Для людей НКРЕКП регулює тарифи, собі — зарплати - Бізнес - dt.ua

Для людей НКРЕКП регулює тарифи, собі — зарплати

24 травня, 17:45 Роздрукувати Випуск №19, 25 травня-31 травня

Свою сумнівну популярність комісія здобула після розробки й запровадження так званої формули "Роттердам+" і нових тарифів.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), в ієрархії державних виконавчих органів навіть не третьорядна і розміщується десь ближче до кінця довжелезного списку. Однак у суспільстві вона чи не найвідоміша. 

Свою сумнівну популярність здобула після розробки й запровадження так званої формули "Роттердам+" і нових тарифів, які загнали у глухий кут не лише громаду, а й державу, вимушену платити багатомільярдні субсидії. Що ж до обов'язків та повноважень НКРЕКП, то про них мало хто з пересічних громадян знає. Хоча годилося б поцікавитися.

Рахункова палата поцікавилася, провівши аудит ефективності використання коштів держбюджету, виділених у 2016–2018 рр. на виконання повноважень із держрегулювання діяльності з виробництва, передачі, розподілу та постачання електричної енергії; законності, своєчасності й повноти прийняття управлінських рішень та внутрішнього контролю в НКРЕКП.

Аудитори аналізували нормативно-правові, програмні, розпорядчі та інші документи, фінансову, бюджетну, статистичну звітності, інші документи, які є підставою для здійснення операцій із бюджетними коштами, відстежили їх рух і правильність відображення в бухгалтерському обліку та звітності. Отримані результати порівняли з попереднім аудитом.

Повноважень і завдань у цього державного колегіального органу, який підпорядкований президентові і підзвітний Верховній Раді, чимало. Однак на всіх напрямах діяльності НКРЕКП не дуже прогресувала, про що свідчить і попередній аудит Рахункової, проведений у 2015 р. Хоча результати перевірки надіслали у Верховну Раду та Кабмін, а в НКРЕКП передали висновок із рекомендаціями щодо усунення виявлених недоліків і порушень, відтоді мало що змінилося.

Річ у тому, що конкретних заходів реагування НКРЕКП не вживала. Відбулася відписками, і то лише після доручення Кабінету міністрів та комітету Верховної Ради з питань бюджету. Тож проблеми, пов'язані з використанням бюджетних коштів і державним регулюванням у сфері виробництва, передачі, розподілу та постачання електричної енергії, продовжують негативно позначатися на загальному стані справ у галузі.

НКРЕКП — комісія непроста. Профільним законом №1540 встановлено посадові оклади її членам: працівникам центрального апарату і територіальних органів — відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про держбюджет на відповідний рік. Так, голові належать 50 мінімумів; члену НКРЕКП — 40; керівникові, заступнику керівника самостійного структурного підрозділу центрального апарату або територіального органу, іншим працівникам центрального апарату або територіального органу — від 10 до 25 мінімалок.

Однак такі правила суперечать іншому закону, де при розрахунку посадового окладу замість мінімальної заробітної плати для державних службовців береться прожитковий мінімум для працездатних осіб.

І це не єдина суперечність. Наприклад, здійснення НКРЕКП відповідних перевірок згідно із затвердженими нею порядками контролю не узгоджується з нормами зміненого Закону "Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності".

До того ж окремі норми профільного закону №1540 відтерміновано. Скажімо, фінансування діяльності НКРЕКП зі спеціального фонду за рахунок внесків на регулювання, які сплачують суб'єкти господарювання, що працюють у сферах енергетики та комунальних послуг, розпочато лише з 2018 р., тобто на рік пізніше встановленого терміну.

Не все гаразд із затвердженням кошторису НКРЕКП, яке відбувається після погодження з комітетом Верховної Ради з питань бюджету та після набрання чинності законом про держбюджет на відповідний рік. Річ у тому, що порядку внесення змін до кошторису Законом №1540 не визначено. Це створює умови для самостійного коригування Комісією його показників без будь-якого погодження.

Що ж до внутрішнього контролю та аудиту за бюджетними коштами, то уряд визначив їх основні засади тільки через вісім років після затвердження цієї вимоги у Бюджетному кодексі (доти керувалися концепцією). Тому ефективний внутрішній контроль в органах державного сектора знайти важко.

Не становить винятку й НКРЕКП, де цілісної системи не створили, а є лише її окремі елементи. Не здійснюється постійний моніторинг діяльності системи внутрішнього контролю й не усуваються виявлені під час її оцінки невідповідності. Розподіл працівників у цій сфері не відповідав фактичному складу Комісії та реальному стану справ.

Правда, було створено сектор внутрішнього аудиту, підпорядкований і підзвітний голові НКРЕКП. Але впродовж 2016–2018 рр. його не укомплектували належною кількістю спеціалістів. Тож у 2016–2018 рр. проведено 13 аудитів відповідності та фінансових. Що ж до аудитів ефективності використання коштів, то їх не проводили взагалі.

Не дивно, що на 2018 р. працівникам центрального апарату і територіальних органів Регулятора постановою НКРЕКП від 28.04.2017 №618 встановлено посадові оклади, які в середньому втричі вищі, ніж в інших державних службовців.

При цьому Регулятор самостійно розподіляє кошти, виділені йому на відповідний рік, та розпоряджається ними. Та й як не розпоряджатися, якщо він наділений правом не лише визначати ставки внеску (на регулювання, що його сплачують суб'єкти господарювання у сфері енергетики та комунальних послуг) для кожного платника, а й здійснювати їх щоквартальний перегляд, затверджувати методику (порядок) визначення ставки внеску, приймати рішення про накладення на платника штрафу за несплату внеску або навіть його частини.

Тобто Законом №1540 Комісія наділена повноваженнями одноосібно здійснювати управління бюджетними коштами. Це не сприяє прозорості формування ні дохідної, ні витратної частин бюджету.

А кошти чималі. У 2016–2018 рр. загальна сума видатків НКРЕКП становила 482673,1 тис. грн. Причому з 2017 р. вони збільшувалися в рази (порівняно з 2016 роком — ушестеро). Із загальної суми, спрямованої на забезпечення діяльності НКРЕКП за три роки, найбільшу питому вагу становили видатки на оплату праці з нарахуваннями на неї — 96% (438391,4 тис. грн).

Водночас НКРЕКП не забезпечила використання коштів державного бюджету в повному обсязі. У 2016–2018 рр. до держскарбниці повернено 96885,6 тис. грн. Комісія щороку повертала майже половину відкритих асигнувань, передбачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Крім того, Комісія не забезпечувала раціонального й ефективного використання власного майна. Будівлі, які перебувають на балансі НКРЕКП, не мали належним чином оформленої технічної документації. Земельні ділянки для обслуговування адміністративних будівель в установленому законодавством порядку не відведені, правовстановлюючих документів на землю немає, і в бухгалтерському обліку її вартість не відображена. Тож як наслідок — заниження в бухобліку вартості основних засобів та викривлення фінансової звітності.

Ось один із волаючих чинників марнотратства. У 2016–2018 рр. орендна плата за користування відділом НКРЕКП у Харківській області нежитловими приміщеннями становила 155,9 тис. грн (66% загальної суми таких витрат за всіма територіальними підрозділами НКРЕКП). Лише в січні 2019 року знайдено дешевший об'єкт. Щось схоже було і в Тернополі.

З міжнародною технічною допомогою, що її отримала НКРЕКП у 2016–2018 рр. як безповоротну позику на виконання проекту "Програма сприяння регуляторній реформі централізованого теплопостачання України" (вартість проекту — 1638,6 тис. євро, строк вибірки коштів — до 31.12.2017), взагалі сталися дива.

Загалом за проектом НКРЕКП використала 824,2 тис. євро. І хоча це лише половина передбачених коштів, гроші, фактично, викинули на вітер, адже результати реалізації проекту в практичній діяльності Комісії не використовувалися.

Після всього вищесказаного незрозуміло, чи варто перелічувати рекомендації (їх із півтора десятка), які вкотре надала Рахункова палата Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Хоча хотілося б сподіватися, що Регулятора колись таки примусять повною мірою виконувати свої повноваження з дотриманням законодавчих норм.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво