Об'єднання податків, або Чому зарплата і досі в тіні?

Вже з нового року в Україні має запрацювати ініційована урядом чергова податкова реформа.

Одним з її нововведень є пропозиція об'єднати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) і прибутковий податок. Щодо розміру об'єднаного податку поки що тривають дискусії. Але чи допоможе реформа досягти головної мети: виведення бізнесу з тіні. Питання без відповіді.

Кілька тижнів тому президент України заявив, що одним з чинників податкової реформи стане об'єднання ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб. Тобто влада хоче спочатку об'єднати ці податки, а потім розділяти їх у бюджеті. За попередньою інформацією, ЄСВ як такий, що гальмує виплату зарплати, буде зменшено. Правда, буде запроваджено прогресивну шкалу на доходи фізичних осіб. І коли їх об'єднають, вийде те саме, що маємо нині. А може, й більше.

Два роки тому був варіант виведення заробітної плати з тіні, запропонований уже новим, постмайданним, урядом. Він полягав у тому, що роботодавцям, які виплачують заробітну плату в розмірі, що перевищує 7 тис. грн, не нараховують ЄСВ. А оскільки це досить висока заробітна плата, зокрема для підприємств малого і середнього бізнесу, тією пропозицією уряду майже ніхто не зацікавився. Та це й можна було передбачити.

Наступна ініціатива, вже оновленого уряду, пролунала в грудні 2014 р. Цього разу було запропоновано застосувати коефіцієнт 0,4. Тобто в 2,5 разу зменшити розмір ЄСВ, але тільки для тих підприємств, які загальний фонд оплати праці збільшать у 2,5 разу! Для всіх працівників - від прибиральниці до директора. Це так само не спрацювало. Бо підприємства не могли собі цього дозволити в умовах спаду економіки та зростання курсу долара. Умови для бізнесу теж виявилися неприйнятними. Це були нереальні ідеї.

А тепер - іще одна ідея. У стінах парламенту її озвучили минулого року як законопроект, що не пройшов. Її суть полягала в тому, щоб реальний фонд заробітної плати, який склався за останні півроку, взяти за основу сплати ЄСВ. І надалі дозволити малому і середньому бізнесу піднімати (скільки можуть) заробітну плату без збільшення соціального внеску. Хтось зауважить, що таким чином коштів недоотримає Пенсійний фонд. Проте він і без того вже багато років дотується з державного бюджету. Але якщо цю пропозицію таки прийняти, то на кожне збільшення, хоч яке воно буде, сума податку на доходи фізичних осіб зростатиме. І це якраз і буде тим додатковим джерелом поповнення бюджету, звідки, за потреби, можна взяти кошти для того ж таки Пенсійного фонду.

Відповідно до чинного законодавства розмір пенсії залежить не від розміру заробітної плати, як було колись, а від розміру сплачених внесків. Тобто держава не матиме більше зобов'язань щодо пенсії, якщо дозволить збільшувати зарплату. Для держави це плюс, бо податок на доходи фізичних осіб зросте. Плюс також для підприємців, оскільки їм не потрібно буде "робити готівку". Адже гальмом для виходу заробітної плати з тіні є саме ЄСВ. Вигідно це буде і для найманих працівників, які зможуть отримувати не мінімальну, так звану "білу" зарплату, а значно більше. І це буде реальне розв'язання проблеми. При цьому ніхто не постраждає: виграє бюджет, виграють роботодавці, у виграші будуть і працівники.

Проте з огляду на попередні спроби та ініціативи уряду і влади загалом, бізнес прогнозує, що і втретє йому запропонують такий механізм, який буде неможливо застосувати. Чому? Тому що бізнес бачить у нинішній ситуації з виплатою заробітної плати і сплатою ЄСВ насамперед політичні мотиви - щоб тримати бізнес, як і саме суспільство, у залежності від влади. І саме в цій політичній залежності вбачаємо головну проблему тінізації заробітної плати. Отже, проблема в поведінці не бізнесу, роботодавців чи найманих працівників, а в поведінці уряду. Бо якщо запропонувати те, про що йшлося вище, то суспільство за короткий час зовсім забуде про цю проблему.

Що ж до чергової ініціативи об'єднати податки, то влада керується принципом: не так важливий результат, як участь. А тому слід вигадати щось нове, у що хтось має повірити як у спробу влади нібито розв'язати проблему. А насправді це нічого не змінює. Якщо уряд хоче отримати більше коштів до бюджету, а він цього хоче, то це вихід. Практично кожне підприємство має невеличкі резерви для підвищення зарплати. Тож діло за рішенням уряду.