Кіпр: експропріація експропріаторів? - Бізнес - dt.ua

Кіпр: експропріація експропріаторів?

29 березня, 2013, 20:35 Роздрукувати Випуск №12, 29 березня-5 квітня

Швидше за все, пригоди вкладників усіх банків острова ще далекі від завершення. І не виключено, що це стосується не тільки вкладників банків кіпрського офшору.

Один російський губернатор на засіданні уряду регіону іронічно прокоментував рішення влади Кіпру списати частину депозитів у місцевих банках: "Гроші ні в кого не пропали?". Коли присутні оцінили жарт, глава регіону продовжив: "Шкода, малувато, треба було відсотків 70 забрати. І надрукувати поіменно вкладників, щоб ми довідалися, хто такі — російські патріоти, а хто такі — російські кіпріоти".

Пральна машинка зламалася

Податковий рай на Кіпрі, значною мірою експлуатований російськими й українськими олігархами, продавцями банків та інших великих активів, злодійкуватими чиновниками й рештою "несвідомих елементів" прямо або через афілійовані компанії, які використовували рахунки популярного офшора, нарешті коли й не ліквідований, те вже точно зазнав відчутних втрат. Європейські політики, не бажаючи оплачувати рахунки сумнівного походження, прискорили те, на що політикам українським не вистачало ні сили, ні волі, ні бажання впродовж двох десятків років. Тепер, схоже, українські оптимізатори та їхні російські колеги, які не встигли вивести свої кошти, заплатять податки за повною програмою. Тільки підуть не у вітчизняну скарбницю, а послужать корисній справі збереження міцності європейської спільноти і грошової одиниці Євросоюзу.

Одне слово — експропріація (новолат. expropriatio — позбавлення власності, від лат. ех — від і лат. proprius — власний) — примусове відчуження майна або активів приватних власників.

Однак помиляється той, хто думає, що це кінець. Євротрійка (Європейський центробанк, Єврокомісія та Міжнародний валютний фонд) усе-таки знайшла точку компромісу і з Росією (що жорстко пригрозила обвалити євровалюту зниженням її запасів у своїх золотовалютних резервах), і з кіпріотами, які загрожували нескінченними демонстраціями та акціями непокори.

Росіянам пообіцяли не акцентувати репресивні заходи саме на російських (на думку європейців — "брудних") грошах і взагалі, не зважаючи на національність, потрусити багатих вкладників лише двох великих банків. У відповідь росіяни пообіцяли без скандалу вирішити питання бодай із пролонгацією раніше виданого кредиту на 2,5 млрд євро.

Кіпріотам же пообіцяли не зазіхати на "святе" — "народні" гроші до 100 тис. євро — "на машину", "на дім", "на старість". Місцеві жителі зраділи й готові до походів у банки, щоб без зволікань забрати свої кревні кошти.

Пригоди тільки починаються

Проте ніякого "хеппі енду" не буде. Швидше за все, грошей не вистачить навіть тим, кому це обіцяно, а якщо й вистачить, то вочевидь ненадовго.

10 млрд євро від пакета допомоги та ті кошти, які експропріюють у вкладників банків, — лише малий перепочинок, відстрочка. Дуже скоро Кіпр попросить нових вливань.

А виходів із ситуації лише три:

— нові велетенські транші євродопомоги;

— заморожування певної частини вкладів у всіх банках на невизначений час;

— негайні революційні структурні реформи економіки, зменшення виплат держслужбовцям та "соціалки".

Утім, третій варіант, очевидно, вважається просто непристойним і тому навіть не розглядається й не пропонується.

Негайному банкрутству банківської системи Кіпру вдалося запобігти, але захисту від дефолту в перспективі поки що не знайдено. Розробка газових родовищ існує лише на папері. Ні сільське господарство острова, ні туризм не в змозі замінити банківський сектор, який буде радикально скорочений. Зруйновано основу економіки Кіпру. Чим кіпріоти повертатимуть узяте в борг, за рахунок чого виплачуватимуть депозити, гроші з яких "потонули" у Греції, під які активи проситимуть нових позик — невідомо.

Тому, швидше за все, пригоди вкладників усіх банків острова ще далекі від завершення.

І не виключено, що це стосується не тільки вкладників банків кіпрського офшору.

"Схема порятунку банків Кіпру за рахунок коштів приватних інвесторів стане моделлю для майбутніх пакетів допомоги в рамках єврозони. Європейські лідери мають намір тепер "зміщувати ризики" оплати програм порятунку банків із платників податків на приватних інвесторів", — заявив міністр фінансів Нідерландів через лічені години після того, як у Брюсселі президент Кіпру Нікос Анастасіадіс і представники Єврогрупи узгодили рішення з антикризової програми для острівної держави.

Можливо, підкреслюючи таким чином ризики банківських депозитів, європейська влада підштовхує населення ЄС не складувати особисті заощадження у фінустановах, а активно інвестувати їх у нерухомість, акції, ринок нових автомобілів, що падає, нарешті — просто в споживчі товари, стимулюючи тим самим мляве внутрішнє споживання в цілому та реанімуючи ринок праці.

Демонстрацій олігархів не буде

Утім, основна частина постраждалих вкладників (близько 42% вкладів у системі перевищують суму 100 тис. євро) навряд чи звертатиметься зі скаргами в Міністерство внутрішніх справ або пікетуватиме посольство Кіпру в Києві чи в Москві. Інакше у влади можуть виникнути закономірні запитання — "откуда дровишки?", "як зароблені?", "чому вони не на рахунках фінансових установ тих країн, у яких отримано дохід, і чи всі податки рідній державі з них сплачено?".

Між іншим, одкровення службовців основних фінансових установ Кіпру на інтернет-форумах свідчать, що навіть досить значні депозити колишніх і чинних чиновників різних держав не порівняти з прямо-таки гігантськими сумами поточних рахунків юридичних осіб.

Таким чином, практично всі жорсткі заходи буде спрямовано на багатих власників вкладів і поточних рахунків у певних банках із сумою "100 тис. плюс". Поки що це стосується клієнтів лише двох фінустанов, але є велика підозра, що вкладники інших банків також будуть ущемлені тією або іншою мірою. В арсенал "надзвичайки", своєрідного "розкуркулювання", напевно ввійдуть: податки, обмеження на зняття готівки у банках, заборона на дострокове зняття грошей з депозитів, обов'язкова реструктуризація термінів закриття депозитів, заборона або обмеження на відкриття нових рахунків, заборона на оготівковування чеків. А також — обмеження міжбанківських операцій, платежів і переказів, інших операцій у рамках одного або кількох фінансових установ, обмеження на використання дебетових, кредитних та інших карт. Є й оригінальніші пропозиції. Наприклад, примусова конвертація вкладів у твердій валюті в акції... кіпрських банків. А головне — прийняття документа, який дозволить міністрові фінансів або голові ЦБ Кіпру запроваджувати будь-які інші заборони, які вони вважатимуть за необхідні для збереження громадського порядку та безпеки.

Безумовно, уроки Кіпру ввійдуть не лише в економічну історію. Насамперед вони стануть наукою для простих вкладників, які нарешті зрозуміють, що будь-які фінансові установи, навіть "під дахом Євросоюзу", все-таки можуть збанкрутувати, а високі депозитні відсотки — це лише плата за високі ризики.

Можливо, ці уроки спонукатимуть владу країн, чиї багаті громадяни у примусовому порядку в тій або іншій формі заплатять податки у скарбницю іншої держави, нарешті перейнятися проблемою створення в себе зони максимального спрощення та сприяння бізнесу, справедливого оподаткування для всіх.

Обскубані вкладники

До речі, величина експропріації (європейці скромно називають її внеском вкладників у фінансову стабільність Кіпру) поки що точно не відома. Одне можна сказати напевно — вибірковий дефолт банківської системи Кіпру де-факто відбувся. Основний тягар втрат, крім багатих кіпріотів, ляже насамперед на російських оптимізаторів, меншою мірою — українських та небідних представників інших країн СНД і Китаю.

Авжеж, китайців теж не попередили. Гроші інвесторів КНР також заморожені. Не так багато, але все-таки... За оцінками експертів — близько
5 млрд євро. Китайські гроші надходили на острів в основному заради отримання посвідки на проживання.

А ось Великобританія та Нідерланди, швидше за все, компенсують втрати своїм громадянам, як це вже було після жовтня 2008-го, коли практично одночасно завалилися три найбільших банки Ісландії.

До речі, ще восени 2012 р. німецький журнал Spiegel попереджав, що основними компенсаторами європейської допомоги Кіпру будуть "багаті росіяни, які інвестували туди нелегальні кошти".

Корінним жителям острова теж несолодко

Безумовно, непрямого, але не менш потужного удару зазнають і жителі республіки Кіпр.

Адже банки — це не бетонні коробки з вивіскою та ліцензією, це передусім згусток довіри вкладників, зароблена десятками років бездоганна репутація.

Що стосується Кіпру — це сектор, у якому трудиться величезна армія юристів, аудиторів, бухгалтерів, адміністраторів та інших офісних працівників. Поки що не вимальовуються варіанти, які не дозволять армії банківських службовців острова замінити статусні офіси на сільськогосподарські поля чи фірми з обслуговування багатих туристів.

Природно, планка доходів трудового населення значно знизиться, а частота особистих дефолтів, навпаки, зросте. Знизиться й здатність кіпріотів виплачувати взяті в період загального благоденства кредити на авто, апартаменти та бізнес, і, навпаки, підвищиться й так високий градус проблем банківської системи у зв'язку з лавиноподібним зростанням "поганих" кредитів.

З допомогою євротрійки банківська криза, можливо, й перейде у мляву стадію, але всі розуміють, що дефіцит скарбниці все одно доведеться вирішувати традиційними способами — зниженням непомірних виплат держчиновникам і зниженням соціального навантаження на бюджет.

Великі витрати кіпріотам більше не по кишені. А інакше не тільки банківська система, а й уся економіка острова скоро "піде на дно". І цілком реальною стане ситуація, коли багато кіпріотів, як росіяни й українці в бурхливі 90-ті минулого століття, скуповуватимуть у місцевих супермаркетах цукор, борошно, рис та інші продукти...

Навіть повне вирішення фінансового аспекту кризи лише відтермінує економічні проблеми країни (різниця в конкурентоспроможності та продуктивності праці, порівняно з іншими країнами ЄС), але не розв'яже їх.

Проблеми Кіпру в Україні

За даними Державної служби статистики, на Кіпр припадає найбільша частка — 17,3 млрд дол. — із 54,5 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, залучених за всі роки незалежності України (з 1991 р.).

Тільки у 2012 р. зареєстровані на Кіпрі інвестори вклали 3,9 млрд із 4,1 млрд дол. прямих іноземних інвестицій (у 2011 р. — 2,6 млрд із 4,6 млрд дол.).

Офіційно зареєстровані інвестиції українських інвесторів в економіку Кіпру становили на 1 січня 2013 р. 5,8 млрд дол., порівняно з 6,3 млрд рік тому.

Особисті і корпоративні фінанси багатьох "кіпріотських" українців за будь-яких розкладів схуднуть. Отже, приплив прямих іноземних інвестицій принаймні зменшиться . І сума його залежатиме не так від бажання великого українського бізнесу повертати капітали на батьківщину, як від рішення Єврокомісії, МВФ та самих кіпріотів — наскільки широко буде відкрито фінансові шлюзи. Менше інвестицій означає менше грошей в економіці країни, менше модернізацій, інновацій, нових проектів, нарешті — менше робочих місць.

З іншого боку, репутаційні втрати для острова колосальні. Нерозумно українським оптимізаторам наступати на ті самі граблі й виводити нажите "непосильною працею" з України у фінансове пекло. Навіщо бігти туди, де ще гірше?

Звісно, з часом великий бізнес знайде нові офшорні території і розмістить свої офіси та капітали в країнах із більш стійкою банківською та цивілізованою судовою системами, які не залежатимуть від політичної кон'юнктури.

Проте напрацювання нових схем забере певний час, тому частина капіталу може вимушено затриматися в Україні, трохи компенсуючи відсутність інвестицій із Кіпру.

Принаймні те, що для Євросоюзу і Росії — копійки, для України в її нинішньому становищі досить серйозні гроші, дарма що, на думку експертів, російських грошей на острові зависло на порядок більше, ніж українських (понад 25 млрд євро проти, максимум, 3,5 млрд євро). Слід зазначити, що за два останніх роки значна частина українських оптимізаторів усе-таки вивели свій кеш із фінансових установ Кіпру в надійніші країни. На думку спеціалістів, економіка острова Кіпр надто мала й низькопродуктивна для залучення по-справжньому "великих" грошей, і справді великі "акули" зі східноєвропейського напряму не постраждають.

Безумовно, відлуння фінансового землетрусу вплине на економічну погоду в нашій країні. Уже тепер зрозуміло, які вітчизняні галузі відчують ризики насамперед. Так, на підприємства української промисловості з Кіпру надходило близько 28% загального обсягу інвестицій, у фінансові установи — 26%, в організації, які здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям, — близько 26%.

І ще — дані про інвесторів, котрі працюють в Україні через зареєстровані на Кіпрі компанії, завжди були особливо засекреченими. Можливо, зовсім скоро українці знатимуть своїх "героїв" в обличчя. Якщо реалізацію деяких проектів в Україні буде в пожежному порядку припинено, це стане непрямою ознакою експропріації групи компаній чи фізичної особи, котрі її проводили. 

Правда, це зовсім не означає, що всі українські компанії, які найближчим часом не відчуватимуть тимчасових фінансових труднощів, автоматично можна зарахувати до "білих і пухнастих". Адже відомо, що багато фірм, прописаних на острові Кіпр (із тією ж таки метою виведення своїх доходів з-під оподаткування в Україні), все одно вийдуть сухими з води. Все просто: маючи офшорну реєстрацію, свої основні кошти вони зберігали в банках інших країн, наприклад швейцарських, використовуючи кіпрські рахунки лише як транзитні.

Стабілізаційний фонд від землетрусу потужністю 10 балів

Фінансові потрясіння Кіпру стали неминучими не тоді, коли іноземні товстосуми почали використовувати банківську систему острова як пральню, а коли країна стала жити не по кишені.

Місцева влада наобіцяла населенню більше, ніж могла заробити країна, навіть із урахуванням нескінченних бонусів від зберігання й використання гігантських грошових мас. Кіпріоти почали з розмахом витрачати незароблене, та ще й грецького "сміття" нахапалися, і ось чим це закінчилось.

Руйнування банківської піраміди Кіпру розкрило ще одну мега-проблему, яка, швидше за все, з часом стане основною причиною наступної світової фінансово-економічної кризи.

Причому якщо умовно кризу 2008 р. можна прирівняти до землетрусу потужністю 3—4 бали, то фінансові катаклізми майбутньої цілком можуть потягнути на 9—10 балів.

Річ у тому, що в масштабі світової економіки значна частина грошової маси крутиться без товарного покриття, завдяки в т.ч. піраміді деривативів. Масштаб співвідношення грошове повітря/реальні активи — як мінімум, десятикратний.

Причому незабезпечений грошовий навіс у світовій економіці останніми роками збільшується "не щоднини, а щогодини" завдяки програмам так званого кількісного пом'якшення, на яке, як на голку, "підсіли" практично всі найбільші економіки світу.

Саме тому в особистих фінансах кожного індивіда має стати власний стабілізаційний фонд. Це, звісно, може бути й депозит у дуже надійному банку. Хоча, як свідчить досвід Кіпру та безліч інших прикладів в історії, ідеальних банків не буває. А з урахуванням одного з основних фінансових векторів нашого часу — поступового знецінення паперових грошей, на "чорний день" усе-таки краще приберегти якийсь базовий актив (попри все розмаїття інструментів заощаджень, справді достойних "тем" досить мало).

Наприклад, це може бути квартира або офіс із перспективним, із погляду ліквідності, місцем розташування. Їх навіть у скрутний час можна здати й отримувати хоч якийсь регулярний дохід. Якщо таким активом будуть акції компаній, то обрані підприємства мусять мати бездоганну дивідендну історію та низьке боргове навантаження. Принаймні інвестувати у власне майбутнє необхідно продумано: купувати на прогнутому ринку хороше і якісне, уникаючи дешевизни.

Ну а висновок із експропріації по-європейському для нашої країни має бути лише один. Уся територія держави Україна рано чи пізно просто зобов'язана стати великою офшорною зоною, де вже не працюватиме правило "своїм — усе, ворогам — закон". Терміново потрібен свій власний "офшор" для вільного від свавілля чиновників і контрольних органів малого та середнього бізнесу, чесного і порядного великого бізнесу та місцевого населення в цілому.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво