Інфляційний податок - Бізнес - dt.ua

Інфляційний податок

6 березня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №8, 6 березня-13 березня

Навіть бюджетні орієнтири, задані чиновниками, позначили планку цьогорічної інфляції на надвисокому рівні — 26%. Реально ж щодо низки товарів першої необхідності офіційного інфляційного порога досягнуто і з запасом перекрито вже до кінця лютого. Схоже, гривня заразилася ефектом "гарячої картоплі". Споживачі поспішають "скинути" її якнайшвидше, побоюючись нового зростання цін на товари першої необхідності…

 

ПІСЛЯ ДЕВАЛЬВАЦІЙНОГО УКРАЇНЦІ ЗАЗНАЛИ ЩЕ Й ІНФЛЯЦІЙНОГО УДАРУ

— Я не переживаю за курс долара — усі гроші вклав у долар.

— Може, все-таки — у долари?

— Та ні, саме в долар, на два забракло гривні.

З Інтернету

 

Навіть бюджетні орієнтири, задані чиновниками, позначили планку цьогорічної інфляції на надвисокому рівні — 26%. Реально ж щодо низки товарів першої необхідності офіційного інфляційного порога досягнуто і з запасом перекрито вже до кінця лютого. Схоже, гривня заразилася ефектом "гарячої картоплі". Споживачі поспішають "скинути" її якнайшвидше, побоюючись нового зростання цін на товари першої необхідності…

Для довідки. Інфляційний податок — економічні втрати, яких зазнають власники грошей. Ці втрати пов'язані зі зменшенням цінності грошей унаслідок інфляції, з одночасним присвоєнням вигоди центром емісії, який спричинив інфляцію. У сучасному світі центрами емісії управляє держава, отже, з власників грошей стягується прихований податок.

Чималі ціни обіцяють ґрунтовно підрости

Якщо 2014-й був роком початку девальвації національної грошової одиниці, то 2015-й обіцяє стати безпрецедентним інфляційним роком.

Ще наприкінці лютого покупці, які відвідали магазин одного з найбільших мережевих операторів дрібногуртової торгівлі, були неприємно здивовані. Замість звичних в останні роки трьох розрахункових кас у торговельній точці працювали 12. Однак навіть максимальна кількість пунктів розрахунків не могла належно впоратися з небаченим потоком покупців, які змітали з прилавків буквально весь асортименти товарів, та так, що деякі полиці порожніли на очах.

Не допоміг і обмежувальний метод 1990-х, тобто спроба адміністрацій багатьох супермаркетів обмежити видачу товару в одні руки.

Замість звичних п'яти—семи хвилин біля каси черги розтяглися на години очікування. Скоротити час стояння в них можна було зайнявши чергу відразу, щойно ввійшов до торгового центру.

Причина несподіваного ажіотажу (що на порядок перевищив навіть новорічний) — анонсоване майже всіма виробниками й постачальниками тотальне подорожчання товарів першої необхідності.

Отже, чималі ціни обіцяють іще ґрунтовно підрости. І це після тієї відвертої дефляції або інфляції, що балансує на значеннях, близьких до нульових, яка спостерігалася в економіці України в 2013-му. В 2014-му ситуація докорінно змінилася, хоча ціни піднімалися дрібними кроками по 2—5% на товари вітчизняного виробника й трохи більше — на товари "забугорного" походження. Населення й бізнес сподівалися на відродження стабільності та прогнозованості. Схоже, нині ілюзії вже розвіялися. Ми впевнено повертаємося в забуті 1990-ті.

Гривню "скинули з даху"

Рівень зарплат українців не витримав конкуренції з зарплатами жителів Гани, Бангладеш і Замбії. Ще зовсім трохи — і співвітчизники, які отримують мінімальну зарплату, працюватимуть за один долар на день. Світовий банк як поріг абсолютної бідності визнає існування людини на суму менше ніж 1,25 дол. США на день. Ще восени минулого року міжнародна благодійна організація Helpage International склала рейтинг найкращих країн для проживання людей похилого віку. В індексі, що оцінює рівень життя людей похилого віку, Україна опустилася з 66-го на 82-ге місце, поступившись однією позицією Гані й обігнавши на один пункт Марокко. Цей показник є найгіршим для Східної Європи.

Свіжих даних по 2015 р. немає, але не виключено, що за кілька минулих місяців ми стали одними з антилідерів списку.

Восени минулого року, коли гривню не просто відпустили у вільне плавання, а відверто "скинули з даху", ціна імпорту злетіла до небес, а до грудня почали підтягуватися й ціни на вітчизняне. І якщо Новий рік українцям ще вдалося відсвяткувати за більш-менш адекватними цінами, то після свят імпорт злетів кількаразово, а на довгу низку чисто українських товарів виробники для початку анонсували подорожчання від 10 до 50%.

Особливо боляче вдарили по гаманцю споживача такі соціально значимі товари, як цукор (важко повірити, але ще зо два тижні тому він коштував менше ніж 10 грн/кг, а тепер його просто немає на багатьох гуртових базах), уся без винятку кондитерка, хлібобулочні вироби. Ще на початку осені буханець "соціального" сірого хліба можна було купити за 3,9 грн, два тижні тому ті самі торговельні точки відпускали його по 6,35 грн, нинішня ціна — вже 8 грн, тобто підсумкове подорожчання — вдвічі. Баночку сардин, які не всяка кішка погодиться їсти, ще можна купити за двадцятку. Цей же продукт днями можна було зустріти в маркеті по 33,5 грн за баночку далеко не делікатесної риби. Зовсім недавно за такою ціною реалізувалася 140-грамова баночка червоної ікри. З олією взагалі окрема історія: на цей продукт, який подорожчав за останні дні "всього лише" на 50—80% (залежно від регіону), покупці влаштували справжнє полювання, побоюючись подальших цінових стрибків. Оскільки це продукт тривалого зберігання, запасалися найчастіше на рік. Там, де ще восени 900-грамова пляшка олії продавалася по 14 грн, зараз її пропонують майже по 30 грн. Зашкалюють ціни на всі спеції й приправи, на мелену і розчинну каву, а всі різновиди чаю взагалі "полетіли в космос". Майже всі товари побутової хімії після Нового року дорожчали мало не щотижня, деякі позиції асортиментів подорожчали майже до 100% за один місяць!

Трохи менше подорожчали соки, харчова сода, масло, сир, м'ясні й макаронні вироби, а також "народна" мівіна.

Зрозуміло, що ажіотаж уже пішов на спад, і навіть ціни на деякі продукти першої необхідності значно відкотяться, та тільки цін таких, як раніше, не буде вже ніколи. При цьому 26-відсоткова річна інфляція залишається фантазією чиновника.

У мережевих магазинах електроніки, ще рік тому вщерть забитих європейськими товарами, торговельні площі тепер забиті китайськими виробами зовсім іншого класу. Ну а те, що залишилося від техніки відомих європейських брендів, виставлено просто за фантастичними цінами. Тепер, приміром, на хороший холодильник відомої європейської марки багатьом українцям і за два-три роки не накопичити.

Товари не першої необхідності, серед яких, приміром, одяг і взуття відомих світових брендів, українці дедалі частіше змушені замінювати "базарно-лотково-перехідним" асортиментом.

Фінансова нестабільність ударила по купівельній спроможності населення, одночасно накрутивши орендну плату в магазинах. Працювати в таких умовах підприємцям просто невигідно, саме тому безпрецедентна за останні десятиліття кількість приміщень виблискує порожніми вітринами й вивісками "оренда-продаж" навіть у прицентральних районах великих міст, що раніше було немислимо.

Україна ризикує стати країною, де більшість населення знову, як і в 1990-ті, почне вдягатися на ринках і в "планетах секонд-хенд".

Інфляція без спіралі

Чи не вперше в історії країни інфляція розкручується без спіралі, тобто не супроводжується зростанням заробітних плат і доходів, що може незабаром призвести до повномасштабної соціальної катастрофи й остаточного знищення споживчого попиту на тлі парадоксального зростання цін. Причиною шалених цін у країні стало не зростання добробуту населення й попиту на товари, а зростання витрат, скажене підвищення собівартості, викликане зростанням ціни на імпортний складник виробництва.

Уже зараз для переважної більшості українців стали недоступні не тільки електроніка, елементарна побутова хімія та багато якісних продуктів, а й медицина. Більшість галузей країни так чи інакше критично імпортозалежні, а отже, питання курсової стабільності безпосередньо стосується відпускних цін виробників і цінників гуртової та роздрібної торгівлі.

Інфляцію, що величезною хвилею накриває країну, спричинила передусім саме валютна нестабільність. Ціла низка системних помилок, яких припустилися торік, призвела до багаторазової девальвації національної грошової одиниці, що своєю чергою послужила драйвером запуску немислимої цінової гонитви.

Чорний ринок запиває шампанським

Критичні помилки чиновників добре відомі. Саме вони призвели до того, що нормальна маржа купівлі-продажу валюти найчастіше збільшилася як у банках, так і на чорному ринку з 5—10 коп. зразка 2013 р. (навіть не віриться, що таке було) до 5—7 грн цього року. Серед цих помилок, зокрема, такі.

1. Запровадження обмежень на доступ вкладника до власних валютних вкладів. Еквівалент доступних до щоденного зняття коштів спочатку дорівнював 1200 дол. США, або 920 євро. Презентом до такої опції стало щоденне знемагання в чергах біля валютних кас фінансових установ для охочих зняти кошти на велику покупку, поїздку у відпустку або на лікування. На цей час еквівалент доступних коштів обмежено сумою близько 600 дол., або приблизно 450 євро. Тільки вкладники з дуже міцними нервами могли спокійно спостерігати за тим, як обмежуються їхні права на одномоментне зняття власних накопичень.

2. Відсутність мораторію на дострокове розірвання депозитних договорів. У чиновників досить коротка пам'ять. Не треба було навіть винаходити велосипед — цей інструмент був успішно апробований у попередні складні роки. Найближчим часом цей метод, скоріш за все, застосують, однак запізнення таке велике, що ефект буде мінімальним.

3. Оподатковувати вклади можна й треба, і так роблять в усьому світі. Та тільки робити це в розпал валютно-банківської лихоманки — влітку 2014-го — напевно, не слід було. Запровадження спочатку 15, а потім (у 2015 р.) — 20% податку на депозити лише підлило бензину у вогонь нестабільності.

4. Запровадження 2% пенсійного збору з покупки валюти. Знову ж таки захід (у мирний "валютний" час) нормальний, але несвоєчасний. Не в умовах же граничної нестачі валюти в країні, пов'язаної, зокрема, і з втратою "валютодобувних" промислових підприємств, падінням експортних цін і дією інших, не менш гнітючих, чинників, його вживати. Після такого приємного сюрпризу попит на шампанське на околиці точок "чорного" валютного ринку різко зріс.

5. Занадто запізніле введення тимчасових адміністрацій у деякі фінансові установи й геть непотрібне попереднє фарширування їх "рефінасом" — гривнею, яка найчастіше плавно перетікала на наддефіцитний валютний ринок. Щомісячною мінімалкою в 1200 грн або мізерними пенсіями важко збурити валютний ринок, а от багатонульовим сумам рефінансування таке цілком до снаги.

Серед основних "викрадачів" валюти в цьому випадку — дві категорії. Перша — фінансові установи (мародери-спекулянти). Друга — населення, яке після запровадження обмежень на зняття, наголосимо, депозитних договорів, що закінчилися, зняті з рахунків суми негайно переводило в товар або в будь-яку валюту країн світу.

6. Більш ніж невдалі вербальні інтервенції. Українці тепер вірять у народну прикмету: якщо чиновник каже про зниження курсу долара — очікуй його неминучого зростання.

І якщо безпрецедентний відплив вкладів у валюті й національній грошовій одиниці послужив детонатором нових проблем, то гігантський дефіцит бюджету, масштабне перевищення витрат над доходами й емісійне його покриття є своєрідним порохом, і вся ця суміш у результаті призводить до деградації грошової системи, знецінювання заощаджень, поточних доходів населення й економічного спаду.

Абсцес поширився
і на здорові банки

У результаті системних помилок фінансову систему країни напівзруйновано. Замість різко ліквідувати проблемні банки ще навесні минулого року, вдалися до затяжних спроб підтримати на плаву свіжою гривнею навіть явних фінансових "дохляків". Нині ця гривня вилазить боком, абсцес поширився і на раніше цілком здорові фінансові установи, а кількість банків, що "завалилися", уже лякає.

Зобов'язання банків, які лопнули, має виконувати Фонд гарантування вкладів (ФГВ), у якому "рідні" гроші (тобто зібрані від внесків фінустанов) давним-давно закінчилися. На наповнення ФГВ знову ж таки потрібна гривня, яка відразу ж після виплат летить на оскаженілий валютний ринок.

Запущено порочне коло, і якщо регулятор не зв'яже надмір грошової маси нехай навіть небездоганним методом "гривнедефіциту" або не менш небездоганними жорсткими адміністративними заходами і не "відкотить" гривню з катастрофічних рубежів, серйозне захворювання економіки неминуче. До речі, зовсім недавно саме жорстка "адміністративка" відкотила валютний ринок більш ніж на 10—15 грн/дол. від межі колапсу — 40 грн/дол. А якби до цієї "адміністративки" вдалися на день-два раніше, то, мабуть, і масового набігу на полиці магазинів можна було б уникнути.

Навіть за триразового підвищення ціни на газ для несубсидованих категорій населення може вийти так, що з урахуванням нових курсових значень оплата відбувається "за старими цінами", а дефіцит "Нафтогазу" замість скоротитися, навпаки, збільшиться. Доведеться піднімати тарифи нескінченно, одночасно потужно індексуючи доходи населення, інакше виникне криза тотальних неплатежів.

Карусель цілком може закінчитися гіперінфляцією і багатьма додатковими нулями на купюрах.

Утім, ще не пізно запобігти такому сценарію.

Шанс

Останній шанс для того, щоб зупинити скочування в економічну безодню, — використати передбачувані позикові кошти МВФ для лібералізації валютних обмежень. Гасити пожежу треба водою, а не бензином, заспокоїти хвилювання в банківській системі можна не гривневим рефінансом, який, навпаки, розганяє курс долара нескінченно, а повною відмовою від гноблення вкладників, а також, можливо, валютними кредитами НБУ системоутворюючим банкам. Інструментів для цього предостатньо, а кошти дають міжнародні кредитори, тому наше завдання — не пустити їх на вітер, а відновити курс, зупинити гонитву цін і запустити економіку.

Високопоставлені чиновники стверджують, що курс, закладений у бюджеті (21,7 грн/дол.), надто оптимістичний. Проте є ще можливість "прибити" долар до планки, близької до 20 грн/дол., уже до літа цього року. Крім належного використання валютного парашута від МВФ для цього слід буде звільнити від гніту "депозитників", призупинити емісію (простіше кажучи, нарешті пригальмувати друкарський верстат), звести до мінімуму гривневий рефінанс, за потреби доповнивши його валютним у суворо обмежених рамках.

А якщо ні, то, як вважає більшість учасників основного фінансового форуму країни, курс долара до гривні може залежати тільки від польоту вашої фантазії, і багаторічні гривневі накопичення й поточні доходи громадян можуть просто згоріти остаточно.

На жаль, за будь-яких розкладів цінники в магазинах до колишніх рівнів не повернуться вже ніколи. Питання полягає лише в тому, чи справа обмежиться простою інфляцією, вимірюваною десятками відсотків, чи ж, після отримання заробітної плати, завданням багатьох буде швидше добігти до найближчого магазину і залишити там усе зароблене. Ми це вже проходили. Повертатися назад немає великого бажання.

Р.S. Поки матеріал готувався до друку, долар дуже відкотився, гривня за лічені дні зміцнилася практично на 35%. На тлі очікувань кредиту МВФ уперше за останній рік курси банківських установ і "чорного" ринку майже зрівнялися.

А от ціни на товари першої необхідності відкотилися точково. Трохи знизилися ціни й на імпорт відповідно до нових обставин на валютному ринку. Проте прогноз інфляції на рік залишається песимістичним, зростання цін уперше за багато років без варіантів обчислюватиметься десятками відсотків. Крім того, Нацбанк ухвалив рішення підвищити дисконтну ставку з 19,5 до 30%. Цей крок слід було робити давно, та тільки період, протягом якого можуть діяти такі ставки, доволі обмежений, інакше вони остаточно закатають в асфальт економіку й бізнес. Ще одна знакова подія: Дельта банк визнано неплатоспроможним. Йому рефінанс також не допоміг. Отже, треба шукати кошти для компенсації вкладів ще півмільйона вкладників у межах 200 тис. грн.

Звідки візьмуться нові фантастичні суми для ФГВ, запитання риторичне. Відповідь на нього відома навіть школяреві…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24, 22 червня-25 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво