Міністр закордонних справ Греції Дімітріс ДРУЦАС: «Ми підтримуватимемо всі зусилля вашої країни стосовно повного скасування візового режиму»

Греція не сходить з перших шпальт європейських газет. Глибока фінансова криза, яка вразила цю країну, загрожує стабільності всієї єврозони. Уряд Греції опинився між двох вогнів. З одного боку його жорстко критикує Єврокомісія за недостатній темп вкрай необхідних реформ та приватизації. З іншого - програма приватизації державних активів, ухвалена урядом Греції цього тижня в надії зменшити борговий тягар, викликала нову хвилю протестів і страйків. У вівторок людей на вулиці вивели профспілки, а в середу до них уже приєдналися греки з руху «стурбованих громадян», не пов’язаного з політичними партіями та профспілками. Незадоволене жорсткою програмою скорочення бюджетних витрат в обмін на кредитну підтримку МВФ і ЄС населення протестує проти зниження зарплат і пенсій та зростання безробіття.

Які помилки призвели до кризи? Яких заходів вживає грецький уряд? Чи існує загроза для туристичного сезону, що вже розпочався? Чи радітиме Греція українським туристам і чи має намір підтримати прагнення України до безвізового режиму з Євросоюзом? Усі ці питання DT.UA поставило міністру закордонних справ Греції Дімітрісу ДРУЦАСУ напередодні його візиту до Києва 30 травня.

- Пане міністр, ваша країна нині переживає складні часи, проте ви знайшли можливість і час відвідати Україну. Яка мета вашого візиту? З ким ви маєте намір зустрітися, які питання обговорюватимете?

- У Греції - важливі історичні зв’язки в широкому регіоні Чорного моря. Це особливо стосується України та українського народу, з яким греки історично встановили дружні відносини. Попри це, двосторонні контакти останнім часом послабшали. Тому нинішнього року ми відновимо втрачені позиції! Я з великою радістю прийняв запрошення міністра закордонних справ і дорогого друга Костянтина Грищенка відвідати Київ. В цьому році, як передбачається, до Греції з візитом прибуде прем’єр-міністр України Микола Азаров і зустрінеться з прем’єр-міністром Греції Георгіосом Папандреу. На той самий місяць заплановано проведення в Афінах засідання Змішаної міжурядової комісії. І, звісно, кульмінаційна подія відбудеться в жовтні нинішнього року в Афінах, - ми очікуємо на приїзд українського президента Віктора Януковича
на запрошення президента Грецької Республіки Каролоса Папуліаса.

- Товарооборот між нашими країнами до прикрого незначний. У чому, на ваш погляд, причина такої ситуації? Невже нам нічого запропонувати одне одному?

- Справді, впродовж двох років, у 2008-2009 рр., спостерігалося зменшення товарообороту між нашими країнами, в основному через міжнародну фінансову кризу. Проте останнім часом дані, які я маю, показують відносне збільшення цих показників. Наприклад, за перші два місяці 2011 року спостерігалося значне зростання грецького експорту в Україну (на 44,7%) і українського - в Грецію (на 20,4%). Проте ми мусимо брати до уваги не тільки двосторонню торгівлю. А також і присутність в Україні десятків компаній, які представляють грецькі інтереси, і значний внесок у місцеву економіку у вигляді грошових переказів на свою батьківщину, що їх роблять українські громадяни, котрі працюють на зареєстрованих у грецьких портових журналах суднах. І, нарешті, десятки тисяч українських туристів, які щорічно відвідують нашу країну. Все це не просто економічні дані. Вони представляють людей, відносини, життєві узи між нашими суспільствами. Це - потужна основа дружби. Але ми, звісно, можемо співпрацювати й краще. І це буде одна з тем, яку ми обговоримо під час мого візиту до Києва.

- Як, на вашу думку, може змінитися ситуація в наших торгово-економічних відносинах після підписання угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС? Які нові можливості відкриються? Які потенційні проблеми?

- Завершення переговорів та підписання угоди про зону вільної торгівлі між ЄС і Україною, яка просувається, стане значним кроком до збільшення обсягу торгівлі між ЄС і Україною. Угода передбачає зменшення мит на імпорт і експорт - чинників, які пропонуються для захисту виробників певних продуктів, а з іншого боку, обмежують вільний розвиток товарообміну. Є й інші норми, прийняття яких може збільшити торгівлю, а також поліпшити товарність якісних продуктів, наприклад захист географічних назв, які вказують на країну походження продукції, що їм Греція надає особливого значення.

- Чи підтримує Греція прагнення української сторони закріпити в угоді про асоціацію між Україною і ЄС, що готується, перспективу членства України в Євросоюзі? Обгрунтуйте, будь ласка, вашу позицію.

- Україна, безперечно, європейська країна. Це визнала Європейська рада. Із завершенням переговорів щодо угоди про асоціацію між ЄС і Україною, на яких було відзначено значний прогрес, ваша країна зробить важливий крок, що наблизить її до принципів та стандартів ЄС. Україна вже користується особливими відносинами з ЄС. Вона - один із партнерів Східного партнерства і посідає в ньому видатне місце. Паралельно міністерства закордонних справ Греції та України уклали меморандум про надання ноу-хау для зближення з ЄС. Цей документ, до речі, буде ратифікований наступного тижня грецьким парламентом. Греція палко вірить у встановлення дедалі тісніших зв’язків України з ЄС і буде на її боці щокроку.

- Греція завжди приваблювала українських туристів. Проте одержати шенгенську візу в консульстві вашої країни - справа дуже непроста й заморочлива. Дослідження консульських послуг, надаваних дипустановами європейських країн, яке провів консорціум семи українських NGO, і складений на його підставі рейтинг поставили консульство Греції на одне з останніх місць. Серед основних претензій з українського боку - невиконання грецькою стороною п. 4 Угоди між Україною і ЄС про спрощення оформлення віз та вимога необгрунтовано великої кількості документів, часто - грубе ставлення консульських працівників. Що ви плануєте зробити, щоб виправити такий стан справ?

- Я знаю, що об’єктивно неприємно розпочинати поїздку - професійну, туристичну чи якусь іншу - із процедури отримання візи. Мені відомо й про наявність проблем. Але можу вас запевнити, що ми вживаємо всіх заходів, аби наші консульства згладжували прикрі моменти цієї процедури. Ми хочемо, щоб перше враження тих, хто прагне відвідати нашу країну, було якомога кращим. Це основний політичний вибір нинішнього уряду, і ми дали чіткі розпорядження стосовно цього. Результатом цього конкретно в Україні стало збільшення на 55% кількості виданих у 2010 році віз, порівняно з 2009 роком. Також значно збільшилася кількість багаторазових віз. Для нас це не тільки цифри, це люди, котрі, ми сподіваємося, залишаться задоволеними перебуванням у нашій країні і приїжджатимуть знову й знову.

- Профільні відомства Ізраїлю засвідчують: після впровадження безвізового режиму між нашими країнами потік українських туристів до Ізраїлю відразу ж значно зріс. Чи є Греція лобістом впровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом?

- Єдина зона вільного переміщення людей, яку створила Шенгенська угода, - одне з найбільших досягнень в історії європейської інтеграції. Воно нам далося нелегко. Було виконано велику роботу з уніфікації правил, а також із забезпечення деяких мінімальних загальних умов, які утворюють єдиний простір безпеки, права та добробуту. Ціна цього досягнення така, що для зміни всього механізму знадобляться процеси, котрі передбачають обговорення між усіма країнами-учасницями. Ми вже побачили вигоди від скасування візового режиму на прикладі наших балканських сусідів. Це не лише туризм. Це крок, який зближує народи, культивує мир і забезпечує розвиток. Ми підтримуватимемо всі зусилля вашої країни, спрямовані на повне скасування візового режиму, але ця процедура має суворі передумови і передбачає великі реформи. Між іншим, можу вас запевнити: наші консульські установи в Україні отримали вказівки - і виконують їх - гнучко й ефективно застосовувати Угоду про лібералізацію візового режиму між Україною і ЄС.

- Який ваш прогноз на нинішній туристичний сезон у Греції? Як позначиться на ньому глибока фінансова та соціальна криза у вашій країні? Чи варто українським туристам побоюватися масових страйків, скасування авіарейсів?

- Туризм - одна з найбільш динамічних галузей грецької економіки, її «важка промисловість». Зізнаюся, що минулий рік був відносно важким через початок кризи. Але я вважаю, що криза - велика можливість для грецької економіки зробити ривок, щоб стати сильнішою і кращою. Як в інших сферах економіки, так і в туризмі ми просуваємося, маючи амбіційний стратегічний план, який враховує нові реалії та вимоги ринку і головною метою якого є якісний розвиток туристичного продукту. На нинішнє літо прогнози особливо надихають. До того ж криза зробила якісний туристичний продукт ще більш привабливим, більш доступним фінансово. Я переконаний, що наші українські друзі, котрі віддадуть перевагу Греції, проведуть чудесну відпустку.

- Які, на ваш погляд, основні помилки Греції, що призвели до серйозної фінансової кризи?

- Упродовж десятиліть певні явища перешкоджали прогресові країни. Хронічні хвороби й спотворення політики, економіки, а також соціальної сфери потребували негайних відповідей, яких ми, однак, не дали, а просто заплющили на них очі. Ми не створили здорової й широкої виробничої бази, використовуючи наші порівняні переваги. Не було створено також структури прозорого застосування державної власності. Ми безпорадно спостерігали за тим, що відбувається з державними фінансовими коштами, орієнтуючись тільки на сьогодення, а не на майбутнє. Безумовно, світова фінансова кон’юнктура прискорила й посилила напругу кризи в Греції. Не забуватимемо, що йдеться про кризу, яка торкається всієї Європи. Але я хочу бути щирим. І на нас, греках, особливо на політиках, котрі зобов’язані спрямовувати розвиток, лежить величезна відповідальність. Сьогодні все грецьке суспільство, відчуваючи критичність ситуації, рухається до історичного перелому. Залишаючи позаду той спосіб мислення і ті стійкі стереотипи, які й призвели нас до цієї складної ситуації, ми створюємо не лише умови для виходу з кризи, а й реально кращу Грецію. Країну з життєздатною економікою, хорошими законами та соціальною справедливістю.

- Чи допускаєте ви можливість серйозного розколу або навіть розпаду Євросоюзу внаслідок фінансової кризи в Греції, Ірландії та Португалії і неоднакового ставлення до шляхів вирішення цієї проблеми різних членів ЄС?

- Ні, не допускаю. Ми повинні уникнути теорій змови і катастроф, які знаходять грунт у мінливому політичному та економічному європейському і світовому оточенні. Це, звісно, неприємна й особливо складна реальність, криза заборгованості країн Єврозони, яка, своєю чергою, погіршує ситуацію у світовій економіці. Для протистояння європейським викликам та нинішній фінансовій кон’юнктурі не можна буде знайти рішення, якщо уряди реагуватимуть егоїстично, віддаючи перевагу національним інтересам. Розпад Європейського Союзу на даному етапі матиме акумулюючу руйнівну динаміку не тільки для Європи, а й для світової економіки. Такого сценарію просто не існує. Саме тепер, коли ми маємо боротися разом. Меседж, який ми постійно повторюємо і який мусимо усвідомити, такий: тільки консолідовано ми можемо всі разом створити нову Європу - із впливовим голосом і присутністю у світі.

- Греція отримала кредит МВФ, коли його очолював Домінік Стросс-Кан, який проводив «проєвропейську» політику. Як зміна глави фонду може позначитися на співпраці Греції та МВФ?

- Співпраця з МВФ, як і з іншими нашими партнерами, від яких ми отримали кредит, - традиційна, і, звісно ж, не залежить від особистостей. На неї більше впливають практика та політика. Важливо те, як ми спільно з нашими партнерами протистоїмо цій кризі. Отож, гадаю, справа Стросс-Кана жодним чином не позначиться на нашій співпраці.

- Україна також перебуває у тяжкій економічній ситуації і змушена виконувати жорсткі умови МВФ. Поділіться, будь ласка, досвідом, розкажіть про радикальні реформи, оголошені прем’єром Греції Георгіосом Папандреу. Наскільки успішні ці реформи в умовах їх різкого неприйняття грецьким суспільством?

- Безліч кроків, на які пішла Греція впродовж останніх півроку, були тяжкими і болючими. Але ж це необхідність. Грецький народ пожертвував багато чим, і, звісно ж, чимало наших співвітчизників живуть із відчуттям незахищеності. Але це тільки зміцнює прагнення змін. У нас уже намітилися перші очевидні результати. Дефіцит бюджету знизився на 5%, і це найбільший показник, якого домоглася країна - член Євросоюзу всього за один рік. Зростає експорт. Водночас ми великими темпами просуваємося в освоєнні державної власності. Паралельно ми домоглися значних структурних змін, які посилюють прозорість у державному управлінні, відновлюючи тим самим довіру в стосунках із громадянами, а також створюючи здорову й творчу сферу для інвестицій, модернізуючи систему освіти та охорони здоров’я. Ми рішуче налаштовані продовжувати реформи. Ми стабільно рухаємося вперед, із повним усвідомленням труднощів, із впевненістю та оптимізмом в усьому, що стосується майбутнього нашої батьківщини.