Лише один місяць простою тютюнової індустрії коштує держбюджетові 1,8 млрд грн податків - Бізнес - dt.ua

"Лише один місяць простою тютюнової індустрії "коштує" держбюджетові 1,8 млрд грн податків"

15 квітня, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №14, 15 квітня-22 квітня

Валентина ХОМЕНКО, директор асоціації "Укртютюн", добре знається й готова розказати на прикладах, у цифрах і фактах, про досягнення та перспективи тютюнової індустрії. Галузі, виробництва якої торік сплатили суму податків, що становить понад 5,4% всіх податкових надходжень до держбюджету.

 

Валентина ХОМЕНКО, директор асоціації "Укртютюн", добре знається й готова розказати на прикладах, у цифрах і фактах, про досягнення та перспективи тютюнової індустрії. Галузі, виробництва якої торік сплатили суму податків, що становить понад 5,4% всіх податкових надходжень до держбюджету. Такої суми достатньо для будівництва 5 тис. км нових доріг або утримання впродовж року Національної гвардії та Національної поліції України. Звісно, це зовсім не означає, що всі проблеми галузі вирішені...

— Які основні тенденції простежуються у 2016 р. на ринку тютюнових виробів?

— За результатами трьох місяців роботи індустрії зарано говорити про чітко сформовані тенденції. Сподіваюся, збережеться тенденція двох останніх років до зниження обсягів обігу нелегальної продукції, — результат спільних зусиль правоохоронних органів та індустрії.

Позитивною тенденцією останнього року було зростання обсягів виробництва, реалізації та експорту, відповідно, на 8,3, 3,7 та 32,5%, порівняно з 2014 р. У 2015 р. трохи змінилася структура виробництва — зросли обсяги сигарет із фільтром і, навпаки, поменшало сигарет без фільтру. Така тенденція обумовлена попитом.

— Які очікування виробників щодо акцизної політики?

— Сподіваємося, що акцизна політика буде прозорою й прогнозованою, і це дозволятиме виробникам належним чином планувати свою діяльність. У 2014 р. ставки змінювалися тричі, а загалом піднялися майже на 40%. При цьому надходження від акцизного податку зросли, порівняно з 2013 р., всього на 1%, а загальна сума надходжень від усіх податків з діяльності тютюнової індустрії навіть зменшилася. У 2015 р., коли ставки акцизного податку не змінювалися впродовж року, картина зовсім інакша. До бюджету перераховано понад 25 млрд грн усіх податків, з яких понад 22 млрд акцизного податку, що становить, відповідно, 120,7 і 122,9%, порівняно з попереднім роком.

Також сподіваємося, що в поточному році буде переламано нарешті багатолітню традицію приймати податкові зміни за кілька днів до нового бюджетного року. Норми Податкового і Бюджетного кодексів мають виконуватися не тільки платниками податків. Ми очікуємо від уряду і парламенту дотримання базових принципів податкової політики.

Очікуємо також відмови від практики популізму та переходу до практики економічного прагматизму при запровадженні нових ставок акцизного податку на тютюнові вироби. Ставки не можуть бути високими чи низькими, вони мають бути економічно обґрунтованими, з урахуванням цілої низки чинників. Доволі часто у ЗМІ подається інформація, що, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, наша держава взяла на себе зобов'язання протягом двох років привести ставки акцизного податку до рівня, визначеного в ЄС. Ця інформація недостовірна, оскільки графік імплементації встановлює Рада Асоціації — колегіальний орган, до складу якого входять представники ЄС та України. Поки що такого графіка не встановлено. Відповідно до положень Директиви Ради №2011/64/ЄС, збільшення ставок акцизного податку до передбаченого рівня держави-члени мають проводити поступово, що, за логікою Ради Євросоюзу, повинно забезпечити мінімізацію можливих негативних наслідків від реалізації такого кроку. Як свідчить практика, новим членам ЄС для підвищення ставок акцизного податку до відповідного рівня знадобилося 12—15 років.

— Які зміни передбачаються в законодавчому регулюванні виробництва та обігу тютюнових виробів?

— Інтерес законодавців до регулювання у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів традиційно високий. За час роботи Верховної Ради поточного скликання зареєстровано 28 законопроектів, які стосуються регулювання тютюнової галузі.

Найбільш масштабним, з погляду пропонованих новацій, є проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну" (№2820), який пропонує запровадити радикальні зміни в частині виробництва та маркування тютюнових виробів.

Автори законопроекту стверджують, що пропонують імплементувати в законодавство України положення Директиви 2014/40/ЄС від 3 квітня 2014 р. Однак докладний аналіз положень законопроекту свідчить про інше. Порядок його підготовки та реєстрації також далекий від європейських стандартів.

Уперше законопроект було зареєстровано під №2430, однак ініціатори відкликали його, щоб змінити головний комітет з податкового — на комітет з питань охорони здоров'я (хоча за своїм змістом законопроект належить саме до предмету відання податкового комітету).

Всупереч твердженням ініціаторів законопроекту, Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає необхідність імплементації в українське законодавство Директиви 2001/37/ЄС, а не Директиви 2014/40/ЄС. Згідно з Угодою, відповідні зобов'язання України можуть бути змінені виключно шляхом внесення поправок Радою асоціації, яка має, серед іншого, визначити терміни імплементації певних положень у законодавство України. Таких поправок досі не внесено.

Безперечно, Україна повинна виконувати взяті на себе зобов'язання в межах Угоди про асоціацію. Водночас, імплементація Директив має відбуватися в межах визначених процедур, законопроекти мусять передбачати перехідні періоди, які б давали можливість виробникам забезпечити виконання законів, законодавчі норми повинні бути чіткими та зрозумілими.

Абсолютно нелогічним видається прагнення запровадити положення Директиви 2014/40/ЄС в Україні синхронно з ЄС. Директива готувалася майже 15 років, однак навіть у країн-членів ЄС немає єдиного розуміння щодо застосування деяких її положень. Єврокомісія досі не видала всіх передбачених Директивою імплементаційних актів. На сьогодні лише 7 країн-членів ЄС (Бельгія, Естонія, Італія, Литва, Мальта, Португалія та Словаччина) із 28 імплементували положення Директиви у своє законодавство, при цьому деякі країни розглядають можливість перенесення терміну запровадження Директиви. Триває позов Республіки Польща до Європарламенту і Ради ЄС стосовно правомірності низки положень Директиви.

Слід окремо зазначити, що текст законопроекту підготовлений на основі некоректного перекладу норм Директиви (офіційного перекладу досі немає). Порівняння законопроекту з оригінальним текстом Директиви свідчить про численні неузгодженості між ними. У законопроекті використовується нехарактерна для національного законодавства термінологія та нечіткі формулювання, що робить деякі його положення непридатними для застосування.

Впровадження істотних змін щодо продукту та упаковки потребуватимуть від виробників значного обсягу заходів, зумовлених необхідністю переналадки наявного та придбання нового обладнання (за попередніми розрахунками, його вартість становитиме 1,4 млрд грн). Тим часом, у світі є лише кілька компаній, що виробляють таке обладнання. Вони не зможуть одночасно забезпечити підвищений попит на обладнання у зв'язку із запровадженням Директиви у країнах-членах ЄС. Важливо не допустити призупинення виробництва, яке за певних обставин можливеу зв'язку з необхідністю закупівлі, монтування та налагодження нового обладнання (за попередніми підрахунками, знадобиться, щонайменше, 18 місяців). Лише один місяць простою "коштує" держбюджетові
1,8 млрд грн податків.

Українськіфабрикивтратять поточний експорт, оскільки не зможуть одночасно експлуатувати два комплекти обладнання — для виробництва для ринку України і на експорт. За даними ДФС, у 2015 р. було експортовано тютюнових виробів на загальну суму 278,6 млн дол. США. При цьому Україна не має і не отримає вільної торгівлі тютюновими виробами з ЄСчерез перешкоди правил походження, що містяться в Угоді про асоціацію. Зазвичай адаптація технічного регулювання до вимог ЄС супроводжується відкриттям європейського ринку, однак не в цьому випадку. 

Крім того, розміщення на упаковці тютюнових виробів комбінованих медичних попереджень, які передбачені законопроектом, потребує перенесення акцизних марок на іншу частину упаковки (вони не повинні перекривати попередження і водночас мають розриватися при відкритті упаковки). Однак перехідного періоду для їх перенесення законопроект не передбачає (навіть попри те, що Директива надає додаткових три роки перехідного періоду для такого перенесення).

Зважаючи на поточну економічну ситуацію в державі та частку податкових надходжень від діяльності тютюнової індустрії в держбюджеті, такого роду регулювання, на мою думку, є, щонайменше, безвідповідальним і суперечить поставленим завданням. Я б не хотіла, щоб це сприймалося як небажання імплементувати положення Директиви ЄС у національне законодавство. Закони мають бути якісно підготовленими, що унеможливлювало б різне тлумачення їх положень та передбачало б реалістичні перехідні періоди для їх реалізації, а не збірником неякісно перекладених окремих частин Директиви.

— Тобто якщо цей законопроект не приймуть, індустрія зможе працювати спокійно?

— Ні, звичайно. Окрім нього, є ще багато непродуманих або спірних ініціатив. Наприклад, три законопроекти щодо стимулювання вітчизняного виробництва тютюну, якими передбачається обов'язкове включення вітчизняного тютюну до складу тютюнових виробів, віднесення вітчизняних виробників тютюнової сировини до платників єдиного податку четвертої групи, п'ятиразове збільшення ставок ввізного мита на тютюн та промислові замінники тютюну. Ці законодавчі ініціативи — ще один приклад необґрунтованих регуляторних заходів, оскільки пропонуються неринкові регуляторні механізми, а положення законопроектів суперечать вимогам СОТ, Угоди про асоціацію та Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.

Крім того, ініціатори вочевидь не обізнані зі специфікою виробництва й не уявляють, до чого призведе реалізація запропонованих змін. У виробництві сигарет здебільшого використовується тютюн особливих сортів. Його належна якість може бути забезпечена виключно у тому разі, якщо він вирощується у тропічному або субтропічному кліматі. Ніхто не змінюватиме рецептуру світових брендів для окремо взятого українського ринку. Слід враховувати і те, що обсяги виробництва тютюну в Україні — мізерні. Їх недостатньо для забезпечення 30% вітчизняної сировини у виробництві тютюнових виробів.

Ще одна масштабна ініціатива — спроба запровадити так звану електронну систему контролю за обігом підакцизних товарів. Упродовж року ДФС України розроблено кілька проектів на цю тему. Попри слово "електронна" в назві, відповідна система не передбачає відмови від паперової акцизної марки. При цьому механізм формування її вартості залишається непрозорим. У межах системи також пропонується запровадити електронні акцизні накладні, які всі учасники ринку, від виробника до роздрібного продавця, мають заповнювати вручну, щоразу повторюючи інформацію, включену до цифрового елементу акцизної марки. Уявляєте цей обсяг документів і кількість допущених при заповненні помилок? Будь-яка помилка призводитиме до зупинки діяльності оператора ринку і штрафу. В результаті, контроль не покращиться (порівняно з сучасним його станом), однак навантаження на бізнес зросте в рази. І найпарадоксальніше те, що акциз уже сплачено наперед, під час придбання марок акцизного податку. Таким чином, штрафи сплачуватимуться не за несплату податку, а за помилку, допущену при наданні безпідставно великого обсягу інформації.

Індустрія підтримує повністю автоматизовану електронну систему контролю на основі технології Codentify, вже апробовану на наших виробництвах, і пропонувала ДФС розглянути можливість її запровадження в Україні. На жаль, поки що контрольний орган віддає перевагу іншій системі, попри всі її численні недоліки.

— Які зміни, на ваш погляд, необхідно внести до законодавства, що регулює галузь?

— Ми бачимо необхідність насамперед у системному вдосконаленні законодавчих норм, які так чи інакше стосуються протидії незаконній торгівлі тютюновими виробами. Насамперед, індустрія всебічно підтримує ідею запровадження кримінальної відповідальності за незаконне переміщення тютюнових виробів на митну територію країни та з України у країни ЄС. Звісно, йдеться не про кілька блоків сигарет, а про великий чи особливо великій розмір. Незаконне ввезення тютюнових виробів є надприбутковим бізнесом, який важко налякати штрафами на будь-яку суму. Водночас, на наш погляд, запровадження кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі могло б позитивно позначитися на ситуації. Також слід чітко розмежувати адміністративну та кримінальну відповідальність за аналогічні правопорушення. Наразі їх межі розмиті, що дає можливість порушникам використовувати корупційні механізми та ухилятися від кримінальної відповідальності, відбуваючись адміністративними штрафами.

Є потреба в регламентації порядку знищення конфіскованого обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів. Закон вимагає його знищення, однак на підзаконному рівні процедуру досі не встановлено, що, фактично, блокує виконання норм закону. Індустрія також бачить необхідність у встановленні громадського контролю за знищенням конфіскованих тютюнових виробів. Принаймні її представники мають бути присутніми під час цієї процедури. Нам відомі випадки, коли на папері конфіскат знищували, однак на практиці начебто знищена продукція якимось магічним чином знову з'являлася на ринку.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24, 22 червня-25 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво