Боргова криза в Європі: Італія готується до жорсткої економії

Поділитися
Ще в перші кризові роки у зоні євро природним шляхом визначився загін фінансово неблагополучних країн.

Ще в перші кризові роки (2008-2009) у зоні євро природним шляхом (на підставі абсолютних показників - держборг, бюджетний дефіцит, економічне зростання) визначився загін фінансово неблагополучних країн. Випадкова іронія об’єднала їх географічно - на півдні Європи. Іронія оглядачів і аналітиків нагородила їх влучною назвою у вигляді абревіатури PIGS, складеної з перших букв англійських назв країн - Португалія, Італія, Греція, Іспанія (у перекладі з англійської pigs означає «свині»). У 2009-му абревіатура подовжилася за рахунок Ірландії. Зазначимо, що Італія вперто наполягала на одній букві «І», що позначає Ірландію, тому що в неї самої, мовляв, економічний стан набагато кращий, ніж в названій четвірці країн. І справді, за всіма прогнозами, 2011 року наступним кандидатом на порятунок (після Греції, Ірландії та Португалії) вважалася Іспанія. Але в липні 2011-го її несподівано випередила третя за величиною економіка єврозони - Італія, яка теж відчула «подих» дефолту.

Удари кризи посипалися на Апенніни швидко та несподівано. На початку липня розпочався повальний розпродаж акцій італійських банків, курс державних облігацій серйозно знизився. Захвилювався не тільки істеблішмент Італії, а й лідери країн єврозони та чиновники Єврокомісії. Останні головним чином через гіпотетичну допомогу Італії. Адже якби Рим наважився звернутися по фінансову допомогу до ЄС і МВФ, то стабілізаційний фонд, який діє сьогодні в єврозоні, довелося б суттєво збільшити - приблизно до 1,5 трлн. євро. А до цього не готові не тільки фінансові інститути, а передусім громадяни єврозони, особливо з країн більш-менш благополучних. Вони не бажають фінансувати «сусідську» кризу з власної кишені.

Суверенний борг Італії перевищив 120% ВВП, що удвічі більше допустимого рівня в єврозоні (згідно з Маастрихтськими угодами, не більш як 60%). За цим критерієм Італія перебуває на другому місці після Греції. А за абсолютною величиною держборгу взагалі лідирує на просторах євро: у червні центробанк Італії повідомив, що обсяг держборгу вперше в історії перевищив суму в 1,9 трлн. євро. Це більше, ніж сумарна заборгованість решти членів PIIGS - Португалії, Ірландії, Греції, Іспанії. Тут слід згадати, що Італія вступила в зону єдиної валюти фактично «авансом», оскільки державний борг країни в рік вступу, 1999-й, перевищував 100% ВВП.

Сьогодні Італія переживає не тільки фінансову кризу, а одночасно й політичну, і структурну, що не дає підстав сподіватися на пожвавлення економіки (у першому кварталі її зростання становило всього 0,1%). А без такого пожвавлення, на думку аналітиків, країні ніяк не вибратися з боргової ями. Про те, що Рим необгрунтовано оптимістично ставиться до перспектив економічного зростання, нагадав у своїй липневій заяві Міжнародний валютний фонд і наполегливо рекомендував уряду тверді заходи економії зі скорочення бюджетних видатків.

Уряд Італії зреагував чи то на апеляції з боку МВФ, чи то на падіння курсів на Міланській фондовій біржі. Хай там як, міністр фінансів Джуліо Тремонті запропонував план швидкого скорочення бюджетних видатків на 48 млрд. євро, завдяки чому до 2014 року дефіцит бюджету мав бути зведений до нуля. Сьогодні він становить 3,9% від ВВП країни (за максимально допустимих у єврозоні 3%). Причому бюджетний дефіцит Італії виник зовсім не в кризовий період. Італія перебуває серед порушників за цим критерієм майже всі роки існування євровалюти.

Упродовж липня заходи твердої економії позитивно оцінили в італійському парламенті та сенаті. Оглядачі заговорили про те, що Італія спробує обійтися без зовнішньої фінансової допомоги. Прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі тривалий час утримувався від оцінок стану італійської економіки й лише на початку серпня звернувся, нарешті, з промовою до парламенту. Намагаючись вгамувати занепокоєння як усередині країни, так і за її межами, він заявив, що економіка країни «на міцному фундаменті», а італійські банки «міцні та кредитоспроможні». Було, правда, не зовсім зрозуміло, кого він заспокоював - слухачів, себе чи ринки, оскільки його виступ звучав на тлі чималих втрат на Міланській фондовій біржі та різкого злету дохідності за держоблігаціями. Останнє, до речі, Берлусконі пояснив «кризою довіри на міжнародних ринках».

Через день в італійській газеті La Repubblica з’явилося інтерв’ю професора економіки Нью-Йоркського університету Нуріеля Рубіні, що пролунало як полемічна відповідь італійському прем’єру. Відомий «провісник» останньої фінансової кризи та швидкої «смерті» євро назвав ситуацію в Італії драматичною: «Це неправда, що Італія надто велика, щоб зазнати краху. Вона може зазнати банкрутства. Але проблема в тому, що вона надто велика, щоб її можна було врятувати...» Рубіні вважає, що для ймовірної допомоги Італії буде потрібно збільшити європейський стабфонд навіть не вдвічі, а втричі. Крім того, він дорікнув Риму в бездіяльності: «Уряд втратив зв’язок з реальністю... Берлусконі стверджує, що ринки діють незалежно від політики. Але хто, як не політики, починаючи з їхньої особистої поведінки, сприяв втраті довіри до Італії?»

На думку більшості оглядачів, промова Берлусконі навряд чи змогла заспокоїти інвесторів. Британський центр економічних і ділових досліджень припустив, що за відсутності економічного зростання та у разі підвищення відсоткових ставок за держоблігаціями понад 6% суверенний борг Італії може до 2017 року зрости до 150% ВВП.

У перший тиждень серпня дохідність 10-річних облігацій Італії досягла рекордного рівня від часів запровадження євро - 6,02%, що в довгостроковій перспективі вважається критичним і нестабільним. Експерти наголошують, що необхідність позичати гроші під такий високий відсоток може призвести до неконтрольованого зростання боргу, а згодом і до неплатоспроможності.

Заради справедливості слід зазначити, що в Італії є не тільки критики, а й захисники. Їхній оптимізм базується на тому, що економіка країни розвинена і диверсифікована, зовнішній борг великий, але останні три роки не зростає, а відсот­кове співвідношення дефіциту бюджету та ВВП набагато менше, ніж у багатьох країн ЄС. Навіть глава МВФ Кристін Лагард на своїй першій прес-конференції приділила кілька слів кризі в Італії. Зокрема, вона вважає, що зростання італійської економіки має прискоритися й, відповідно, підвищиться рівень споживчої довіри. Лагард виразила переконаність, що італійській владі вдасться уникнути гіршого сценарію.

Минулого тижня президент Італії Джорджо Наполітано перервав свою відпустку й повернувся в Рим, щоб обговорити ситуацію із прем’єром, міністром фінансів, а також лідерами двох головних опозиційних партій. У п’ятницю, 12 серпня, кабінет міністрів Італії зібрався на екстрене засідання та схвалив комплекс заходів щодо скорочення державного боргу. Збалансувати бюджет Італії якомога швидше вимагав Європейський центральний банк - в обмін на забезпечення облігацій уряду. Саме минулого тижня ЄЦБ почав купувати держоблігації Італії та Іспанії, на що витратив у цілому 22 млрд. євро. Цей захід справді допоміг зупинити подорожчання боргових цінних паперів згаданих країн і на якийсь час запобіг падінню на європейських ринках.

Примітно, що саме сьогоднішній глава банку Італії Маріо Драга з листопада очолить ЄЦБ. Його кандидатуру було схвалено лідерами ЄС ще на саміті в червні. Сьогодні ж він, не остання людина в італійській команді порятунку, переконує, що 2012 року дефіцит італійського бюджету становитиме 2,4% ВВП. Через кілька місяців Драгі доведеться рятувати всю єврозону та сам Європейський центробанк, якщо купівля єврооблігацій кризових країн дасть нульовий ефект.

У твердій економії по-італійськи на першому місці традиційні заходи - підвищення податків і скорочення бюджетних видатків. В 2012 році заплановано заощадити 20 млрд. євро, в 2013-му - 25,5 млрд. євро (сумарно - 45,5 млрд.), що дасть змогу, на думку уряду, домогтися бездефіцитного бюджету вже до 2014 року.

Що ж до податкових інновацій, то буде запроваджений так званий податок солідарності (річний дохід приватної особи в 90 тис. євро й вище обкладатиметься 5-відсотковим податком, при доході від 150 тис. євро ставка зростає до 10%). Буде збільшено відсоткову ставку податку на доходи від інвестицій: з нинішніх 12,5 до 20%.

У плані є навіть захід щодо збільшення кількості робочих днів у році: нерелігійні офіційні свята переноситимуться на вихідні дні. Наприклад святкування річниці заснування Італійської Республіки переноситься з 2 червня на найближчу неділю. Крім того, планується скоротити та об’єднати районні і місцеві ради. Пенсійний вік буде поступово збільшений до 65 років.

Отже, слідом за Грецією, Ірландією, Португалією та Іспанією в режим твердої економії переходить Італія. До фіскального порятунку економіки в перелічених країнах населення поставилося досить терпимо та з розумінням. В усіх, крім Греції. І якщо порівнювати південні темпераменти націй, то жителі Апеннін цілком можуть видати реакцію, схожу із грецькою. Італійські профспілки вже загрожують загальним страйком у відповідь на тверді заходи економії. За словами голови Усезагальної конфедерації праці Італії Сусани Камуссо, режим «затягування пасків» зачепить насамперед інтереси середнього класу, тому єдиною дієвою відповіддю уряду вона вважає організацію всезагального страйку. У профспілок, як і в уряду, є ще час зібратися з силами - на вивчення та голосування щодо пакета кризових заходів італійському парламенту відводиться місяць.

Фінансові проблеми в Італії та вимушена реакція на них влади країни знову відродили запеклі дискусії з приводу стабілізаційного фонду єврозони та його розміру. На тлі нервової обстановки в Римі два лідери з країн єврозони - німецький канцлер Ангела Меркель і французький президент Ніколя Саркозі - зустрілися в Парижі для вироблення спільних рішень щодо врегулювання чергового витка кризи. Однак уже в день зустрічі, у вівторок, усі спостерігачі, а насамперед - ринки, біржі, інвестори, зітхнули без полегшення.

Того, на що сподівався фінансовий світ, не сталося. Збільшення обсягу Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) лідери вважають поки що передчасним. Тема євробондів - єдиних облігацій, які випускаються всією єврозоною, а не окремими країнами, на зустрічі не обговорювалася. Хоча багато експертів, а серед них і фінансист Джордж Сорос, напередодні неодноразово говорили про те, що саме випуск євро­бондів з єдиною відсотковою ставкою міг би згуртувати монетарний союз. За їхнє запровадження виступали Бельгія, Люксембург, Греція, Італія. Однак Німеччина та Франція в особі своїх лідерів думають інакше. Ангела Меркель на брифінгу, зокрема, зауважила, що випуск єдиних єврооблігацій не є «останнім засобом» для подолання кризи в єврозоні.

На зустрічі в Парижі було вирішено створити «економічний уряд» зони євро. Ідею цю було озвучено німецьким канц­лером ще рік тому. Даний орган призначатиметься терміном на 2,5 року, а його члени, глави держав і урядів єврозони, збиратимуться двічі на рік на саміти, рішення яких будуть обов’язковими для всіх учасників. Стати главою нового уряду було запропоновано голові Євроради Херману Ван Ромпею.

Також лідери двох європейські важковаговиків пропонують запровадити в Євросоюзі спеціальний загальний податок на фінансові операції. Такий захід має зробити їх (фінансові операції) більш надійними та менш небезпечними для світової фінансової системи. До речі, цю саму пропозицію Німеччини та Франції, висловлену торік влітку на саміті країн «двадцятки» у Канаді, зустріли досить прохолодно, а США, Великобританія та Канада взагалі виступили проти. Сьогодні як пілотний проект Меркель і Саркозі мають намір уніфікувати оподаткування бізнесу у своїх країнах починаючи з 2013 року.

На думку більшості експертів, запропонована гармонізація податкових систем країн ЄС - справа досить складна і тривала. Хоча б тому, що в різних країнах Європи сьогодні надто різні податкові системи. При середній для ЄС ставці податку на прибуток в 24-25% різниця по країнах коливається від 10 до 12%. І цим давно користується бізнес, переміщаючись регіонами. Тим паче в нинішньому глобальному світі Інтернету, коли фінансові трансакції здійснюються в лічені секунди, такий податок матиме сенс тільки при його запровадженні в усьому загальносвітовому просторі.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі