Овочевий джекпот - Бізнес - dt.ua

Овочевий джекпот

12 лютого, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №5, 12 лютого-19 лютого

Найнижчий за останні п'ять років урожай більшості основних овочевих культур (т. зв. "борщового набору") став причиною безпрецедентно високих цін ще до завершення збиральних робіт. Покупці, і не тільки звичайні громадяни, а й мережі супермаркетів, з острахом замислилися, якими ж ціни можуть бути далі. Правда, взявши стрімкий старт, ціни загальмували. Однак аналітики аграрного ринку прогнозують, що навесні ціни перевищать рівень будь-якої з попередніх весен.

 

Ціни гальмують перед оновленням рекордів

Найнижчий за останні п'ять років урожай більшості основних овочевих культур (т. зв. "борщового набору") став причиною безпрецедентно високих цін ще до завершення збиральних робіт. Покупці, і не тільки звичайні громадяни, а й мережі супермаркетів, з острахом замислилися, якими ж ціни можуть бути далі. Правда, взявши стрімкий старт, ціни загальмували. Однак аналітики аграрного ринку прогнозують, що навесні ціни перевищать рівень будь-якої з попередніх весен.

Урожай минулого року більшості основних овочевих культур — найгірший у період від 2010 р. Принаймні білокачанної капусти і столового буряка. Валовий збір цибулі, моркви та картоплі вищий, ніж був у найгіршому за останню п'ятирічку 2013-му, але не набагато. 

Площі під цибулею, капустою, морквою та столовим буряком скоротилися всього на 4—5% через низьку прибутковість цих культур у 2014 р. Однак стан цибулевих полів неабияк налякав оптових покупців. Те саме сталося і в сегменті картоплі. Найбільший її виробник — "Мрія" — після зміни власників зменшив площі під "другим хлібом" удесятеро. А ті, хто не зменшував посадкових площ, дуже потерпали від спеки, внаслідок якої, наприклад, на Київщині багаті, високотехнологічні агрофірми зібрали всього 150 ц/га, тобто менше, ніж у середньому збирали в колгоспах у 80-ті. Зазнали шкоди від посухи й виробники інших овочевих культур, через що валовий збір, порівняно з минулим роком, зменшився на 13—20%. Зокрема, урожай цибулі знизився з 1100 до 900 тис.т.

Деякі оптові покупці і сільгоспвиробники подумали: якщо під час збирання врожаю ціни тримаються на рівні або майже на рівні максимумів 2014/2015 маркетингового року, то якими ж вони будуть далі? І перекупники вкупі з мережами супермаркетів підняли закупівельні ціни на цибулю до 7—8 грн/кг, а виробники всіляко намагалися притримувати продукцію: дехто з них мріяв, що на кінець сезону ціни сягнуть 1 євро/кг.

Справді, порівняно з минулим роком, зростання цін було безпрецедентне. Навіть у перерахунку на валюту. Так, за період з початку грудня 2014-го до початку грудня 2015 р. морква і білокачанна капуста подорожчали в гурті приблизно з 5 до 25 євроцентів/кг, цибуля — з 8 до 28, столовий буряк — з 5 до 18, і лише картопля подорожчала ненабагато — з 9-10 до 12 євроцентів.

Винятком стали тільки огірки й помідори, на які таким самим безпрецедентним було зниження цін через закриття Росією свого ринку для українських овочів та фруктів. Правда, безпрецедентним воно було тільки для виробників, бо кінцеві споживачі в Києві чи Львові не відчули, що в основних місцевостях вирощування огірків і помідорів (Запорізька, Херсонська області) ця продукція коштувала дешевше від собівартості. Наприклад, у Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області власники плівкових теплиць віддавали з двору або на найближчому базарі помідори по 2 грн/кг, а огірки — по 1 грн і навіть по 50 коп. і однак частину врожаю викинули, тоді як у Києві та області ті ж таки огірки на розкладках не опускалися нижче 10 грн/кг.

Цінам на овочі "борщового набору" рости б і далі такими ж темпами, якби Україна не була частиною СОТ і якби продовжувала захоплюватись одним із видів популізму, що його прихильники називають захистом вітчизняного товаровиробника. Та, на щастя для споживачів, держава знизила імпортні мита до мінімуму і перейшла у встановленні мит від індикативних цін до ціни контракту. Таким чином, щойно в жовтні-листопаді ціни на цибулю, білокачанну капусту, моркву і столовий буряк сягнули рівня цін у Польщі, Білорусі та Росії, як почався імпорт в Україну продукції із сусідніх країн. А цибулю до того ж стали інтенсивно збувати виробники: зливи, що підмочили поля на півдні у червні-липні, істотно погіршили здатність продукції до зберігання.

Ось і тепер загроза переходу оптових покупців на імпортну продукцію стримує апетити виробників і, відповідно, ціни на овочі. На ринку картоплі є ще один стримуючий чинник — населення, яке впродовж останніх кількох років засаджує цією культурою практично незмінні площі, валовий збір із яких теж стабільніший: низький рівень технологій і в попередні сезони зумовлював порівняно невисоку врожайність, тож ефект від посухи не був таким відчутним.

Після традиційного зимового завмирання ділової активності постає питання: а що ж буде далі? Як вважають провідні експерти плодоовочевого ринку, конкуренція з боку імпортної продукції й далі перешкоджатиме нестримному зростанню цін. Однак через вичерпання запасів ціни зростатимуть і на зовнішніх ринках, що дозволятиме піднімати їх вітчизняним виробникам. Але поступово й не на всі культури однаково. Так, із лютого очікується наплив турецької цибулі зимового врожаю, площі під який планувалися вже з урахуванням неврожаю в Україні, але ще без урахування російського ембарго на турецькі овочі. Тож, як вважає Тетяна Гетьман, керівник проекту "АПК-Інформ: овочі і фрукти", у квітні, під кінець маркетингового року, ціни поб'ють нові рекорди. Принаймні у гривневому вираженні. Так, цибуля подорожчає в опті до 11 грн/кг, що на 1 грн дорожче рекорду 2-річної давності (правда, в перерахунку на валюту це дешевше, ніж 10 грн тоді). Білокачанна капуста подорожчає до 12 грн/кг, морква — до 13, столовий буряк — до 8,5 грн, картопля — до 6 грн (правда, деякі виробники чекають цін не вище 5—5,5 грн).

Лише помідори очікуються дешевші, ніж торік. По-перше, дешевшає газ — основна стаття витрат великих тепличних господарств. По-друге, Україну може залити хвиля турецьких тепличних помідорів, які традиційно вирощувалися для російського ринку. Зазвичай турецькі помідори коштували на українському ринку вроздріб не дешевше 1 дол./кг. Однак у роки перевиробництва ціна на традиційні круглі червоні помідори у виробника падає до 20 центів, що, з урахуванням розмитнення і транспорту, даватиме в Україні кінцеву ціну 70—80 центів. Отож у кожному разі тепличні помідори коштуватимуть дешевше, ніж торік, коли сезон почався з цін на рівні 70 грн/кг. Швидше за все, подешевшають і тепличні огірки, хоча тут турецький імпорт ніколи не відігравав істотної ролі через високі транспортні витрати.

"Вирощуймо овочі!" — такий висновок із нинішніх цін зробить багато хто. І не тільки власники успадкованих "фазенд", що заростають у селі бур'яном після смерті батьків. Уявіть собі, що так вирішило багато і фермерів, і навіть менеджерів та власників агрофірм. "Наступного року значно зростуть площі під цибулею, морквою, пекінською капустою, — прогнозує Тетяна Гетьман. — Але найбільше — під білокачанною капустою". Причому істотне зростання виробництва очікується в усіх сегментах ринку капусти: і в ранньому, і в пізньому. Зокрема, ранню капусту налаштовані сіяти багато господарів малих плівкових теплиць, які торік "влетіли" на помідорах і огірках, що їх вирощували багато років перед тим. "Значно зросли продажі насіння ранніх сортів капусти, — розповідає Андрій Штригель, власник магазину в с. Великі Копані на Херсонщині, де вже десятиліттями населення масово вирощує овочі у плівкових теплицях. — Причому зросли за рахунок малих господарів, тоді як, наприклад, корейці, які щосезону вирощували по гектарів два капусти під плівковим укриттям, обсягів закупівель не збільшили".

І тільки на столових буряках істотного зростання площ не очікується, а площі під картоплею будуть на рівні минулого року. Відповідно, основні овочеві культури врожаю-2016 будуть значно дешевшими, ніж в аналогічний період торік, якщо, звісно, гривня не обвалиться катастрофічно.

Отже, невидима рука ринку працює. Правда, результати цієї роботи в останні кілька років в овочівництві нагадують поведінку пасажирів на судні під час страшної хитавиці: щойно корабель загрозливо нахиляється ліворуч — пасажири перебігають на правий борт, невдовзі корабель хилиться вже праворуч, і тоді всі кидаються на лівий борт, — і так по колу. Яскравим прикладом слугує ситуація на початку десятиліття. Тоді після рекордно низького валового збору в 2010 р., що спричинив зростання цін, особливо після Нового року (ціни на картоплю сягали долара за кілограм), уже в наступному сезоні в овочівництво подалися багато тих, чий бізнес був досить далекий від цієї галузі. І тим більше взялися вирощувати овочі агрофірми, які доти займалися самими лише олійними та зерновими. Інвестори, що раніше не мали нічого спільного з АПК, набудували сучасних овочесховищ під Києвом, аби купувати продукцію задешево, тримати до кінця зими-весни і перепродувати зі 100-відсотковим прибутком. Причому за об'єкт інвестицій був узятий "борщовий набір" — п'ять культур, які разом займають більшу частину споживання овочів в Україні.

У результаті, вже наступного року ціни на овочі різко впали (наприклад, на білокачанну капусту, у валютному вираженні, — в 10,5 разу — з 42 до 4 євроцентів/кг). Виробники "борщового набору", за поодинокими винятками, зазнали збитків — таких, що багато хто аж до наступного, 2012 р., розраховувався з працівниками, постачальниками насіння, добрив та іншими контрагентами. А збудовані далеко від основних місць вирощування продукції сховища здавалися в оренду під що завгодно (хоч м'ясо, хоч цукерки) за ціною, яка лише компенсувала витрати на утримання (електроенергія, охорона), — і це ще коли пощастило знайти орендаря.

Тоді всі стали зменшувати площі під овочами, за винятком тієї меншості, якій вдалося знайти стабільний збут — наприклад, у мережі супермаркетів, на підприємства із заморозки. І вже у 2013 р. валовий збір скоротився настільки, що ціни знову вийшли на рівень, який дозволяв заробити на овочах практично всім виробникам.

Здавалося, цю історію вітчизняні овочівники запам'ятають надовго. Однак зараз спеціалісти овочевої галузі відчувають певне дежавю. "Виробники овочів підходять до їх вирощування не як до бізнесу, а як до азартної гри", — констатує директор компанії "Грін Тім" Денис Сазонов. І з ним важко не погодитися. Складається враження, що виробники овочів покладають надію насамперед на те, що рік видасться вдалим, тобто на високі ціни. Наприклад, упродовж 2008—2013 рр., згідно з дослідження проекту "АПК-Інформ: овочі і фрукти", один рік з п'яти виробники білокачанної капусти мали надприбутки, два роки — незначні збитки (тобто чимало їх усе-таки змогли покрити свої витрати) і ще два роки — істотні збитки. Але заробітки за один надприбутковий сезон були вищі, ніж втрати протягом решти чотирьох сезонів. Ось і садять, сподіваючись, що наступний сезон може видатися таким, що дозволить "зірвати банк" завдяки високим цінам.

А можна ж працювати як цивілізований світ: ще перед початком сезону плануючи, скільки кому вдасться продати, і укладаючи угоди. На відсутність таких угод люблять нарікати вітчизняні сільгоспвиробники, називаючи це однією з основних причин, чому вони продають урожай з поля зразу після збирання, часто — дешевше від собівартості. Однак представники мереж супермаркетів стверджують інше: навіть маючи такі контракти, сільгоспвиробники не задумуючись зривають поставки, щойно знаходиться покупець, готовий заплатити на гривню-другу за кілограм дорожче. Але ж без побудови такого довгострокового партнерства неможлива робота з європейськими покупцями (вітчизняні роздрібні мережі — ще півбіди). Тож основна маса вітчизняних овочівників не поспішає реалізовувати експортний потенціал і в разі істотного перевиробництва просто не знає, куди подіти врожай. А споживачі рік у рік спостерігають цінові гойдалки: то врожай за копійки продають, то ціни піднімаються до рівня Польщі, де покупці далеко не найбідніші, навіть у межах ЄС.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво