Базові сценарії для економіки України: поганий, дуже поганий і катастрофічний - Бізнес - dt.ua

Базові сценарії для економіки України: "поганий", "дуже поганий" і "катастрофічний"

20 грудня, 2013, 18:45 Роздрукувати Випуск №48, 20 грудня-27 грудня

Країні потрібні не просто гроші. Гроші потрібні у вільно конвертованій валюті. Їх потрібно дуже багато й дуже терміново. У запасі, за найкращих розкладів, — максимум перший квартал 2014 р.

У запасі — один квартал

Наприкінці 2008-го країну накрила перша хвиля фінансово-економічної кризи. Основні її супутники добре всім відомі: валовий внутрішній продукт — у глибокому мінусі, 60-відсоткова девальвація гривні, обвал ринку нерухомості, потужний шторм у банківській системі й різке зниження соціальної планки.

Наприкінці 2013-го країну накриває друга хвиля фінансово-економічних негараздів, яка є прямим наслідком уразливості української економічної системи.

Ключовий стабілізуючий фактор подій п'ятирічної давності був досить банальний — гроші. МВФ відкрив для України кредитну лінію "до запитання" (stand-by) обсягом у 16,4 млрд дол., необхідну для підтримання стабільності кредитно-фінансової системи країни.

Саме тому наслідки кризи виявилися порівняно м'якими, майже "дитячими". Саме тому в Україні не відбувся російський варіант зразка 1998 р. із чотири-п'ятиразовою девальвацією національної валюти, банкрутством банків, повною чи частковою конфіскацією особистих заощаджень громадян у більшості фінансових установ, масовим знищенням підприємств малого та середнього бізнесу і ледь не тотальним зубожінням широких верств населення.

Утім, неефективна, архаїчна вітчизняна економіка виявилася неспроможною скористатися цією грошовою ін'єкцією і знову опинилася в глухому куті.

Всю останню п'ятирічку країна з більшим чи меншим успіхом проїдала непорушний запас золотовалютних резервів (які за два-три роки зменшилися практично вдвічі), декларувала, але не здійснювала реформ, боротьби з корупцією та детінізації офшорних зон.

Довідка DT.UA

На 01.01.2011 р. золотовалютні резерви становили 34,576 млрд дол.; на 01.01.2012 р. — 31,794 млрд, на 01.01.2013 р. — 24,546 млрд. Міжнародні золотовалютні резерви на 1 грудня 2013 р. становили 18,791 млрд дол. Експерти міжнародного рейтингового агентства Standard&Poor's прогнозують подальше зниження рівня резервів. За підрахунками S&P, уже цього року їхній обсяг не дотягне й до 30% зовнішнього короткострокового боргу. Інше найбільше рейтингове агентство — Fitch — також прогнозує скорочення резервів до 17,8 млрд дол. у 2013 р. і до 12,9 млрд дол. у 2014-му.

У результаті країні потрібні не просто гроші. Гроші потрібні у вільно конвертованій валюті. Їх потрібно дуже багато й дуже терміново. У запасі, за найкращих розкладів, — максимум перший квартал 2014 р.

Ні двору, ні тину

Катастрофічний сценарій для України, який передбачає, що "швидких" і "великих" грошей у борг не дасть ні Росія, ні Європа (китайські перспективи не беремо до уваги — надто вже вони "довгограючі"), відпав після останньої поїздки Віктора Януковича до Москви.

А тим часом макроекономічні індикатори України чимось нагадують персонажів фільмів Хічкока. Темпи зростання ВВП фактично в "червоній зоні", промвиробництво депресує вже майже два роки, ще з весни 2012-го.

Довідка DT.UA

ВВП України в III кварталі 2013 р. порівняно з III кварталом 2012-го, за уточненим даними, знизився на 1,3%. Державний бюджет на 2013 р. розрахований, виходячи з прогнозних макроекономічних показників річної інфляції (грудень до грудня) у 4,8%, граничного дефіциту держбюджету в 3,2%, ВВП і темпів зростання ВВП у 3,4%. Промислове виробництво в жовтні поточного року скоротилося на 4,9% порівняно з жовтнем минулого року. 

Один експортний локомотив зростання поламався — дефіцит зовнішньої торгівлі за
10 місяців цього року становив 11,5 млрд дол., що лише на 1,2 млрд менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Останній раз сальдо зовнішньої торгівлі було додатним у 2004 р., коли експорт товарів перевищив їх імпорт на 3,7 млрд.

Інший локомотив зростання заклинило — на стимулювання внутрішнього попиту просто немає грошей. Понад те, немає коштів і на підтримання внутрішнього попиту на нинішніх, відверто кволих, рівнях. Зарплати й соцдопомогу пригальмовують, виплачують із затримками, а з пенсіями взагалі невесело.

У листопаді поточного року Пенсійному фонду, який загруз у величезних боргах, дозволено позичати під відсоток у комерційних банків. Пасивами фінансових установ (тобто заощадженнями населення і юридичних осіб) частково виплачуватимуть пенсії тому ж таки населенню.

Іншими словами, якщо пенсіонер Іванов не витратив
своєї пенсії, а поклав її на депозит, то через якийсь час його ж депозитом йому ж таки виплатять одну з наступних пенсій. Чимось нагадує піраміду, однак.

Країна не може себе прогодувати, тому перейдімо до другого варіанта подій в економіці України, умовно назвавши його "дуже поганим".

Цей сценарій передбачає, що гроші дасть або Росія, або МВФ, або Європа, причому швидко й порівняно багато, але економічна система залишиться колишньою.

У цьому випадку чужими коштами будуть підтримані й виснажені ЗВР, і "важкий" бюджет. Мине загроза навального дефолту, будуть ліквідовані й "забуті" борги по соціалці, населення перестане замість ранкової фіззарядки оббігати найближчі фіну станови, сподіваючись розжитися сотнею-другою доларів або євро, підведеться з колін ринок житла, і навіть, можливо, підуть на поправку макроекономічні індикатори.

Однак якщо економіка України не перезавантажиться, не подолає корупції, не позбудеться зайвого, непотрібного й дуже дорогого бюрократичного апарата, "спрощенки" для багатих у вигляді символічного оподаткування "на островах" і ще багатьох інших економічних вірусів, отримані фінансові транші дадуть змогу протриматися лише рік-два до наступної фінансово-економічної кризи. Та от третій раз спонсорів може не знайтися.

Від "совдепії" до Європи

Третій сценарій для України можна умовно назвати "поганим", але водночас обнадійливим.

Цей варіант розвитку подій передбачає надання країні екстреної міжнародної фінансової допомоги і перехід на європейські правила гри.

Поганий він тому, що бездарно прогаяно десятиліття, за яке ВВП Польщі, члена ЄС, що межує з нами, потроївся. І тепер, щоб хоч трохи надолужити згаяні можливості, навіть за найсприятливіших розкладів, найімовірніше, доведеться "затягти паски" й "перти плуга", причому всім: населенню, бізнесу і навіть бюрократичному апарату, якому не уникнути шокового скорочення й оптимізації.

Обнадійливим такий варіант є тому, що країна перейде від економіки, яка паразитує на радянській промисловій спадщині, до економіки активної модернізації та європейської перебудови, до економіки інновацій, комфортного інвестиційного та ділового клімату. І тільки після повної трансформації країни населення отримає європейські стандарти життя, а слово "гастарбайтер", можливо, стане архаїзмом.

Зелені ліки

Взагалі-то долар — це досить фальшивий стандарт стабільності, побудований за принципом піраміди. І, крім того, як відомо, кожен конкретний сотенний доларовий папірець — це маленький безвідсотковий кредит іноземній державі — Сполученим Штатам Америки. Але саме цих валютних гарантій, цієї підтримки, цих ліків, хоч як дивно, на даному етапі катастрофічно бракує українській економіці.

Без них ризик "трьох "Д" — дефолту (внутрішнього й зовнішнього), девальвації (неконтрольованої) і дестабілізації (фінансової системи) — уже в наступному 2014 р. для України сильно зростає.

Цікавого фінансового становища України вже навіть і не приховують, тому зовнішній фінансовий ринок для країни практично закритий, прямі іноземні інвестиції цього року можна роздивитися хіба що в мікроскоп, а кредитні свопи по країні вже наздоганяють венесуельські.

Сукупний зовнішній борг, який виріс за останні п'ять років більш ніж утричі; відсотки за ОВДП, які зростають не щодня, а щогодини; загрузлі в непід'ємних боргах "Нафтогаз" і Пенсійний фонд; неплатежі; векселі; панікуючий міжбанк; поява час від часу чуток про повторення мораторію на дострокове розірвання депозитних договорів; затримка зарплат і соцвиплат — такий стан фінансової системи України сьогодні.

І все це на тлі громіздкого, неефективного, але страшенно дорогого бюрократичного апарата, нездоланної корупції, майже неприкритої монополістичної структури економіки й системи держзакупівель "по-українському".

Навіть така потенційно надбагата країна, як Україна, не змогла перетравити цей "коктейль Молотова".

На думку експертів, критично необхідна для перепочинку української економіки сума особливо термінової (майже пожежної) позики — як мінімум 10 млрд дол. При цьому бажано, щоб надходження вільно конвертованого "знеболювального" здійснилося (або хоча б було досягнуто домовленостей із цього питання) негайно, у крайньому разі — впродовж першого кварталу 2014 р.

Таку саму цифру озвучили й представники влади, заявивши, що для підтримання платіжного балансу Україні необхідно залучити позики на суму не менше ніж 10 млрд дол., не уточнивши, щоправда, наскільки довго країна зможе обходитися без цих грошей, уникаючи настання тяжких фінансово-економічних катаклізмів.

Наступного року Україна має повернути МВФ іще 3,7 млрд дол., у т.ч. 1,2 млрд — у I кварталі. У квітні необхідно погасити мільярд за євробондами. Усього на 2014 р. Україні потрібно не менше ніж 7,3 млрд дол. тільки для рефінансування боргу, а в найближчі два роки, за викладками Bloomberg, виплатити доведеться майже 17 млрд дол.

З огляду на глобальне світове кількісне пом'якшення (іншими словами, безперервну роботу друкарського верстата), тонни незабезпечених реальними активами паперових грошей "блукають" світом у пошуках надійного, комфортного, бажано матеріального пристановища. 10 млрд дол. — ніщо, "порох" для світових фінансових ринків. Але саме ці гроші можуть нині врятувати цілу країну.

Не в останню чергу й завдяки цьому існує значна ймовірність, що Україні вдасться уникнути катастрофічного сценарію, одержавши зовнішню фінансову підтримку. Тоді й курс долара до національної валюти, а разом із ним і ціни на товари народного споживання, можливо, не злетять у космос.

Золото Полуботка

Однак Україні на даному, без особливого перебільшення — переддефолтному, етапі як повітря все-таки потрібна термінова позика. Донедавна вважалося, що це позика МВФ. Залишалося тільки швидко й дохідливо роз'яснити помилковість передтраншевих вимог міжнародного фінансового пожежника і домогтися їх пом'якшення й адаптації до українських реалій.

Тим паче, той-таки МВФ чомусь не помічає очевидного факту: у нашій країні все-таки існує золото Полуботка.

Де його шукати, хоч як дивно, мимоволі підказав буквально днями російський президент. Відтепер усі офшорні компанії платитимуть у скарбницю податок у повному обсязі за російськими схемами, російські компанії з іноземною юрисдикцією будуть позбавлені державної підтримки і взагалі не будуть допущені до російського бюджетного пирога; зареєстрованим за кордоном компаніям буде закрито доступ до виконання державних контрактів і контрактів структур із держучастю. "Хочеш користуватися пільгами, держпідтримкою і отримувати прибуток працюючи в Росії — реєструйся в російській юрисдикції", — підкреслив глава сусідньої держави.

Капітали, які використовують офшорну спрощенку, держзакупівлі та держвитрати — ось три основні "золоті" скарби й практично невичерпне джерело для фінансування українського держбюджету, соціалки та потенціал для повернення закордонних запозичень.

До речі, можна розмірковувати навіть про величину "офшорного скарбу", теоретично здатного поповнити держбюджет. За підрахунками російської влади, ліквідація тамтешньої "спрощенки для багатих" збільшить надходження в бюджет Росії на 20%. Суму можна умовно екстраполювати й на українські реалії. У разі вирішення "острівного" питання національний бюджет поповнився б просто гігантськими сумами (які цілком замістили б усі валютні кредити), а якщо скласти їх за всі роки незалежності країни, вийде, що Україна — одна з найбагатших держав Європи. Щоправда, тільки потенційно.

Під пресом важких економічних проблем Україна в останні кілька років усе-таки зробила деякі кроки в правильному напрямку. Зокрема, фантастично кабальний газовий договір змусив вдатися до бліц-зусиль зі зниження енергоспоживання, у результаті ледь не наполовину зменшилася потреба в імпорті енергоносіїв. У задусі від безгрошів'я ухвалений і вже набрав чинності (з 1 вересня 2013 р.) закон про трансферне ціноутворення. Міністерство доходів і зборів, хоча й дуже спізнилося і не в повному обсязі, але отримало нову сильну зброю для боротьби з виведенням коштів за кордон.

Тому "нема лиха без добра". Можливо, і нинішній, передштормовий стан української економіки рано чи пізно стане стартом у цивілізоване європейське майбутнє, де Україна буде країною з інноваційною, прозорою, чесною, динамічно зростаючою економікою.

"Троян", "наручники"
чи просто подарунок?

Однак виявилося, що швидку фінансову допомогу Україні поспішає надати Росія. Одночасно в Інтернеті поширився жарт: мовляв, ризики дефолту України в результаті цього понизилися, а ризики дефолту Росії, навпаки, різко зросли.

Якщо серйозно, то московські події ставлять більше запитань, ніж дають відповідей. Адже ясно як день — до нас не прилетів чарівник на блакитному вертольоті, щоб із почуття альтруїзму безкорисливо врятувати від майже негайного дефолту чужу країну.

До того ж не до кінця зрозуміло, що стоїть за цими мільярдами, зате ясно, що поява "скелетів із шафи" — лише діло часу.

Ясно й те, що за відсутності повного перезавантаження системи економічних відносин ніяких грошей на тривалий період часу країні не вистачить, питання лише у швидкості проїдання. Згадаймо, чи надовго вистачило чималої суми від продажу найбільшого українського металургійного заводу "Криворіжсталь" за 24,2 млрд грн (4,8 млрд дол.)? Згадаймо також, наскільки швидко українські золотовалютні резерви зменшилися майже на 17 млрд дол.? Вистачило двох-трьох років. Тому й зараз, за найсприятливіших розкладів, тайм-аут обчислюватиметься місяцями, а не роками. І питання ризиків внутрішнього й зовнішнього дефолту, неконтрольованої девальвації, надмірної інфляції, дестабілізації фінансової системи й падіння соціальної планки з порядку денного аж ніяк не знімаються.

Слід урахувати й той фактор, що частину грошей буквально з коліс буде витрачено на погашення старих боргів, адже згадаймо, що коїлося в останні місяці: гальмувалися й банально не виплачувалися не тільки внутрішні, а й зовнішні борги. Отже, де-факто значної частини суми вже немає.

Не менш важливо й те, що боргова залежність України від ключового зовнішнього кредитора різко "злетіла в космос". Абсолютно очевидно, що всі "новоспечені" борги прив'язані до вільно конвертованої валюти, якої за всього бажання не надрукуєш. Рано чи пізно настане час віддавати позичене. І якщо відповідних коштів не буде, чого вимагатимуть натомість кредитори?

Ну й останнє: прямо про це, звичайно, ніхто не каже, але, судячи з усього, наше "світло наприкінці тунелю", наші європейські орієнтири на вільну, прозору, чесну економіку, на європейські стандарти якості життя відсунуто на невизначений час. А архаїчна, непродуктивна й неконкурентна пострадянська ретро-економіка, схоже, з допомогою фінансового "троянського коня" продовжить своє існування.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво