Комбінат ім. Ілліча: дві версії однієї війни

Поділитися
Активної фази битви за Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча чекали так довго, що вона, здається, для всіх стала несподіваною...

Активної фази битви за Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча чекали так довго, що вона, здається, для всіх стала несподіваною.

До того ж замість очікуваних потужних структур Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського, які давно й хижо поглядали на завод, у трофей вчепилась зграйка незрозумілих кіпрських офшорок, очолюваних екс-керівниками структур Вадима Новінського та Олега Дерипаски.

А за їхніми спинами комбінат виявив... фігуру дуже схудлого Михайла Бродського.

Комбінат перебував у стані «дмухнеш — упаде». Те, що «іллічівсько-бойківський соціалізм» тріщить по усіх швах, було зрозуміло ще до кризи. Завод обріс купою непрофільних структур, а кількість персоналу з аграрними цехами перевищила 90 тис. чол. Навіть на самому заводі їх зараз 47 тис., що втричі більше, ніж на сусідній «Азовсталі», яка зараз виплавляє більше металу.

У результаті на заводі, навіть після торішніх скорочень, залишилося чимало людей, для яких просто немає роботи. На тлі вкрай проблемного становища з замовленнями немає і грошей на нормальну зарплату.

Саме напередодні атаки керівництво усе ж таки набралося сміливості і вперше сказало, що вічно це тривати не буде і що «планується залишити в штаті підприємства менше 20 тис. чоловік... інших торкнеться реорганізація».

Зараз ця заява терміново оголошена «дурницею», але що робити з нею, ніхто не знає. Проблему доведеться розв’язувати за будь-якого керівництва і за будь-якого розвитку подій. Водночас масове звільнення працівників заводу найменше потрібне місту. Необхідний перехідний період, і що довшим він буде, то краще.

Втім, дуже схоже, що цю проблему доведеться вирішувати вже новому керівництву. Завод, з високою часткою ймовірності, таки продали.

У середу, 26 травня, відбулася прес-конференція представників двох раніше нікому не відомих офшорок. Їхні керівники уже відомі у вузьких колах — це Борис Подольський (відзначився у боротьбі за Херсонський морпорт, зараз представляв кіпрську Formigos Holdings Ltd) і Ілля Горн (представник Revain Ltd, який свого часу вже боровся за Чорноморський суднобудівний завод). З директорської посади його торік прибрали з легким скандалом.

Журналістам озвучили таку версію. Обидві компанії представляють «велику російську фінансово-промислову групу, що купила підприємство у голови правління ММК Володимира Бойка». Яку саме групу — не уточнили, але пообіцяли сказати через два-три тижні. За версією пана Подольського, «рік тому (російська) компанія, яку ми представляємо, купила 100% акцій «Ілліч-сталі», що, у свою чергу, володіє 90,4% комбінату... У домовленостях між продавцем і покупцем було закладено рік на нерозголошення угоди».

Причину своєї появи перед пресою представники вибрали вкрай людинолюбну — «з’явилася інформація про плани керівництва ММК ім. Ілліча провести скорочення трудового колективу до 30 тис. чоловік».

Друга більш приземлена і, напевне, основна — «поведінка Володимира Семеновича як продавця акцій комбінату некоректна. Ним не в повному обсязі виконано процедури, пов’язані з корпоративними правами. Нам не була надана можливість брати участь в управлінському процесі на підприємстві. У зв’язку з цим ми й прийняли рішення оголосити себе як покупця, щоб надалі здійснити в правовому полі ті дії, які будуть спрямовані на безпосереднє керівництво комбінату». Самі дії не були уточнені.

Втім, уже відомо, що є рішення Комсомольського районного суду м. Херсона і Херсонського ж апеляційного про допуск пана Горна до керівництва ключовим акціонером меткомбінату — ЗАТ «Ілліч-сталь».

Колективу самого ММК щедро пообіцяли пряника — «корпорація, яку ми представляємо, має значні ресурси для вирішення будь-яких питань. Вона досить соціально орієнтована і розуміє, що всі зобов’язання перед трудовим колективом, незалежно від того, хто їх давав, мають бути виконані».

Пряники пообіцяли і «свідомій» частині топ-менеджменту: «Знаємо, що на підприємстві є кілька десятків досвідчених менеджерів і сподіваємося співробітничати з ними без жодних проблем».

Реакція самого комбінату виявилася на межі паніки: автоматники біля прохідної і героїчна ночівля частини керівництва у цехах показали, що все дуже серйозно.

Первинну позицію озвучив пан Бойко, сказавши, що «атака на підприємство триває вже більше року, і ми навіть збори акціонерів не можемо провести».

Це правда. Ще 12 травня 2009-го один із судів несподівано прийняв постанову, заборонивши операції з 3,5 млрд. акцій комбінату. У результаті цього і наступних заборон підвис статус керівництва комбінату — строк їхнього п’ятирічного контракту вже минув.

Щодо факту продажу багаторічний директор комбінату категорично заявив, що він «не продавав 100% акцій ЗАТ «Ілліч-сталь». І якби захотів це зробити, то не зміг би, оскільки власниками підприємства є 37 тисяч наших співробітників».

Відверто кажучи, це вже не зовсім правда. Або не вся.

Відповідно до звітів, ЗАТ «Ілліч-сталь» дуже оригінально побудоване і складається з двох суб’єктів: перший — «Організація орендарів ММК ім. Ілліча» і другий... саме ЗАТ «Ілліч-сталь».

При цьому такої юридичної форми, як «організація орендарів», у законодавстві вже давно немає, це пережиток 90-х років. Правовий статус цієї організації більш ніж сумнівний, але це долі десятків тисяч людей... Наявність самого себе як акціонера — теж річ цікава, але тут скористалися лазівкою — підприємству дозволено протягом року тримати на балансі свої акції. Потім їх швидко перепродують-купують у тієї ж організації орендарів, тож у результаті можна протриматися ще рік. Цим, власне, постійно і займалися на комбінаті з 2004 року.

Сумарно великі пакети акцій купили-продали понад 20 разів. Однак при всіх цих продажах була очевидна така тенденція: частка організації орендарів (тобто співробітників комбінату) поступово падала, а от частка ЗАТ «Ілліч-сталь» з кожним разом постійно зростала. Якщо на кінець 2004 року організації орендарів належало 87,5% акцій, то через п’ять років уже 49,5%. Решта без особливого шуму перекочувала до самого ЗАТ «Ілліч-сталь».

Тож продати його контрольний пакет можна було легко і невимушено. Що, власне кажучи, і було заявлено... самим ЗАТ «Ілліч-сталь».

23 лютого минулого року ЗАТ заявило, що в квітні викупить в акціонерів 133,6 млн. акцій, або 55,76% статутного капіталу компанії. Причому акції викуповувалися «із метою їхнього подальшого перепродажу».

Тоді всі вважали, що продовжується скуповування на користь зміцнення групи Володимира Бойка. Але, схоже, усе виявилося серйознішим. З’явилася інформація, що цього разу йдеться не про черговий, здається, 23-й за ліком перепродаж, а про реальний продаж пакета.

Ситуація на початку 2009 року була дуже важкою — криза. Вартість акції комбінату впала порівняно з піковими значеннями майже вдесятеро, і спокуса вийти з бізнесу, схоже, все-таки переважила. Тоді й з’явився протокол від 4 квітня 2009-го про організацію продажу всіх 100% акцій ЗАТ. На користь цієї версії свідчить і нечітка заява в четвер про захоплення реєстратора. При цьому сам реєстратор заяви не підтримав. Усе це сталося в четвер.

А в п’ятницю позиція комбінату розвернулася на 180 градусів. З’явилося повідомлення прес-служби, що «недобросовісний брокер, який мав формальне доручення, у період «підготовки правлінням комбінату персоніфікації акцій та їхнього переоформлення всередині організації орендарів, таємно оформив угоду з купівлі-продажу акцій ВАТ «ММК ім. Ілліча».

Проте тут виникає серія запитань. Угода з продажу комбінату була укладена ще рік тому. Вона потрапила до звіту Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку, не викликавши жодної реакції. Більш того, керівництво «Ілліча» було готове «битися до втрати пульсу, піднімати людей», скаржитися президенту України, прем’єру, голові Верховної Ради, у Генпрокуратуру і СБУ, але тільки не безпосередньому начальству згаданого брокера. За фактом, це мовчазне визнання справжності документів про продаж.

Власне, достовірність паперів про продаж акцій підтвердила й публічна перепалка з головою Держкомпідприємництва Михайлом Бродським, який заявив про справжність пред’явлених паперів і порадив Володимиру Бойку «йти до суду і доводити, що він не впізнає свого підпису під документами про продаж «Ілліч-сталі». Тим паче що в розпорядженні «ДТ» є документи, де Володимир Бойко і голова профкому особисто дозволяють продавати 100% акцій ЗАТ.

За даними газети «Экономические известия», ще до зустрічі з журналістами «русо-кіпріотів» 25 травня в Маріуполі відбулася державна реєстрація «нового статуту ЗАТ «Ілліч-сталь» у редакції від 28 квітня 2009 р.» Відповідно до нього директором підприємства є вже згаданий Ілля Горн.

За нашими даними, скандал на меткомбінаті став несподіванкою для ключових фігур в уряді. Проте запал остудили чи документи, чи цінні вказівки згори. У результаті зустріч В.Бойка з М.Азаровим не дала результату.

У тому, що завод був проданий, сумнівів практично не залишилося. Питання в іншому — операцію здійснив Бойко за спиною колективу, який вважає завод своїм, чи за спиною Бойка його найближчі топ-менеджери, змовившись із покупцями і підсунувши йому на підпис фатальні документи з «чужими» офшорками?

Тож на ринку стали подумувати, скільки все це могло коштувати.

Поки що було засвічено тільки суму в 239 млн. грн., тобто суворо по номіналу акцій ЗАТ «Ілліч-сталь». Саме її намагалися прогнати через державний російський «Внешторгбанк» чотири офшорні компанії як оплату за договором купівлі-продажу цінних паперів від 27 квітня 2009 рік на рахунок комбінату, і саме ці гроші комбінат поки що відразу ж «відфутболив» назад. Проте реальна сума напевно набагато більша.

Навіть на самісінькому дні падіння вартості акцій комбінат коштував близько 400 млн. дол. Якщо ж прийняти стандартні методики розрахунку вартості таких угод, то йдеться приблизно про мільярд доларів. Майже в стільки він оцінюється ринком і нині.

Утім, самих робітників більше цікавить інше: що сталося з їхніми акціями? Важко не погодитися з М.Бродським, який заявив, що у разі продажу відбулося «фактичне позбавлення акціонерних прав трудового колективу». Організація орендарів за існуючим законодавством — річ, яка юридично не існує. Щоправда, на прес-конференції Борис Подольський пообіцяв: «Проаналізувавши ситуацію, пов’язану з виплатами, обіцяними працівникам комбінату за акції залежно від трудової участі, можемо казати, що суми цих виплат могли б досягти 10 тис. дол. на одного працівника». Мінусом є те, що обіцянка поки що не сильно когось зобов’язує, тому що її дає представник операційної компанії-одноденки від імені безіменного власника. Як мінімум, хотілося б чогось більш-менш реального.

Перший раунд боротьби за ММК Володимир Бойко явно програв, нехай поки що «за очками». Наприкінці тижня все, що заперечили на його початку, комбінат визнав. Не надто обнадійливий результат для менеджменту.

Заодно конфлікт показав і нову розстановку сил у металургії — на ринок почали масово заходити російські компанії за підтримки російських же держбанків. Де-факто росіяни скупили чи впевнено скуповують усі металургійні підприємства, які не мають власної сировинної бази.

Розпочалося з купівлі заводів «Евразом», наступним став продаж пакета акцій ІСД (за неофіційною інформацією, її оплатив російський державний «Внешэкономбанк»), нині росіяни беруть участь в угоді по комбінату Ілліча.

Цього тижня з’явилася інформація про купівлю акцій «Запоріжсталі», де всіх плечами самбіста розштовхала група, очолювана тим самим «Внешэкономбанком». При цьому відсунули українських олігархів від металургії. Відверто кажучи, результат несподіваний і сильно впливає на майбутню розстановку сил... Утім, схоже, основні сюрпризи ще попереду.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі