«Експромт» ВВ: злиття чи поглинання?

Поділитися
Ідею злиття НАК «Нафтогаз України» і «Газпрому», озвучену 30 квітня прем’єром РФ В.Путіним після засідання міжурядової українсько-російської комісії в Сочі, дедалі наполегливіше нав’язують Україні...

Ідею злиття НАК «Нафтогаз України» і «Газпрому», озвучену 30 квітня прем’єром РФ В.Путіним після засідання міжурядової українсько-російської комісії в Сочі, дедалі наполегливіше нав’язують Україні. Хоча 5 травня президент В.Янукович заявив, що про об’єднання поки що мова не йшла, а 13 травня він навіть зіронізував: «Якби там був я, я простягнув би Путіну руку і сказав: «Згоден — 50 на 50». Прем’єр М.Азаров іще в четвер стверджував, що від «Газпрому» не надходило конкретних пропозицій. Але того ж дня під час переговорів глави російської газової монополії О.Міллера і міністра палива та енергетики України Ю.Бойка питання об’єднання обговорювалися. Наскільки предметно — невідомо. Глава «Газпрому» заявив, що «пропозиція про об’єднання ніяк не пов’язана з ідеєю створення газотранспортного консорціуму на тристоронній основі з участю Росії, України і європейських компаній».

Активність росіян та пасивність української влади говорять про те, що остання не має наміру «влитися в «Газпром». Та чи не зламають Януковича, як це було у випадку із флотом? І поки українська влада не прийняла поспішного рішення з цього приводу, «Дзеркало тижня» звернулося до юристів із проханням проаналізувати, чим може обернутися для України та «Нафтогазу» путінський «експромт».

Насамперед, нагадують юристи, чинне українське законодавство не дозволяє реалізувати ідею про злиття «Нафтогазу» та «Газпрому». Більше того, законодавство України прямо забороняє таке злиття:

1. Злиття «Нафтогазу» і «Газпрому» (або обмін активами як можливий варіант такого злиття, про що казав глава російської монополії О.Міллер) передбачає передачу (відчуження) «Газпрому» акцій «Нафтогазу». Акції «Нафтогазу» є державною власністю. А відчуження державної власності є приватизацією, можливість, порядок і особливості проведення якої визначаються Законом України «Про приватизацію державного майна» (закон №2163). Це означає, що злиття «Нафтогазу» і «Газпрому» можливе тільки в рамках і на основі приватизації «Нафтогазу». Цей висновок підтверджується також чинним статутом НАКу, п.39 якого встановлює, що засновник компанії (держава в особі Кабміну), який володіє 100% її акцій, не може відчужувати акції, що належать йому, до прийняття у встановленому порядку рішення про приватизацію пакета акцій компанії.

При цьому слід звернути увагу на те, що відповідно до закону №2163 приватизації не підлягають об’єкти, які мають загальнодержавне значення, у тому числі майнові комплекси підприємств, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення (п. 2 ст. 5). Одночасно магістральні газопроводи і підземні газосховища віднесені до об’єктів, що забезпечують життєдіяльність держави в цілому.

2. Стаття 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» (закон №192) установлює, що реорганізація та приватизація держпідприємств магістрального трубопровідного транспорту заборонена. Цією статтею також прямо забороняється відчуження і передача в концесію, оренду, управління або статутний фонд інших юросіб («Газпром» — не виняток) акцій та основних фондів «Нафтогазу» і його дочірніх структур.

3. «Нафтогаз» включений до Переліку об’єктів права держвласності, що не підлягають приватизації. Цей перелік затверджений відповідним законом №847.

4. «Нафтогаз» включений до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Цей перелік затверджений постановою Кабміну від 23.12.2004 р. №1734.

5. Навіть коли припустити прийняття рішення про приватизацію «Нафтогазу», то відчуження його акцій неможливе поза конкурсом. Це випливає з п. 4 ст. 18 закону №2163. Більше того, ст. 4 Закону України №2319 «Про формування конкурентних засад у процесі приватизації акцій (часток, частин), що належать державі в майні юридичних осіб» прямо передбачає, що приватизація акцій підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, здійснюється лише шляхом продажу на конкурсі.

6. Нарешті, закон №2163 (п. 3 ст. 8) визначає, що покупцями приватизованого майна (у тому числі акцій) не можуть бути юрособи, у майні яких частка держвласності перевищує 25%. А це означає, що акції «Нафтогазу» не можуть бути відчужені на користь «Газпрому», 50,002% акцій якого належать Російській Федерації (із них 38,373% — на основі прямого права власності).

Таким чином, із вищевикладеного випливає, що відчуження акцій «Нафтогазу» (у тому числі в разі реалізації сценарію щодо злиття з «Газпромом»), із погляду юридичної техніки, є можливим або на основі закону, котрий має бути ухвалений спеціально під сценарій злиття, або на основі міжурядового українсько-російського договору, що підлягатиме обов’язковій ратифікації Верховною Радою України.

Однак, із погляду юридичного змісту, окремого аналізу потребує питання конституційності такого можливого закону і/або міжнародного договору. Насамперед виходячи з того, що сценарій злиття «Газпрому» і «Нафтогазу» може розглядатися як такий, що становить загрозу національним інтересам України відповідно до Закону України «Про засади національної безпеки України» (закон №964). Зокрема, йдеться про те, що цей закон передбачає, що небезпечне для економічної незалежності України зростання частки іноземного капіталу в стратегічних галузях економіки, недостатні темпи диверсифікації джерел поставок паливно-енергетичних ресурсів, переважання в діяльності управлінських структур корпоративних інтересів над загальнонаціональними (а саме до таких наслідків може призвести реалізація ідеї злиття газових монополістів) становлять загрозу національній безпеці України, стабільності в суспільстві.

Для визначення можливої акціонерної структури нової компанії, яка утворюється при міжнародному злитті, зазвичай порівнюються такі показники компаній, що беруть участь у злитті, як розмір активів і розмір чистих активів. Відповідні дані відносно «Газпрому» і «Нафтогазу» можна взяти з опублікованої аудированої консолідованої фінансової звітності компаній станом на 31 грудня 2008 року (звітність «Нафтогазу», на відміну від «Газпрому», за 2009 рік ще не опублікована). Таким чином, станом на
31 грудня 2008-го:

— активи «Газпрому» оцінено в 7,2 трлн. російських рублів (близько 244 млрд. дол.), а активи «Нафтогазу» — у 124 млрд. грн. (близько 16,1 млрд. дол.). Співвідношення 1:15 на користь «Газпрому»;

— чисті активи «Газпрому» становили майже 4,6 трлн. російських рублів (близько 156,6 млрд. дол.), а «Нафтогазу» — 52,5 млрд. грн. (близько 6,8 млрд. дол.). Співвідношення 1:23 на користь «Газпрому».

Таким чином, у результаті злиття в новій компанії «Нафтогазу» може належати лише приблизно 4,3—6,6%. Зрозуміло, наведені розрахунки мають лише приблизний характер і, до того ж, повинні бути актуалізовані. А сама оцінка є більш складною і застосовані критерії — більш комплексними. Проте стає очевидним сам порядок цифр, який дає можливість зробити висновок про те, що реалізація «експромту» російського президента призведе не до злиття газових монополістів, а до поглинання «Газпромом» «Нафтогазу», а разом із ним — і всієї нафтогазової галузі України.

Важливим є і те, що об’єднання двох газових компаній на паритетних засадах (чому віддали перевагу українські президент і прем’єр) не допускається законодавством Росії. Відповідно до російських законів, видобуток корисних копалин на ділянках надр федерального значення належить до видів діяльності, які мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни та безпеки РФ. Співробітництво в цій сфері з іноземним інвестором (тим самим «Нафтогазом») можливе лише за умови, що спільне підприємство контролюватиметься російською стороною.

І ще про «паритет». Не для того команда Путіна по крупинках збирала в держпакет акції «Газпрому», щоб тепер запропонувати їх обміняти на активи «Нафтогазу». Якщо до цього й дійде, то в кращому разі українській стороні запропонують активи однієї (чи кількох) дочірніх компаній «Газпрому».

Окрему увагу хотілося б звернути на позицію Європейського Союзу, представники якого висловилися на кшталт того, що злиття «Нафтогазу» і «Газпрому» є внутрішньою справою України і Росії і головне для ЄС — щоб український газовий ринок був адаптований до стандартів ЄС. Така політика дистанціонування не відповідає правовим реаліям і можливим наслідкам злиття. Йдеться про таке:

а) злиття «Газпрому» та «Нафтогазу» являтиме собою випадок транскордонної концентрації (у значенні антимонопольного законодавства), як мінімум один з учасників якої має великі активи на європейському газовому ринку (достатньо подивитися дані аудированої звітності «Газпрому» про створені ним компанії в ЄС). Виходячи з цього, дуже ймовірною вважається необхідність одержання учасниками концентрації попереднього дозволу Європейської комісії на її здійснення. ЄК повинна буде винести рішення про сумісність планованої концентрації із загальним європейським ринком і вимогами установчого договору. Звісно ж, більш точний і остаточний висновок про необхідність одержання згоди Єврокомісії можна буде зробити на основі детального аналізу структури та вартості активів «Нафтогазу» і «Газпрому» та їхнього впливу на європейський ринок. Та невже європейська сторона проявила небачену оперативність і вже досконально вивчила питання? Чи це теж «експромт», але по-європейськи?

б) європейці не можуть не розуміти, що діяльність «Газпрому» не відповідає стандартам європейського газового ринку (зокрема вимогам Другої газової директиви про вільний доступ третіх осіб до газотранспортної системи, про поділ видів діяльності в газовому секторі). Невже є підстави припускати, що після поглинання «Нафтогазу» «Газпром» змінить своє ставлення до європейських принципів і дозволить їхню імплементацію на газовому ринку України, який перебуватиме під його повним контролем?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі