Стельмахозамінник. Нацбанк перетворюється на Київську мерію. Керувати центробанком тепер буде перший заступник голови, а командувати ним — президент

Призначення Сергія Арбузова першим заступником голови Національного банку стало однією з найбільш знакових подій для України не тільки за минулий тиждень, а й мало не з весни. Домігшись від Володимира Стельмаха звільнення його багаторічного першого заступника — Анатолія Шаповалова, який вирішував у НБУ більшість ключових операційних питань, і приходу на цю посаду власної креатури, Віктор Янукович зробив іще один найважливіший крок на шляху абсолютизації влади в країні.

Якщо по правді, особливо домагатися і не довелося. Відповідний наказ В.Стельмах підписав за дзвінком із адміністрації президента, що тільки підтверджує його повну залежність від глави держави. Фактично, Янукович витер ноги об Міжнародний валютний фонд, який називав посилення незалежності монетарного відомства одним із головних критеріїв надання фінансової допомоги Україні.

Нині саме президент прийматиме рішення про те, чиї гроші пускати в країну на купівлю дешевого майна, а чиї — випускати з неї в офшорні зони після успішних угод, яким завтра буде курс і кому продадуть українські банки.

У вітчизняних реаліях це означає повний контроль над капіталістами та олігархами, збереження і зростання добробуту яких завжди залежали від хазяїна «краника» на фінансових кордонах України.

Головний заступник

Те, що люди Стельмаха залишатимуть НБУ, стало зрозуміло в перших числах липня — тоді парламент ухвалив в остаточній редакції президентський законопроект про Національний банк. Якщо президент пропонував збільшити кількість заступників до шести осіб, то з ВР вийшов документ, який залишав голові Нацбанку чотирьох заступників. Було очевидно: якщо два місця в правлінні центробанку вже комусь обіцяні, то незабаром відбудуться перестановки. Банкіри лише гадали, кого розміняє Стельмах, аби мати право залишитися на чолі НБУ.

Розгадка прийшла через два тижні. Під час святкування свого 60-річчя президент Віктор Янукович попросив голову НБУ Володимира Стельмаха влаштувати на роботу «хорошого хлопця» — Ігоря Соркіна. Його порекомендували главі держави начальник Донецького облуправління НБУ Юрій Чифрильов і голова наглядової ради Укрексімбанку Сергій Арбузов. Тоді ж виникли чутки про швидку відставку першого заступника глави НБУ Анатолія Шаповалова.

Проте новина про те, що його посаду обійняв молодий донецький банкір Арбузов, стала ще більшою несподіванкою для більшості фінансистів. Головним питанням, яке звучало з їхніх вуст того дня, було «а хто це?»

Довідка «ДТ»

34-річний Сергій Арбузов має більш як десятирічний досвід роботи в банківській системі, кандидат економічних наук.

Закінчив Донецький національний університет за фахом «Фінанси і кредит». Трудову діяльність розпочав одразу після закінчення університету економістом валютно-кредитного відділу Приватбанку в м. Донецьку. Пізніше був призначений керуючим Костянтинівської філії Приватбанку. У 2003-му очолив банк «Донеччина» (який на той час належав нинішньому голові Державної податкової адміністрації Олександру Папаїці), що був перейменований згодом в АБ «УкрБізнесБанк». У 2010-му призначений головою наглядової ради АТ «Укрексімбанк».

Непоганий послужний список для молодої людини, хоча явно недостатній для того, щоб стати другою особою в банківській системі країни. Втім, після спілкування з обізнаними людьми стає зрозуміло: у Сергія Геннадійовича є набагато більш важливі переваги, ніж досвід. Його називають близьким другом старшого сина Віктора Януковича і навіть банкіром сім’ї президента.

А досвід, кажуть фінансисти, прийде. Як прийшов свого часу до Арсенія Яценюка, якого ще зовсім «зеленим», із трирічним досвідом банкіра, просунув у НБУ Віталій Гайдук.

Розподіл повноважень

Щоправда, авторитетні фахівці сумніваються в тому, що Арбузов колись стане першою особою Нацбанку. Це місце, вважають вони, готується під Миколу Азарова, яким президенту доведеться пожертвувати, якщо рейтинг партії влади сильно похитнеться в результаті непопулярних реформ (насамперед пенсійної), підвищення тарифів і стрибків цін, які напевно очікують українців нинішньої осені.

Однак і недооцінювати роль Сергія Арбузова не варто. Відповідно до нинішньої організаційної структури НБУ, першому заступнику голови підконтрольні департаменти валютного регулювання і контролю, а також департамент монетарної політики. Фактично, з допомогою цих департаментів Нацбанк виконує свої основні функції — із забезпечення стабільності гривні та підтримки масштабів цін.

Найшвидше, Арбузову в НБУ приготовлена роль на кшталт тієї, яку відіграє сьогодні Олександр Попов у Київській міській держадміністрації — роль господарника, який контролює всі фінансові потоки і приймає кадрові рішення.

Банкіри очікують, що найближчим часом відбудуться зміни в складі керівників департаменту банківського нагляду, підпорядкованого заступнику голови Ігорю Соркіну (який є креатурою Арбузова). Залишити свою посаду, швидше за все, доведеться виконавчому директору з питань банківського нагляду Олександру Бережному, якому джерела «ДТ» приписують давній конфлікт із новим начальством, а також заступнику директора департаменту Віктору Мироненку, якого по старій дружбі за Промінвестбанком зі скандалом працевлаштовував Анатолій Шаповалов.

Утім, виправдовувати надану зверху довіру Сергію Арбузову доведеться не тільки кадровими рокіровками. Буквально за день до його призначення в Нацбанк, 31 серпня, уряд відрапортував про завершення випуску ПДВ-облігацій на 16,4 млрд. грн. Причому випущено його було трьома масованими порціями буквально за чотири дні (із 27 серпня) після тривалої паузи: ринок очікував цих цінних паперів із моменту затвердження бюджету, а перший їхній пробний транш всього на 48,5 млн. грн. Мінфін випустив тільки 2 серпня.

Саме першому заступнику доведеться приймати рішення про обсяги монетизації цих облігацій (рефінансування банків під їхню заставу) і затверджувати список фінустанов, які одержать право на живі гроші замість урядових папірців.

А те, що таке право отримають не всі, очевидно: за сім місяців від початку цього року гривнева грошова маса в країні збільшилася на 64,3 млрд. грн., із яких близько 18 млрд. уже перейшли в готівкову форму. При цьому тільки в липні Нацбанк скупив у свої золотовалютні резерви понад 800 млн. дол., надрукувавши натомість близько 6 млрд. грн.

Така кількість грошей не потрібна економіці, темпи зростання якої знижуються місяць у місяць. За даними Держкомстату, темпи відновлення промислового виробництва в липні 2010 року щодо аналогічного торішнього місяця становили 6,4%, тоді як іще в червні, травні та квітні промисловість відновлялася набагато швидше — на рівні, відповідно, 8,9, 12,7 і 17,4%.

Трактування цих цифр у НБУ при визначенні обсягів монетизації ПДВ-облігацій дозволить зробити остаточні висновки про те, хто ж по-справжньому керує центробанком сьогодні. Знаючи характер нинішнього директора департаменту монетарної політики НБУ Наталії Гребеник, можна припустити, що вона нізащо не погодиться на значне збільшення емісії гривні (якщо Наталія Іванівна займає якусь жорстку позицію, переконати її не може навіть Володимир Стельмах. — О.Д.).

Тому якщо найближчими днями прес-служба оголосить про вихід пані Гребеник на пенсію (за даними «ДТ», вона вже написала заяву і чекає повернення номінального голови Нацбанку з відрядження), можна буде ставити крапку в дискусії про те, хто ж є господарем у НБУ сьогодні.

Точно не Стельмах. І навіть не тандем Фірташ—Льовочкін, на хороше ставлення і заступництво яких міг розраховувати Анатолій Шаповалов. Управляти НБУ через свою довірену особу тепер буде особисто глава держави.

Концентрація безвідповідальності

Тим часом хоч би які рішення приймалися в адміністрації президента, відповідати за них доведеться зіц-голові: бог знає під яким тиском, але Стельмах одноосібно підписував накази про призначення в НБУ Ігоря Соркіна і Сергія Арбузова. Всупереч ст. 21 Закону «Про Національний банк», кандидатури донецьких заступників не подавалися на затвердження раді НБУ і тим паче не погоджувалися з МВФ.

У відповідь на звернення з проханням прокоментувати призначення нових заступників у НБУ постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр — зазвичай, досить привітний співрозмовник — запропонував звернутися з цим питанням до прес-служби фонду.

На жаль, події в нашій країні розвиваються надто швидко, щоб очікувати офіційної реакції МВФ. Проте ми з радістю надамо співробітникам цієї авторитетної організації можливість відповісти на запитання про те, як вони реагують на таке зухвале попрання вимог кредитора з боку позичальника.

Утім, дозволимо собі припустити: якщо реакції МВФ не було відразу після скандального призначення, то вже й не буде. Більш того, найближчим часом фонд усе ж таки виділить Україні гроші — тому що це більше в його інтересах, ніж навіть в інтересах уряду. Кредит МВФ — це «подушка безпеки» для іноземних інвесторів, які одержують можливість вивести з країни свої кошти без особливих втрат. Якщо за таке право фонд готовий навіть фінансувати дефіцит українського бюджету, отже, друга хвиля кризи, не виключено, уже не за горами.