Особливості національної військової кухні

Висвітлюючи тему «ефективного» використання бюджетних коштів чиновниками Міноборони, «Дзеркало тижня» хотіло підказати правоохоронним органам лише окремі, найхарактерніші схеми розкрадання грошей платників податків, розуміючи, що аналогічні методики можуть бути задіяні і в інших відомствах, не надто сподіваючись на те, що викладена інформація перетвориться на конкретні кримінальні справи. Від моменту першої публікації Дмитра Менделєєва під назвою «Державо, кру-гом! Чи повернуться обличчям до армії ті, хто за неї відповідає?» (№17 від 16 травня 2009 р.), яка відкрила канали вимивання грошей з державної скарбниці, що діють в Міноборони, минуло близько півтора року. Сьогодні можна підбити підсумки: дещо в наших правоохоронців вийшло - розслідування однієї з кримінальних справ майже завершено!

Конвертація - основне блюдо військової кухні

Не гадатиму, чому для завдання основного удару податківці обрали згадуване мною в низці попередніх публікацій ПП «АРТЕК-СОЮЗ». Можу лише зазначити, що його долю найближчим часом повинні були б розділити й інші фірми, які мали зносини з чиновниками військового відомства у сфері державних закупівель.

Зробити це дуже просто! Достатньо використати матеріали кримінальної справи проти посадових осіб ПП «АРТЕК-СОЮЗ» як трафарет - і все вийде. Питання лише в тому, що, на жаль, конвертаційні центри працюють набагато швидше за наших фіскалів. Найчастіше останнім доводиться «цілувати» замки на порожніх квартирах і офісах, де ці фірми розташовувалися.

У Криму ж сталося диво! У вересні 2010 року слідчий відділ податкової міліції ДПА в АР Крим порушив кримінальну справу №11008030002 проти директора ПП «АРТЕК-СОЮЗ» Лобик Н.Б. та фінансового директора Ноготкової Л.П. за фактом навмисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України. Ці підприємці, використавши підроблені товарні та податкові накладні, оформили придбання товарно-матеріальних цінностей і послуг у компаній, які мали ознаки фіктивності. Простішою мовою - перевели в готівку 17 млн. 740 тис. гривень, перерахованих їм раніше Міноборони, бюджетних коштів за харчування солдатів.

Свідомо не перелічую назв контрагентів ПП «АРТЕК-СОЮЗ», задіяних у схемах розкрадання бюджетних коштів, щоб не завдати шкоди слідчим діям. Але хотілося б, щоб у ролі фігурантів у цих справах з’явилися й військові чиновники, оскільки без їхнього безпосереднього сприяння та участі подібні справи не робляться. Може, тоді й операція податківців із промовистою назвою «Бюджет» завершиться кримінальними справами за статтями про розкрадання державного майна.

Матеріали справи проти керівників ПП «АРТЕК-СОЮЗ» повністю підтверджують оприлюднену раніше «ДТ» інформацію про те, що «липкі руки» ділків щодня крадуть шість-вісім гривень вартості й без того мізерного солдатського пайка. Не треба бути математиком, щоб зрозуміти, який відсоток від загальної суми договору з Міноборони, що становить за рік близько 170 млн. грн., вкрали підприємці «АРТЕК-СОЮЗу» лише за виявленими епізодами. Само собою напрошується запитання, а які суми пішли «безсрібникам» з Міноборони, які постійно заплющують очі на численні фінансові порушення, що супроводжують процес харчування солдатів? Може, саме тому військові чиновники, відчуваючи таку фінансову підтримку, плювати хотіли з високої щогли на численні протоколи СБУ щодо корупції?

Касторка - стратегічно важливе доповнення до солдатського раціону

Немає необхідності довго дискутувати про позитивні й негативні сторони системи харчування солдатів за принципом аутсорсингу. Досвід багатьох країн уже довів прогресивність такого підходу. Військовослужбовці мають витрачати оплачений платниками податків воістину дорогоцінний час на бойову підготовку, а не на куховарство. Але чому солдати в деяких військових частинах, замість удосконалювати відповідні навички з володіння бойовими мистецтвами, потрапляють на лікарняні ліжка й проводять більшу частину часу на горщиках, запитання не риторичне.

Не залучаючи серйозних аналітиків, зазначу: надто часто процес заходження на цей ринок деяких комерційних структур супроводжується масовими отруєннями курсантів і солдатів строкової служби деяких військових підрозділів.

Подібну ситуацію в 2008 році переживали працівники ТОВ «Ганна-Марія», яке з часом було замінено на ТОВ «Мезон-К». Разом із зазначеним товариством на цей самий ринок з боями пробивалося й ТОВ «Європродуктінвест», що діяло за таким самим сценарієм й у такій синхронності, а тому ні в кого не виникло сумнівів щодо близької спорідненості цих комерційних структур.

Аналогічні випадки отруєнь були зафіксовані впродовж 2008-2010 років і у військових частинах, які обслуговуються ДП «Белоцерківський військторг» і ТОВ «Івала», яких намагалися витіснити з ринку послуг з організації харчування солдатів клони «Мезон-К».

Практично щодо всіх цих комерційних структур керівництво Міноборони робило подібні спроби. Причому спосіб було обрано не оригінальний - проведення торгів з обмеженою участю та закупівля послуг в одного виконавця.

Докладно діяльність ТОВ «Мезон-К», що супроводжувалася численними порушеннями українського законодавства, автор описав у згаданій раніше статті «Державо, кру-гом!..». Яскраві епізоди з життя «Мезон-К», що з’явилися на сторінках «Дзеркала тижня», навіть послужили підставою для подачі до суду позову на редакцію тижневика, який, до речі, комерсанти програли. Сама ж компанія була змушена трансформуватися в іншу комерційну структуру, щоб уникнути переслідування з боку правоохоронних органів і не втратити зовсім ринок харчування солдатів Міноборони. Про це ТОВ і структури, які відбрунькувалися від «Мезон-К», трохи нижче.

Найпростіший спосіб вивести військового зі строю і створити проблему кухарю - підсипати в казан якоїсь гидоти, а потім спокійно почекати відповідних наслідків. Навіть не сумніваюся, що рицинова олія (касторка) в цьому випадку ідеальний препарат, який дозволяє домогтися дуже ефективного результату: і солдати цілі, й в кухаря проблеми. Мало того, інформація про те, що рицинова олія могла бути стратегічною добавкою до солдатського раціону, була відома Генеральній прокуратурі ще в 2009 році, про що вона інформувала Кабінет міністрів у своєму листі №0411211-647-09 від 19.06.09 (текст додається). Цікаво, а чим закінчилася кримінальна справа №91090105, порушена 22.05.09 слідчим відділом Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області, в рамках якої і проводилася судова експертиза, яка виявила, що для спроби отруїти солдатів використовувалася банальна рицинова олія? Як завжди: фігуранти відкупилися, заявник від заяви відмовився?

Судячи з повідомлень із Харківського університету Повітряних сил ім. Кожедуба, медики з ентузіазмом намагаються в масовому отруєнні курсантів звинуватити золотистий стафілокок, нібито виявлений у кухарів та офіціантів, котрі обслуговують солдатську їдальню. Можна тільки позаздрити винахідливості військових лікарів, які діагностували таку причину короткочасного розладу шлунку військових, а заодно зробили внесок у створення ще одного різновиду ЗМУ. На війні як на війні!

Дивує в цій історії реакція керівництва Міноборони, яка в перші дні виявлення отруєння була досить пасивною. Може, хтось очікував такої ситуації, чи ці «бойові» дії були синхронні з заходом нової комерційної структури? А ось коли з діагностикою виникли проблеми, у Харків висадився могутній десант перевіряльників!

Солянка з кримінальним душком

Згадавши майже «покійну» компанію «Мезон-К», не можу не згадати тих, хто брав активну участь у просуванні на ринок Міноборони самого ТОВ і його «дочірніх» підприємств. Я свідомо взяв у лапки слово дочірніх, бо пул цих комерсантів тісно взаємопов’язаний по лінії засновників і керівників, а також просто родинних уз.

Першою, але не основною персоною в цій яскравій спільноті хотілося б назвати такого собі Миколу Олексійовича Тиліпайла, людину в Міноборони не нову: до «Мезон-К» він у різний час побував директором у багатьох комерційних структурах. Чого варте його директорство в ТОВ «Органіка Плюс», де певний час була співзасновником сама законна дружина нинішнього міністра оборони Наталя Климентіївна Єжель. До речі, фундатором цього ТОВ виступило ТОВ «Міжрегіональний інвестиційний союз», а його, своєю чергою, заснувала кіпрська компанія «Оледо корпорейшн Лимитед». У зв’язку з цим чомусь у пам’яті спливає порушена Генеральною прокуратурою 2003 року кримінальна справа стосовно адмірала М.Єжеля, що незаконно продав якійсь кіпрській фірмі морські танкери подвійного призначення «Макіївка» і «Керч», яка так нічим і не завершилася. Можливо, це просто збіг, і в цьому випадку кіпрська фірма, як більшість структур, котрі мають тісні комерційні зв’язки з Україною, досить чесна й добропорядна?

Що стосується М.Тиліпайла, хотілося б вияснити лише одне питання: а що сталося із ще однією кримінальною справою в цій історії за №06-10543, яка була 2009 року у провадженні слідчого відділу Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві, порушеною відносно директора ТОВ «Мезон-К» М.Тиліпайла за ознаками злочинів, що передбачають відповідальність згідно з ч. 2 ст.15, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України (копія постанови додається). У листопаді 2009 року Генеральна прокуратура поінформувала листом за №05/1/1-8053-09 Міністерство оборони про те, що, у зв’язку з порушенням кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Мезон-К», вона подала заяву в господарський суд про заборону Міноборони і Держказначейству перераховувати гроші зазначеному ТОВ (текст листа додається).

Реакція Міноборони на звернення Генпрокуратури була блискавична - укладення нового договору з ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС». І дарма що директором цього підприємства значився той самий М.Тиліпайло, і прописка в нього збігалася з адресою дислокації «Мезон-К». При цьому нагадаю, що з приводу видачі дозволу на укладення зазначеного договору Міноборони з ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» за колишнім міністром економіки Б.Данилишиним ганяється по всьому світу Генеральна прокуратура.

Оригінальним чином життя ТОВ «Мезон-К» на міноборонівській ниві продовжилося і через ще одну дуже цікаву персону - Володимира Івановича Терещенка, який фігурував у зведеннях Міноборони як один із керівників цього товариства.

У жовтні 2010 року в коридорах Міноборони і ряді військових частин В.Терещенко з’явився як представник ТОВ «Оптукрпром ВР», вимагаючи від представників ТОВ «Івала», які годували солдатів кілька років у Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській областях та м. Києві, хутенько «зникнути» з гарнізонів у зв’язку з підписанням Міноборони з його компанією нового договору. Аналогічним чином В.Терещенко намагався витіснити «Івалу» з гарнізонних їдалень роком раніше, та тільки тоді його пам’ятали як представника ТОВ «Європродуктінвест».

Матриця заходу ТОВ «Оптукрпром ВР» на ринок надання послуг з харчування солдатів один до одного збігається з алгоритмом приходу в армію ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС»: дозвіл Мінекономіки на закупівлю послуг за процедурою одного виконавця, «легалізація» правомірності дій Мінекономіки у видачі такого дозволу Міноборони через суд. Крім того, дії комерсантів і військових чиновників супроводжувалися масовими отруєннями солдатів саме в підрозділах, на які вони накинули оком. Скажу прямо: не знаю, хто автор цієї схеми, але мозок у неї, очевидно, один і той самий!

Усе-таки, цікаво, коли в цю солянку ввіллється ще один компонент у вигляді кримінальної справи на причетних до копіювання схеми, за яку так завзято Генпрокуратура переслідує екс-міністрів?

«Особлива дієта» для комерсантів

Наївно було б думати, що, замінивши ТОВ «Мезон-К» на ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС», додавши в цю солянку ТОВ «Оптукрпром ВР», комерсанти й чиновники змінять способи розкрадання бюджетних коштів.

Нагадаю, що керівники «Мезон-К», на відміну від директорів ПП «АРТЕК-СОЮЗ», які проходять у кримінальній справі, використовували не чотири-п’ять фіктивних структур для конвертації бюджетних коштів, а безліч.

2009 року, в період своєї успішної присутності на ринку харчування солдатів, ТОВ «Мезон-К» мало близько 345 контрагентів. Уявіть собі, яку армію працівників правоохоронних і фіскальних органів треба задіяти, щоб виявити серед цього компоту гнилуваті ягідки. Але й це не все. Багато контрагентів ТОВ «Мезон-К» уже почили в бозі - знялися з державної реєстрації, збанкрутували чи просто розчинилися в повітрі. А разом із ними випарувалися й гроші державного бюджету, яких у скарбниці просто немає.

Не думаю, що у схемі «роботи» цих та схожих на них комерсантів можна виявити хоч якусь відмінність. Не думаю, що М.Єжель, який гармонійно зайшов у Міноборони в часи «помаранчевого» міністра оборони Ю.Єханурова як головний інспектор, не в курсі того, що відбувається у сфері державних закупівель у його відомстві. Досить активний інтерес міністра до перерозподілу цього ринку, участь у «добуванні» відповідних дозволів Мінекономіки для проведення державних закупівель в одного виконавця, підписання нових договорів із добре відомими керівниками старих-нових комерційних компаній свідчить лише про те, що «прозорості» в цих процесах хоч греблю гати!

Набагато простіше вже від сьогодні встановити «особливу дієту» і для підприємців, котрі годують солдатів за бюджетні гроші, і для військових чиновників, які розподіляють ці гроші. І не доведеться бігати потім по сусідніх країнах із вимогою видати Україні персонажів-крадіїв...