Імідж — ніщо, гроші — все - Бізнес - dt.ua

Імідж — ніщо, гроші — все

20 травня, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №18, 20 травня-27 травня

Симбіоз "тінізації" агросектора України і низької культури бізнесу загрожує інвесторам.

Симбіоз "тінізації" агросектора України і низької культури бізнесу загрожує інвесторам

Наприкінці квітня засновник агрохолдингу "Мрія" Іван Гута на зборах жителів с. Городниця (Тернопільська обл.) оголосив про створення нової компанії ТОВ "Аграрна Городниця". В агробізнес повертається власник тієї самої "Мрії", яка в серпні 2014-го оголосила технічний дефолт. Нагадаємо, її загальний борг становив близько 1,3 млрд дол. При цьому Інтерпол оголосив у розшук (за підозрою в шахрайстві) сина Івана Гути — Миколу Гуту, який обіймав до серпня 2014 р. посаду гендиректора компанії.

Як ви гадаєте, читачу, чи є шанси в Івана Гути й нової компанії налагодити новий успішний бізнес на агроринку України, враховуючи непогашені борги "Мрії" та підірвану репутацію її колишнього власника? З відповіддю радимо не поспішати. Принаймні нас здивували думки щодо цього фахівців ринку, фінансистів і просто представників бізнесу…

Глобальною державною проблемою вітчизняного аграрного бізнесу є густа "тінь", яка накриває агросектор. Цікаво, що в "тіні" абсолютно комфортно почувалася й величезна публічна "Мрія", яка котирується на закордонних біржах. А починається все в галузі з повної плутанини в питаннях обліку й оформлення продукції, земель і навіть самих компаній і їхніх власників. В Україні безліч земель просто "безгосподарних", їх використовують узагалі не оформляючи жодних документів. Оренда теж не вирізняється "чистотою". Вироблену продукцію можна просто не враховувати або записувати у звітність будь-які зручні для власника цифри. Звідки податки? Зарплати теж у тіні — на поверхні тільки мінімалка. Додайте сюди й недосконалість законодавства, коли реального власника не можна притягнути до відповідальності, якщо він не значиться в структурі компанії. А ще практику рейдерського "віджиму" невеликих агрофірм без галасу й куряви.

У таких умовах вільне котирування акцій на фондових біржах ЄС зовсім не означає прозорість компанії. Її гарантією не є навіть зовнішня аудиторська перевірка однією з найбільших аудиторських компаній світу. А величезний земельний банк і надурожайність у цьому випадку становлять лише наживку для інвестора.

Зліт і падіння

"Мрія" стартувала 1992 р. у с. Васильківці, де І.Гута взяв в оренду 50 га і почав вирощувати картоплю й цукровий буряк. Уже 2008-го агрохолдинг приватно розмістив 20% акцій на Франкфуртській фондовій біржі. У результаті капіталізація компанії становила 450 млн дол. Земельний банк тоді становив 150 тис. га.

2010 р. "Мрія" різко збільшила чистий прибуток на понад 75%, довівши його до 145 млн дол. Земельний банк досяг 229 тис. га. З сімейного бізнесу компанія виросла у великий холдинг, продукція якого — зерно, картопля, насіння й городина — поставляється в понад 20 країн.

2013-го "Мрія" випускає великий транш єврооблігацій на суму 400 млн дол. Аудитори й аграрні експерти починають підозрювати, що керівництво маніпулює з фінансовою звітністю компаній, що входили в агрохолдинг. З'ясовується, що частина виробництв перебуває поза структурою холдингу. Зокрема цукровий бізнес повністю виведено в окремий агрохолдинг "Т-Цукор".

А 2014 р,. через неможливість розрахуватися за купонами євробондів, "Мрія" оголосила технічний дефолт. Оскільки домовитися з менеджментом у кредиторів не вийшло, вони залучили як консультантів і представників своїх інтересів фахівців інвестиційної компанії Rothschild. Трохи пізніше Віргінський суд визнав неплатоспроможною материнську компанію HF Asset Mgmt, яка контролювала тоді 80% акцій агрохолдингу.

"Такі проблеми (дефолт) досить часто спіткають агресивні й схильні до великих ризиків компанії, що швидко зростають, — вважає аналітик Української аграрної асоціації Мар'ян Заблоцький. — Так буває, що фінрезультати не виправдовують очікувань. І тоді компанії іноді йдуть на шахрайство у фінансовій звітності. Уже встановлено, що "Мрія" некоректно показувала свої фінансові результати. Фальсифікувати звітність неможливо без власників або менеджменту. Це робилося, щоб позичати більше грошей".

У січні 2015 р. екс-керуючого справами "Мрії" Миколу Гуту оголосили в розшук МВС і Інтерпол. У лютому кредитори завели тимчасового керуючого в кіпрську компанію Mriya Agro Holding plc. У компанії призначено новий менеджмент — гендиректором став Саймон Чернявський.

Банкіри не палають бажанням

З великими фінансистами в Івана Гути стосунки склалися по-різному. Але, схоже, мало хто з них палає бажанням знову почати фінансувати скандально відомого аграрія.

"Наш досвід роботи з І.Гутою скоріше негативний, — заявив Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банк Аваль. — Власник компанії не йшов назустріч в обслуговуванні боргу банку, а, навпаки, до останнього всіляко сприяв приховуванню майна, що перебувало в лізингу. Як наслідок, банк витратив багато часу й зусиль для врегулювання проблемної заборгованості компанії. У лізингу було 278 одиниць сільгосптехніки (тракторів, комбайнів тощо), а представники компанії перешкоджали навіть доступу до майна банку, і для врегулювання конфліктної ситуації нам знадобилося майже вісім місяців. Із такою репутацією отримати фінансування для започаткування якісного бізнесу на аграрному ринку малоймовірно".

"З нами розрахувалися вчасно, але ми знаємо, що там був дуже великий "креатив" у фінансовій звітності, і ця неправда їм, зрештою, вийшла боком, — каже старший радник ЄБРР у країнах Східної Європи й Кавказу Антон Усов. — Тепер усе залежатиме від того, чим закінчиться історія з дефолтом. Але в кожному разі над компанією та її колишніми власниками нависла репутаційна тінь. Будь-який західний інституціональний інвестор, перш ніж щось вирішити, проводитиме Due Diligence з перевіркою всієї інформації, і тільки за результатами цієї перевірки можна буде ухвалити якісь рішення. Зазвичай для виявлення суті ситуації великі інвестори залучають спеціалізовані агентства. Вони використовують свої канали збору інформації, зокрема спецслужби. З урахуванням резонансу історії ніхто з фундаментальних інвесторів без цього з Гутою не працюватиме. Однак є ще приватні фонди. Ці на багато що дивляться крізь пальці. Для них репутація не така важлива, аби тільки гроші працювали й повернулися до них із прибутком. Але з банків, з класичних інвесторів, я не уявляю, щоб хтось дав їм гроші".

Репутація не відкидає тіні

Президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак вбачає в тому, що боржники можуть відкрити нову компанію, глибинні ментальні проблеми вітчизняного бізнесу: "На жаль, сьогодні в Україні репутація не означає нічого. Країна перебуває на тому етапі розвитку, коли репутацію заміняють гроші. Це прикро, але в нас саме така ситуація. Тому сказати, що в людини, яка допустила дефолт, яка приховувала активи, виникнуть труднощі з відкриттям нового бізнесу в нашій країні, не можна".

"Якщо факти приховування активів підтверджуються, то в більшості цивілізованих країн світу така людина не мала б шансів у бізнесі, — впевнений Тарас Козак. — В Україні ж, на жаль, можна підкупити правоохоронні органи, та й партнери легко погоджуються на співробітництво, якщо їм трохи переплатити. Тому І.Гута матиме шанс. У нас співробітництво з людьми, які втратили репутацію, не кидає тіні на людину, яка з ними співпрацює". 

Він також упевнений, що серйозні інвестори не фінансуватимуть компанію людини, яка допустила такий великий і резонансний дефолт, але одночасно згоден з тим, що проблем із грішми в колишнього власника "Мрії" не виникне. "Наскільки я знаю ситуацію, І.Гута не залишився без нічого. Активи агрохолдингу виводилися на пов'язані з ним і його родиною фірми й окремих людей, які не потрапляли в "кошик" для розрахунків з кредиторами. Якщо справді ці активи існують, дуже велика ймовірність, що він сам і буде інвестором для нової компанії через офшори. Отримати інвестиції на Заході йому не вдасться. У цьому я практично впевнений, оскільки, на відміну від України, відновити підмочену репутацію в цивілізованому світі набагато складніше, і кредитів таким бізнесменам не дають. 

Що ж до українських банків, я не вірю, що йому надаватимуть кредити, оскільки банки теж ураховуватимуть репутацію. Наша компанія точно б не погодилася на таке фінансування. Єдиним джерелом фінансів, на мою думку, будуть його власні приховані кошти".

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов висловлює практичний погляд: "Будь-який аграрний бізнес — це виробництво якоїсь конкретної продукції, яка продається і купується якщо й не за біржовими цінами, то за близькими до них. Відповідно, якщо Іван Гута створює компанію, якщо він зможе укласти договори оренди і створити земельний банк, то я не бачу, що може йому завадити знову почати виробництво і продавати. Що, в нього не купуватимуть зерно? Купуватимуть", — розмірковує Михайло Соколов.

Як і всі експерти, М.Соколов скептично оцінює шанси на кредитування з боку великих банків та інвестфондів. "Дуже сумніваюся, що іноземні інституціональні інвестори дадуть йому гроші. Інша річ, що він може управляти грішми приватних зарубіжних інвесторів, які, можливо, навіть насправді вітчизняні, просто заводять гроші через офшори для захисту своїх інвестицій. Можливо, це його власні гроші. Можливо, гроші приватних інвесторів, готових іти на ризик і контролювати свої інвестиції фізично. А серед наших олігархів і просто багатих людей, гадаю, таких людей достатньо. Зрозуміло, інвестиції здійснюватимуться на певних умовах, наприклад на пайовому партнерстві з участю в управлінні, розподілі й контролі фінансів. У цьому випадку я не бачу жодних перешкод для інвестицій у нову компанію Гути. Більше того, я впевнений, що в нього все-таки є достатньо своїх коштів. Тому для нього створення нової агрокомпанії — найбільш раціональна точка докладання зусиль".

На думку аналітика інвесткомпанії "Івекс Капітал" Івана Дзвінки, І.Гута може досить легко закласти новий агробізнес, якщо знайде пайовиків, яких не обдурив у минулому. "Якщо виходити з того, що в сім'ї Гутів достатньо власного капіталу для запуску нового агробізнесу і що люди в селі готові працювати з тими, хто пропонує вищі ставки за оренду землі, то шанси в Гути дуже навіть непогані. На цьому етапі високі шанси на отримання фінансування від своїх же (пов'язаних з Гутами) компаній. Враховуючи те, як засновники "Мрії" обійшлися з кредиторами і в якому стані залишили їм компанію, імовірність залучення фінансування від зовнішніх інвесторів/кредиторів, на наш погляд, мізерна. Очевидно, що наша інвесткомпанія на таке інвестування ніколи б не погодилася. Для нас репутація потенційних клієнтів є необхідною умовою для початку співпраці".

Самофінансування

Директор компанії "Проагро" Микола Верницький вважає, що Гута здатен без залучення зовнішніх ресурсів фінансувати нову компанію. "В І.Гути, видно, є гроші, а за гроші можна зробити все що завгодно. Скільки в нього грошей, ми не знаємо, але він би не створював компанію, якби не був упевнений, що грошей вистачить. З висновками я б не поспішав, але шанси в Гути створити нову компанію, найімовірніше, є. Він постарається потихеньку перетягнути на себе "Мрію". Наскільки я знаю, "Мрія" досі проводить аудит земель. З'ясовується, що багато підприємств, які були в агрохолдингу, не належать "Мрії". Нинішнє керівництво намагається розібратися, яким чином їх вивели з агрохолдингу. Деякі землі, які значилися в земельному банку, виявляється, орендувала не "Мрія". І, можливо, все це — частини однієї картини, коли реально, юридично І.Гута і його сім'я досі володіють якоюсь частиною "Мрії" — як землею, так і іншими активами. І тоді теоретично він здатен створити новий агрохолдинг. Грошей у кредит йому ніхто не дасть. Але, дуже ймовірно, в нього достатньо і своїх коштів".

Голова Клубу ділових людей Микола Савуляк вважає, що юридично Гута може започаткувати новий бізнес в Україні: "Хороші юристи й гроші вирішують багато питань. Що стосується репутації, то тут складніше... Потенційні партнери й клієнти враховуватимуть попередній досвід роботи компанії, тому більшість з них будуть обережними. Гадаю, що питання інвестиційного іміджу є найбільш критичними. Ситуація з компанією "Мрія" істотно підірвала інвестиційний імідж нашої країни. Якщо ж Україна дозволить створити ще один "небезпечний" бізнес на своїй території, то це означатиме для іноземних інвесторів, що в нашій країні досі інтереси інвесторів майже нічим не захищені. Більшість інституціональних іноземних інвесторів, які є основними гравцями на ринку, не інвестуватимуть, а, можливо, й докладуть зусиль для блокування таких проектів".

Ось що каже з приводу ситуації, що склалася, новий гендиректор "Мрії" Саймон Чернявський, призначений Комітетом кредиторів: "Я можу лише припустити, що обіцяні інвестиції — це гроші, отримані шахрайським шляхом у кредиторів "Мрії". Я вважаю, що сім'я Івана Гути має відповісти за свої дії, а їхні спроби знову інвестувати в Україні тільки зашкодять її іміджу в очах серйозних інвесторів. Упевнений, що в нової компанії немає шансів на успіх. Репутацію сім'ї Івана Гути вже не відновити. Зараз він активно агітує населення в Гусятинському районі Тернопільської обл., серед яких — і пайовики "Мрії", але жодної серйозної загрози для компанії я не бачу".

Іноземні інвестори рятують репутацію… України

Узагальнюючи думки експертів, доводиться робити досить сумні висновки. Бізнесмени, які допустили банкрутство свого підприємства, які свідомо виводять активи й кредитні гроші у фіктивні фірми й на підставних людей, в Україні досі можуть не тільки уникнути відповідальності, а й вести бізнес, попри підмочену" репутацію. Про мораль, професійну етику і культуру бізнесу поки що навіть не йдеться. Все вирішують гроші і… народ. Тільки у власників земельних паїв і місцевої влади, від якої, як ми знаємо, так багато залежить на місцях, є важелі не допустити повернення земляка-аграрія, наслідки махінацій якого змушені нівелювати іноземці.

Дефолт "Мрії" наприкінці 2014 р. — це найсильніший удар по іміджу й аграрного сектора, і країни загалом. Другий удар може стати ще більш нищівним для інвесторів. У цьому зв'язку дивує пасивна позиція Мінагрополітики. Не хочеться вірити, що там імідж країни теж не в пошані, адже побічно це підтверджує те, що галузь — при нозі винахідливих "бізнесменів".

Мабуть, єдиний, хто в цій ситуації заслуговує поваги, — це нова команда "Мрії", яка в найскладніших умовах вітчизняного аграрного ринку, його "тінізації", плутанини й непередбачуваності намагається витягти компанію з дефолтного стану й одночасно поліпшити інвестиційну репутацію України. Тобто іноземні інвестори знову вкладають кошти в компанію (понад 40 млн дол. за два останні роки) і вільно чи невільно поліпшують репутацію країни, де в пошані гроші…

 

P.S. Коли матеріал уже верстався, надійшла довгоочікувана відповідь МінАПК. На жаль, у ній не виявилося нічого конкретного. Бо там вважають, що, "згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, ТОВ "Аграрна Городниця" не належить до сфери управління Мінагрополітики". А "реагування на факти, що мають ознаки правопорушень, належить до компетенції правоохоронних органів".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво