Про що співає Майдан

Поділитися
«По-моєму, чувак, нас кинули!» — так звучить перша строфа гімну протестуючих підприємців. Вони не стояли на площах з приводу мовного питання, вступу України в НАТО або визнання УПА...

«По-моєму, чувак, нас кинули!» - так звучить перша строфа гімну протестуючих підприємців. Вони не стояли на площах з приводу мовного питання, вступу України в НАТО або визнання УПА. Для представників малого і середнього бізнесу ці питання, очевидно, здавалися другорядними, відволікаючими від справ насущних. Та ось уже тиждень вони перекривають вулиці, ночують у наметах і зривають голоси на мітингах, протестуючи проти Податкового кодексу. А все тому, що влада залізла безпосередньо в їхні кишені.

«Ковбасна революція-2010» по суті є першим класовим бунтом з моменту здобуття Україною незалежності. Малий бізнес став на бій з великим, не чекаючи початку розкуркулення. І не вірячи в щирість намірів влади.

Кожен з протестувальників чітко визначає свою особисту мету, проте коли настає черга колективних рішень, виникають труднощі. Будь-яке елементарне організаційне питання перетворюється на проблему. Об’єднуюча недовіра до влади органічно уживається із взаємною підозрілістю. Постійно перебираючи один в одного повноваження, зранку вони щедро обмінюються обвинуваченнями, а ввечері урочисто миряться на сцені Майдану. Дивно, що при всьому цьому розброді й хитаннях їм усе ж таки вдалося трохи розбурхати високопоставлений вулик.

Підприємці відверто дистанціюються від політиків, з очевидним задоволенням демонструючи їм свою зневагу. При цьому вони мимоволі, але з надзвичайною точністю копіюють правила, звички, манери висміюваних небожителів. Те саме споконвічне прагнення гетьманства, те саме звичне бажання «сплутати свою власну вовну з державною». У багатьох - та ж таки, замішана на недовірі, внутрішня готовність, коли що, підставити лікоть замість плеча.

Проте неабиякий запас об’єднуючої злості на спільного ворога поки що дозволяє їм триматися разом. І допомагає вірити в успіх. Втім, печатка очікуваного вето на Податковому кодексі здатна ненадовго зігріти підприємницькі душі. Верховна Рада, при бажанні, вето може й подолати. Сам документ, у кращому разі, трохи підкоригують, що принесе швидше моральний, ніж матеріальний ефект.

Головним позитивним результатом антиподаткової акції могло, і мало б стати утвердження в Україні по-справжньому незалежних і сильних вітчизняних профспілок. Бізнес потребує реальної альтернативи провладній Федерації регіонала Василя Хари і проопозиційній Конфедерації бютівця Михайла Волинця (котрий, очевидно, уже бачить себе новим Лехом Валенсою).

На нинішній хвилі народного гніву вперто намагаються спливти на поверхню маргінальні громадські організації, лідерам яких після 2004 року не пощастило, на відміну від Каськіва з «Пори». Грунт для вирощування справді нових профспілкових лідерів майже ідеальний. От тільки де насіння? Серед присутніх на мітингах явний дефіцит нових облич, очевидний брак майбутніх повноцінних захисників інтересів середнього класу. Сам середній клас, попри все, уже позначає готовність до об’єднання і демонструє готовність до боротьби. Хоча ця демонстрація інколи набуває дещо екзотичних форм.

Нижче пропонується невеличка добірка з висловлювань підприємців на сцені Майдану. Авторську лексику та стилістику народних ораторів збережено.

Олена КИСІЛЬ, приватний підприємець, Київ:

- Здравствуйте, я хочу рассказать вам о себе. Год назад я зарегистрировалась частным предпринимателем, и в этом году был первый отчет, который я сдавала. Я допустила в нем ошибку. Бывает! Все ошибаются - бухгалтеры, аудиторы, Наполеон ошибался, и я ошиблась. Инспектор Пенсионного фонда Соломенского района скрывала эту ошибку в течение пяти месяцев от налоговой и от меня, а потом предложила мне эту ошибку исправить и не назначать штрафных санкций в обмен на взятку.

Я отказалась категорически, тогда она сказала, что сдаст меня в прокуратуру. До какого же навоза розложилась вся эта инспекция? Они сами уголовники - требуют взятку, и из нас делают уголовников, заставляя давать им взятки.

Все доходы, которые они получают от нас, нигде не декларируются, не сообщается, куда они используются. А украсть - это всегда легче, чем заработать. Чтобы заработать, ты там должен обрыгаться, думать, бегать, крутиться, рисковать деньгами, силами и здоровьем. Поэтому я прошу вас, товарищи киевляне, если кто слышит, - помогите приезжим, поддержите их морально, принесите что-нибудь вкусненькое...

Олексій, підприємець, Сумська область:

- Доброго дня, громадо! Ви знаєте, кажуть, що коли на весілля йде дощ, то самі небеса благословляють цей шлюб. Я думаю, що цей дощ благословляє наше діло і омиває нашу країну від того бруду, який отам залип на Банковій. Так давайте його змиємо, цей бруд!

Ви знаєте, я чув, як Чечетов, ну ви знаєте, отой карлік з Партії регіонів, діріжор парламентський, сказав, що тут, на Майдані, стоять за гроші. То скажіть отому шибздику, ви тут за гроші стоїте? Міша, убєйся об стєнку!

Вони прийшли до влади за гроші і хочуть узаконити за наші гроші ті закони, які вони написали, нібито, шоб заповнити бюджет. Так продай бізнес Ахметова - і ми всі будемо ще десять років жити добре! Продай бізнес своїх депутатів - і будемо ще 100 років жити добре! Ми Гітлера погнали з нашої святої землі, так невже ми зека якогось з крісла не вигонимо?

Людмила СЕРГІЄНКО, Каховка:

- Я хочу сравнить наше государство с обычной семьей, в которой пятеро детей. Например, батько ушел на работу, дома дети балуются. Разве батько будет бояться вернуться домой и успокоить, помирить своих детей? Я думаю, что нормальный батько не побоится зайти в свой дом.

Разве нормальный отец будет желать своим детям, чтоб они росли необразованными в нищете? Разве нормальный президент позволил бы нам стоять здесь под дождем? Так зачем же ж нам такой президент и вся эта влада? Геть зграю кровосісів!!!

Юрій ХАРИТОНЧИК, Бориспіль:

- Борисполь, я вас люблю! Вы - молодцы! Стойте! Четко! Классно! Нам тяжко, нам дуже тяжко. Нас угнетают, нас давят, но мы стоим. Стойте жестко, ребята! Стойте до конца! Ура! Слава Украине!

Зоя МАКСИМЧУК, Черкаси:

- Ми - представники оптової торгівлі. Сьогодні влада так звузила рамки закону, що ми випали з цих рамок. Влада нас не чує. Вони хочуть поставити нас на коліна, зробити з нас злиднів, зробити дірки в наших кишенях, такі самі, як вони зробили в бюджеті. Ганьба такій владі!

Олексій ОБУХОВСЬКИЙ, Вінницька область:

- У мене був магазинчик, я займався порізкою скла для людей, і рамочки робили. Влада до такого ступеню обнагліла, що розвалила магазин, на який була маса документів, бо треба були взятки. Вони показали, що ми для них ніхто. Ми можемо це терпіти чи ні?

Ми вирішили об’єднуватися і йти до кінця. Якщо треба, ми підемо в катакомби, ви нам будете носити якусь їду, і ми будемо звідти вилазити в потрібний момент… я вважаю, що назад у нас дороги немає. Ми не закликаємо до непокори, але ми вже до цього готові…

Олександр ДУДКО, голова незалежної профспілки підприємців Криму:

- Друзья, я хочу вам пересказать очень маленький фрагмент беседы с Клюевым. Когда зашел спор о том, чем мешает Налоговый кодекс, я сказал: Андрей Петрович, давайте я вам буквально за 30 секунд обрисую наш Налоговый кодекс по простой системе, в которую вы загоняете упрощенный бизнес. Представьте, что я как предприниматель нанялся мыть полы у вас в Кабмине на седьмом этаже. За тысячу гривен. У меня нет ни бухгалтерии, никого, есть только тряпка и швабра. И я хочу тысячу, но я должен начислить на нее 386 гривен в фонды и НДС сверху. Итого, я вам выставляю счет 1680 грн. «О-о-о, это уже многовато», - отвечает Клюев.

То есть тысячу я не получу, потому что я из нее должен заплатить налоги, фонды, и мне останется 816 гривен. И на эти 816 гривен я не получу товаров и услуг, потому что приду в магазин, а там в цене сидит 16,6% НДС. Итого 1680 возьму с вас, а 680 себе и 987 гривен отдам на содержание бездельников, государству, которое ничего не делает, и в абсолютно бесполезные фонды. «Что вы сделаете?» - спрашиваю я Клюева. «Ой, - отвечает он, - я с вами постараюсь договориться за 900, но чистыми». Вот, говорю, вы со всей Украиной и договариваетесь 15 лет.

Клюев спрашивает у Хомутынника: «Это что, у нас такие высокие налоги?». Хомутынник отвечает: «Да, все цифры правильные». Я говорю: «А вы что, не знаете, какие налоги платит страна? Не знаете, что это 61%? Конечно, откуда вы можете знать, вы же их не платите». А помощник говорит: «Вы не то сказали. Не забывайте, что господин Клюев с 93-го года - госслужащий». А я про себя думаю: «Ну да, я забыл, что он эти миллиарды на госслужбе накосил».

И в заключение я сказал: «Если вы не прислушаетесь к нашим поправкам, то мы на каждом ценнике будем писать не «в том числе НДС», а вот так и напишем: «Шуба - 1660 гривен, в том числе 980 гривен государству и 680 гривен предпринимателю». Пусть тогда все пенсионеры и бюджетники увидят, из-за чего такие цены…

Олександр ДАНИЛЮК, керівник центру сприяння підприємницькій діяльності:

- Податковий кодекс ухвалений незаконно, і ми не будемо його виконувати. Ми вимагаємо від президента негайно накласти вето на цей документ та відправити у відставку його розробників - Азарова, Тігіпка і Бродського.

В іншому разі ми починаємо збір підписів за проведення референдуму щодо дострокового припинення повноважень президента та Верховної Ради. Нам треба всього лише три мільйони підписів. Краще, якщо президент сам оголосить про референдум, не чекаючи, поки ми зробимо це за нього...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі