Назад, у глухий кут?

Поділитися
Подвоєння мінімальної зарплати справді допоможе трохи зменшити провал-2016 у бюджеті Пенсійного фонду від зниження відсотка відрахування ЄСВ із зарплати, впровадженого урядом А.Яценюка. Та це станеться не за рахунок великих підприємств, адже в них частка працівників із зарплатою до 3200 грн мізерна.

Закон про подвоєння "мінімалки" завдав деструктивного удару по малому бізнесу.

Як і ліки, закон може, поряд зі своїми лікувальними властивостями, мати ще й побічні дії. Так, подвоєння з початку нинішнього року мінімальної зарплати сприяло підвищенню зарплат бюджетників. Воно ж, швидше за все, скоригує негативні наслідки торішнього зниження надходження ЄСВ, впровадженого попереднім урядом, що збільшило й так величезну пенсійну діру. Тим часом для малого бізнесу "закон про мінімалку" виявився нокаутом, наслідки якого неминуче позначаться на подальшому економічному розвитку всієї країни.

Подвоєння мінімальної зарплати справді допоможе трохи зменшити провал-2016 у бюджеті Пенсійного фонду від зниження відсотка відрахування ЄСВ із зарплати, впровадженого урядом А.Яценюка. Та це станеться не за рахунок великих підприємств, адже в них частка працівників із зарплатою до 3200 грн мізерна. Розщедритися примусили "середняків", зокрема торговельні, посередницькі та виробничі компанії, які через зарплату оптимізували податкове навантаження. Адже нерідко офіс компанії регіонального значення практично в повному складі перебував на "мінімалці" 1600 грн. При тому що реальна середня зарплата становила близько 7-8 тис. грн. Чого не скажеш про малий бізнес.

"Бути чи не бути…"

Відверті розмови з підприємцями, зайнятими у малому бізнесі, свідчать, що їхні реальні чисті доходи (після виплати податків та зарплат найманим працівникам) не перевищують 5-15 тис. грн на місяць (5-6 тис. грн щомісяця з одного міні-магазинчика). Багато їх оцінюють свій бізнес як такий, що перебуває на межі виживання. Тому будь-яка, навіть незначна негативна дія проти їхнього підприємства примушує припиняти власну справу. Частина їх уже згортають свою діяльність.

Падінню доходів сприяли такі чинники:

- різке зниження купівельної спроможності населення і споживчого оптимізму. Якщо раніше, у більш щедрі, у споживчому плані, роки, люди робили імпульсивні покупки, то тепер зазвичай обмежуються скромним "обов'язковим" набором навіть до новорічних свят, закуповуваним заздалегідь і переважно у великих супермаркетах;

- збільшення податкового навантаження;

- збільшення витрат на функціонування бізнесу (зростання орендних ставок, непомірні стрибки комунальних тарифів, особливо на електроенергію);

- зростання вартості персоналу. Інфляційні стрибки вимагали відповідної корекції оплати найманої праці.

Недивно, що для значної частини діючого малого бізнесу нова "мінімалка" поставила руба питання: закривати бізнес через нерентабельність - чи все-таки спробувати якось вискочити з лещат непомірних витрат, що не відповідають прибутковості підприємства?

У результаті, частина підприємців, які ще недавно функціонували, махнули рукою й вирішили закриватися, і цим своїм рішенням вони підтримують негативну статистику, пов'язану передусім із масовим закриттям "сплячих" СПДшників. Із 1 січня останніх несподівано примусили оплачувати свій "сон" відрахуваннями до пенсійного та інших фондів (горезвісні 704 грн ЄСВ).

Таким чином, закриваються і активні підприємці, а не тільки ті, кого держава "попросила" заплатити соціальний збір не з отриманих доходів, а за фактом їхньої реєстрації. Ця тенденція має всі підстави тривати.

Варіанти виживання

Отож закрилися й продовжують самоліквідуватися і низькорентабельні підприємці, невеликий дохід яких раніше сяк-так забезпечував утримання не тільки сім'ї підприємця, а й сімей його найманих працівників, а ще - виплати не дуже великих, зате відрахувань, які регулярно наповнювали скарбницю, зокрема від оплати ліцензій, єдиного податку, ЄСВ...

Тепер люди, котрі утримували себе та інших, самі поповнять армію безробітних або ще гірше - виїдуть піднімати економіку Польщі та інших країн, бо варіант їх переходу хай у тіньову, але економіку своєї країни виключили ті ж таки реформатори. Зокрема, на цей випадок для них передбачено космічні штрафи. Наприклад, запроваджено покарання на суму 100 мінімальних зарплат (тобто 320 тис. грн) за недопуск держінспектора з праці до перевірки підприємства. Крім того, передбачено 96 тис. грн штрафу за кожного працівника у разі виявлення інспектором порушення, наприклад за оформлення працівника на неповний робочий день, якщо фактично він працює повний робочий день.

Але такі суми штрафів за порушення трудового законодавства сумірні з 10-15-річним доходом багатьох малих підприємців, невипадково вони асоціюються в малого бізнесу зі сталінською ініціативою, що її в народі називали "законом про три колоски". Один такий штраф - і банкрутство забезпечене. І це не теорія, а нинішня практика.

Податки - по-новому, зарплату - по-старому

Проте закриються чи виїдуть у Польщу не всі. А жити ж треба. І ті, хто все ж таки ризикне залишитися в малому бізнесі, муситимуть піти навіть на надзвичайні заходи.

Витрати не можуть перевищувати доходи. Тому програма максимум - звільнити всіх "найманців". У такому разі бізнес доведеться вести самому. Ще варіант: трансформація двох робочих місць в одне. У такому разі одному працівникові доведеться (якщо він, звісно, згоден) виконувати функції двох, але за одну зарплату.

Якщо звільнити працівників не виходить, а дохід, усохлий до непристойних розмірів, не дозволяє діяти в рамках нових правил гри, доводиться просто платити податки по-новому, а ось заробітну плату на руки працівникам - по-старому. В умовах високого безробіття працівники часто погоджуються й на такий варіант виживання.

Йдуть і на інші кроки задля збереження бізнесу. Наприклад, відмовляються від усього, від чого тільки можна відмовитися. Причому такий підхід узяли на озброєння навіть великий та середній бізнес. Так, власники деяких великих магазинів уже відмовилися (повністю або частково) від послуг денної охорони. Власники бізнесу визнали, що дрібні крадіжки, яких побільшало, все одно обійдуться дешевше, ніж сьогоднішні витрати на утримання охорони.

Старі граблі

Частину з нині впроваджених новацій Україна і її економіка раніше вже проходили. Ми ще не забули, як у середині 90-х минулого століття підприємців жорстко, коли не сказати - жорстоко, штрафували за невидачу навіть одного чека, наприклад за коробку сірників. Відповідальність тоді сягала еквівалента 1-2 тис. дол. США за одну таку "непробиту" коробку. Вартість одно-двокімнатної квартири в регіонах на той час була аналогічною.

Однак слід пам'ятати й те, що неекономічні, репресивні методи управління економікою в 1990-х закінчилися глухим кутом. І тоді, щоб вийти з нього, держава указом президента країни саме й запровадила спрощену систему оподаткування, звільнивши підприємців від пресу штрафних санкцій, здатних розорити. Це дало поштовх розвиткові підприємництва, привело до зменшення безробіття і поповнення держбюджету. Нині ж відбувається все навпаки, і мало хто з чиновників замислюється, до яких наслідків усе це може призвести.

А можна ж було, впроваджуючи ті чи інші новації, просто врахувати специфіку малого бізнесу, а не стригти всіх під один гребінець. Є ж різниця між фінансовими можливостями, наприклад, великого виробничого підприємства - і підприємця з трьома найманими працівниками. Невже для того, щоб це зрозуміти, треба знову завести країну в глухий кут?!

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі