«Посланнячко «у конверті» знайшло адресата?

Приводом для написання цієї статті став дзвінок у редакцію з Податкової адміністрації. Шукали авторів публікації «Посланнячко «у конверті» (№34 від 18 вересня 2010 року), де йшлося про дуже примітні факти з життя валютного ринку. Зокрема про те, що практично всю різницю між купівлею і продажем валюти на готівковому ринку України за перші вісім місяців поточного року було сформовано всього шістьма банками, тільки один із яких (Приватбанк) належить до категорії найбільших. Причому чотири банки, практично не маючи пунктів обміну валют, купили в населення 60 млн. дол., продавши при цьому 2,1 млрд.(!)

«Ви скаржилися на відсутність адекватної реакції з боку наглядових і правоохоронних органів? Водночас один із згадуваних банків уже давно в нас у розробці. Ми готові розповісти і про інші, не менш цікаві, наші розробки. Якщо цікаво, приходьте, поспілкуєтеся з нашим керівництвом», — запропонував співрозмовник з
Управління спеціальних розслідувань податкової міліції.

Управління, яке журналісти ще називають «податковим спецназом», створено для розслідування особливо тяжких злочинів в економічній сфері (ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах, конвертаційні центри тощо), а основний профіль його діяльності — міжрегіональні злочинні групи. Під час майже тригодинного спілкування з начальником Управління спеціальних розслідувань главку податкової
міліції Сергієм ПЕНЬКОВИМ ми торкнулися як дуже загальних, концептуальних тем, так і цілком конкретних схем, розкритих співробітниками управління. І якщо перша частина розмови залишила більше запитань, ніж дала відповідей, то наведені випадки правопорушень виявилися дуже й дуже цікавими.

— Якщо раніше ми більше стикалися з примітивними злочинами (наприклад, підробкою акцизних марок), то тепер злочини мають найчастіше транснаціональний характер, — розповідає С.Пеньков. — Практично щороку з’являються десятки добре продуманих, прорахованих злочинних схем. І це стосується, зокрема, і конвертаційних центрів, діяльність яких, я впевнений, нині завдає основної шкоди економіці країни.

Ця діяльність давно вийшла за рамки виключно операцій з конвертації коштів із безготівкової форми в готівкову або з національної валюти в іноземну. Комплекс «послуг», відповідаючи «вимогам часу», став набагато ширшим і різноманітнішим.

Тим часом у вітчизняному законодавстві досі навіть не визначені такі поняття, як «конвертаційний центр» або «фіктивне підприємство», хоча вони вже досить поширені, але поки що тільки на рівні сленгу. Конвертаційний центр — усталена назва, хоча точніше, мабуть, такі структури називати центрами незаконної податкової оптимізації або діяльності з ухиляння від сплати податків.

Масштаби також постійно зростають. Контрагентами «конвертів» є тисячі підприємств з усіх регіонів України, а обороти багатьох із них сягають мільярдів гривень на рік.

За даними ДПАУ, дев’ять із десяти розкритих податковою міліцією злочинів нинішнього року належать до категорії тяжких і особливо тяжких. За десять місяців ц.р. виявлено 2133 факти незаконного відшкодування ПДВ у сумі 7 млрд. грн. (за весь минулий рік — 1924 факти на загальну суму 6,4 млрд.). Виявлено і припинено діяльність 151 конвертаційного центру. Наприклад, у Донецьку в «конверті» було вилучено готівку і прості векселі фіктивних підприємств на суму 15,5 млн. грн. Також 16 печаток фіктивних підприємств, з яких половина — нерезиденти (США, Китай).

Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму 1,565 млрд. грн. (за весь 2009 рік —
на 800 млн. грн.).

Достеменно оцінити загальні масштаби діяльності конвертаційних центрів загалом по Україні складно. Та якщо виходити з припущення, що в тіньовому обороті нині перебуває мало не половина вітчизняної економіки, то, відповідно, і обсяги операцій, необхідних для її обслуговування, мають відповідати цим потребам.

Якщо говорити про географію, то діяльність «конвертів», як і реєстрація потрібних для забезпечення їхньої діяльності фіктивних підприємств (транзитних структур, «податкових ям») найчастіше відбувається в найбільших промислових центрах, де набагато
легше розчинитися в загальній масі. Там реєструються тисячі і десятки тисяч юридичних осіб і СПД, а обороти — найвищі.

У центральній частині України (втім, як і загалом по країні) головним таким центром є Київ. На сході — Луганськ, Донецьк, Дніпропетровськ. На півдні центром податкової оптимізації є Одеса, хоча поодинокі випадки бувають і в Криму. У Західному регіоні, що об’єднує вісім областей, більшість конвертаційних центрів припадають на Львів.

Мало сенсу зосереджувати таку діяльність десь у Луцьку чи Хмельницькому, Чернігові чи Черкасах, де їхні обороти відразу привернуть до себе увагу.

Одна з останніх новинок у конвертаційно-оптимізаційній сфері — так звані інтелектуальні «конверти», які продають фальшиві інтелектуальні патенти. Коштує таке ноу-хау, як і його «продукція» та послуги, дуже недешево, тому й використовують їх для підприємств із великим оборотом.

Схеми таких центрів, звичайно, добре продумані. Вони складні, територіально розгалужені й диверсифіковані, в них задіяні десятки людей, залучаються реальні підприємства з багаторічною історією. Відповідно, щоб виявити й розібратися в схемах та їх деталях, потрібні висококваліфіковані, добре підготовлені фахівці. Період оперативної розробки таких справ триває від кількох місяців до півтора року.

Серед запитань до представника податкової міліції були й відверто провокаційні: а чи потрібна податкова міліція взагалі, чи не доцільніше оперативно-розшукову діяльність по боротьбі з економічними злочинами передати у відання Міністерства внутрішніх справ, як, наприклад, у сусідів-росіян?

— Я проти того, щоб закривати податкову міліцію, і не лише тому, що тут працюю, — відповів наш співрозмовник. — Звичайно, я далекий від того, щоб ідеалізувати нинішню систему правоохоронних органів, які займаються захистом державних економічних інтересів. Можна довго сперечатися, як ця система має бути організована, критикувати існуючу структуру й ефективність її роботи, але припинення схем з ухиляння від сплати податків є одним із ключових елементів захисту економічних інтересів держави.
І перш ніж починати будь-які різкі кроки в цій сфері, щось ліквідувати, перепідпорядкувати або реорганізовувати, слід старанно зважувати можливі наслідки.

Звичайно, нинішня система податкової міліції потребує оптимізації та реформування. Необхідні нові підходи до формування вертикальної й регіональної структур. До речі, створення нашого управління, яке виокремлене в структурі податкової міліції, може послужити прообразом такого реформування. Одна з головних його переваг — незалежність від усіляких регіонально-територіальних впливів: губернаторів, мерів, місцевих прокурорів, суддів тощо.
Підпорядковано підрозділ безпосередньо начальникові податкової міліції, а наглядає за його діяльністю Генеральна прокуратура.

На відміну від територіальних управлінь, сфера нашої компетенції не обмежується за регіональним принципом. Немає поділу залежно від специфіки діяльності: незаконне відшкодування ПДВ, незаконний оборот підакцизних товарів, оперативно-розшукова діяльність тощо.

Защіпка для ПДВ

— Економічна злочинність, на жаль, постійно вдосконалюється. Розробляються дедалі нові й нові схеми ухиляння від податків, — продовжує свою розповідь пан Пеньков. — Наприклад, щоб завищити ціну при експорті й, відповідно, одержати більше повернення за ПДВ, одна з фірм отримала патент на винахід. Причому злочинці просто перемалювали американську пластмасову пломбу-защіпку (у нас вантажі пломбуються свинцевими пломбами), одержали патент і замовили виготовлення таких защіпок на підприємстві Товариства сліпих. Виробництво максимально здешевили — виготовляли пломби з м’якої пластмаси, тому вони попросту не защіпалися. Всі ці «вироби» було «продано» неіснуючій фірмі в ОАЕ по 5 дол.
за штуку! І з перетинанням кордону проблем не виникало. Коли проводили обшук на фірмі — організаторі цієї схеми, знайшли чимало факсів із Дубая: керівництво тамтешнього аеропорту вимагало терміново забрати вантаж і не захаращувати їхньої території. Виявляється, злочинці навіть не потурбувалися вивезти ці защіпки — їх навіть не забирали з аеропорту...

В одну з останніх схем, розкритих Управлінням спеціальних розслідувань податкової міліції, було залучено 33 підприємства з Харківської, Одеської, Донецької областей, а також із Києва. На паперах усе гарно: ТОВ із смт Іванків Київської області із солідною назвою «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико-механічний завод» нібито імпортувало з допомогою аж 18 фірм-посередників (усі зареєстровані там же, в Іванкові, за тією ж адресою) з Франції заготовки відомої фірми Corning SAS. За ціною 104 грн. за штуку.

Потім на заводі зі схожою назвою — «Ізюмський оптико-механічний завод» (але в Харківській області) — заготовки перетворювалися на елітні лінзи з оптичного скла. Після чого через ще дванадцять підприємств лінзи експортувалися гонконгській фірмі SANMAX ENTERPRISES із не такою вже й великою накруткою — по 114 грн. за штуку.

Як з’ясувалося, ніяких заготовок фірма Corning SAS в Україну не продавала. Насправді в напівзруйнованому, занедбаному цеху в Ізюмі (виробництво перебуває в дуже жалюгідному стані) обробляли й пакували недорогі вітчизняні лінзи — залишки заготовок державного підприємства «Ізюмський завод офтальмологічних лінз» (їх виробництво припинили ще на початку століття). Собівартість продукції становила... 6 грн. (тобто майже в 20 разів нижче за зазначену «закупівельну французьку»).

Упаковували лінзи в гарні коробки, обклеєні підробними фірмовими наліпками Made in France. Їх просто розмножили, тому на всіх упаковках стоїть та сама дата і час: «10 лютого 2009 р. 01:14».

Експортували за кордон «елітні» лінзи 12 підприємств, серед яких відомі на всю країну «Київський
ЦУМ» і «Одеський коньячний завод». Особливо заповзято продавали за кордон лінзи донецький торговий дім «Амстор» і київський «Промгаз України». Столичні підприємці, наприклад, обрадували гонконгську фірму експортом майже на 42 млн. грн., ухилившись від сплати майже 8 млн. гривень ПДВ. Загальна ж сума ПДВ, яку 12 підприємств недоплатили до скарбниці, становила 540 млн. грн. При цьому про компенсацію грошей із бюджету не йшлося (формувався тільки податковий кредит), у результаті чого ці операції спочатку не викликали надто серйозного інтересу в податківців.

Посаду директора в SANMAX ENTERPRISES обіймав громадянин України — такий собі О.Б. Чеботарьов. Він же був і начальником відділу міжнародних відносин ТОВ «Юридична фірма Гамбіт», яке надавало юридичні послуги підприємствам — учасникам схеми.
А заодно, як свідчить довідка з апарату ВРУ, — помічником-консультантом народного депутата Бондарєва.

Усі рахунки підприємств — учасників схеми для здійснення незаконних операцій відкривалися в банку «Велес», який знаходиться в одному приміщенні з приймальнею народного депутата Бондарєва...

Банки-оптимізатори

— У статті «Дзеркала тижня» «Посланнячко «у конверті» згадується «Класик-банк» як одна зі структур, що мають найбільший дисбаланс між обсягами купівлі та продажу валюти на готівковому ринку. Цей банк нині перебуває в розробці управління, — інформує С.Пеньков.
— Ми вийшли на нього ще до вашої публікації, займаючись однією зі справ про розкрадання в Держкомрезерві України.

У нашій справі спочатку йшлося про розкрадання на суму близько 150 млн. грн., на яку було укладено фіктивні договори на поставку до Держрезерву зерна (майже 1/6 частина виділених на ці потреби в бюджеті 2009 року коштів). На підставі цих договорів гроші через підставні фірми переказали, а потім перевели в готівку саме в «Класик-банку». При цьому жодного грама зерна в зерносховища так і не надійшло.

Під час обшуку в київському відділенні №4 банку ми виявили недостачу в касі 2,1 млн. дол., що фактично підтвердило здійснення валютно-обмінних операцій лише на папері. До речі, у нас є відеозапис із камери спостереження банку, де чоловік із стодоларовою купюрою в руках спробував її обміняти, а охоронець його просто виставив на вулицю. Хоча, відповідно до вилучених паперів, дехто з «клієнтів» періодично купував по 2 млн. дол. за раз.

За період із серпня 2009-го по квітень 2010 року всього дві фізособи з прізвищами Пивоваров і Яковлєв (нині одного з них затримано, а другий перебуває в розшуку) одержали готівкою в «Класик-банку» 9 млрд. 365 млн. грн.

Звертає на себе увагу «спеціалізація» деяких комерційних банків на схемах «податкової оптимізації», яка почала дедалі більш чітко виявлятися.

— Якщо раніше такі банки були лише ланками у «відмивочному» ланцюгу, то тепер стають центрами незаконної податкової оптимізації та обготівковування незаконно отриманих коштів. У «Класик-банку» вилучено фінансові документи фіктивних підприємств, а також документи, що підтверджують видачу їм незаконних кредитів на суму понад 200 млн. грн. Ниточки, які потім потягнулися, вивели нас на значно більші масштаби. У справі нині йде перевірка близько 3 тис. підприємств по всій Україні. Загальний обсяг проведених операцій підприємств із фіктивними структурами становив близько 20 млрд. грн., — повідомив керівник податкового «спецназу».

Через значущість тіньового бізнесу в Україні всілякі схеми з так званої податкової оптимізації в найгіршому значенні цього слова доволі поширені, продовжує пан Пеньков. І деякі банківські установи, які забезпечують трансакції з перерахування платежів, конвертації валюти й переведення грошей із готівкової форми в безготівкову, відіграють у цьому процесі ключову роль.

Саме біля цих банків вибудовуються ланцюжки з фіктивних підприємств, клієнтами яких стають сотні, а іноді й тисячі фірм по всій Україні. Через «Класик-банк» здійснювалася конвертація коштів. Уже заарештовано чотирьох працівників банку, зокрема (вперше в українській практиці) в.о. голови правління банку. Хоча зазвичай банки, через адвокатів, дистанціювалися від конвертаційних операцій, мовляв, ми тут ні при чому — просто виконували свою функцію.

Реальна робота з виявлення таких центрів виглядає так. За певними ознаками виявляється фіктивне підприємство, яке працює з конвертаційним центром, відстежуються його зв’язки. Ми не поспішаємо закривати саму фірму й заарештовувати директора. Адже може бути так, що «директор» — це людина, в якої або вкрали паспорт, або за невеличку суму спокусили відкрити на своє ім’я фірму. За документами саме він ухиляється від сплати податків, проте реальні організатори афер зовсім інші. І наше завдання — добратися до них, розкрити всю схему, а «директор» піде як співучасник злочину.

Одна з останніх розробок управління — розслідування розкрадання бюджетних коштів чиновниками державних будівельних компаній «Київміськбуд» — 1, 2 і 6. Через «свою» фірму порушники закону в кілька разів завищували вартість закуплених будматеріалів, робіт, одержуючи при цьому мільйонні «відкоти». Такі шахрайства, на жаль, надзвичайно поширені, вони в остаточному підсумку впливають і на ціни на первинне житло.

Ще один приклад: виявлено шахрайства на державному підприємстві «Ресурспостач». Ще 2007-го його директор Володимир Богун зареєстрував на своїх знайомих три фіктивні фірми. Їх засновники і директори зізналися, що жодного стосунку до діяльності фірм не мали, а відразу ж після реєстрації всі документи, печатки й ключі доступу до віддаленого управління розрахунковими рахунками підприємств типу «клієнт-банк» передали директорові «Ресурспостача».

На початку 2008-го пан Богун виставив на тендер із закупівлі пневматичних шин для Держрезерву дві свої фірми, одна з яких — «Баришівська екологічна компанія» — його «виграла». Через другу фіктивну фірму він закупив у виробника 30 тис. комплектів шин за 24 млн. грн. У матеріальний же резерв їх було продано вже за 40 млн.

Та на цьому директор не заспокоївся. Через рік він ці шини знову продав ще одній «своїй» фірмі за 24 млн. Тепер пан Богун перебуває в розшуку за розкрадання понад 16 млн. грн. державних коштів.

Цей перелік прикладів можна було б продовжити — матеріалів у нашого співрозмовника накопичилося чимало. Але чи випадковим «збігом обставин» є те, що переважна більшість гучних викриттів та кримінальних справ і судових розглядів, які стали надбанням гласності, стосуються представників уже колишньої влади, а сьогодні — опозиції?

Наші підозри в тенденційності й упередженості зусиль правоохоронців Сергій Пеньков спробував розвіяти:

— Ми не вибираємо злочинців за політичними поглядами. Якщо, припустімо, чиновник свого часу вкрав у держави мільйони, а нині він в опозиції — ми що, маємо вибачитися і повернути йому всі гроші?! Більшість злочинних груп, що перебувають у нашій розробці, — міжрегіональні, вони об’єднують представників різних політичних поглядів і різних регіонів України, приміром, Києва і Донецька, Дніпропетровська і Львова. Ми не вибираємо: оцей із владою — його не чіпаємо, а цей — опозиція, отже, затримуємо. Такі групи об’єднуються з однією метою — ухилитися від сплати податків, перевести в готівку незаконно отримані кошти, незаконно відшкодувати ПДВ...

***

Нам залишається тільки повірити на слово. На жаль, ми, журналісти, навіть почали звикати, що періодичні витоки смаженої інформації з надр правоохоронних або наглядових органів дедалі рідше трапляються в боротьбі за торжество закону і справедливості. Набагато частіше витік компромату стає інструментом демонстрації сили або шантажу в якомусь протистоянні.

Від того, чи стане нинішня влада насправді боротися з корупцією, а не тільки з інакомисленням, багато в чому залежатиме й те, чи зможе Українська держава зламати тотальну недовіру власних громадян. Як і невіру, що з нинішньою владою ми справді колись побудуємо нову країну.