Ірпеня й Коцюбинського як "мародерство на останньому подиху", чиновники були вимушені посилатися на документи, ухвалені ще "папєрєдніками", які, виявляється, кілька років тому звернулися до ВР і Кабміну з проханням приєднати Коцюбинське до столиці. Громадські працівники вважають, що на офіційному рівні нинішні Київрада і КМДА жодних конкретних дій із цього приводу не вчиняли. Хоча розпочатий процес об'єднання громад спонукає до активних дій, розширення зв'язків і порозуміння з сусідами. Особливо з тими, з якими мають намір об'єднатися. Сподіваючись на напрацювання попередників, можна що завгодно втратити.

 
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво