Черепашачими темпами - Бізнес - dt.ua

Черепашачими темпами

28 жовтня, 2017, 11:16 Роздрукувати Випуск №40, 28 жовтня-3 листопада

За рік жодне з великих напрацювань Мінфіну, уряду або парламенту, яке б сприяло детінізації економіки та створювало передумови для її зростання, так і не відбулося.

Це марнотратство. Немає в нас часу на таке реформування. Адже надворі жовтень 2017-го… У суспільстві — бродіння, трудова еміграція. А на Сході — війна.

Без швидких реформ в економіці, системі оподаткування та митниці, які наповнять бюджет держави, решта реформ можуть просто не відбутися. Ні для кого не секрет, що нинішній держбюджет не відповідає економіці, чимала частина якої давно й дуже глибоко імплементована в "тінь". 

Уже навіть не так вражають абсолютні цифри різних дослідників, що оцінюють рівень тінізації вітчизняної економіки — від 35 до 65%. Як шокує той доконаний факт, що ми — в лідерах країн із найбільшою тіньовою економікою. Так, за даними дослідження міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів (ACCA), Україна у 2016 р. посіла третє місце (45,16%) у списку країн з найбільшою тіньовою економікою. Нас обігнали тільки Нігерія з показником 48,37% і Азербайджан (67,04%).

Які в таких умовах можуть бути іноземні інвестиції! Тут би своїх легальних підприємців не розгубити.

Отже, у 2016 р. в Україні обсяг економіки, з якої не платяться податки, тобто "тіньової", становив 1,1 трлн грн (оцінка АССА). І це при тому що ВВП того ж року становив 2,38 трлн грн, а дохідна частина держбюджету — 595 млрд грн. 

Вирішуючи проблему детінізації, Мінфін спільно з громадськістю, експертами, за підтримки бізнесу й депутатського корпусу в 2017 р. напрацював низку проектів, які пролили світло на "тінь", розкрили її першопричини й позначили напрями боротьби з нею. Робочі групи, круглі столи під прицілом небайдужих ЗМІ, форуми, експертні розробки, плани дій і навіть низка зареєстрованих законопроектів… Усе це було. Немає лише конкретного результату цієї роботи, втіленого в реальність. Ба більше, немає навіть чіткого уявлення, коли саме очікувати цього результату.

СФР дочекалася тільки свого проекту

Служба фінансових розслідувань (CФР) — перезріле питання, що хвилює бізнес, який утомився від тиску з боку різноманітних силових відомств. Ба більше, створення цієї структури передбачене Коаліційною угодою, Планом дій уряду і Меморандумом про співробітництво з МВФ. Без неї не може бути успішної податкової реформи.

З 1 січня 2017 р. через технічну помилку в парламенті податкова поліція раптом опинилася поза законом, і міністр фінансів Олександр Данилюк пропонував її не реанімовувати, а всі сили кинути на якнайшвидше створення принципово нової служби: "Враховуючи досвід запуску НАБУ і Національного агентства з питань запобігання корупції, думаю, за півроку ми запустимо цю службу".

Що в результаті? До кінця року залишилося два місяці, розроблений громадськими експертами й Мінфіном та затверджений урядом законопроект так і не було внесено під купол парламенту, а податкова поліція, як і раніше, "рулить". 19 жовтня на запитання DT.UA про CФР держсекретар Міністерства фінансів України Євген Капінус відповів: "Було рішення президента і прем'єра, що законопроект готує голова податкового комітету ВР. Ми свої пропозиції надали й на цьому етапі перебуваємо в режимі очікування…" Тобто працювали, підготували проект, а тепер змушені чекати, коли інші попрацюють. Скільки чекати, невідомо. (За даними експертів, податковий комітет ВР працює в закритому режимі.)

Правда, вже наступного дня (20 жовтня) завісу невизначеності підняв прем'єр-міністр, повідомивши про розробку відповідного законопроекту у ВР. А 24 жовтня президент оптимістично заявив: "Концепцію Служби фінансових розслідувань представить уже сьогодні голова комітету ВР з питань податкової та митної політики Н.Южаніна".

Час, звісно, змарновано, але рухи у вищому ешелоні влади дозволяють сподіватися, що хоч під кінець року буде прийнято документ, який відповідатиме очікуванням бізнесу та справді сприятиме потеплінню інвестиційного клімату в Україні.

Де-юре Плану щодо митниці теж немає

Значно більше сил і часу витрачено на розробку Плану дій з реформування митниці. Розробники називають його стратегічним документом, який міститиме докладний перелік заходів із 19 напрямів розвитку митної справи, як-от: організація й управління митницею, кадрові питання і мотивація митників, розвиток інфраструктури та обладнання, сприяння торгівлі, безпека ланцюжків постачання, впровадження постмитного контролю та аудиту…

На жаль, Плану також немає, хоча його текст робоча група давно підготувала. І з великою ймовірністю можна припустити, що скоро він не з'явиться. І не тому, що, за версією Мінфіну, перебуває на затвердженні. Річ у структурній реформі митниці, включеній у План. З її допомогою Мінфін сподівався підвищити керованість митниці за рахунок ліквідації регіональних митниць та створення однієї центральної, але підконтрольної ДФС. Однак такого підходу не поділяють у податковому комітеті ВР, де наполягають на сильній самостійній митниці.

Швидше за все, тому План і опинився в підвішеному стані, — постанову КМУ про ліквідацію митниць як юросіб, на виконання якої мали затвердити План з реформування митниці, проголосовано, але прем'єр її так і не підписав. Тобто де-юре Плану немає. (За наявною інформацією, нині План узгоджується з міжнародними партнерами, і два місяці бізнес та експертна спільнота очікують завмерши його винесення на Кабмін.)

Ось як прокоментувала це питання DT.UA Тетяна Острікова, керівник парламентського підкомітету з питань митної справи та вдосконалення Митного кодексу податкового комітету.

"Враховуючи різні погляди на конкретно ці запропоновані в проекті Плану дії та рішення, керівництво держави прийняло рішення вивчити це питання і розглянути окремо, можливо навіть на Нацраді реформ, одночасно з законопроектом про Національну митну службу, який передбачає відновлення окремого митного органу".

Законопроекти проти "тіні"

Необмежене надходження нелегального товару на ринок, його тіньові продажі й, відповідно, можливість організації тіньових схем за неконтрольовану готівку від реалізації необлікованої продукції. Ось до чого призвело паразитування великого бізнесу на спрощеній системі.

Адже зараз, щоб реалізовувати фальсифікат, контрабанду або навіть крадене, причому навіть у найдорожчих торгових центрах України, досить орендувати торговельні площі під липових фізосіб підприємців (ФОП), наприклад II групи. Закон дозволяє їм при річному обігу, що не перевищує 1 млн грн, не тільки не вести облік через реєстратор розрахункових операцій (РРО), а й відмовитися від документального підтвердження походження товарів. У результаті, жодні перевірки не можуть визначити, скільки і якого товару продано. І який справжній масштаб діяльності такого підприємливого ФОП, який примудряється, не перевищуючи обігу, еквівалентного 37 тис. дол., оплачувати оренду шикарного бутика у престижному ТРЦ.

Народні депутати запропонували свою версію рішення: законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг" №7142. Для розділення реальних і несправжніх підприємців у документі запропоновано додатковий критерій (торговельна площа), який звільняє підприємця від використання РРО. Пропонується ввести обов'язкове використання РРО підприємцями-спрощенцями, які торгують самостійно в окремих об'єктах торгівлі площею від 150 кв. м і в окремих приміщеннях площею від 100 "квадратів". З одночасним впровадженням для таких ФОП обов'язку вести облік первинних документів на придбані товари.

Крім того, через РРО законопроект має намір вивести з "тіньової" економіки торговців ризиковими категоріями товарів (лікарськими засобами та підакцизними товарами) і товарів високого цінового сегменту (складною технікою та ювелірними виробами).

Разом із законопроектом №7142 нардепи пропонують комплекс дій. Серед них — законопроект №4117 (як РРО — планшет), але він "застряг", і його не готують до другого читання. Законопроекти №6757 і 6759 мотивують покупців отриманням (кешбек) частини суми штрафних санкцій у разі порушення продавцем порядку розрахункових операцій. Про боротьбу з так званими "піджаками" й "комерційними посилками" йдеться в законопроектах №6755 і 6756. При цьому очікується, що ця боротьба не торкнеться звичайного споживача. Також нардепи готують новий законопроект про компенсацію вартості РРО за рахунок недоплати єдиного податку.

Паралельно і робоча група Мінфіну підготувала законопроект, який впроваджує РРО третього покоління (смартфони і планшети як РРО), спрощує всі процедури при використанні РРО, розширює сферу застосування РРО на ризикові категорії платників, дає механізми преміювання споживача за перевірку чеку.

НЕзалік

У залік усієї антитіньової роботи за рік можна прийняти хіба що постанову Кабміну №231 (про використання РРО при торгівлі технічно складною побутовою технікою з гарантією). Але моніторинг Центру незалежних споживчих експертиз "Тест" показав, що 13 із 20 великих вітчизняних інтернет-магазинів, як і раніше, видають покупцям при купівлі смартфонів товарні чеки замість фіскальних… Коментуючи такий результат, ДФС тільки нарікає на безвідповідальність продавців. "Ми приходимо на перевірку, нас запитують: "Скільки штраф?" — "1 грн!" — "На тобі 5 і йди далі!", — розповів в.о. начальника відділу фактичних перевірок контролю над готівковими операціями ДФС Станіслав Кубрін.

Результат сумний, а часу мало. Та й легальний бізнес утомився терпіти засилля нелегальної продукції на ринку й несумлінну конкуренцію оптимізаторів.

Судячи з останніх заяв бізнесу — широкої Коаліції "За детінізацію економіки" у складі 25 бізнес-асоціацій, Коаліції бізнес-асоціацій "За ліберальні реформи", Платформи бізнесу "Податки для економічної свободи" та ряду окремих асоціацій, бізнес уже вимагає реформ. 

І владі, зважаючи на все, відповідати таки доведеться. Чекати залишилося недовго. Вибори не за горами… А найближчим майданчиком для обміну думками може стати відкритий економічний форум "Масштаби та схеми тіньової економіки".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
  • Ternarous Ternarous 29 жовтня, 16:39 Впровадження обов'язкових РРО було б однією з найкорисніших реформ. Явних противників не видно. Чому ж топчуться на місці? Невже тільки через безалаберність парламенту? Пане Следзь! Конкретно, вкажіть пальцем, хто гальмує цю реформу? згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво