ДФС проти великого бізнесу - Бізнес - dt.ua

ДФС проти великого бізнесу

17 серпня, 2016, 18:10 Роздрукувати Випуск №28, 13 серпня-19 серпня

Судові процеси між найбільшими платниками податків і службою Романа Насірова стають системою.

В Україні відносини великого бізнесу з Державною фіскальною службою (ДФС) дедалі частіше призводять до судових протистоянь. За останні місяці багатьом компаніям довелося оскаржувати дії фіскалів, доводячи абсурдність податкових претензій. Серед них чимало лідерів ринків і, за повідомленнями все тієї ж ДФС, добросовісних платників податків.

Найвідомішим судовим розглядом останнього часу в податковій сфері є, мабуть, історія компанії "Київстар", що входить до першої десятки найбільших платників податків України. Навесні фіскальна служба зажадала від телекомунікаційного оператора доплатити понад 1 млрд грн. Під час позапланової перевірки співробітники ДФС виявили появу на рахунках компанії в 2013–2014 рр. понад 4 млрд грн доходів, походження яких податківцям установити не вдалося. Ішлося про операції з компанією "Ельбрус", через яку в часи Януковича мобільних операторів змушували продавати карти поповнення рахунку й стартові пакети.

Кошти, отримані компанією від дистриб'ютора як оплата "ваучерів" мобільного зв'язку, в ДФС порахували безповоротною фінансовою допомогою. В "Київстарі" з такою інтерпретацією, зрозуміла річ, не погодилися та звернулися в суд. Тим часом податкова передала справу в прокуратуру, де сума "заборгованості" зросла до 2,3 млрд грн. І поки суд вивчає обставини справи, правоохоронці допитують керівників мобільного оператора.

"Хоча суд ще не закінчився, податкова міліція вважає, що ми вже маємо цю суму. А якщо не платимо, значить, порушуємо закон!" — коментує ситуацію президент "Київстару" Петро Чернишов.

До слова, це не перша претензія ДФС до мобільних операторів щодо співробітництва з "Ельбрусом". "Київстар" і МТС уже оспорювали вимоги фіскалів доплатити, коли у 2015 р. успішно довели свою правоту в трьох судових інстанціях.

У схожій ситуації опинився тютюновий гігант "Філіп Морріс Україна". За підсумками першого кварталу 2016 р. компанія посіла третє місце в рейтингу найбільших платників податків за версією ДФС. А вже в травні податківці нарахували їй штрафів на 4,1 млрд грн. Фіскалам не сподобалося, що в 2015–2016 рр. компанія ввозила в Україну сировину, поміщала її в митний режим переробки та вивозила готову продукцію за межі України на підставі договорів купівлі-продажу. У ДФС наполягають, що договір купівлі-продажу не може бути підставою для таких операцій з товаром.

У "Філіп Морріс" називають позицію держслужби необґрунтованою. І наголошують, що податківці у своїх претензіях спираються на Закон "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах", який втратив силу ще у 2012 р. Однак відстоювати свою правоту бізнесу таки доведеться в суді.

Компанія "Нафтогазвидобування", відзначена ДФС серед найбільших платників податків, "Фоззі Фуд", "Інфініті" також оскаржують у судах претензії фіскалів на суми понад 100 млн грн по кожному підприємству. І це далеко не повний список.

Попри значні додаткові витрати та тривалість судових процесів, бізнес дедалі частіше звертається в суди — це єдина можливість довести свою правоту. Так, компанія "Керамет", яка після окупації Криму перевезла з півострова на континент частину свого обладнання, лише в результаті тривалого судового процесу змогла довести, що не зобов'язана повторно оплачувати за нього митні платежі й ПДВ.

"Я правдами й неправдами наприкінці минулого року евакуював із Криму обладнання, яке, зрозуміло, було досить давно завезене в Україну, пройшло митне очищення й перебуває в мого підприємства на балансі. Яким же було моє здивування, коли в митниці мені пояснили, що коли я таким чудесним чином урятувався, то зобов'язаний, природно, заплатити ще раз імпортне мито й ПДВ. Повторюся: я перемістив з однієї точки України в іншу обладнання, що належить мені за правом власності", — розповідає генеральний директор компанії Володимир Бублей.

ДФС намагалася оскаржити рішення у суді вищої інстанції, але апеляцію програла. Правда, на всі ці розгляди бізнесменові знадобилося 11 місяців. І весь цей час евакуйоване обладнання, яке мало збільшити виробничі потужності бізнесу й дати людям нові робочі місця, простояло на митному складі.

Окрема історія — відносини ДФС і бізнес-переселенців із зони АТО. Яскравий приклад маніпуляцій — компанія "Комплекс "Пушкінський" (належить холдингу ЕСТА), що колись управляла однойменним бізнес-центром у Донецьку. Після окупації міста компанія евакуювала всіх своїх співробітників і перереєструвалася в Броварах. Одразу після перереєстрації (як стверджують багато учасників ринку, за негласним правилом ДФС для всіх компаній, що переїхали із зони АТО), в "Пушкінський" навідалася податкова перевірка, причому відразу обласна, і зажадала оригінали всіх документів. На всі прохання приступити до перевірки за копіями всіх документів і аргументи, що вивезти папери з Донецька через блокпости бойовиків — завдання не найпростіше, податкова відповідала, що, мовляв, немає документів — немає витрат, а отже, це ваші проблеми. У результаті на вивезення документів компанії дали три місяці, після чого всі папери пройшли дуже уважну "перевірку на пунктуацію й орфографію". Усі документи, де знаходили мінімальні помилки (наприклад, відсутність крапок після скорочень, зайві й відсутні коми), представники Київської обласної податкової визнавали недійсними. За результатами перевірки компанії нарахували суму порушень по ПДВ — 33,7 млн грн, по прибутку — 200 млн грн. Штрафна санкція за повідомленням-рішенням становила 10,5 млн грн. Усі заперечення в адміністративному порядку податкового минулого відхилено. Втім, ще залишається можливість досудового врегулювання спору — далі в компанії не буде іншого виходу, як звертатися в суд, сплативши судове мито в кілька мільйонів гривень.

"У ДФС поставили під сумнів сам факт існування 24-поверхового бізнес-центру "Пушкінський" у центрі Донецька, введеного в експлуатацію ще у 2012 р., який після цього два роки благополучно працював. Але в податковій стоять на своєму: якщо не можна перевірити, чи проводилися на об'єкті будівельні роботи, слід вважати, що роботи не проводилися. Крім того, вони заявляють, що в "Синтезису" — однієї з найбільших будівельних компаній, що входить в італійську групу Montagna Construzione, немає ресурсів для зведення будівлі. Звичайно, ми підемо в суд, якщо представники ДФС самі не зрозуміють ступінь безглуздості таких претензій і не відмовляться від них", — зазначає генеральний директор компанії "ЕСТА Холдинг" Максим Громадцов.

За словами колишнього в.о. голови ДФС Максима Мокляка, в українському законодавстві на сьогодні не врегульовано багато питань роботи фіскальної служби з підприємствами, що переїхали із зони АТО й Криму. А такий стан речей дає ґрунт для інтерпретацій наявних норм обома сторонами конфліктів.

"Українські закони й підзаконні акти в недостатньому ступені регулюють відносини з неконтрольованими територіями, залишаючи безліч білих плям і простір для інтерпретації законодавства відповідними службами. Треба до цих "АТОшних зон" виробити єдиний державний підхід. Тоді ДФС буде його дотримуватися, а не винаходити щоразу велосипед. Коли є простір для інтерпретації, як і більшість бюрократів, ДФС діє за безпечним для себе сценарієм: вона підтверджує тільки той мінімум, який може помацати. Якщо хтось із податківців не дивлячись підтвердить факт присутності чогось, просто опираючись на слова, що воно справді перебуває в зоні АТО, і на підставі цього зробить відшкодування податків або визнає обсяг кредиту, потім прийде прокуратура й запитає, яке вони мали право взяти на себе відповідальність і підтвердити те, що фізично не перевірили. І обвинуватить податківця в завданні збитку державі на цю суму", — пояснює Максим Мокляк.

За його словами, на практиці простір для інтерпретації створює широке поле для корупції. У співробітників фіскальних органів з'являються важелі, що дають змогу фактично шантажувати бізнес, формально не виходячи за рамки своїх повноважень.

Максим Мокляк наголошує, що цього тижня Мінфін вийшов до бізнесу з ініціативою — дати свої пропозиції по тих білих плямах у відносинах із ДФС, які залишаються законодавчо неурегульованими.

"І в Мінфіні, і в бізнес-середовищі розуміють, що попередня практика була неправильною, коли якісь листи з роз'ясненнями податкова надавала на обласному рівні, якісь — на центральному. Це призводило до різного тлумачення, створювало простір для маніпуляцій і корупції", — говорить екс-керівник ДФС.

Можливо, більш активний діалог Мінфіну та бізнесу сприятиме й завершенню конфлікту між ДФС і компанією "Комплекс "Пушкінський". Поки що ж, на думку експертів, дії київських обласних податківців більше нагадують рейдерську атаку.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво