Наталя Вареник: що відбувається на ринку українського антикваріату - Бізнес - dt.ua

Не до розкошів

29 листопада, 19:58 Роздрукувати Випуск №46, 30 листопада-6 грудня

В антикварні салони потоком пішли власники предметів старовини.  

© Pixabay

Про ринок антикваріату сьогодні в Україні говорять нечасто: не до розкошів, вирішити б хоч проблеми виживання… 

А тим часом саме в цьому сегменті відбуваються цікаві процеси, показові для розвитку підприємництва загалом. Проблема ще й у тому, що антикварний бізнес оповитий безліччю хибних стереотипів і помилкових уявлень, одне з яких — упевненість громадян у тому, що це — абсолютно "закритий" ринок, оскільки вивозити за кордон предмети антикваріату заборонено…

"Це абсолютно хибне уявлення,коментує київський експерт ринку В'ячеслав Курилов,антикварний бізнес не має закритого характеру, і покупцями можуть виступати громадяни інших країн. Питання полягає в тому, що особливості законодавства України призводять до значного подорожчання предметів антикваріату чи значного терміну отримання документів на право їх переміщення через митний кордон при необхідності вивезти за територію України.

Відносини, пов'язані з вивезенням культурних цінностей за межі митної території України, регулюються Законом від 21.09.99 р. №1068-XIV "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей". Відповідно до ст. 11 Закону: заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі.

Для того, щоб вивезти будь-яку культурну цінність за межі митного кордону України, необхідно:

— оформити право власності на предмет (договір дарування, купівлі-продажу, спадщина тощо.);

— провести державну експертизу предмета;

— отримати свідоцтво на право вивезення предмета;

— за необхідності провести митне оформлення предмета.

Реально ж найчастіше потрібно показати джерело походження предмета, хоча інколи це неможливо. Власник таких предметів часом побоюється, що предмет може перебувати в розшуку, — це теж причина складнощів. Бракує фахівців, які проводять оцінку.

Володіння антикваріатом примушує його власників постійно відстежувати монетарний стан ринку (часта онлайн-оцінка ситуації з аналогічними предметами на аукціонах), що теж ускладнює життя. Ось і стає антикварний ринок "закритим" — не через повну заборону вивезення предметів за кордон, а через усі ці головоломки…"

До речі, всі перепони на шляху вивезення антикваріату з нашої країни стосуються тільки предметів, які підпадають під категорію так званих "культурних цінностей".

А що саме є цими цінностями, і навіть звичайним антикваріатом, — простим українцям зовсім невідомо!

Повна дрімучість у цьому питанні — характерна риса наших співвітчизників. В Україні антикваріатом, на думку багатьох обивателів і малих учасників ринку, вважається предмет, якому понад 50 років.

Не менше 100 років має бути антикварному предмету в Англії.

У США — щоб його вважали антикваріатом — предмет має бути виготовлений до 1830 року, в Канаді — до 1847-го.

У нас часто приносять в антикварний магазин бабусин сервіз, виготовлений за її життя, щиро вважаючи, що це цінна антикварна річ. Звісно, переміщувати такі так звані "антикварні" предмети можна будь-куди.

В Україні державні структури намагаються не відставати від світових стандартів у визначенні віку антикваріату. Так, згідно з поясненнями до УКТЗЕД, затвердженої наказом Міндоходів від 14.01.14 р. №15 "Про затвердження пояснень до української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності", до розділу XXI "Твори мистецтва, предмети колекціонування та антикваріат" у групі 97 "Твори мистецтва, предмети колекціонування та антикваріат" до антикваріату належать вироби віком понад 100 років.

До речі, "антикваріа́т" — похідне від латинського antiquus — "старий", і ним є речі, які підлягають колекціонуванню та продажу на ринку.

Що стосується культурних цінностей, то для того, аби вивезти їх за межі митного кордону України, необхідно звернутися в орган контролю за переміщенням культурних цінностей та охорони культурної спадщини (Міністерство культури України) і зробити держекспертизу.

Є спеціальне визначення культурних цінностей і список категорій предметів, які підпадають під це визначення.

"Культурні цінності — об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме: оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва; предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави…" тощо.

Ван Гог зі знижкою 70%

Аналітики ринку кажуть, що ми живемо в дивний час і в дивній країні, де можна купити витвір мистецтва зі знижкою понад 50% від її вартості 5–10-річної давності…

"У період до середини 2013 р. більшість придбаних предметів антикваріату була предметами вкладення вільних капіталів, які різко виникали й часто були не легалізовані. Такі предмети антикваріату купувалися за максимально високими цінами. На цей час такі предмети реалізуються з розрахунку не більше як 30–40% від цін 2008–2014 років,розповідає В'ячеслав Курилов. — Сьогодні в Києві можна купити менш ніж за 1000 дол. голландський міський пейзаж, написаний на початку ХХ століття. Це стандартних розмірів картина з майстерно прописаними будинками, скутою кригою річкою, фігурками людей на льоду й небом над ними.

Достатньо мати 2500 дол., щоб придбати французьку вітрину 1840–1850 рр. з червоного дерева, з "рідним" склом, вручну розписану пасторальними сценами.

Сьогодні купувати предмети антикваріату задля колекціонування вигідно. Цілком виправдане і вкладення капіталу з метою продажу цих предметів у майбутньому. Ось тільки прогнози настання цього майбутнього поки що не складені. Але загалом для покупця предметів антикваріату період сприятливий.

Cамоварами й грамофонами колекціонери зараз особливо не цікавляться, замість цих "лубочних" предметів стали затребуваними майстри живопису з України, такі як Тамара Хитрова й Валентина Цвєткова.

Причина такого обвалу цін на антикваріат цілком зрозуміла: в Центральну Україну вивезена величезна кількість предметів, у які вкладалися кошти на Сході, особливо в Донецькій області. Сьогодні власники цих цінностей розпродують їх за ціною, не вищою 20–30% від їхньої колишньої вартості. Попередня думка, що вкладати кошти в антикваріат — вигідно, вже не справджує себе…"

Ще одна характерна риса сьогоднішнього ринку антикваріату — небувала кількість підробок. Прогрес не стоїть на місці, і в наші дні є безліч можливостей якісно підробити предмети старовини.

Аналітики ринку стверджують, що ще в стародавньому Римі були вулички з крамницями антикваріату і старожитностей. В епоху Відродження, згідно з легендами, Мікеланджело був викритий і впійманий на штучному "зістарюванні" мармурової фігури, створеної ним і проданої пізніше одному з найвпливовіших кардиналів Ватикану.

Ринок антикваріату насичений копіями, часом висококласними. Експертизу справжності предметів антикваріату здійснюють уповноважені експерти, а їх катастрофічно не вистачає.

Для того, щоб вивезти таку копію з України, покупцеві або власникові необхідно отримати висновок уповноваженого органу про те, що цей предмет не є предметом, який належить до культурних цінностей, а у разі явно невисокої вартості купленого — надати при перетині кордону фіскальний чек про купівлю цього предмета в магазині.

Пропозиція зростатиме

2019 р., на думку аналітиків ринку, — період стагнації, що триває вже кілька років. Наразі на українському антикварному ринку спостерігається надлишок вигідних пропозицій для покупців. З одного боку, на ринку залишилися, практично, всі гравці, які обзавелися своїми антикварними салонами ще в 1990-х, тобто мають найголовніше в антикварній справі — реальні, побудовані на досвіді знання.

З іншого — в українські антикварні салони, галереї й магазини великим потоком пішли власники унікальних предметів старовини, готові продати придбаний ними у сприятливі для них часи антикваріат значно дешевше, ніж купували його в дев'яностих і нульових роках.

"Торгівля антикваріатом ведеться, за приблизними оцінками, в таких пропорціях і в таких секторах, — ділиться своїми спостереженнями В'ячеслав Курилов. — Інтернет — 50%, спеціалізовані магазини, салони, галереї — 15–20, ринки — не більш 5, з рук у руки — 25–30%.

Якщо говорити про "портрет" нинішнього покупця, то він на цей момент такий: вік понад 30 років, колекціонери, держчиновники, високопоставлені військові, громадяни України з доходом понад 3000 дол. на місяць, громадяни іноземних держав.

Якщо говорити про величину цільової аудиторії, то, з використанням маркетингового інструменту з рекламного кабінету Facebook і завдяки аналітиці Ads Manager, дізнаємося, що потенційна аудиторія України віком від 30 років, яка у Facebook цікавиться предметами антикваріату або антикварних магазинів, налічує 220 тис. чоловік…"

Говорити, що український ринок антикваріату вичерпав себе, — не варто, вважають аналітики. Сьогодні ми вже маємо надлишок пропозицій, і запаси ще великі. Існують такі предмети, як сімейні реліквії, які через скрутне становище в країні та низьке матеріальне забезпечення громадян ще тільки "вступають у гру". І обсяг цих пропозицій лише зростатиме.

Оцінювати, що відбувається на ринку, важко — через переважно тіньовий характер ринку антикваріату. 

Особлива частина ринку — копачі. З їхнього боку, стверджують колекціонери, надходять у продаж предмети начиння та зброї різних епох. Багато предметів, добутих в Одеській області та Криму (звідти ж багато підробок під скіфське золото).

Ця частина ринку повністю тіньова й завдає непоправної шкоди місцям можливих розкопок і досліджень. Порушуються історичні шари, другорядні артефакти знищуються.

Існує постійний канал витікання антикваріату на сході України, але на сьогодні, вважають аналітики, основну масу предметів антикваріату з території, тимчасово непідконтрольної Україні, вже вивезено.

Правда, ще гостріша проблема на заході України, зважаючи на близькість одразу кількох кордонів — Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини — з різними нюансами законодавства. У цих регіонах величезна кількість готівкової грошової маси, а місцеві жителі мають великий досвід нелегальної торгівлі…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво