Несправедливі непрямі податки врятують дитячі життя - Бізнес - dt.ua

Несправедливі непрямі податки врятують дитячі життя

17 травня, 2013, 20:05 Роздрукувати Випуск №17, 17 травня-24 травня

Зовсім ідеальною є ситуація, коли податок не тільки виконує фіскальну функцію, паралельно вирішуючи складне соціальне завдання, а й водночас надає джерело фінансування конкретної, визначеної в законі соціально значущої мети. Саме всі ці чинники вдалося об'єднати в законопроектах №2875, 2876, 2880.

Напевно, у науці податкового права, як і в економічній науці, немає більш суперечливої та неоднозначної категорії, ніж категорія непрямих податків. Протягом усієї історії свого існування вони викликали критику більшості представників фінансової науки — від фізіократів до соціалістів, від О.Мірабо до М.Тургенєва, від А.Сміта до Ж.Сісмонді. Саме непрямі податки, що масово поширилися в Європі у XVIII—XIX ст., стали основним об'єктом справедливих докорів робочого класу, під тиском якого в середині XIX ст. більшу частину непрямих податків у розвинених країнах Європи було замінено універсальними акцизами і прибутковим оподаткуванням.

Основним негативом непрямих податків вважається їхня несправедливість, зумовлена очевидною невідповідністю обсягу доходів фактичного платника і сумою сплачуваного ним податку (питома вага непрямих податків у витратах бідних платників податків непорівнянно більша, ніж багатих). Така характеристика, поряд із регресивністю непрямого оподаткування, негативним впливом на розвиток економіки та очевидною корупційною складовою, демонізувала у свідомості суспільства непрямі податки, з якими державі доводиться миритися тільки у зв'язку з великим обсягом фінансування, отримуваного бюджетом від акцизів.

Разом з тим бувають випадки, коли непряме оподаткування відіграє позитивну роль не тільки з погляду доходів бюджету, а й із соціального погляду, захищаючи суспільство від впливу того чи іншого негативного соціального явища. Як приклад можна навести оподаткування тютюнових виробів, спирту, алкогольних напоїв і пива. Акцизний податок, об'єктивно перекладаючись з юридичного платника (виробників, продавців, імпортерів шкідливої продукції) на фактичного платника (споживачів), з одного боку, надає державі серйозне джерело доходів, а з іншого — обмежує споживання таких продуктів, особливо в середовищі молоді. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (звіт 2010 р.), молодь найбільш чутлива до зміни цін на алкогольні напої, а підвищення цін на алкоголь є ефективним способом розв'язання багатьох проблем викликаних споживанням алкоголю.

І вже зовсім ідеальною є ситуація, коли податок не тільки виконує фіскальну функцію, паралельно вирішуючи складне соціальне завдання, а й водночас надає джерело фінансування конкретної, визначеної в законі соціально значущої мети. Саме всі ці чинники вдалося об'єднати в законопроектах №2875, 2876, 2880, ініційованих Опікунською радою Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" і поданих у Верховну Раду представниками всіх основних фракцій парламенту. Законопроектами пропонується починаючи з поточного року майже втричі збільшити акциз на пиво.

Чому саме на пиво, а не на всі види алкогольних напоїв? Підстав кілька. По-перше, пакет законопроектів виконує яскраво виражену соціальну функцію, спрямовуючи гроші від оподаткування найбільш споживаного молоддю напою (як одного з найдоступніших за ціною) на фінансування будівництва нового корпусу унікальної вітчизняної дитячої лікарні.

По-друге, пропоновані заходи обмежують саме споживання. Адже збільшення акцизу дасть змогу підвищити вартість пляшки пива на 20%. Акциз зросте втричі, при цьому ціна підвищиться на 20—25%, тому що нині частка акцизу в ціні становить усього 9%. Напевно, також слід зазначити, що у 2010 р. українські підлітки віком 11—15 років посідали друге місце в Європі (після Чехії!) за споживанням пива. А обсяг пива, виробленого в Україні у 2012 р., на 0,3 млрд л більший за обсяг усієї виробленої мінеральної води та безалкогольних напоїв, причому пиво дешевше, ніж кефір або сік. Адже це не цікаві факти з життя африканської глибинки — це наше з вами життя.

По-третє, на думку експертів, саме в оподаткуванні слабоалкогольного напою криється величезний за українськими мірками обсяг додаткового фінансування — близько 4 млрд грн на рік, досі чомусь "не помічений" державою. Ну й, по-четверте, акцизний податок на пиво втричі менший від акцизу на міцні спиртні напої в перерахуванні на стовідсотковий спирт. Чому? Просто пивне лобі виявилося сильнішим, ніж лобі виробників інших видів алкоголю.

Справедливості заради треба сказати, що вплив лобі товаровиробників та імпортерів у визначенні ставки акцизу на тютюн і алкоголь відіграє вирішальну роль не тільки в нашій країні. Однак саме в Україні ставки акцизу на пиво в 4,5 разу менші, ніж у Росії, не кажучи вже про такі країни Європи, як Фінляндія або Великобританія, де акциз на пиво в 15—20 разів перевищує український. Адже не випадково вболівальники Євро-2012 запам'ятали Україну як "країну дешевого пива".

Звичайно, нинішня депутатська ініціатива щодо збільшення акцизу на пиво з 0,87 до 2,5 грн за літр найменше може відгукнутися розумінням у серцях вітчизняних броварників, що вже далося взнаки у деяких несміливих кулуарних прогнозах про збільшення контрабанди пива після ухвалення законопроекту. Ніхто не палає бажанням розставатися з прибутками, зумовленими низьким акцизом, які, до речі, отримують акціонери в Данії (компанія Carlsberg: ТМ "Львівське", "Балтика", Tuborg), Бельгії (компанія "САН ІнБев": ТМ "Чернігівське", "Янтар"), Туреччини (компанія Efes: ТМ "Сармат", "Жигулевское"). Навіть компанія, що зветься "Перша приватна броварня", належить росіянам. Лише доходи "Оболоні" поки що залишаються в українських кишенях.

Звичайно, відкрито виступити з критикою законопроекту мало хто насмілиться, адже користь від його ухвалення очевидна. Однак, на щастя виробників пива, окремі умільці з депутатського корпусу давно вже винайшли ефективні механізми і засоби, що дозволяють розв'язувати подібні проблеми не виходячи з кулуарів Верховної Ради.

Саме тому симпатики пакета законопроектів з тривогою зустріли подання до парламенту опозиційним парламентським податкознавцем Сергієм Терьохіним альтернативного законопроекту №2876-1. Автор цього документа раптом стурбувався проблемами підвищення акцизів на всі алкогольні напої без винятку. Більше того, запропонував додаткові обтяження для дистрибуції алкоголю, щоправда, плату за ліцензію на роздрібний продаж алкоголю запропонував обнулити. Насторожує і фраза з пояснювальної записки до цього законопроекту: "Надходження в державний і місцеві бюджети від нових ставок акцизу у 2014 р. і надалі передбачити важко, адже через збитковість виробництва зазначеної продукції неможливо прогнозувати, які з інвесторів компаній — виробників зазначеної продукції вирішать залишити український ринок, зважаючи на його непередбачуваність і безперспективність".

Таким чином, прибічники законопроекту про підвищення акцизів на пиво підозрюють відомого захисника інтересів вітчизняної алкогольної та тютюнової промисловості у спробі задушити їхній законопроект в обіймах. А зробити це, незважаючи на очевидну незаперечність і слушність ініціативи, не так і складно. Наприклад, за старим парламентським рецептом народний депутат вносить законопроект, який за предметом правового регулювання ширший за очевидну і здорову законодавчу ініціативу, проти якої боїться виступати відкрито. Потім пропонує взяти за основу в першому читанні саме його ініціативу, адже вона передбачає більш системні зміни — скажімо, підвищує акцизи на весь алкоголь, а не тільки на пиво, запроваджує додаткові обмеження для бізнесу. Проти такої пропозиції заперечити складно: справді, будь-яку проблему треба розв'язувати системно, і за основу ухвалюється "системний" законопроект. Ну а далі — справа техніки, точніше, справа за виправленнями, які змінюють раніше задекларований хід історії оподаткування в потрібному напрямку.

Характерно, що під пакетом законопроектів про зростання акцизу на пиво поставили свої підписи понад 30 депутатів від усіх фракцій, а під ініціативою Сергія Терьохіна стоїть лише один підпис.

Та хвилюватися ініціаторам пакета все ж таки варто. Адже однією з основних їхніх цілей є дофінансування будівництва нового дев'ятиповерхового корпусу НДСЛ "Охматдит", оснащеного унікальним сучасним медичним обладнанням, що не тільки поліпшить якість медичного обслуговування українських дітей, а й просто рятуватиме дитячі життя. Страшно уявити, але щорічно в Україні своєї черги на проведення операції з трансплантації кісткового мозку, якої в нас у країні не роблять, чекають 250 дітей, з яких пощастить тільки 10%! Вартість такої операції становить близько 150 тис. євро. Діти вмирають через банальний дефіцит бюджетного фінансування, нестачі спонсорських грошей на операції. Це ті життя, які можна врятувати. Це ті операції, які можна буде робити в лікарні, будівництво якої поки що припинено: немає грошей. Це той гріх, що буде на кожному, хто став прямо чи опосередковано на шляху реалізації законодавчої ініціативи. І це те, що робить законодавчу ініціативу з підвищення акцизу на пиво системною, а її об'єднання з підвищенням акцизів на інші алкогольні напої не тільки недоцільним, а й шкідливим.

Переконаний, що законодавчу ініціативу підтримають також виробники пива, що буде для них ефективним капіталовкладенням у власну країну, і заощадить фінансові ресурси для лобіювання справді важливих, а головне, моральних інтересів власного бізнесу.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво