Цар велить своїм боярам...

Поділитися
Підготовка президентського указу №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» проходила в режимі найсуворішої таємності...

Підготовка президентського указу №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» проходила в режимі найсуворішої таємності. Віктор Янукович, Сергій Льовочкін, Олександр Лавринович та експерти McKinsey - ось майже вичерпний перелік його авторів. Ой, ну, звісно ж, іще Герман Греф! Саме його дії з проведення аналогічної реформи в Росії багато в чому взяли за основу українські адмінархітектори. А от прем’єр-міністр України мало не відчув себе середньостатистичним громадянином, який дізнається про всі ухвали влади, які безпосередньо його стосуються, останнім. Проте кілька останніх днів, проведених Миколою Азаровим на Банковій, дозволяють вважати, що зміст указу з ним було проговорено, а в деяких моментах його думку враховано.

Робити остаточні висновки про якість запропонованої реформи зарано. В понеділок президент внесе в парламент перелік законопроектів, які прояснять суть підводної частини айсберга. Проте вже сьогодні можна зробити низку попередніх висновків.

По-перше, сам по собі факт початку адміністративної реформи позитивний. Країна спізнилася з нею мінімум на п’ять років, а Янукович - мінімум на п’ять місяців. Але, як кажуть, краще пізніше, ніж ніколи. Роздутий держапарат, дублювання функцій, надзвичайна доступність змін правил гри, 11 тис. держпідприємств, які надають законно і незаконно платні послуги населенню, - словом, система реформування потребувала. На цьому шляху помилки неминучі. Проте рух у цій ситуації - набагато краще, ніж застій.

По-друге, адміністративна реформа, так само як і конституційна, а також судова, що їх теперішня влада вже нібито провела, по суті, спрямована на розширення повноважень президента. Поняття «центральні органи виконавчої влади» було закладене в Конституцію 1996 року Олександром Лавриновичем. І тепер для Віктора Януковича стало знахідкою. Тому що саме президент призначає керівників цих органів. За поданням прем’єр-міністра? Так. Тільки от у нинішній владній піраміді прем’єр собі й уявити не може, як можна мати іншу, ніж у президента, думку. Бо доля самого прем’єра - у президентській чорнильниці.

По-третє, автори адміністративної реформи ставили перед собою й іншу мету - максимально оздоровити держапарат, позбавивши його хронічних хвороб, які породжували корупцію, зловживання, неефективність. Підняти ККД незалежно від персоналій, які очолюють те чи інше міністерство, агентство, службу або інспекцію. Принаймні таке цілевизначення і президентом в указі задеклароване, і архітекторами проекту в бесідах наголошувалося. Проте кожен з нас знає: якість життя в новому будинку залежить не тільки від того, як його спроектовано і з яких матеріалів зведено. Палені сірники на стелі, жуйки в шпаринах поштових скриньок, сморід на сходових прольотах і поламані ліфти - це мешканці. Більшість кадрових президентських указів, що з’явилися в ніч із четверга на п’ятницю, породили лише одну думку: «Хана будинку...»

По-четверте, якщо говорити про фінансові потоки, то очевидно, що головним «Водяним» призначено першого віце-прем’єра - міністра економічного розвитку і торгівлі Андрія Клюєва. Не повинен нарікати на життя і віце-прем’єр - міністр інфраструктури Борис Колесніков. Не загине від спраги й міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко. Віце-прем’єр Віктор Тихонов зберіг статус, але отримав конкретний головний біль, очоливши Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. А екс-віце-прем’єр з економічних реформ Сергій Тігіпко став віце-прем’єром відбувайлом. Проте перед фактом, як це могло б здатися, Сергія Леонідовича не поставили: за день до указу він мав двогодинну бесіду з президентом, де при доброму розумі й притомним бувши погодився опікуватися реформуванням соціальної сфери.

До речі, адмінреформа стартувала саме зараз не тільки тому, що на цей момент викристалізувалися завдання її першого етапу. Широко рекламовані тези про масштабне скорочення держапарату збіглися в часі зі стартом пенсійної реформи. Мовляв, «ситуація складна, криза, платежі за кредитами, «попередники» - тому ми не тільки вам пропонуємо затягти паски, а й самі затягуємо». Посил, звичайно, яскравий, проте не настільки, щоб затьмарити майбутню пенсійну реформу.

Ви подумали, що ми забули про Мінфін? Під який завели і митницю, і податкову, і багато чого повноважного і смачного. Ні. Ми не забули. Але разом із Валерієм Хорошковським ми, можливо, згадаємо про нього після клопітного ухвалення бюджету.

І останнє - людський вимір адмінреформи. «Чєловєкі»-чиновники вже в тихому жаху від президентського указу, а міністр Лавринович обіцяє, що це лише початок. Реформа для чиновників - це завжди боляче й неспокійно: всіх виводять за штат, конкурсний відбір, коли посад менше, ніж тих, хто працював до реформи, дострокові звільнення з нагрітих крісел... Чиновникам поспівчуваємо, але вихідна допомога чималого розміру пом’якшить їм скруту і поневіряння. Більше турбує інше - а як заявлена адмінреформа позначиться на житті десятків мільйонів громадян України і чи позначиться взагалі? Питання не пусте. Практично одночасно проводили адмінреформи наші сусіди - Грузія і Росія. Реформа в першій дала змогу реалізуватися громадянам, а в другій - бізнесменам від влади. «Як буде в Україні?» - запитання риторичне?

Глибокий і всебічний аналіз першого етапу адмінреформи ще попереду. Але сьогодні «ДТ» традиційно подає низку експертних експрес-оцінок президентського указу. Чи стане виконавча влада після реформи менш корупціємісткою? Чи вплинуть запропоновані зміни на підвищення безпеки країни? Чи стане ефективнішим і прозорішим управління? Наскільки запропоновані кроки відповідають цивілізованим стандартам, усталеним у країнах ЄС? Що буде зі ста тисячами скорочених чиновників і в яку суму це обійдеться бюджету?

Відповіді на ці запитання шукайте у матеріалах свіжого номера "ДТ". Але спочатку - слово одному з авторів і ідеологів адміністративної реформи міністру юстиції України Олександрові Лавриновичу.

Міністр юстиції Олександр Лавринович: «Побачите самі, як зміняться адміністрація президента, РНБОУ, яка випаде доля центральним органам виконавчої влади…»

- Президентський указ про реформування системи виконавчої влади не містить тлумачень, що саме вважати службами, агентствами та інспекціями. Наскільки можна судити, найближчим часом ці питання буде врегульовано з допомогою змін до законодавства?

- Правильно. Гадаю, вже найближчого понеділка до Верховної Ради буде внесено проекти законів про центральні органи виконавчої влади, про діяльність національних регуляторів, про державну службу (що модернізуватиме підхід до держслужби в Україні) та проект закону про Кабінет міністрів (що принципово змінить нормативне регулювання діяльності центрального органу виконавчої влади).

- І все ж таки, що є що у новій моделі виконавчої влади?

- Міністерства - це, зрозуміло, ключовий орган виконавчої влади, що формує державну політику в межах своєї компетенції, контролює діяльність інших центральних органів виконавчої влади, які перебувають у його підпорядкуванні. Практично, в кожному міністерстві ці органи будуть створені на базі теперішніх державних комітетів, служб, фондів та адміністрацій.

Головна функція служб - надання державних послуг громадянам та юридичним особам. Виокремлення цієї функції мусить якісно покращити систему державного управління та створити сприятливі умови для подолання корупційної діяльності.

Інспекція має здійснювати нагляд та контроль за дотриманням і виконанням законодавства.

Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов’язані з об’єктами державної власності.

- Кому мають бути підпорядковані ці структури?

- Все це - центральні органи виконавчої влади. Їхню діяльність координує і спрямовує відповідний міністр, але не оперативно, а через нормативні акти.

- Хто призначатиме голів служб, інспекцій та агентств?

- Усіх керівників центральних органів виконавчої влади, відповідно до Конституції, призначає президент за поданням прем’єр-міністра.

- У переліку не знайшлося місця Головдержслужбі. Хто виконуватиме координуючу роль під час проведення адмінреформи?

- Президент це бере на себе. Нині він - єдина посадова особа і єдиний орган, який у змозі реально це зробити. Бо реформуванню підлягає все. Потреби в такій структурі, як Головдержслужба, напевно, немає.

- Чи можна говорити, що указ про реорганізацію виконавчої влади - тільки початок, що подальші зміни зачеплять адміністрацію президента, Раду нацбезпеки, місцеві органи влади та самоврядування?

- Ви перелічили майже всі наші наступні кроки. Побачите самі, як зміняться адміністрація президента, РНБОУ, яка випаде доля центральним органам виконавчої влади. Подальші кроки стосуватимуться місцевих державних адміністрацій. Черга дійде й до місцевого самоврядування.

- Що саме змінюватиметься, коли, як?

- Я не анонсую цих змін, доки президент не ухвалить потрібного рішення, не оголосить про відповідний намір.

- У міністрів буде по три заступники, а фактично - по два, якщо говорити про політичні фігури…

- У декого навіть один…

- …але в глави адміністрації - дев’ять заступників, а у секретаря РНБОУ - 13! Чому процес оптимізації та скорочення не розпочався з президентських структур? Чому б президентові замість принципу «Роби, як я сказав» не керуватися іншим принципом - «Роби, як я»?

- Адміністрацію не можна ставити в один ряд із центральними органами виконавчої влади. В неї - інша природа й інші функції, в АП взагалі не приймають рішень, вона - тільки готує пропозиції для глави держави. Окрім того, ці структури також у черзі на реформування.

- Подальші реформи потребуватимуть внесення змін до Конституції?

- На завершальному етапі, коли вони зачіпатимуть місцеву владу та місцеве самоврядування, - безумовно. Але це завдання не на наступний рік.

- Адмінреформа готувалася в умовах надзвичайної закритості.

- Закритим був лише завершальний етап, перший, навпаки, мав дуже відкритий характер. Певен, для вас очевидно, чому кінцева фаза реформи не була надто публічною. Перед реформаторами стояло завдання оперативно здійснити масштабні дії, не зруйнувавши систему управління, мінімізувавши можливі втрати, зменшивши так званий транзитний період. Надмірна публічність тут не пішла б на користь.

- Конституція у разі реорганізації системи виконавчої влади вимагає подання прем’єр-міністра та його підпису під відповідним актом президента - контрасигнації.

- Прем’єр здійснив відповідне подання. Його підпис на указі теж є.

- Саме тому Микола Янович був такий сумний під час обговорення майбутніх реформ на засіданні комітету Акімової?

- Просто в нього дуже велика відповідальність і дуже багато роботи. Сьогодні вже він був досить веселий.

- Скільки триватиме неминучий хаос перехідного періоду?

- Я зробив усе, від мене залежне, аби хаосу не було взагалі. Передбачався транзитний період із певним послабленням управлінської функції. Вжито необхідних заходів, аби він був нетривалим і максимально безболісним.

- Скільки, за вашими розрахунками, цей період триватиме?

- Сподіваюся, вже протягом тижня ми налаштуємо нормальний стабільний перехід від того, що маємо сьогодні, до того, що функціонуватиме через два місяці.

- Протягом двох місяців, згідно з указом, буде лише розроблено положення про функціонування центральних органів виконавчої влади…

- Саме тому я згадав про цей термін. За два місяці відповідні органи набудуть усіх необхідних функцій. Наразі є понад дев’ять тисяч функцій, залишиться, сподіваюся, близько половини. Далі - наступний етап, коли буде надана можливість вивільнитися частині держслужбовців, для яких уже не залишиться функцій у системі державного управління.

- Хто затверджуватиме положення про центральні органи виконавчої влади?

- Президент за поданням Кабінету міністрів.

- Це запобіжний захід проти роздування штатів, функцій, або ще один спосіб закріплення влади?

- Це дотримання норм Основного Закону. Але почасти ви маєте рацію: ця модель справді взята як запобіжник проти гіпотетичного множення-ділення, подальшого перегляду повноважень і функцій. Якщо державний службовець не розчинятиметься у величезній кількості різних структурних погоджень - підвищиться рівень його персональної відповідальності, з’явиться можливість об’єктивно оцінити такого службовця. Відповідно, відкриється перспектива його кар’єрного зростання, можливість збільшення матеріальної винагороди відповідно до оцінки якості роботи. Це піде тільки на користь як людині, так і системі. Відповідно до запланованих змін, які буде відбито в новому проекті закону «Про державну службу», сумлінний держслужбовець наприкінці року має отримати солідний бонус.

- Скільки саме держава планує заощадити на скороченнях?

- Я - не фахівець у царині фінансів, тому на точні розрахунки не пошлюся. Можу лише зазначити, що економія - не головна мета, принаймні на цьому етапі. На сьогодні складно говорити про велику економію: бо всі, хто будуть вивільнятися, відповідно до законодавства, отримуватимуть відповідні гроші. Це - чималі суми.

Звісно, з метою підвищення якості державного менеджменту (який би не поступався менеджменту провідних приватних кампаній) заплановане поетапне підвищення рівня оплати державних службовців. Але, навіть попри це підвищення, більше, ніж витрачається сьогодні, не витрачатиметься. А яким саме буде рівень економії, я вам відповісти не зможу, бо це не моя компетенція.

- Чи правда, що заплановано створення спеціальної групи, члени якої проводитимуть співбесіди з кандидатами на посади керівників центральних органів виконавчої влади? Ці кандидати обиратимуться на умовах конкурсу?

- Там, де це передбачено законом про держслужбу, кандидатів добиратимуть на умовах конкурсу. Але керівників центральних органів виконавчої влади це не стосується. Їх призначатиме президент за поданням прем’єр-міністра.

- Що буде з Укрзалізницею, НАК «Нафтогаз»? Коли буде створений і кому буде підпорядкований «Укроборонекспорт»?

- Це не органи влади, а господарюючі суб’єкти. Коли говорити про «Укроборонекспорт», то поки що не передбачається, що він потрапить під безпосереднє керівництво якогось конкретного органу. Очевидно, цей господарюючий суб’єкт, як державне підприємство, створюватиметься відповідним агентством, яке, своєю чергою, буде утворене на базі колишнього Мінпромполітики. Але сьогодні йдеться лише про проект створення такої структури. У нас є багато різних підприємств, на базі яких у перспективі буде створено концерн «Укроборонекспорт». Але це довгий шлях. Треба забезпечити відповідні бізнес-плани для того, щоб структура працювала не як реципієнт державного бюджету. Це має бути компанія, конкурентоспроможна на світовому ринку.

Взагалі-то, цей сегмент - господарюючі суб’єкти - перебуває поза межами моїх функцій та моєї компетенції, тому відповідної уваги я йому не приділяю.

- Представництва міністерств у регіонах будуть ліквідовані?

- Не всі. Безумовно, не можуть бути ліквідовані структури МВС, МНС чи, наприклад, Мін’юсту. Хтось же має реєструвати шлюби, народження, смерті, виконувати судові рішення. Мають функціонувати, принаймні до певного дня, державні нотаріальні контори. Очевидно, мають реєструватися нормативні акти місцевих органів влади.

Там, де це справді необхідно, структурні підрозділи існуватимуть. Там, де це невиправдано, а такого - чимало, будуть ліквідовані.

- Про які саме міністерства йдеться.

- Я маю повний перелік. Але не хотів би наводити окремі приклади. Це було б не дуже коректно.

- Структур ще немає як таких, штату - немає, положень - немає. Як, за рахунок чого, та в яких обсягах фінансуватимуться ці органи, тим більше що бюджетний процес практично добіг кінця?

- Звісно, відбудуться зміни розпорядників бюджетних коштів. Пожежного підходу не очікуємо. Коли перехідний період завершиться, реорганізація відбудеться, буде внесено необхідні зміни до бюджету, як у частині розпорядників, так і в частині фінансового забезпечення.

Органів стане менше, працівників стане менше, звільняться приміщення, буде створено умови для нормальної роботи. Отож це питання складно назвати критичним

- Який зиск із цієї реформи пересічному українцеві?

- У найближчій перспективі результати цієї реформи відчути неможливо. Це речі, які робляться задля майбутнього. Уявіть собі підприємство, де заробітну платню виплачують із затримками, частково - грішми, частково - посудом або гайками. Але після зміни системи управління, появи інших менеджерів робітники підприємства починають отримувати зарплату вчасно, у повному обсязі та ще й із преміями. Однак, щоб це відбулося, необхідна поява нового менеджменту. Потрібен час.

Зараз саме й відбувається зміна державного менеджменту. Не в особах, а в принципах, у способах прийняття рішень. Цю зміну відчують усі, проте я не можу назвати конкретний час, коли це станеться. За рік реальне поліпшення точно неможливо відчути.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі