Останній бастіон - Бізнес - dt.ua

Останній бастіон

3 липня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №24, 3 липня-10 липня

Спроба уряду без особливих зусиль збалансувати державний бюджет на майбутній рік, догодивши при цьому своєму головному кредиторові — МВФ, призвела до наміру відняти й поділити останнє, що ще залишилося в аграріїв, — спеціальний режим оподаткування ПДВ. Але спроба позбавити останньої і єдиної державної преференції вітчизняних сільгоспвиробників викликала протидію аграрного комітету ВР і абсолютної більшості народних депутатів, включно з представниками бюджетного комітету.

 

Скасування в нинішніх умовах спецрежиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників  не тільки призведе до ослаблення  експортних позицій України, а й може реально створити загрозу для продовольчої безпеки держави

Спроба уряду без особливих зусиль збалансувати державний бюджет на майбутній рік, догодивши при цьому своєму головному кредиторові — МВФ, призвела до наміру відняти й поділити останнє, що ще залишилося в аграріїв, — спеціальний режим оподаткування ПДВ. Але спроба позбавити останньої і єдиної державної преференції вітчизняних сільгоспвиробників викликала протидію аграрного комітету ВР і абсолютної більшості народних депутатів, включно з представниками бюджетного комітету. У результаті 16 червня під куполом не підтримали проект Основних напрямків бюджетної політики на 2016 р. (бюджетну резолюцію уряду), що передбачає перехід аграріїв на загальну систему оподаткування вже з 1 січня 2016 р. Депутати повернули Кабміну документ на доопрацювання, визнавши наміри уряду як мінімум передчасними. Адже такі ініціативи в нинішніх умовах військової економіки можуть призвести до підриву базової на сьогодні галузі, яка навіть в умовах тотального занепаду все ще демонструвала позитивні результати за мінімальної підтримки з боку держави.

Не рубати ж гілку, на якій сидиш?

Напевно, слід чесно визнати, що нині навіть із горезвісним спецрежимом сільгоспвиробники явно не жирують. Причому ситуація і без революційних податкових пертурбацій швидко погіршується. Так, падіння обсягів сільгоспвиробництва тільки з січня по травень цього року досягло 5,4%. Можливо, про це невідомо авторам резолюції, але на сьогодні базова галузь економіки, на яку вони зібралися покласти весь тягар бюджетного балансування, і без того має всі шанси закінчити
2015-й зі збитками.

"На наш погляд, позиція уряду, якому диктує умови основний кредитор України — МВФ, є згубною для галузі і йде врозріз із нашим баченням подальшого розвитку економіки країни", — заявив після голосування бюджетної резолюції заступник голови комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Олександр Бакуменко. — Тим більше що збереження преференцій погоджене зі Світовою організацією торгівлі й абсолютно логічно вписується в Угоду про асоціацію з ЄС. Крім того, підписуючи Коаліційну угоду, народні депутати домовилися про збереження преференцій для АПК. А це, насамперед, спецрежим оподаткування ПДВ. Фактично підписана Коаліційна угода — це дорожня карта для уряду, основа для формування бюджетної політики. Я упевнений у тому, що і бюджетний, і аграрний комітети, весь парламент, розуміючи серйозність наслідків такого рішення, вийдуть на діалог з урядом. Адже для Міжнародного валютного фонду головне не скасування спецрежиму, а збалансування доходів і витрат держбюджету. Ми говоримо мовою цифр, макроекономіки про те, що цього робити не можна".

Ціна питання? Економісти підрахували, що після переведення аграріїв на загальну систему оподаткування вони втратять 14—19 млрд грн, що різко обмежить їхні фінансові можливості в умовах значно зрослих цін на матеріальні ресурси. Про те, що ці наміри збираються реалізувати під час банківської кризи і гострого дефіциту обігових коштів, напевно, усім добре відомо. 

Який же буде результат податкового експерименту над галуззю, яка в 2014 р. забезпечила країні 17% ВВП (31,4 млрд грн) і 31,5% (17 млрд дол.) валютних надходжень? Його не складно уявити, якщо оцінити нинішні тенденції в галузі. А їх якраз втішними навряд чи хтось ризикне назвати. Уже хоча б тому, що падіння виробництва в галузі за п'ять місяців цього року на 5,4% збіглося зі зростанням витрат на виробництво на 63,5%. Природний наслідок зростання витрат — гостра (і, зауважте, нічим і ніким не компенсована) потреба в обігових коштах, яка логічно призвела до недофінансування посівної кампанії — мінімум 12 млрд грн. Чи можна тепер говорити про рекордні врожаї, якийсь розвиток тваринництва, утримання експортних позицій на світових ринках? Об'єктивно нас очікує подальше скорочення виробництва: посівні площі цукрового буряка в цьому сезоні знизилися на 28,7%, кукурудзи — на 13,5, зернових — на 10, овочів — на 7,2%.

Неодержані доходи і непередбачувані витрати

Насторожує і той факт, що навіть у відносно благополучному для АПК 2014 р. тривало падіння рентабельності галузі: 2012 р. — 20,7%, 2013 р. — 13,2, 2014 р. — менше ніж 10%. Так, рентабельність рослинництва в 2014 р., за рекордного врожаю 63 млн т, опустилася до 2% — антирекорд останніх 10 років.

Серед перших претендентів на збитковість — тваринницькі підприємства. Адже практично 90% виробленої ними продукції реалізується на внутрішньому ринку з купівельною спроможністю населення, що різко знизилася. У результаті в січні—травні 2015 р. виробництво яєць скоротилося на 12,9%, м'яса птиці — на 7,3, молока — на 4,2, поголів'я великої рогатої худоби — на 8% (майже 400 тис. голів).

З урахуванням же кумулятивного ефекту дії всіх негативних чинників падіння виробництва агропродукції вже в 2016 р. може перевищити 15,2% — на сільгосппідприємствах і 10,6% — у галузі загалом. За цим прогнозом нескладно побачити підприємства, що закриваються (до 10%), зростання безробіття (60—100 тис. людей), скорочення фонду зарплати в галузі на понад 1,3 млрд грн і зменшення податкових надходжень.

Насамперед постраждає середній і дрібний сільгоспвиробник, бо в агрохолдингів більше експортних можливостей, довгострокові контракти й доступ до кредитних ресурсів.

Анатолій Тиховод, фермер з Запорізької області, каже, що Мінфін ллє воду на млин наших конкурентів на світовому ринку. "Я керую двома невеликими агропідприємствами, в кожному з яких по 2,5 тис. га землі. По кожному з господарств за рахунок акумуляції ПДВ від спецрежиму в нас є можливість за рік купувати на суму до 2 млн грн добрива, техніку, дизпаливо, тобто направляти ці гроші на розвиток. Враховуючи, що останні два роки були посушливими на Півдні України, і в нас вимито повністю обігові кошти, ми взагалі сьогодні балансуємо на межі нульової рентабельності. Тому, якщо скасують спецрежим, це повністю знищить сільгосппідприємства, які фактично утримують соціальну сферу села. Наприклад, наше підприємство щорічно виділяє не менше 500 тис. грн на соціальну сферу села, крім того, що платить понад 2 млн грн податків у держбюджет. А знищити сільгосппідприємства — означає знищити й село".

У нас — донор, у них — реципієнт

"Слід зауважити, що на сьогодні жодна програма держпідтримки АПК не працює, — констатує Олександр Бакуменко, — тому пільгове оподаткування є єдиною реальною підтримкою агропромислової галузі".

І Україна в цій підтримці не оригінальна. Але при цьому в усьому цивілізованому світі аграрна галузь є реципієнтом і тільки в нас у країні — донором. Адже отримавши від держави податкову пільгу на 14—19 млрд грн, АПК по суті дотує бюджет на суму близько 40 млрд грн на рік.

Обсяг субсидування агросектору в різних країнах ЄС у 2013—2014 рр. досяг майже 60 млрд євро/рік, тобто приблизно 526 євро/га (або 20% від валової продукції АПК). Так, агропідтримка в Греції становить 709 євро/га, у Нідерландах — 529, Бельгії — 504, Італії — 456 євро/га.

А в Україні цей показник балансує у межах 20—30 євро/га. Це означає, що скасування такого ефективного механізму, як спеціальний режим оподаткування, ще більше погіршить і без того нерівне становище вітчизняних аграріїв порівняно з європейськими товаровиробниками.

Аналітики констатують, що рівень підтримки вітчизняного сільгоспвиробника практично нульовий. В Україні навіть сьогодні всього лише 0,8% від валової доданої вартості галузі становлять прямі дотації бюджету. У РФ, наприклад, цей же показник досягає 11%, у США — 12, у країнах ЄС — 21%.

Саме завдяки субсидуванню фермери в розвинених країнах отримують прибуток навіть при низьких цінах на вироблену ними продукцію.

Чим кредити повертати?

Як відомо, спецрежим оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників був запроваджений постановою Кабміну 1999 р. Уже починаючи з 2002 р.,ініціатива продемонструвала позитивний ефект. Зокрема, з 2002-го по 2014-й експорт збільшився в сім разів, а додатне сальдо зовнішньої торгівлі продукцією АПК — у вісім разів. За останні три роки (2012—2014) було експортовано сільгосппродукції майже на 52 млрд дол. США.

У разі відмови від спецрежиму ПДВ втрати виторгу від експорту агропродукції оцінюються в 1—1,5 млрд дол./рік. Природно, не обійдеться без втрати Україною позиції лідера на світових ринках.

Забираючи в АПК держпідтримку, важливо пам'ятати, що мова не просто про цілу галузь, а насамперед про базову галузь, що забезпечує продовольчу безпеку держави. А ще — про галузь, на яку, крім усього іншого, покладають надії щодо повернення боргів держави перед міжнародними кредиторами, та ще й у ситуації, коли інші експортно-орієнтовані сектори економіки різко втрачають свої позиції. І, за великим рахунком, іще невідомо, кому більше потрібен спецрежим оподаткування ПДВ, який ми образно назвали "останнім бастіоном", — аграріям чи самому уряду, відповідальному за державу загалом.

 

P.S. 30 червня у ВР зареєстрували законопроект №2173а "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення системи електронного адміністрування ПДВ", у якому виявилася "прихована" норма про скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв уже з початку наступного року. Тому з вівторка під стінами парламенту протестують аграрії, намагаючись не допустити прийняття зазначеного законопроекту.

 
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво